Постанова

від 06.11.2014 по справі 922/1136/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 922/1136/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Кочерової Н.О. (доповідач), Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 у справі№ 922/1136/13 господарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" дотовариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" простягнення 972 294, 11 грн за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко О.С., дов. від 14.08.2014

від відповідача: Болгова О.М., дов. від 09.10.2014

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 972 294,11 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач відповідно до ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути йому грошові кошти в сумі 972 294, 11 грн, як такі що були набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки укладений між сторонами договір № 11767-РД-1 від 01.07.2011, на виконання його позивач перерахував відповідачу вказані грошові кошти, було розірвано за рішенням суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2014 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" на користь ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 972294,11 грн та 19445,88 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2014 - без змін.

При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що сплачені позивачем на виконання укладеного між сторонами у справі договору підряду кошти (за частину робіт, що не були вчасно виконані відповідачем та не прийняті позивачем) підлягають поверненню, як безпідставно набуті відповідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки вказаний договір припинив свою дію у зв'язку з його розірванням з боку позивача.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 касаційну скаргу ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін

Постановою Верховного суду України від 14.10.2014 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "1С-Теллур" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014 з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 116 16 ГПК України, задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2014 скасовано, а справу передано на новий касаційний розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ "1С-ТЕЛЛУР" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.07.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Урожай" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "IC-ТЕЛЛУР" (виконавець, відповідач) укладено договір № 11767-РД-1, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по розробці та впровадженню корпоративної інформаційної системи обліку господарської діяльності підприємства на базі програмного продукту "1С:Предприятие 8. Управление производственным предприятием для Украины" (далі за текстом - договір).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. договору вимоги до функціональності корпоративної інформаційної системи, строки надання послуг зазначені в статуті проекту, що є додатком № 1 до договору; кошторис планових етапів та їх вартість наведено у додатку № 2 до договору.

Відповідно до п.п 1.4., 3.1. договору умови надання послуг уточнюються додатковими угодами до договору, які складаються та підписуються сторонами і є невід'ємними частинами договору.

В статуті проекту, що є додатком № 1 до договору, визначено план-графік робіт, який передбачає їх виконання в п'ять етапів (з 0 етапу по 5-й етап); при цьому, роботи за 2-м, 3-м та 4-м етапами поділяються кожний на шість фаз.

Розділом 4 договору передбачено, що виконавець надає замовнику акт здачі-приймання послуг протягом 3 робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за кожною фазою етапів або етапу без фаз, який замовник зобов'язаний підписати впродовж 10 робочих днів або письмово повідомити мотиви відмови від його підписання. Фактом повного надання послуг є підписання зведеного акту приймання-передачі проекту, підписання якого відбувається після передачі інформаційної системи обліку господарської діяльності підприємства в промислову експлуатацію. До моменту підписання такого акту послуги не є такими, що надані в повному обсязі;

Відповідно до п. 5.1. договору та додатку 2 до нього вартість послуг виконавця склала 3631646,00 грн без врахування накладних витрат, а вартість кожного етапу/фази проекту наведена у додатку 2 до договору.

Пунктом 5.2. договору визначено порядок оплати замовником послуг, відповідно до якого замовник повинен протягом 10 днів з дня підписання кожної додаткової угоди попередньо оплатити 60% вартості послуг за кожною додатковою угодою та здійснити остаточний розрахунок у розмірі 40% за кожною додатковою угодою на протязі 10 днів з дня підписання акту здачі-прийняття послуг за кожною додатковою угодою.

В подальшому між сторонами у справі укладено додаткові угоди до договору щодо обсягів, строків та вартості поетапного виконання договірних зобов'язань.

На виконання умов договору між сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт від 20.09.2011 (за етапом 1, етапом 2 фаза 1, етапом 3 фаза 1), від 21.09.2011 (за етапом 1), від 31.03.2012 (за етапом 2 фаза 4, етапом 2 фаза 3, етапом 3 фаза 4, етапом 3 фаза 3), за якими відповідач передав, а позивач прийняв визначені у актах роботи та послуги на суму 1006435,74 грн. При цьому, позивач перерахував відповідачу 1 978 729,85 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, відповідачем у визначений договором строк за етапом 2 фаза 2 з урахуванням додаткової угоди № 11767-ДС-4 від 10.09.2011 та за етапом 3 фаза 2 з урахуванням додаткової угоди № 11767-ДС-3 від 10.08.2011 роботи виконані не були. Також між сторонами акти приймання-передачі (наданих послуг) за 2 етапом фази 5 та 6, за 3 етапом фази 5 та 6, за 4 та 5 етапами не складались.

08.05.2012 позивач направив відповідачу претензію про порушення визначених договором та додатковими угодами до нього строків виконання робіт, а 18.07.2012 - лист щодо розірвання договору з 18.07.2012 та здійснення взаєморозрахунків.

02.08.2012 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання робіт у строк, про незгоду з розірванням договору, а також запропонував позивачу прийняти виконані відповідачем роботи, у зв'язку з чим 03.08.2012 надіслав позивачу акти надання послуг за етапом 2 фаза 2, етапом 3 фаза 2, етапом 4 фаза 1, етапом 2 фаза 5, етапом 4 фази 2, 3, 4, 5.

Позивач у листі № 1508/1 від 15.08.2012 зазначив про неможливість розгляду наданих відповідачем актів від 03.08.2012 з огляду на зміст попередніх листів та умови договору, у тому числі порушення відповідачем погодженого строку закінчення 12.06.2012 робіт за проектом.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що перераховані ним відповідачу на виконання умов договору підряду № 11767-РД-1 від 01.07.2011 грошові кошти в сумі 972 294,11 грн були перераховані ним та отримані відповідачем безпідставно, оскільки відповідач робіт на зазначену суму не виконав, а вказаний договір було розірвано, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути зазначену суму коштів позивачу, як таку що була набута без достатньої правової підстави.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України, що перебуває в складі підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання".

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у справі, в тому числі і спірні правовідносини щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 972294,11 грн, виникли із укладеного між сторонами договору № 11767-РД-1 від 01.07.2011 про оплатне виконання замовлення з розробки та впровадження корпоративної інформаційної системи обліку господарської діяльності підприємства, який, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою є договором підряду.

Судами також встановлено, що грошові кошти в розмірі 1978729,85 грн, в тому числі і заявлена до стягнення сума в розмірі 972 294, 11 грн, були перераховані позивачем на рахунок відповідача на виконання умов вказаного договору згідно платіжних доручень № 2306 від 29.08.2011, № 509 від 02.09.2011, № 2473 від 13.09.2011, № 1033 від 28.09.2011, № 1576 від 19.10.2011, № 371 від 24.10.2011, № 2598 від 19.03.2012, №3397 від 05.04.2012, № 4072 від 24.04.2012, №4753 від 10.05.2012, № 6346 від 12.06.2012 в якості оплати за виконані відповідачем роботи, передбачені договором № 11767-РД-1 від 01.07.2011.

При цьому, 18.07.2012 договір підряду № 11767-РД-1 від 01.07.2011 було розірвано внаслідок односторонньої відмови від нього замовника - ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи те, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі, виникли із укладеного між ними договору підряду № 11767-РД-1 від 01.07.2011, тобто мають договірний характер, а кошти, які TOB "ТК "Урожай" просить стягнути з ТОВ "IC-Теллур", отримано останнім у якості оплати за роботи, які повинні бути виконані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору.

Однак, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували та неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не вірно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі яким у задоволенні позову відмовити.

Разом з цим, слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого майнового права, яке він вважає порушеним, з іншим позовом, який би відповідав визначеним чинним законодавством способам захисту, та встановивши іншу правову природу заявленої до стягнення суми.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" задовольнити.

Рішення господарського Харківської області від 08.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 у справі № 922/1136/13 скасувати та прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 19, ідентифікаційний код 34940079) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "1С-ТЕЛЛУР" (61045, м. Харків, вул. О. Яроша, 18, ідентифікаційний код 24280116) 9 722,94 грн (дев'ять тисяч сімсот двадцять дві гривні дев'яносто чотири копійки) судового збору за подання апеляційної скарги та 9 722, 94 грн (дев'ять тисяч сімсот двадцять дві гривні дев'яносто чотири копійки) судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Т. Барицька

В. Картере