Ухвала

від 29.10.2014 по справі 2а-4497/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/21673/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012

у справі № 2а-4497/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Десна" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0001042340, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних санкцій в сумі 1 025 386,50 грн. за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) внаслідок невидачі розрахункового документа встановленого зразка при здійсненні розрахункових операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012, позов задоволено з тих мотивів, що вказана у фіскальних чеках адреса Підприємства складалася у тому числі з коду, який містить цифри коду області, району або міста, тоді як у будь-якому разі невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, не може слугувати підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності в порядку пункту 1 статті 17 Закону.

Перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 03.03.2011 працівниками ДПІ було проведено фактичну перевірку належної позивачеві господарської одиниці - ринку «Десна».

В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено порушення Товариством вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону внаслідок проведення розрахункових операцій з роздрукуванням документів (фіскальних касових чеків), які не відповідають формі і змісту розрахункового документа, через відсутність обов'язкового реквізиту - адреси господарської одиниці (у роздрукованих Товариством чеках місцезнаходженням господарської одиниці зазначено: вул. Кибальчича, 11-а, без назви міста).

Наведена обставина стала підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 025 386,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2011 № 0001042340.

Відповідно до статті 3 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2).

За змістом пункту 1 статті 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, не утворю складу правопорушення, передбаченого наведеною нормою Закону. Формальна невідповідність фіскальних касових чеків положенням підзаконного акта, у зв'язку з відсутністю повної адреси господарської одиниці, не може ототожнюватися з нероздрукуванням відповідного розрахункового документа, за яке застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону.

До того ж, як вбачається з установлених судами обставин справи, видані позивачем касові чеки містять реквізит - вул. Кибальчича, 11-а, який разом з фіскальним номером РРО (що, відповідно до пункту 2.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри)) дозволяє ідентифікувати конкретне місцезнаходження господарської одиниці позивача.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно визнали неправомірним оспорюване податкове повідомлення-рішення та обґрунтовано задовольнили позов.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 у справі № 2а-4497/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько