Ухвала

від 14.10.2014 по справі 2а-16822/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4430/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року

у справі № 16822/12/2670 (К/800/29637/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року у справі № 16822/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до заяви про перегляд судового рішення були додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2013 року у справі № 0670/1000/12 (К/800/2220/13) та постанова Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11.

Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення на підставі висновків позапланової документальної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування такого повідомлення-рішення, оскільки чинна на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення редакція пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не пов'язувала неможливість прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підстави постанови слідчого, з колом обвинувачуваних чи складом злочину.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2013 року у справі № 0670/1000/12 (К/800/2220/13), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі суд касаційної інстанції підтвердив висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що податкові накладні, на підставі який позивач сформував податковий кредит, були підписані невстановленою особою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів відзначає, що судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

Як вбачається зі змісту доданої до заяви про перегляд судового рішення копії постанови Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, на яку заявник посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вона прийнята за результатом перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2011 року, тобто переглянута судом касаційної (четвертої) інстанції.

Таким чином, зазначена вище постанова Верховного Суду України не відноситься до переліку рішень, на які можуть робитися посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 16822/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарланд Буд Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна