Ухвала

від 03.11.2015 по справі 823/3002/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. м. Київ К/800/5223/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015

у справі № 823/3002/14

за позовом Підприємства споживчої кооперації "Коопмаркет ЧЕСКО" Черкаської обласної спілки споживчих товариств

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено перевірки позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складено акти перевірок від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 та №64/23/22/22/38843621, в яких зафіксовано порушення позивачем вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі висновків актів перевірок, відповідачем 22.09.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С» №0000692200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 580 469,35 грн. та №0000702200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63 987,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що всупереч вимогам законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень з урахуванням встановлених обставин та вимог законодавства.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 08.09.2014 №64/23/22/22/38843621 зазначено, що при перевірці книги КОРО №2325001455 від 10.10.2013 встановлено нездійснення обліку та не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх надходжень в кінці обліку розрахункових операцій у сумі 12797,45 грн. на підставі фіскальних звітних чеків.

В акті перевірки від 08.09.2014 №63/23/23/22/38843621 зазначено, що при перевірці книги ОРО №3000041656Р/2 від 03.09.2014 встановлено неоприбуткування готівкових коштів у сумі 98068,31 грн. готівкова виручка за 05.09.2014, 06.09.2014, 07.09.2014. Також, перевіркою встановлено неоприбуткування готівкових коштів РРО ІКС 483 LT з.н. 00002634 ф.н.3000036297 у книзі ОРО за період з 01.09.2014 до 07.09.2014 включно на загальну суму 18024,80 грн. (КОРО відсутня на господарській одиниці).

Перевіркою зафіксовано, що оприбуткування готівкових коштів у день їх фактичного надходження підприємством не здійснювалось, що підтверджуються, зокрема, поясненнями керуючої магазином ОСОБА_1 від 08.09.2014. Згідно з положеннями глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, використання книги ОРО, зареєстрованої до РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Судами попередніх інстанцій не враховано наведені вище обставини та не досліджено питання щодо належності коштів, які знаходились на місці проведення перевірки та доказів, які б це підтверджували.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль