Постанова

від 31.10.2014 по справі 823/3002/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року м. Черкаси справа № 823/3002/14

14 годин 49 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 823/3002/14

за позовом підприємства споживчої кооперації «Коопмаркет ЧЕСКО» Черкаської обласної спілки споживчих товариств (надалі - ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО») [представники позивача Грязон Р.М., Цинда Л.Г. - за довіреностями]

до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у Черкаському районі) [представник відповідача Терещенко С.М. - за довіреністю]

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийняв постанову.

ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Черкаському районі, просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафної фінансової санкції у сумі 63987 грн. 25 коп. та від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафної фінансової санкції у сумі 580469 грн. 35 коп. Позивач подав заяву 28.10.2014 про уточнення позовних вимог та просив скасувати ППР від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580 469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35коп. та від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63 987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім)грн. 25коп., визнавши протиправними (а.с.55).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних ППР є встановлення порушення п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637 (надалі - Положення №637). Магазин №31 та магазин №27, що належить позивачу не є підрозділами ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО». Проте, у позивача відсутній обов'язок ведення касової книги на зазначених об'єктах. Отримання коштів у магазинах позивача відбулося із застосуванням РРО та внесенням їх у Z - звіт, що робить неможливим ухилення від сплати податків. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив, що у оскаржуваних ППР форми «С» є посилання на Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 (надалі - Указ №436/95) як на підставу застосування штрафних санкцій до позивача без конкретизації норми: є 3 статті, стаття 1 складається з декількох абзаців кожен з яких містить окремий склад правопорушення та окрему підставу для застосування штрафних санкцій. Наказом МФУ від 28.11.2012 №1236 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі - Порядок №1236). Додатками до Порядку №1236 є форми ППР. У порушення Порядку №1236 відповідачем у ППР не зазначено посилання на конкретну норму Указу №436/95.

Представник відповідача позов не визнав, подав до суду заперечення від 28.10.2014 та пояснення від 31.10.2014. В обґрунтування заперечень зазначив, що згідно з абз.3 п.1 Указу №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачено накладення штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Представник відповідача зазначав, що у актах перевірки ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО» від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 та №64/23/22/22/38843621 зафіксовано, що оприбуткування готівкових коштів у день їх фактичного надходження підприємством не здійснювалось, надавши копії записів перевіряючих (факти підтверджуються поясненнями керуючої магазином Ремізової Н.Й. від 08.09.2014). Згідно з положеннями глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417 використання книги ОРО, зареєстрованої до РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. Стосовно відсутності у ППР посилань на конкретну норму Указу №436/95 представник відповідача зазначив позицію, викладену у листі ВАСУ 28.03.2014 №375/11/14-14: окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку щодо протиправності рішення і, як наслідок, бути підставою його скасування.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО» (ідентифікаційний код 38843621) зареєстровано як юридичну особу 13.09.2013 (а.с.7).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755.

Згідно п.109.2 ст.109 Кодексу №2755 податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.110.1 ст.110 Кодексу №2755 платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно із п.111.2 ст.111 Кодексу №2755 фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Кодексу №2755 посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 Кодексу №2755), коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності (пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 Кодексу №2755).

Згідно ст.75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.13 п.75.1 ст.75 Кодексу №2755 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Судом встановлено, що 08.09.2014 року контролюючим органом було проведено перевірки позивача щодо дотримання вимог з регулювання обігу готівки. Результати перевірок оформлено актами перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 (а.с.14-17) та №64/23/22/22/38843621 (а.с.18-21): зафіксовано порушення п.2.6 Положення №637.

Згідно п.2.6 Положення №637, підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 ППР - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Згідно п.42.1 ст.42 ППР, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

22.09.2014 на підставі актів перевірок відповідачем було прийнято ППР форми «С» №0000692200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 580469 грн. 35 коп. (а.с.12) та №0000702200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63987 грн. 25 коп. (а.с.13).

Згідно із п.22 ст.92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Порядком №1236 затверджено форму ППР форми «С» згідно якої ППР повинно містити посилання на пункт та статтю законодавчого акта, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп., та ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп. не відповідають встановленій формі, що затверджена Порядком №1236, оскільки не містять посилання на пункт та статтю законодавчого акта, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV закріплює принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Указу №436/95, що прийнятий згідно зі ст.25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 08.06.1995 та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у редакції Указу Президента від 11.05.1999 №491/99 (із змінами, внесеними Указом Президента України №802/2001 від 07.09.2001) відповідно до абз.3 ст.1 визначено: за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Разом з тим, згідно зі ст.164 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X передбачена також адміністративна відповідальність у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторному порушенні протягом року - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності. В Указі №436/95 не уточнено, що саме необхідно розуміти під не оприбуткуванням готівки, у тому числі при проведенні розрахунків з використанням РРО, тобто немає чіткості у визначення обставин за які саме порушення повинен застосовуватись встановлений штраф, а також чи належить до таких порушень зазначені у актах від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 та №64/23/22/22/38843621 випадки.

Частиною 2 ст.25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995 №1к/95 (втратив чинність згідно із Законом України від 28.06.1996 №254/96-ВР) визначено: Президент України видає укази з питань економічної реформи , не врегульованих чинним законодавством України, що діють до прийняття відповідних законів.

Пунктом 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань , не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України у порядку, встановленому ст.93 Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань. Указом Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 12.06.1995 №436» від 07.09.2001 №802/2001 встановлено фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

В основу як темпорального так і змістовного правила подолання колізій норм права покладено презумпцію розумності законодавця: законодавець мислить послідовно і не має протиріч сам із собою. Пріоритет темпорального над змістовним правилом подолання колізій норм права пояснюється тим, що остання за часом прийняття норма виражає дійсну волю законодавця.

Натомість, особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95) із змінами, зокрема від 15.04.2014 №1206-VII - регулювання економічних питань, що пізніше у часі ніж Указ від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», зокрема із змінами від 07.09.2001 №802/2001 - регулювання з питань економічної реформи. Як зазначено у преамбулі Указу №436/95: прийнятий з метою подальшого удосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами. Як відомо Закон України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» був чинним до прийняття Кодексу №2755 (розділ XIX).

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з положеннями Закону №265/95 відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через РРО, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п.1 ст.17 Закону №265/95).

У акті перевірки від 08.09.2014 №64/23/22/22/38843621 зазначено: при перевірці книги КОРО №2325001455 від 10.10.2013 встановлено не здійснення обліку та не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх надходжень в кінці обліку розрахункових операцій у сумі 12 797 грн. 45 коп. на підставі фіскальних звітних чеків , а саме: фіскальні звітні чеки від 05.09.14 №297 на суму 3425 грн. 30 коп., від 06.09.2014 №298 на суму 5362 грн. 05 коп., від 07.09.2014 №299 на суму 4010 грн. 10 коп. (а.с.16).

У акті перевірки від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 зазначено: перевіркою книги ОРО №3000041656Р/2 від 03.09.2014 встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 98068 грн. 31 коп. готівкова виручка за 05.09.2014, 06.09.2014, 07.09.2014. Також перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів РРО ІКС 483 LT з.н. 00002634 ф.н.3000036297 у книзі ОРО за період з 01.09.2014 до 07.09.2014 включно на загальну суму 18024 грн. 80 коп. (КОРО відсутня на господарській одиниці ) (а.с.20).

Законом №265/95 не передбачено відповідальності за нездійснення (несвоєчасне здійснення) внесення запису до КОРО у разі наявності у ній роздрукованого Z-звіту. У спірних ППР не йдеться і про порушення порядку проведення розрахунків: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Санкція згідно ст.17 Закону №265/95 двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

ЄСПЛ у справі Валензуела Контрерас проти Іспанії (30.07.1998) зазначено: слова «за законом» вимагають, по-перше, щоб заходи, які оскаржуються, мали певні підстави у внутрішньодержавному законі. Однак цей висновок не просто відсилає до закону, він ставить вимоги і до якості закону, вимагаючи, щоб він був порівнянним з принципами верховенства права. Внутрішньодержавний закон має передбачати заходи захисту від свавільного втручання державної влади у права, передбачені Конвенцією. Необхідно, щоб закон був зрозумілий особі, якої він стосується, щоб особа могла передбачити наслідки від цього закону. У справі «Амуур проти Франції» (25.06.1996) ЄСПЛ зазначив: «якість закону вимагає того, щоб він був сумісний з верховенством права, положення, що властиве і поширюється на всі статті Конвенції (п. 50)». У справі «Реквені проти Угорщини» (20.05.1999) ЄСПЛ зазначив: «згідно з добре встановленою практикою, однією із вимог, що слідуає з вислову «передбачено законом», є передбачуваність. Норму не можна розглядати як закон, якщо вона сформульована недостатньо чітко, так, щоб громадянин міг регулювати свої дії. Він повинен бути здатний, а коли потрібно, то з допомогою належної поради передбачити з розумного для таких обставин ступеня визначеності ті наслідки, що можуть виникнути за певних дій. Рівень чіткості, що вимагається від внутрішнього законодавства багато у чому залежить від тексту закону, визначеності сфери його дії та кількості і статусу тих, на кого він розрахований (п. 34)».

Наказом Міндоходів і зборів України від 28.08.2013 №417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (надалі Порядок №417). Зазначеним порядком встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Cуд критично оцінює ствердження відповідача про несвоєчасність виконання запису в КОРО, що трактується відповідачем як не оприбуткування або неповне оприбуткування готівки, навіть за наявності роздрукованого Z-звіту 1861 від 04.09.14 о 21 год. 39 хв., 1862 від 05.09.14 о 21 год.55 хв., 1863 від 06.09.14 о 21 год.28 хв., 1864 від 07.09.14 о 21 год. 38 хв., 1865 від 08.09.14 о 21 год. 40 хв. (а.с.32-33), оскільки перевірка проведена в 14 год.22 хв. (а.с.14) 15 год.00 хв.(а.с.18), а згідно Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972: термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає; у день dies ad quem лише до закінчення нормального робочого часу; строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. Відповідачем не надано доказів на підтвердження робочого часу ні у магазині №31 (Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Леніна, 36 Б), ні у магазині №27 (м. Черкаси, вул. Ворошилова, 6) ні у цілому по ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО» (Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Леніна, 36 Б).

Роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, а в кінці дня виконання Z-звіту можна тлумачити як оприбуткуванням готівки, оскільки з фіскальної пам'яті РРО зазначені суми нікуди не зникають без можливості їх відтворення. У акті не зазначено ні про порушення опломбування РРО ні про пошкодження печаток у КОРО. Пунктом 1 Положення №637 передбачено, що КОРО повинна бути прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України.

Оскільки отримання коштів у магазинах №27 та №31 позивача відбулося із застосуванням РРО та внесенням їх у Z-звіт, то за несвоєчасне внесення запису до КОРО не визначена санкція за законом.

Згідно п.4.2 Положення №637 передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть. Судом враховано, що в актах не йдеться про касові книги у магазинах №27 та №31, натомість відповідачем не зазначено про застосування інших санкцій, крім тих, що визначені Указом №436.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості . Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч.2 ст.71 КАС України, відповідач не довів правомірність і послідовність дій та обґрунтованість і законність прийняття спірних ППР форми «С» від 22.09.2014: №0000692200 та №0000702200.

Відповідно до ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України).

За таких обставин, оцінивши надані сторонами і зібрані згідно ст.11 КАС України у справі, судом встановлено, що відповідачем не надано докази на підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити, а ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп., та ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп. скасувати.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «С» від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580 469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп., визнавши протиправним.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «С» від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63 987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп., визнавши протиправним.

Стягнути з державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації «Коопмаркет ЧЕСКО» Черкаської обласної спілки споживчих товариств (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Леніна, 36 Б, ідентифікаційний код 38843621) витрати із сплати судового збору у сумі 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн., сплачені згідно платіжного доручення від 29.09.2014 №КЧ-02312.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова