КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 жовтня 2014 року 810/5604/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Асоціації по сільському дорожньому будівництву «Облагродор»
до Миронівської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Асоціація по сільському дорожньому будівництву «Облагродор» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Миронівської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Зміст позову складають вимоги - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005841701, №0003122213 від 30.05.2014 та №0004302201 від 16.09.2014 (далі - оскаржувані рішення).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказав, на процедурні порушення допущені відповідачем при проведенні перевірки, за наслідками якої було складено акт перевірки та винесено оскаржувані рішення, так і на порушення принципу об?єктивності при дослідженні обставин та документів, за наслідками оцінки яких відповідач дійшов висновків про порушення позивачем податкового законодавства.
Відповідач проти позову заперечив, подав до суду письмові заперечення. З письмових пояснень представника відповідача, які були підтримані і в судовому засіданні стороною відповідача, слідує, що оскаржувані рішення були винесені у зв?язку з висновками посадових осіб відповідача про порушення позивачем порядку обліку витрат, зробленими за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.
Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
На підставі наказів відповідача №402 від 24.04.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та №422 від 6.05.2014 «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки», посадовими особами відповідача було проведено перевірку у термін з 28.04.2014 по 8.05.2014.
За наслідками перевірки посадовими особами відповідача, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 16.05.2014 було складено акт №366/22-011/32547054 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Асоціації по сільському дорожньому будівництву «Облагродор» (код ЄДРПОУ 32547054) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 25.04.2014р.» (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем як платником податків ряд вимог чинного законодавства, що було підтримано і представником відповідача в судовому засіданні. Так з Акта перевірки слідує, що позивачем було порушено норми статей 44, 137, 157, 164 Податкового кодексу України, а також - п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
При цьому, такі висновки відповідач зробив, вказавши на відсутність або недоліки у позивача певних документів, досліджених при перевірці.
Так відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати по оренді легкового автомобіля RENAULT FLUENCE, рік випуску 2011, об'єм двигуна 1997, вартість, оскільки позивачем не було надано документальне підтвердження використання зазначеного автомобіля в діяльності позивача, як-то шляхові листи, а також не було надано нотаріально засвідчений договір оренди автомобіля, укладений між позивачем та громадянином ОСОБА_4. В силу вимог статті 137 Податкового кодексу України, відповідач завищення позивачем валових витрат визначив як дохід, на який, в свою чергу, донарахував відповідно до оскаржуваного рішення №0004302201 від 16.09.2014 податок на прибуток.
Також з пояснень представника відповідача слідує, що позивачем було відшкодовано своїм працівникам, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, грошові кошти по авансовим звітам - без надання позивачем при перевірці підтверджуючих документів, у зв?язку з чим відповідачем оскаржуваним рішенням №0005841701 було донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Однак ні в запереченнях на позов, ні в усних поясненнях представник відповідача не пояснив суду - які саме «підтверджуючі документи» відповідач мав на увазі. За таких умов висновок відповідача про ненадання позивачем при перевірці підтверджуючих документів - є недоведеним перед судом, а відтак не може бути судом прийнятий як достовірний.
Також з Акта перевірки слідує, що відповідач встановив факт не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі даних прибуткових касових ордерів, оскільки з письмових пояснень голови ліквідаційної комісії позивача, ОСОБА_6, від 18.05.2014 слідує, що касова книга підприємства за підзвітний перевірці період - не велась.
У зв?язку з зазначеним порушенням позивачем порядку ведення касових операцій у національній валюті, відповідачем оскаржуваним рішенням №0003122213 було нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 755 011,55 грн.
В судовому засіданні було допитано як свідка зі сторони позивача ОСОБА_6 1952 р.н., яка на період перевірки пояснила що перебувала на посаді головного бухгалтера позивача. Свідок під присягою пояснила, що складені нею письмові пояснення від 18.05.2014, на які відповідач посилається як на доказ в справі, містять недостовірні відомості і були складені під тиском посадової особи відповідача - ОСОБА_1 Так ОСОБА_6 пояснила, що касова книга велась на підприємстві на період проведення перевірки, однак тимчасово перебувала не за юридичною адресою позивача. Також з пояснень ОСОБА_6 слідує, що виїзної перевірки посадові особи, зазначені в Акті перевірки фактично не провели, оскільки вихід за юридичною адресою здійснив 28.04 лише ОСОБА_1, інші - особи, зазначені в Акті перевірки як учасники виїзної перевірки, - за юридичною адресою підприємства не з?являлись, ніяких записів про наявність документів позивачу не надсилали та усні розмови з представниками позивача не проводили. При цьому свідок пояснила, що ОСОБА_1 запитав у неї лише про наявність касової книги на підприємстві та спонукав написати письмові пояснення щодо відсутності такої книги. Інші документи при знаходженні за юридичною адресою підприємства ОСОБА_1 у свідка та інших представників позивача - не запитував.
Ці свідчення були підтверджені в судовому засіданні також свідком зі сторони відповідача, ОСОБА_2, який відповідно до Акта перевірки мав брати участь як представник відповідача у виїзній перевірці позивача. Зі свідчень ОСОБА_2 слідує, що він не здійснював вихід за юридичною адресою позивача, не досліджував особисто документи позивача, висновки про порушення позивачем правил оприбуткування готівкових коштів зробив на підставі усних пояснень ОСОБА_1, наданих йому в телефонній розмові.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
З норм статті 2 Кодексу Адміністративного судочинства України слідують принципи, за умов дотримання яких суд може прийти до висновку про правомірність оскаржуваного рішення суб?єкта владних повноважень. Такими принципами є принципи: законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, рівності, участі особи у процесі прийняття рішення та ін.
Принцип законності також слідує зі статті 19 Конституції України, з якої слідує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач - є органом державної влади, а відтак - він зобов'язаний діяти винятково у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Нормами статей 78, 79, 81 та 82 Податкового кодексу України визначений чіткий порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок, однією з основних умов яких є особиста участь посадових осіб контролюючого органу за місцем перебування (юридичною адресою) платника податку та особисте дослідження документів платника податку за таким місцем перебування.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем не було дотримано ні цієї умови, ні інші умови порядку проведення документальних позапланових виїзних перевірок, що приводить суд до висновку про не легітимність дій відповідача при проведенні перевірки, за результати якої відповідачем були зроблені певні висновки на підставі яких винесено оскаржувані рішення.
Окрім того, відсутність підтвердження в судовому засіданні особистого дослідження посадовими особами відповідача документів позивача під час перевірки свідчить про порушення відповідачем також принципів добросовісності та об?єктивності, і приводить суд до висновку про протиправність висновків Акта перевірки, оскільки такі не були підтверджені на момент перевірки належними та допустимими доказами в розумінні статті 83 Податкового кодексу України. За таких умов висновки Акта перевірки не можуть вважатись правомірними та обґрунтованими, а тому - не можуть бути підставою для винесення оскаржуваних рішень.
Вищезазначене свідчить про протиправність оскаржуваних рішень, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487,20 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Миронівською об?єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області від 30.05.2014 №0005841701, №0003122213 та №0004302201 від 16.09.2014 року.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Асоціації по сільському дорожньому будівництву «Облагродор» ( ЄДРПОУ 32547054) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійки, відповідно до квитанції № 4785 від 24.09.2014 року.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2014 |
Оприлюднено | 14.11.2014 |
Номер документу | 41327451 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні