Рішення

від 17.06.2014 по справі 481/381/14-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/381/14-ц

Провадж.№ 2/481/303/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Васильченко Н.О.,

за участю: секретаря - Юхименко Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: Новобузька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2014 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району, згідно з яким просила визнати за нею, по праву спадкування, право власності на земельну ділянку площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що зазначена земельна ділянка належала її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На випадок своєї смерті мати залишила заповіт 19.08.2008 року, згідно з яким все належне майно заповіла їй, як своїй дочці. Однак, після смерті матері прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно вона до цього часу не змогла, оскільки спадкодавцем за життя було втраченого оригінал державного акту, що посвідчував її право власності на вказану земельну ділянку. Посилаючись на те, що відновити втрачений документ у зв'язку з смертю його власника неможливо, просила ухвалити судове рішення про визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на вищезазначену земельну ділянку.

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1, при судовому розгляд справи, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, заявлені позивачкою вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач Новохристофорівська сільська рада Новобузького району Миколаївської області, в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника сільської ради, пред'явлений позов не визнала. В судовому засіданні, що мало місце 02.04.2014 року, представник відповідача ОСОБА_5, зазначила, що державний акт, який посвідчував право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, насправді не втрачено. Оскільки остання за життя уклавши договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 49 років з ОСОБА_6 передала йому і оригінал відповідного державного акту на землю, на підтвердження чого, остання надала в судове засідання копії вказаної угоди, державного акту на землю, розписки про отримання ОСОБА_4 грошей від ОСОБА_6, та заповіту складеного ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_7

Третя особа без самостійних вимог - Новобузька державна нотаріальна контора Миколаївської області, в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника нотаріальної контори, своїх заперечень проти позову на адресу суду не направила.

Вислухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходе наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту про право приватної власності на землю, серії І-МК № 040012 від 21.04.2000 року, громадянці ОСОБА_4, належала земельна ділянка, площею 6,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, НОМЕР_1, видане Широкобалківською сільською радою Білозерського району Херсонської області 25.09.2008 року (а.с.6).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений Широкобалківською сільською радою Білозерського району Херсонської області 19.08.2008 року, згідно з яким все належне їй за життя майно вона заповіла позивачці у справі ОСОБА_2 (а.с.7)

Однак, після смерті ОСОБА_4, позивачка не змогла успадкувати вищевказану земельну ділянку за відсутності правовстановлюючого документу (державного акту), що посвідчує її право власності на вказане майно (а.с.10).

Втім доводи позивачки та її представника щодо втрати вказаного державного акту не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді справи з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, ще за життя, 10 березня 2007 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_6 договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 49 років, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 27 квітня 2007 року.

При цьому, як вбачається зі змісту договору позики укладеного у простій письмовій формі у вигляді розписки 30.09.2007 року, ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_6 позику у розмірі 50000 грн., яку зобов'язалася повернути до 30.09.2010 року, у разі не можливості повернути вказаний борг в обумовлений термін, відповідний борг погашатиметься за рахунок земельної ділянки, державний акт № 040012.

При цьому в рахунок забезпечення виконання вказаного зобов'язання ОСОБА_8 передала позикодавцю ОСОБА_7 оригінал відповідного державного акту про що свідчить оглянута в судовому засіданні його копія, відповідна письмова заява ОСОБА_7 та копія заповіту, складеного ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_9 13.03.2007 року, за яким заповідачка заповіла спірну земельну ділянку ОСОБА_7

Відтак, при розгляді вказаної справи судом достеменно встановлено, що державний акт, серії І-МК № 040012 від 21.04.2000 року, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 6,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку претендує позивачка ОСОБА_10 знаходиться у громадянина ОСОБА_7, який проживає по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008року № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про визнання права на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, які ґрунтуються виключно на втраті оригіналу правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, суд знаходить безпідставними та приймає рішення про відмову у їх задоволенні.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 проігнорував звернення представника позивачки добровільно повернути ОСОБА_2 державний акт, остання має можливість звернутися до суду за захистом свої прав згідно з правилами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою на оплату судового збору, слід віднести на її рахунок.

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: Новобузька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Новобузького районного суду

Миколаївської області Н.О. Васильченко