Рішення

від 03.11.2014 по справі 914/2977/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2014 р. Справа № 914/2977/14

За позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, с. Проскурівка, Хмельницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіс», м.Львів

про розірвання договору

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Задорожна О.В., представник (довіреність №3 від 12.07.2014р.), Кобза В.М., представник (довіреність №2 від 12.07.2014 р.);

від відповідача: Почкіна О.М., представник (довіреність від 15.07.2014 р.)

Державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, с. Проскурівка, Хмельницька область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіс», м. Львів про розірвання договору.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.08.2014р. призначив розгляд справи на 08.09.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 04.11.2014 р.

22.09.2014 р. представником відповідача було подано клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 06.10.2014 р. суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 4 квітня 2014 року було укладено договір про надання послуг №04/04. За цим договором відповідач зобов'язувався надати позивачу послуги щодо проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під с/г культури; посів, садіння і підживлення с/г культур; обробіток с/г культур засобами захисту; збирання врожаю; підготовка продукції до первинної реалізації тощо. Окрім того, за сприяння у вирощуванні с/г продукції відповідач сплачує позивачу винагороду у розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі (1 929 га), за 1 календарний рік, з урахуванням індексу інфляції. Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата за сприяння у вирощуванні с/г продукції здійснюється щомісячно, в рівних частинах, до кінця поточного року.

Проте, за час дії договору відповідач не здійснив на користь позивача жодних платежів. Також, відповідач не приступив до виконання інших умов договору (польових робіт), що спричинило позивачу значні збитки. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору про надання послуг, однак, відповідач відповіді на вказану пропозицію не надіслав. У зв'язку з наведеним, позивач просив суд розірвати договір про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р.

В доповненнях до позовної заяви представник позивача зазначив, що відповідач з моменту підписання договору та під час всього строку весняно-польових робіт не здійснив жодних дій щодо виконання умов договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. Протягом вказаного часу відповідач не направив на територію Проскурівської сільської ради жодної одиниці с/г техніки тощо. Відповідач не приступив та не здійснив передпосівної підготовки земельних ділянок під с/г культури, їх посів, обробку, не вчинив інших зобов'язань по договору.

04.06.2014 р. позивачем було отримано від відповідача лист, яким він повідомляв про те, що з 31.05.2014 р. ним будуть розпочаті польові роботи на полях позивача. Однак, такі роботи відповідачем не було розпочато. Це створило негативні наслідки для якісних характеристик землі та заподіяло істотну шкоду позивачу.

Також відповідач всупереч чинному законодавству та договору переклав обов'язок по виконанню договору на третю особу. Відповідно до умов договору відповідач мав право залучати чи використовувати для виконання договору техніку, транспортні засоби, матеріали, однак не мав права повністю перекладати обов'язок по виконанню договору на третю особу. Зокрема, між відповідачем та ТзОВ «Мрія Центр» 01.05.2014 р. було укладено договір №БМ_1, відповідно до умов якого відповідач повністю переклав на останнього зобов'язання по виконанню договору №04/04 від 04.04.2014 р.

20.10.2014 р. позивачем через канцелярію суду було подано клопотання про застосування п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України. У вказаному клопотання позивач зазначив, що як вбачається із умов договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р., даний договір є удаваним правочином, який своїм змістом є договором про строкове платне користування землею (договором оренди земельної ділянки). Підпунктом 10 п. 59 статуту Національної академії аграрних наук України визначено, що Президент Академії надає дозвіл науковим та іншим установам, підприємствам та організаціям, що перебувають у віданні Академії на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, яке обліковується на їх балансі.

Однак, Національна академія аграрних наук України не приймала рішення стосовно передачі відповідачу зазначеної земельної ділянки у користування для здійснення с/г виробництва. Таким чином, договір про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. слід визнати недійсним.

Відповідач в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні даного позову, мотивуючи тим, що за період дії договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. жодних порушень його умов зі сторони відповідача не було допущено. Зокрема, представник відповідача зазначив, що умовами договору №04/04 від 04.04.2014 р. передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги як власними силами, так і з залученням третіх осіб. З метою виконання умов договору №04/04 від 04.04.2014 р. між відповідачем та ТзОВ «Мрія Центр» 01.05.2014 р. було укладено договір про надання послуг №БМ_1. Листом від 29.05.2014 р. відповідач повідомив ТзОВ «Мрія Центр» про необхідність розпочати надання послуг за договором №БМ_1 від 01.05.2014 р. Одночасно листом від 29.05.2014 р. відповідач повідомив позивача про те, що з 31.05.2014 р. розпочнуться польові роботи на полях позивача в рамках договору №04/04 від 04.04.2014 р.

Проте, 04.06.2014 р. працівники позивача шляхом блокування не допустили трактор, який належить ТзОВ «Мрія Центр», до початку виконання сільськогосподарських робіт. Про дану події складено висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_5 від 05.06.2014 р., що затверджений начальником Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області. Всупереч умовам договору, позивач перешкоджав його виконанню відповідачем, а тому відповідач, з незалежних від нього причин та з вини позивача, не мав можливості виконати п. 3.3. договору №04/04 від 04.04.2014 р. Відповідно до чинного законодавства, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. У такому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Також представник відповідача зазначив, що позивачем не було надано відповідачу жодних послуг, не було вказано банківських реквізитів на оплату вартості послуг, не надано на підпис актів і не виставлено рахунків.

Представник відповідача в судовому засіданні додатково зазначив, що відповідачем до початку сільськогосподарських робіт згідно умов договору №04/04 від 04.04.2014 р. було укладено ряд договір на поставку мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння. Також між відповідачем та ТзОВ «Мрія Центр» було складено графіки здійснення весняно-польових робіт. Договір №04/04 від 04.04.2014 р. не містить істотних умов договору оренди, а тому не може порушувати норми чинного законодавства, що регулюють відносини оренди земельної ділянки. Крім того, даний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

4 квітня 2014 р. між Державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвіс» (виконавець) було укладено договір про надання послуг №04/04.

Додатком 1 сторони погодили, що замовник надає доступ виконавцю до земельних ділянок, які знаходяться на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області загальною площею 1 929 га.

На умовах даного договору виконавець (відповідач) зобов'язується надати замовникові (позивачу) послуги (проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури; посів, садіння і підживлення сільського господарських культур; обробіток сільськогосподарських культур засобами захисту; збирання врожаю; підготовка продукції до первинної реалізації, тощо), з використанням власних чи третіх осіб матеріалів, обладнання та засобами, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити за надані послуги.

Відповідно до п. 1.3. договору замовник надає доступ до земельних ділянок (площею 1 929 га) виконавцю з метою надання послуг відповідно до умов цього договору та передає їх картографічне зображення на місцевості. Перелік вказаних земельних ділянок загальною площею 1 929 га визначається в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

За сприяння вирощування сільськогосподарської продукції виконавець сплачує замовнику винагороду в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі, зазначеної в п. 1.3. договору, за 1 календарний рік, з урахуванням індексу інфляції (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору оплата за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється щомісячно, в рівних частинах до кінця поточного року.

Відповідно до п. 9.2. договору строк дії договору визначений до 31 грудня 2018 року.

01.07.2014 р. позивач надіслав відповідачу лист, в якому повідомив позивача про розірвання договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. з 17.07.2014 р. Відповідач на вказаний лист відповіді позивачу не надіслав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач як на підставу розірвання договору посилається на те, що відповідач за час дії договору не здійснив оплату вартості послуг, як цього вимагає п. 3.4. договору, а також не приступив до фактичного надання послуг, свої зобов'язання за договором передав третій особі.

Як зазначалося вище, у п. 3.4. договору вказано, що оплата за сприяння вирощуванню сільськогосподарської продукції здійснюється щомісячно, в рівних частинах до кінця поточного року.

У пункті 3.2. договору зазначено, що повний розрахунок за послуги, надані протягом кожного календарного року, сторони зобов'язуються провести не пізніше 31 грудня відповідного року.

З наведених умов договору випливає, що відповідач брав на себе зобов'язання сплачувати послуги щомісячно, проте, в разі не здійснення таких оплат щомісячно - у будь-якому разі сплатити вартість таких послуг не пізніше 31 грудня відповідного року.

Враховуючи, що договір про надання послуг №04/04 був укладений 04.04.2014 р., відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок по договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. за 2014 рік не пізніше 31 грудня 2014 року.

Таким чином, в разі, якщо відповідач не здійснить оплату послуг до 31.12.2014 р., він вважатиметься таким, що прострочив виконання зобов'язання лише 01.01.2015 р.

З огляду на наведене, вимога позивача про розірвання договору з тих підстав, що відповідач прострочив сплату вартості послуг на момент розгляду даної справи є передчасною.

Відповідно до п. 2.1. договору №04/04 від 04.04.2014 р. вартість послуг за цим договором буде погоджуватись сторонами в актах здавання-приймання наданих послуг та буде у межах звичайної ринкової вартості таких послуг.

Згідно п. 5.1. договору №04/04 від 04.04.2014 р. здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами згідно актів здавання-приймання наданих послуг з відображенням вартості понесених витрат.

Пунктом 3.1. договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцю вартість наданих послуг за даним договором не пізніше 10 календарних днів з моменту реалізації замовником продукції, вирощеної відповідно до умов цього договору у поточному році, в грошовій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця або іншим способом, не забороненим чинним законодавством, зокрема, але не виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З наведеного вбачається що сторони взяли на себе взаємні грошові зобов'язання, відображення яких за певний період (місяць, рік) здійснюється в актах здавання-приймання наданих послуг із зазначенням переліку послуг, їх обсягу. Таким чином, кінцева вартість послуг, наданих за певний період, підлягала відображенню у підписаних сторонами актах. Проте, сторонами не представлено доказів того, що такі акти із зазначенням переліку послуг, їх обсягу та вартості складалися і подавалися для підписання та проведення розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 194 ГК України встановлено, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

Таким чином, законодавством допускається можливість залучення виконавцем до надання послуг третіх осіб. Для замовника у такому випадку залишається важливим лише результат надання таких послуг у відповідності до умов договору, оскільки відповідальним перед ним у будь-якому разі залишається виконавець.

Як зазначалося вище, в п. 1.1. договору №04/04 від 04.04.2014 р. зазначено про можливість надання послуг як власними засобами, так і з залученням третіх осіб.

Відповідно до п. 6.1.1. договору №04/04 від 04.04.2014 р. виконавець зобов'язаний своїми силами і засобами чи із залученням третіх осіб надати послуги в обсягах і строки, визначені даним договором.

Згідно п. 6.1.2. договору №04/04 від 04.04.2014 р. виконавець зобов'язаний виконувати роботи з використанням власних чи третіх осіб паливно-мастильних матеріалів, насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів, необхідні для надання послуг за договором.

Пунктом 6.1.3. договору №04/04 від 04.04.2014 р. передбачено, що виконавець зобов'язаний для надання послуг залучати власних чи третіх осіб працівників та використовувати власні чи залучені у третіх осіб технічні та транспортні засоби.

Відповідно до п. 6.2.1 договору замовник зобов'язаний визначити, ідентифікувати для виконавця земельні ділянки, на яких будуть надаватися послуги та забезпечити вільний доступ до них виконавця, його техніки та представників.

Згідно п. 4.1. договору №04/04 від 04.04.2014 р. виконавець надає послуги у строки, які визначаються циклами вирощування сільськогосподарської продукції.

З наведеного випливає, що умовами договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. не передбачено, що послуги, які мають надаватися виконавцем замовникові, повинні надаватися виключно виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвіс», тобто, характер послуг за вказаним договором не вимагає особистого виконання відповідачем. Також умовами договору не розмежовано переліку чи обсягу послуг, які б виконувалися відповідачем особисто, та послуг, які могли бути доручені для виконання третім особам.

З умов договору також не випливає, що відповідач, як виконавець, має інформувати позивача про залучення для надання послуг третіх осіб, а також, що позивач наділений повноваженнями давати відповідачу вказівки на предмет залучення чи незалучення відповідачем третіх осіб для надання послуг.

Керуючись вищевказаними положеннями законодавства, а також умовами договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. щодо можливості залучення до надання послуг третіх осіб, відповідач 1 травня 2014 р. уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» договір про надання послуг №БМ_1.

За умовами цього договору виконавець (ТзОВ «Мрія Центр») зобов'язується надати замовнику (відповідачу) вказані у цьому договорі послуги у рослинництві, із використанням сільськогосподарської техніки з обслуговуючим персоналом на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується створити належні умови для надання послуг, прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Додатком 1 сторони погодили, що замовник надає доступ виконавцю до земельних ділянок, в тому числі, які знаходяться на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району загальною площею 1 750 га.

Листом за вих. №21 від 29.05.2014 р. відповідач повідомив позивача про те, що з 31.05.2014 р. будуть розпочаті польові роботи на полях позивача в рамках виконання умов договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. Також відповідач просив позивача забезпечити доступ до земельних ділянок, зазначених у додатку №1 до договору №04/04 від 04.04.2014 р. Факт отримання вказаного листа позивачем не оспорюється.

Листом за вих. №22 від 29.05.2014 р. відповідач просив ТзОВ «Мрія Центр» розпочати надання визначених договором №БМ_1 від 01.05.2014 р. послуг на території Проскурівської сільської ради.

Як вбачається із висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_5 від 05.06.2014 р., затвердженого начальником Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, 4 червня 2014 р. на виконання договору №БМ_1 від 01.05.2014 р. ТзОВ «Мрія Центр» скерувало трактор для проведення сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, які знаходяться на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району. Проте, працівниками позивача (в тому числі колишніми) вказаний трактор було заблоковано. Вказаним висновком також встановлено, що 22.05.2014 р. на зборах трудового колективу позивача було прийнято рішення про відмову від співпраці по наданню послуг з вирощування сільськогосподарської продукції з попереднім контрагентом та підготовку договору про співпрацю з ТзОВ «Лампка Агро».

З наведеного вбачається, що відповідач вчинив дії щодо надання послуг, передбачених договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р., шляхом залучення до надання таких послуг засобів третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр». Проте, в силу обставин (перешкоджання шляхом блокування сільськогосподарської техніки), незалежних від волі відповідача, послуги позивачу згідно договору №04/04 від 04.04.2014 р. не було надано.

Слід також зазначити, що умовами договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. не визначено конкретного переліку послуг, їх послідовності, обсягів і термінів надання кожної з таких послуг, строків початку виконання і завершення кожного з етапів робіт, послуг. Сторони про існування таких фактів суду не повідомили, додаткових доказів (окремих договорів, додаткових угод, листів, тощо) про наявність таких домовленостей за час розгляду справи до матеріалів справи не долучили.

Безпідставним також є твердження позивача про те, що відповідач повністю передав ТзОВ «Мрія Центр» зобов'язання виконавця по договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р., оскільки, як вбачається із договору №БМ_1 від 01.05.2014 р., укладеного між відповідачем та ТзОВ «Мрія Центр», послуги надаються на землях Проскурівської сільської ради площею 1 750 га. Натомість, у відповідності до договору №04/04 від 04.04.2014 р., замовник надає доступ виконавцю до земельних ділянок, які знаходяться на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району загальною площею 1 929 га.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Таким чином, зазначені позивачем обставини не можуть слугувати підставою для розірвання спірного договору.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у позовній заяві, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договору, позовні вимоги про розірвання договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивачем заявлено клопотання про визнання договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. недійсним в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 83 ГПК України, у зв'язку з тим, що вказаний договір є удаваним правочином, який своїм змістом є договором про строкове платне користування землею (договором оренди земельної ділянки). Окрім того, уповноважений орган, який наділений правом розпорядження майном позивача, не приймав рішень стосовно погодження передачі відповідачу зазначеної земельної ділянки у користування.

У відповідності до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки визнання недійсним договору, який суперечить законодавству, є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване судом, зокрема, за умови дотримання правил підсудності справ, в тому числі, вимог частини 8 статті 16 ГПК України.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися з окремим позовом до відповідача про визнання договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 р. недійсним в порядку, передбаченому ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 204, 509, 612, 613, 651, 654, 902 ЦК України, ст.ст. 188, 194 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 03.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.11.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.