ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12330/14 28.10.14
За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс"
про стягнення 451151,90 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Гришковець Л.І. (дов.)
Від відповідача: Ричек В.В. (директор)
У судовому засіданні 28.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" 451151,90 грн. заборгованості за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., з яких: 347307,87 грн. - основна заборгованість, 14044,24 грн. - інфляційні втрати, 18559,69 грн. - 3% річних, 71420,10 грн. -пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором щодо оплати наданих послуг за період з жовтня 2010р. по березень 2014р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. порушено провадження у справі № 910/12330/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2014р.
Представник позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" в судовому засіданні 08.07.2014р. надав суду документи по справі.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" в судовому засіданні 08.07.2014р. витребуваних судом документів та відзиву не надав, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 08.07.2014р. оголошено перерву до 06.08.2014р.
21.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" надійшли документи по справі.
04.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" надійшли письмові заперечення.
Представник позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" в судовому засіданні 06.08.2014р. надав суду документи по справі.
В судовому засіданні 06.08.2014р. представники сторін надали суду пояснення по справі та клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та просили його задовольнити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/12330/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.
В судовому засіданні 06.08.2014р. оголошено перерву до 19.08.2014р.
15.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" надійшли пояснення по справі, до яких додано уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в якому позивачем уточнено періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
В судовому засіданні 19.08.2014р. оголошено перерву до 26.08.2014р.
Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 26.08.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №910/12330/14 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014р. суддею Пригуновою А.Б. прийнято справу № 910/12330/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 30.09.2014р.
Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/12330/14 передано на розгляд судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/12330/14 до свого провадження та призначено розгляд справи на 30.09.2014р.
Представник позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" в судовому засіданні 30.09.2014р. надав суду пояснення по суті позову, підтримав позовні вимоги, однак не надав витребуваних судом письмових пояснень.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" в судовому засіданні 30.09.2014р. надав суду пояснення по справі, заперечив позовні вимоги та усно заявив клопотання про призначення експертизи про вирішення питання відключення будинку за адресою: м. Київ, вул. Володимирській, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Суд, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях та відповідно у проведенні експертизи у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014р. розгляд справи №910/12330/14 відкладено на 14.10.2014р.
10.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" надійшло клопотання про витребування доказів у позивача, в якому просить суд: зобов'язати позивача надати до суду дані та підтверджуючі документи про мету, причину та дату відключення у 2012 році будівлі відповідача від мережі теплопостачання; зобов'язати позивача надати до суду дані та підтверджуючі документи про дату підключення у 2014 році будівлі відповідача до мережі теплопостачання; у разі наявності у позивача заперечень проти факту відключення у 2012 році будівлі відповідача від мережі теплопостачання, зобов'язати позивача надати до суду відповідну довідку за підписом уповноваженої особи.
В судовому засіданні 14.10.2014р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" надав пояснення щодо свого клопотання про витребування доказів у позивача, просив задовольнити дане клопотання.
В судовому засіданні 14.10.2014р., дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014р. розгляд справи №910/12330/14 відкладено на 28.10.2014р. та зобов'язано позивача - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" надати суду певні документи по справі.
22.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" надішли пояснення та документи по справі.
Представник позивача - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" в судовому засіданні 28.10.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" в судовому засіданні 28.10.2014р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 28.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2010 року між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" (відповідачем, споживачем) було укладено Договір №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. (далі - Договір), предметом якого є господарське використання нежитлових приміщень, утримання будинку та прибудинкової території, технічного обслуговування та надання комунальних послуг у житловому будинку №86-А по вул. Володимирській у м. Києві, загальною площею 489,20 грн., а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 11 Договору, виконавець забезпечує: потреби споживача у воді та відведенні каналізаційних вод з урахуванням його діяльності; теплом для опалення приміщення, вентиляції та гарячого водопостачання; утримання внутрішньо-будинкових мереж у належному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вживання своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; подання споживачеві в установленому порядку необхідної інформації про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, норми споживання; своєчасне проведення підготовки житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Наявність комунальних послуг оформляється довідкою, яка є невід'ємною частиною Договору.
В матеріалах справи наявна Довідка для нарахування комунальних послуг по нежилому приміщенню від 01.10.2010року підписана генеральним директором КП "Богдан-Електротранс" Турцем В.В.
Згідно з п. 2 Договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, строків надання послуг.
Відповідно до п. 4., п. п. 1, 5 п. 9. Договору, споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором.
Відповідно до п. 18 Договору, даний набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 1 жовтня 2010 р. по 31 березня 2014 р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 347307,87 грн.
В зв'язку з наявністю заборгованості за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та утримання прибудинкової території у розмірі 347307,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 14044,24 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 18559,69 грн., пені у розмірі 71240,10 грн.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що з моменту придбання житлового будинку №86-А по вул. Володимирській у м. Києві будинок відповідачем не використовувався, будинок і прилегла до нього територія, знаходились у замкнутому стані; з 01.01.2013 року Договір №76-М-10 від 01.10.2010 року згідно з яким надавались послуги з вивезення сміття втратив свою чинність; позивачем не направлялись рахунки на оплату комунальних послуг на адресу відповідача: м. Київ, вул. Електриків, 29-а; відповідачем, також, заперечені розрахунки заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Внаслідок укладання між позивачем та відповідачем Договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV, утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Частиною 2 ст. 3 вищевказаного Закону України, суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на час укладення Договору) встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за надані позивачем у період з 1 жовтня 2010 р. по 31 березня 2014 р. житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача складає 347 307,87 грн.
Відповідач, факт надання послуг з теплопостачання заперечив, посилаючись на те, що будинок відповідачем не використовувався. Відповідачем зазначено, що у 2012 році працівниками позивача було здійснено відключення будівлі відповідача від мережі теплопостачання, в підтвердження чого надає фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, при цьому відповідач зазначає, що представники позивача відмовились підписувати акт 05.11.2012 року, про що було зроблено відповідний запис у акті.
Листом від 09.11.2012 року №09/11-12-2 (вх. №265 від 13.11.12р.) відповідач звернувся до позивача з проханням надати пояснення та підтверджуючи документи стосовно відключення будинку від системи опалення В листі від 09.11.2012 року №09/11-12-1 (вх. №266 від 13.11.12р.) відповідач просив позивача зняти навантаження з будівлі, що розташована за адресою: вул. Володимирська 86 (літ. А) Голосіївського району м. Києва.
Відповідач звернувся до позивача з листами від 27.11.2013 року №27 та №27-а (які отримані позивачем про що свідчать відмітки на вказаних листах вх. №260 та №261 від 28.11.2013р. відповідно), в яких відповідач зазначав, що опалення у будинку відсутнє та просив відкоригувати розрахунки за період не надання послуг з опалення і припинити нарахування у подальшому.
Позивач, обґрунтовуючи факт надання послуг з постачання теплової енергії, зазначає, що розрахунок за теплову енергію використану на опалення та гаряче водопостачання здійснюється енергопостачальною організацією ПАТ "Київенерго" на підставі договору №1532102 від 01.11.2007р., в підтвердження чого позивачем надано табуляграми (облікові картки) за спірний період, якими підтверджується факт поставки теплової енергії відповідачу, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.
Судом враховано пояснення позивача про те, що позивач не являється виробником, а є виконавцем послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, а оплата за опалення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А розраховується з даних ПАТ "Київенерго". В табуляграмах, що надає енергозбут будинок зазначений за особистим рахунком №7532115, шифр тарифу оплати опалення нежитлових приміщень визначений як 10. Заборгованість відповідача перед позивачем з централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 31.03.2014р. складає 262981,99 грн. (т.ч. ПДВ 43830,34 грн.).
Позивач, в поясненнях, що подані до суду 22.10.2014 року зазначає, що з початку опалювального сезону, а саме з 2012-2013р. не було відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А.
До даних пояснень позивачем надано Акт готовності до опалювального періоду №9/73 від 22.09.2010р., Акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, Акт №1425 на опломбування від 14.05.2010р., Акт готовності до опалювального періоду №9/39 від 12.09.2011р., Акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, Акт №794 на опломбування від 31.08.2011р., Акт №192 обстеження житлового будинку від 07.07.2011р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84, Акт готовності до опалювального періоду 2013-2014 року, Акт наповнення тепломережною водою систем абонента, Акт №1085 на опломбування від 11.09.2013р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84-86.
Відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008р. № 620/378, підготовлена до опалювального періоду система теплоспоживання споживачів (системи опалення, вентиляції та ГВП) повинна відповідати таким вимогам, зокрема, обладнання повинно бути у справному стані, проведено налагодження (корегування) теплового та гідравлічного режимів роботи обладнання, проведено гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.
З вказаних вище Актів готовності до опалювального періоду та додатків до них, табуляграм (облікових карток) та пояснень позивача вбачається, що об'єкти за особистим рахунком №1532115, до якого відноситься і будинок відповідача, було приведені у готовність до опалювальних періодів протягом 2010-2014 років, що відповідно підтверджує твердження позивача про відсутність відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила), відповідно до положень п.п. 18, 20 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до п. 24, п. 25 вказаних Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005р. № 4 (далі - Порядок), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.
В пункті 2.1. Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.
Відповідно до п. 2.2, п. 2.2.1. Порядку, комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.
Згідно з п. 2.6 Порядку, по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
З наведеного вбачається, що відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в визначеному законодавством порядку та фіксується актом про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП.
Однак, матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду належних доказів, які підтверджували факт відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Надані відповідачем фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, не приймаються судом в якості доказів відключення опалення у будинку відповідача, оскільки дані документи не являються належними доказами, що складені у відповідності до вимог чинного законодавства, якими підтверджується факт відключення об'єктів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Крім того, листи відповідача від 09.11.2012 року №09/11-12-2 (вх. №265 від 13.11.12р.), від 09.11.2012 року №09/11-12-1 (вх. №266 від 13.11.12р.), від 27.11.2013 року №27 та №27-а (які отримані позивачем про що свідчать відмітки на вказаних листах вх. №260 та №261 від 28.11.2013р. відповідно) також не підтверджують факту відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
У відповідності до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
Також, відповідно до положень Договору, у разі порушення сторонами умов цього Договору, складається акт-претензія із зазначенням строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг. Представник виконавця повинен з'явитися за викликом споживача для підписання акта-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений цим Договором строк або необґрунтованої відмови від підписання, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два інші споживачі. Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує спір протягом трьох робочих днів питання щодо перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії (п. 14, п. 15).
Водночас, відповідачем не надано суду доказів того, що він звертався до позивача для складення та підписання актів-претензій або наявність таких актів, складених у випадках та у відповідності до Закону, а надані відповідачем листи від 09.11.2012 року №09/11-12-2, від 09.11.2012 року №09/11-12-1, від 27.11.2013 року №27 та №27-а не є доказами звернення про складення актів-претензій та містять лише посилання відповідача на відсутність опалення та вимоги про перерахунок вартості послуг з надання теплової енергії.
Також, суд зазначає, що вартість послуг з постачання теплової енергії розраховувалась з даних ПАТ "Київенерго" згідно тарифів що затверджувались Київською міською державною адміністрацією, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Натомість відповідачем, не було надано обґрунтованого контррозрахунку заборгованості з наданих позивачем послуг.
Крім того, матеріали справи не містять будь-яких звернень відповідача до позивача про припинення надання послуг позивачем, розірвання Договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не направлялись рахунки на оплату комунальних послуг на адресу відповідача: м. Київ, вул. Електриків, 29-а, то суд зазначає, що Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. не визначено обов'язку позивача направляти відповідачу рахунки на оплату.
Доводи відповідача щодо закінчення 31.12.2011р. строку дії Договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на обслуговування та відшкодування витрат по вивезенню сміття, визнаються судом безпідставними, оскільки пунктом 5.1 даного Договору передбачено продовження дії Договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на кожний наступний строк в разі відсутності від будь-якої із сторін повідомлення про його розірвання. Доказів наявності таких повідомлень про розірвання Договору, відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем послуг за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. документально підтверджений та належним чином доведений.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. у період з 01.01.2010р. по 31.03.2014р. складає 347 307,87 грн. та розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, то відповідно до вищенаведених норм закону, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати вартість отриманих послуг.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені факти, а також враховуючи, що відповідач належних доказів в спростування позовних вимог позивача не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 347307,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено про стягнення пені у розмірі 71 240,10 грн., нарахованої у періоди з 01.05.2013 по 31.10.2013р., з 01.06.2013 по 30.11.2013, з 01.07.2013 по 31.12.2013, з 01.08.2013 по 31.01.2014, з 01.09.2013 по 28.02.2014, з 01.10.2013 по 31.03.2014, з 01.11.2013 по 31.03.2014, з 01.12.2013 по 31.03.2014, з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.02.2014 по 31.03.2014, 01.03.2014 по 31.03.2014.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Позивач, обґрунтовуючи розмір пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, посилається на Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Тобто, вищевикладеною нормою передбачено, що нарахування пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги здійснюється у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, тільки у разі якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін.
Також, в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.
Водночас, пунктом 6 Договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. визначено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Таким чином, сторони укладаючи Договір погодили інший розмір пені ніж визначений Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", та визначили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, у зв'язку з чим, нарахування пені повинно здійснюватись у розмірі, що погоджений сторонами у Договорі №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р.
Відповідно до п. 4. Договору, оплата послуг здійснюється не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вірними періодами нарахування пені є: 20.05.2013 по 31.10.2013р., з 20.06.2013 по 30.11.2013, з 20.07.2013 по 31.12.2013, з 20.08.2013 по 31.01.2014, з 20.09.2013 по 28.02.2014, з 20.10.2013 по 31.03.2014, з 20.11.2013 по 31.03.2014, з 20.12.2013 по 31.03.2014, з 20.01.2014 по 31.03.2014, з 20.02.2014 по 31.03.2014, 20.03.2014 по 31.03.2014.
Суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3054,90 грн.
Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн. за періодами, визначеними в уточненому розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 29-А, код ЄДРПОУ 36048382) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (01033, м. Київ вул. Тарасівська, будинок 23/25, код ЄДРПОУ 35509619) заборгованості у розмірі 347307 (триста сорок сім тисяч триста сім) грн. 87 коп., пеню у розмірі 3054 (три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 18559 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 69 коп., інфляційних втрат у розмірі 14044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 24 коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 7659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 03.11.2014р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 13.11.2014 |
Номер документу | 41299568 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні