Постанова

від 05.11.2014 по справі 927/732/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Справа № 927/732/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Барицької Т.Л., Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення та постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі№ 927/732/14 Господарського суду Чернігівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Американська новинка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська хімчистка" Публічного акціонерного товариства "Побутові послуги" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 простягнення 16802932,21 грн. за участю представників сторін:

позивача: Джаловян І.А., дов. від 17.12.2013 №08.42-186/84-3160

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська новинка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська хімчистка", Публічного акціонерного товариства "Побутові послуги" про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/5-252 від 14.07.2006 у розмірі 16802932,21 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі № 927/732/14 (суддя Книш Н.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Баранця О.М., Сітайло Л.Г.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 та постанову Київської апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 927/732/14, передати справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14.07.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 (далі - позичальник) укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-252 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін від 02.06.2008 № 935/5-252-4 до кредитного договору, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 985000,00 Євро, з повним завантаженням ліміту до 02.06.2009 зі сплатою 13,5 % відсотків річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 27 квітня 2018 року.

Відповідно до п.п. 1.1.1 - 1.1.2 кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами). Графік погашення частки суми залишку по кредиту на 1-ше число місяця розраховується: залишок по кредиту/(120-n), де n - кількість місяців від дати видачі кредиту. Погашення частки кредиту здійснюється кожен місяць до 10 числа.

Пунктами 2.5 - 2.6 кредитного договору передбачено, що сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно за місяць, за який нараховані проценти, до десятого числа після їх нарахування, а також в день дострокового повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в період, за який нараховуються проценти. При розрахунку процентів річних приймається рік, що умовно дорівнює 360 днів, а також враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Як передбачено п. 4.6 кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.9, 3.3.10 договору протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 14.07.2006 по 13.10.2008 здійснив видачу грошових коштів позичальнику окремими частинами (траншами) на загальну суму 985000,00 Євро; позичальник частково погасив кредит на загальну суму 140695,14 євро; останній платіж по поверненню кредиту здійснено позичальником 09.07.2009, а прострочка виконання зобов'язань позичальника по поверненню кредиту виникла з 10.05.2009 та перевищила 60 днів.

Таким чином, відповідно до положень п. 4.6 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив, і у позичальника виникло зобов'язання до 10.07.2009 погасити кредит у повному обсязі і зазначена обставина є зміною терміну виконання основного зобов'язання з 27.04.2018 на 10.07.2009.

Як визначено судами першої та апеляційної інстанції в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором позивачем були укладені наступні договори поруки:

- договір поруки № 935/09-190 від 05.06.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Американська новинка", відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-252 від 14.07.2006.

- договір поруки № 935/09-419 від 02.06.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Американська хімчистка", відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором не відновлювальної кредитної лінії № 935/5-252 від 14.07.2006р.

договір поруки №935/09-420 від 02.06.2008 з Відкритим акціонерним товариством "Побутові послуги", відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором не відновлювальної кредитної лінії №935/5-252 від 14.07.2006.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, умовами вказаних договорів поруки не визначено строку дії поруки.

Судами також встановлено, що позивач направляв на адресу третьої особи та відповідачів як поручителів вимоги від 19.11.2009 за № 02-07/09-259, № 02-07/09-257, № 02-07/09-255 та № 02-07/09-254 про виконання зобов'язання за кредитним договором щодо сплати до 20.12.2009 заборгованості у сумі 95623,75 Євро, а у випадку її не перерахування, про зобов'язання сплатити всю суму кредиту 890210,34 Євро, відсотки за користування кредитними коштами та нараховані штрафні санкції.

Також позивачем були направлені відповідачам вимоги від 28.03.2014 про виконання зобов'язання за кредитним договором щодо сплати грошових коштів в сумі 16802932,21 грн.

У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором позивач 15.05.2014 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів ТОВ "Американська новинка", ТОВ "Американська хімчистка" та ПрАТ "Побутові послуги" заборгованості в розмірі 16802932 грн. 21 коп.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково (відповідна правова позиція наведена, зокрема у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 № 6-106цс14).

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Встановивши, що умовами укладених з відповідачами договорів поруки не визначено строку дії поруки; згідно із п. 4.6 кредитного договору 10.07.2009 настав строк виконання основного зобов'язання і банк відповідно скористався правом на повернення кредиту достроково; з позовом до поручителів позивач звернувся поза межами шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання (із застосуванням права дострокового повернення кредиту), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що порука за договорами поруки з відповідачами припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України та правомірно відмовили у позові.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 та постанови Київської апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 927/732/14, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 927/732/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

В. Картере