Ухвала

від 20.10.2014 по справі 826/14987/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/6660/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Бившевої Л.І.

Борисенко І.В.

при секретарі Іванові Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ротаєнка В.Ф.

відповідача - Пироженка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2013

у справі № 826/14987/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арден»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арден» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.04.2013 № 0005821630 та № 0005831630.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Арден» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Хаус-Кук» за період з 01.01 по 31.12.2012, складено акт № 32/16-30/34240626 від 02.04.2013, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 625 000 грн., завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на 300 000 грн., за липень 2012 року на 289 512 грн. та занижено суму податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 35 488 грн.

На основі результатів проведеної перевірки, 30.04.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005821630 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 317 558 грн., в т.ч.: 254 046 грн. основного платежу та 63 512 грн. штрафних (фінансових ) санкцій;

- № 0005831630 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 370 954 грн. та, враховуючи проведене відшкодування податку на додану вартість в розмірі 370 954 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 370 954 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 92 739 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Хаус-Кук», оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а договори укладені між ТОВ «Торговий дім «Арден» та ТОВ «Хаус-Кук» є нікчемними.

Матеріалами справи встановлено, що 04.06.2012 між ТОВ «Торговий дім «Арден» (замовник) та ТОВ «Хаус-Кук» (виконавець) укладено договір № 06-12 на виготовлення рекламної продукції, за умовами якого виконавець на свій ризик зобов'язується виконати роботи із виготовлення рекламних буклетів, кількість та вимоги замовника щодо яких визначені у додатках до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи; виконавець розробляє ескізи реклами (не менше 3-х оригінальних ескізів, які не є варіантом одного зображення) відповідно до вимог замовника, визначених у додатках до цього договору (завдання щодо вимог до буклетів), і надає їх замовнику на затвердження. У разі висунення замовником зауважень щодо таких ескізів виконавець зобов'язаний внести відповідні зміни до ескізів та знову подати їх замовнику. Реклама повинна бути виконана в суворій відповідності до затверджених замовником ескізу та із врахуванням усіх вимог чинного в Україні законодавства щодо такої реклами. Замовник сплачує виконавцю ціну робіт у сумі 1 800 000 грн., у т.ч. ПДВ.

Згідно додаткової угоди № 1 від 04.06.2012 до договору № 06-12, виконавець зобов'язується надати послуги щодо підготовки розробки дизайну та друку інформаційно-іміджевих буклетів під ТМ «Viva Talia» замовника з наступними вимогами до кожного з них: формат - А4, загальним тиражем - 200 000, колір - 4+4, папір - 115г/м3, додатково: фальцювання, лак не використовується. Пунктом 2.1 додаткової угоди погоджено, що величина договірної ціни за угодою складає 300 000 грн., у т.ч.: ПДВ - 50 000 грн.

Згідно додаткової угоди № 2 від 04.06.2012 до договору № 06-12, виконавець зобов'язується надати послуги щодо підготовки розробки дизайну та друку інформаційно-іміджевих буклетів під ТМ «Кунцево» замовника з наступними вимогами до кожного з них: формат - А4, загальним тиражем - 1 000 000, колір - 4+4, папір - 200г/м2, кількість сторінок - 8 (4 листки), додатково: ламінація обкладинки (1+0), кріплення сторінок - скоба. Пунктом 2.1 додаткової угоди погоджено, що величина договірної ціни за угодою складає 1 500 000 грн., у т.ч.: ПДВ - 250 000 грн.

Згідно додаткової угоди № 3 від 03.07.2012 до договору № 06-12, виконавець зобов'язується надати послуги щодо підготовки розробки дизайну та друку інформаційно-іміджевих буклетів під ТМ «Viva Talia» замовника з наступними вимогами до кожного з них: формат - А4, загальним тиражем - 112 500 на суму 168 750 грн., колір - 4+4, папір - 115г/м2, додатково: фальцювання, лак не використовується. Виконавець зобов'язується надати послуги щодо підготовки розробки дизайну та друку інформаційно-іміджевих буклетів під ТМ «Кунцево» замовника з наступними вимогами до кожного з них: формат - А4, загальним тиражем - 1 187 500 на суму 1 781 250 грн., колір - 4+4, папір - 200г/м2, розмір - 105*150 мм, кількість сторінок - 8 (4 листки), додатково: ламінація обкладинки (1+0), кріплення сторінок - скоба. Пунктом 1.4 додаткової угоди погоджено, що величина договірної ціни за угодою складає 1 950 000 грн., у т.ч.: ПДВ - 325 000 грн.

На виконання умов договору, ТОВ «Хаус-Кук» виписало на користь ТОВ «Торговий дім «Арден» податкові накладні, на підставі яких останнім сформовано податковий кредит спірного періоду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов'язання згідно укладеного договору виконані ТОВ «Хаус-Кук», що підтверджено відповідними первинними документами (видатковими та податковими накладними, виписками по рахунку у банку), які відповідають вимогам законодавства; перевезення рекламної продукції (буклетів ТМ «Кунцево» та ТМ «Viva Talia») здійснювалось ТОВ СП «СолоМія» на замовлення ТОВ «Торговий дім «Арден» з підтвердженням товарно-транспортними накладними.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій обмежились аналізом правових норм, що регулюють порядок формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету, однак при цьому не було надано оцінки наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зокрема не зроблено аналіз господарських операцій, що є предметом розгляду даної справи, з посиланням на відповідні первинні документи, що підтверджують виконання цих операцій, чи навпаки спростовують такий факт. У даній справі судами не встановлено обставин, з якими Закон безпосередньо пов'язує право суб'єкта господарювання на віднесення до податкового кредиту відповідних сум податку та, відповідно, виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування.

При цьому судами не враховано, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару (сировини, з якої він може бути виготовлений), податок на додану вартість до державного бюджету не сплачується, покупець (у даній справі - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто без участі покупця (позивача) податкова вигода не може бути одержана; або діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Хаус-Кук», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, з урахуванням додаткових угод, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт, послуг) з відповідним документальним підтвердженням.

Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою посилання податкового органу на те, що ТОВ «Хаус-Кук», податкові накладні якого стали підставою для формування ТОВ «Торговий дім «Арден» податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановленої особи від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, та не дослідили питання визнання виписаних від його імені податкових накладних належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг) у відповідності до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді Л.І. Бившева І.В. Борисенко