Ухвала

від 10.11.2014 по справі 904/689/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.11.14 Справа № 904/689/14

За заявою: Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" про розстрочку виконання судового рішення від 07.04.2014 у справі:

за позовом Приватного підприємства "Охоронне агентство "Мірза", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 114097, 83 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача (заявника): не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Охоронне агентство "Мірза" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" Корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" про стягнення 114 097, 83 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» на користь Приватного підприємства «Охоронне агентство «Мірза» основний борг у розмірі 89500 грн. (вісімдесят сім тисяч п'ятсот грн.) та 1790 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто грн.) витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 скасовано, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 залишено без змін.

03.11.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшла заява від 31.10.2014 № 12/162 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 по справі № 904/689/14. в даній заяві відповідач просить розстрочити виконання рішення на строк 45 (сорок п'ять) календарних місяців з щомісячною сплатою 1804, 66 грн. починаючи з листопада 2014, посилаючись на те, що підприємство є неприбутковим, на теперішній час рахунки та майно підприємства арештовані виконавчою службою Індустріального району, відповідач вживає всіх заходів щодо погашення своєї заборгованості, так 30.10.2014 сплачено позивачеві 10000 грн., що підтверджується квитанцією № 1375235 від 30.10.2014.

Ухвалою від 03.11.2014 заяву про розстрочку виконання судового рішення від 07.04.2014 прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 10.11.2014.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши додані до заяви документи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова № 9) встановлено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпункті 7.1.2 Постанови № 9 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно п. 7.2 Постанови № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

При цьому, в силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області, посилається на ті обставини, що на даний момент знаходиться у скрутному фінансовому становищі, зумовленому тим, що наразі на виконання в Індустріальному відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходяться виконавчі провадження по виконанню постанов Дніпропетровського адміністративного суду щодо стягнення заборгованості у розмірі 164961, 85 грн. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області про виплату боргу у сумі 1791669, 92 грн. На підтвердження вищевикладеного відповідач надає суду постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2013 (арк. с. 61) та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відстрочку виконання постанов Дніпропетровського окружного адміністративного суду (арк. с. 64-70).

Втім, складний фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» способів виконання рішення суду.

Інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 у даній справі суду не надано, у той час як надані боржником постанова про відкриття виконавчого провадження та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відстрочку виконання постанов Дніпропетровського окружного адміністративного суду не є доказами, що підтверджує факт існування виключних обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі у розумінні статті 121 ГПК України.

Отже, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення, у той час, як інших доказів, що підтверджують факт неможливості виконання рішення у даній справі, не надано, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 у справі № 904/689/14 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, що не позбавляє відповідача права на повторне звернення до суду із відповідною заявою.

До того ж, при прийнятті даної ухвали судом були враховані не лише інтереси відповідача, а й позивача, оскільки невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, як постачальника електроенергії, що також може призвести до негативних наслідків для останнього.

Керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"від 31.10.2014 № 12/162 про розстрочку виконання судового рішення від 07.04.2014 у справі № 904/689/14 відмовити.

Суддя В.І. Ярошенко