Ухвала

від 27.01.2015 по справі 823/3002/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3002/14 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 у справі за адміністративним позовом підприємства споживчої кооперації «Коопмаркет ЧЕСКО» Черкаської обласної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПСК «Коопмаркет ЧЕСКО» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580 469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп. та від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63 987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 08.09.2014 контролюючим органом було проведено перевірки позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Результати перевірок оформлено актами перевірки від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 (а.с.14-17) та №64/23/22/22/38843621 (а.с.18-21): зафіксовано порушення п.2.6 Положення №637.

У акті перевірки від 08.09.2014 №64/23/22/22/38843621 зазначено: при перевірці книги КОРО №2325001455 від 10.10.2013 встановлено не здійснення обліку та не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх надходжень в кінці обліку розрахункових операцій у сумі 12 797 грн. 45 коп. на підставі фіскальних звітних чеків, а саме: фіскальні звітні чеки від 05.09.14 №297 на суму 3425 грн. 30 коп., від 06.09.2014 №298 на суму 5362 грн. 05 коп., від 07.09.2014 №299 на суму 4010 грн. 10 коп. (а.с.16).

У акті перевірки від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 зазначено: перевіркою книги ОРО №3000041656Р/2 від 03.09.2014 встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 98068 грн. 31 коп. готівкова виручка за 05.09.2014, 06.09.2014, 07.09.2014. Також перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів РРО ІКС 483 LT з.н. 00002634 ф.н.3000036297 у книзі ОРО за період з 01.09.2014 до 07.09.2014 включно на загальну суму 18024 грн. 80 коп. (КОРО відсутня на господарській одиниці) (а.с.20).

22.09.2014 на підставі актів перевірок відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С» №0000692200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 580 469 грн. 35 коп. (а.с. 12) та №0000702200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63 987 грн. 25 коп. (а.с.13).

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що всупереч вимогам законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оприбуткування позивачем готівкових коштів у день їх фактичного надходження не здійснювалось, що підтверджується поясненнями керуючої магазином ОСОБА_2 від 08.09.2014, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необгрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Абзацом четвертим статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПК України перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з Державною податковою службою України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/1032, відповідно до якого оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів та витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 4 , п. 5, п. 6, п. 7 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої групи, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 15.12.2011 №1637, у книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

У відповідності до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (зі змінами та доповненнями) визначає, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Також, особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР із змінами, зокрема від 15.04.2014 №1206-VII - регулювання економічних питань, що пізніше у часі ніж Указ від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», зокрема із змінами від 07.09.2001 №802/2001 - регулювання з питань економічної реформи.

В основу як темпорального, так і змістовного правила подолання колізій норм права покладено презумпцію розумності законодавця: законодавець мислить послідовно і не має протиріч сам із собою. Пріоритет темпорального над змістовним правилом подолання колізій норм права пояснюється тим, що остання за часом прийняття норма виражає дійсну волю законодавця.

Так, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 1 ст. 17 вказаного Закону відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через РРО, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти до висновку, що Законом не передбачено відповідальності за нездійснення (несвоєчасне здійснення) внесення запису до КОРО у разі наявності у ній роздрукованого Z-звіту.

Більш того, відповідач зафіксувавши невнесення позивачем запису у книзі обліку розрахункових операцій суму операції, не прийняв до уваги, що отримання коштів було здійснено зі застосуванням РРО та внесенням їх у Z-звіт, що робить неможливим ухилення від сплати податків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 у справі № К-38711/10.

Колегія суддів зазначає, що роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, а в кінці дня виконання Z-звіту можна тлумачити як оприбуткуванням готівки, оскільки з фіскальної пам'яті РРО зазначені суми нікуди не зникають без можливості їх відтворення. У акті не зазначено ні про порушення опломбування РРО, ні про пошкодження печаток у КОРО.

Таким чином, оскільки отримання коштів у магазинах №27 та №31 позивача відбулося із застосуванням РРО та внесенням їх у Z-звіт, то за несвоєчасне внесення запису до КОРО не визначена санкція за законом, а тому відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Більш того, Порядком №1236 затверджено форму податкового повідомлення-рішення форми «С» згідно якої останнє повинно містити посилання на пункт та статтю законодавчого акта, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп., та ППР форми «С» від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25 коп. не відповідають встановленій формі, що затверджена Порядком №1236, оскільки не містять посилання на пункт та статтю законодавчого акта, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 22.09.2014 №0000692200 про застосування штрафних санкцій у сумі 580 469 (п'ятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 35 коп. та від 22.09.2014 №0000702200 про застосування штрафних санкцій у сумі 63 987 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 25коп. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.