Постанова

від 04.11.2014 по справі 826/13649/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2014 року 14:29 № 826/13649/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна фірма» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за участю представників:

від позивачаЛубяниченко В.О. (довіреність), Краснопєвцев О.С. (довіреність) від відповідачаБезсмертна М.Т.(довіреність) ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна фірма» (надалі - Позивач/ТОВ «Перша будівельна фірма») до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог (вх. 01-5/73435/14 від 03.10.2014 р.) просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0003542201 від 28.08.2014 р., №0003862201 від 18.09.2014 р., №0004052201 та №0004062201 від 25.09.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2014 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративним позові та заяві про зміну позовних вимог, зокрема, зазначили про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час проведення перевірок ТОВ «Перша будівельна фірма» та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88).

Крім того, у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_5 (директор ТОВ «Білтек Буд»), ОСОБА_6 (директор ТОВ «АБК «Наше Місто») та ОСОБА_7 (директор ТОВ «Перша будівельна фірма»), які повідомили про порядок укладення договорів, а також надали пояснення про результати виконання сторонами умов таких договорів.

При цьому, у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_8 (завідувач сектору аналізу сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ Міндоходів у м. Києві), ОСОБА_9 (головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), які повідомили про підстави та порядок проведення перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» у період з 29.07.2014 р. по 04.08.2014 р., а також ОСОБА_10 (головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), який надав пояснення про підстави та порядок проведення перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» у період з 11.08.2014 р. по 01.09.2014 р.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано - 10.11.2014 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) зареєстроване 03.08.2006 р. Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 04.08.2006 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Основним видом діяльності Позивача згідно із виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №224366 є будівництво житлових і нежитлових будівель.

При цьому, для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, Позивач отримав ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ №183149 від 25.01.2013 р. строком дії з 23.01.2013 р. по 23.01.2018 р.

Поряд із цим, у період з 29.07.2014 р. по 04.08.2014 р. на підставі направлень від 29.07.2014 р. №1107 та №1108, наказу від 28.07.2014 р. №1451, виданих ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Білтек Буд», ТОВ «Пазл-Строй» та ТОВ «Глобал люкс» за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. та ТОВ «АБК «Наше місто» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складений акт від 11.08.2014 р. №1946/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Білтек Буд (код ЄДРПОУ 38690877), ТОВ «Пазл-Строй» (код ЄДРПОУ 38545801) та ТОВ «Глобал люкс» (код ЄДРПОУ 38966174) за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. та ТОВ «АБК «Наше місто» (код ЄДРПОУ 37883307) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» (надалі - Акт перевірки №1946), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 3 082 808,00 грн., в т.ч., по періодах: за лютий 2014 р. - на суму 45 000,00 грн.; за березень 2014 р. - на суму 1 293 271,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 977 870,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 766 667,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №1946 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 28.08.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення, а саме:

ь за формою «Р» №0003542201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 624 212,00 грн. (з яких 3 082 808,00 грн. - за основним платежем та 1 541 404,00 грн. - за штрафними санкціями).

Крім того, у період з 28.08.2014 р. по 29.08.2014 р. на підставі направлень від 28.08.2014 р. №1248 та №1249, наказу від 26.08.2014 р. №1610, виданих ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань взаємовідносин із ТОВ «Атрікс Груп» та ТОВ «Овітекс Інвест» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складений акт від 01.09.2014 р. №2135/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань взаємовідносин із ТОВ «Атрікс Груп» (код ЄДРПОУ 38977783) та ТОВ «Овітекс Інвест» (код ЄДРПОУ 38968737) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.» (надалі - Акт перевірки №2135), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1. п.201.6 та п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 250 000,00 грн. за квітень 2014 р.

Проте, не погоджуючись із викладеними в Акті перевірки №2135 висновками податкового органу, Позивач подав заперечення від 08.09.2014 р. за вих. №08-09/14 до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, рішенням якої від 15.09.2014 р. №19458/10/16-53-22-01-11 «Відповідь на заперечення» були залишені без змін висновки Акту перевірки, а подане заперечення - без задоволення.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №2135 податковим органом 18.09.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення, а саме:

ь за формою «Р» №0003862201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 375 000,00 грн. (з яких 250 000,00 грн. - за основним платежем та 125 000,00 грн. - за штрафними санкціями).

В той же час, на підставі направлень від 11.08.2014 р. №1167, №1170, №1171 та №1172, наказу від 31.07.2014 р. №1469, виданих ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 та п.82.1 ст.82 ПК України, Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт від 08.09.2014 р. №2211/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р.» (надалі - Акт перевірки №2211), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь п.138.2 та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 945 175,00 грн., в т.ч.: за ІІІ квартали 2012 р. - на суму 331 709,00 грн.; за 3-4 квартали 2012 р. - на суму 825 248,00 грн.; за 2013 р. - на суму 3 119 927,00 грн.;

ь п.198.1 та п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 4 115 794,00 грн., в т.ч.: за липень 2012 р. - на суму 88 792,00 грн.; за серпень 2012 р. - на суму 148 273,00 грн.; за вересень 2012 р. - на суму 45 639,00 грн.; за жовтень 2012 р. - на суму 173 542,00 грн.; за листопад 2012 р. - на суму 139 597,00 грн.; за грудень 2012 р. - на суму 188 747,00 грн.; за січень 2013 р. - на суму 60 293,00 грн.; за лютий 2013 р. - на суму 233 260,00 грн.; за березень 2013 р. - на суму 259 133,00 грн.; за квітень 2013 р. - на суму 283 333,00 грн.; за травень 2013 р. - на суму 243 333,00 грн.; за червень 2013 р. - на суму 230 914,00 грн.; за липень 2013 р. - на суму 172 170,00 грн.; за серпень 2013 р. - на суму 171 468,00 грн.; за вересень 2013 р. - на суму 233 706,00 грн.; за жовтень 2013 р. - на суму 162 434,00 грн.; за листопад 2013 р. - на суму 799 223,00 грн.; за грудень 2013 р. - на суму 481 937,00 грн.

ь п.119 ст.119 ПК України та вимог «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020.

Поряд із цим, на підставі висновків Акту перевірки №2211 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 25.09.2014 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

ь за формою «Р» №0004052201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 6 173 691,00 грн. (з яких 4 115 794,00 грн. - за основним платежем та 2 057 897,00 грн. - за штрафними санкціями);

ь за формою «Р» №0004062201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 917 763,00 грн. (з яких 3 945 175,00 грн. - за основним платежем та 1 972 588,00 грн. - за штрафними санкціями).

Разом із тим, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Перша будівельна фірма» під час проведення перевірок та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ «Перша будівельна фірма» (Головний підрядник) здійснювались господарські операції на підставі укладених із контрагентами (Підрядники) Договорів підряду, згідно із якими Підрядники зобов'язуються своїми або залученими силами і засобами, з власних матеріалів у строки, встановлені в Договорах, виконати комплекс робіт на об'єктах: «Будівництво житлово-торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. П. Дегтяренка, 1 (вул. Полірній (в межах вул. П. Дегтяренка та М. Майорова)) у Оболонському районі м. Києва» (надалі - Об'єкт-1) та «Будівництво комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом по вул. Воскресенській, 7 у Дніпровському районі м. Києва» (надалі - Об'єкт-2), зокрема:

- у період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р.:

1. із ТОВ «Бітлек Буд» були укладені наступні тотожні Договори підряду:

ь Договір №ДБ021213 від 02.12.2013 р., із врахуванням Додаткового договору від 31.03.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових вікон та балконних дверей на першому, типових поверхах з 2-го по 25-ий поверхах на Об'єкті-1. Договірна ціна робіт становить 1 653 614,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 275 602,39 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.11.2014 р.;

ь Договір №ДБ200114 від 20.01.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по заскленню балконів (на типових поверхах з 2-го по 25-ий поверхах) на Об'єкті. Договірна ціна робіт становить 650 342,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 108 390,40 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.11.2014 р.;

ь Договір №ДБ050214 від 05.02.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових вікон та дверей в МЗК на першому, типових поверхах з 2-го по 25-ий, технічному поверсі на Об'єкті-1. Договірна ціна робіт становить 216 665,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 110,93 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.11.2014 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів підряду Позивачем були надані тверді кошториси та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 до кожного із таких Договорів, а також акти приймання-передачі місця виконання робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в (додаток №1 до справи, стор.15-66).

2. із ТОВ «АБК «Наше місто» був укладений наступний Договір підряду:

ь Договір №ДП260214 від 26.02.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-1. Договірна ціна робіт становить 5 300 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833 333,33 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.03.2014 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані твердий кошторис та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в (додаток №1 до справи, стор.123-132).

3. із ТОВ «Пазл-Строй» був укладений такий Договір підряду, як:

ь Договір №ВП220414 від 22.04.2014 р., із врахуванням Додаткової угоди від 27.04.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 10 267 222,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 744 537,00 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.07.2014 р. При цьому, між сторонами була підписана

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані тверді кошториси та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в (додаток №1 до справи, стор.80-94).

4. із ТОВ «Глобал Люкс» був укладений наступний Договір підряду:

ь Договір №ВП020314 від 02.03.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 3 761 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 626 833,33 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.04.2014 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за березень 2014 р. (додаток №1 до справи, стор.109-113).

- у період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.:

5. із ТОВ «Овітекс Інвест» був укладений такий Договір підряду, як:

ь Договір №ВП010414 від 01.04.2014 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 1 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 250 000,00 грн.), строком закінчення виконання робіт - 30.04.2014 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані твердий кошторис, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за квітень 2014 р. (додаток №8 до справи, стор.178-183).

- у період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р.:

6. із ТОВ «Брокбудкепітал» були укладені наступні Договори підряду:

ь Договір №03/09-12 від 03.09.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 170 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 333,33 грн.), строком закінчення виконання робіт - 30.09.2013 р.;

ь Договір №12-08/13 від 12.08.2013 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-1. Договірна ціна робіт становить 710 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 118 333,33 грн.), строком закінчення виконання робіт - 30.09.2013 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів підряду Позивачем були надані тверді кошториси (додаток №11 до справи, стор.10-13), акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в за вересень 2012 р. та квітень-вересень 2013 р. (додаток №7 до справи, стор.31-39, 73-116).

7. із ПП «НП «Хіміч» був укладений такий Договір підряду, як:

ь Договір №10-09/12 віл 10.09.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 7 601 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 266 833,33 грн.), строком закінчення виконання робіт - 30.04.2013 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані твердий кошторис (додаток №11 до справи, стор.14), акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в за вересень-грудень 2012 р. та березень-квітень 2013 р. (додаток №7 до справи, стор.211-250, додаток №8 до справи, стор.1-37).

8. із ТОВ «Компанія «Сорбіт» був укладений наступний Договір підряду:

ь Договір №ВД12/0913 від 12.09.2013 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-1. Договірна ціна робіт становить 2 151 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 358 500,00 грн.), строком закінчення виконання робіт - 31.12.2013 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані твердий кошторис (додаток №11 до справи, стор.10) та акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в за вересень-жовтень 2013 р. (додаток №8 до справи, стор.62-75).

9. із ТОВ «Магнум-Інвест» були укладені наступні тотожні Договори підряду:

ь Договір №11/05/2012 від 11.05.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню комплексу опоряджувальних робіт на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 256 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 666,67 грн.);

ь Договір №4-04/12 від 04.04.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 289 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 48 256,67 грн.);

ь Договір №5-04/12 від 05.04.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню стяжок та штукатурні роботи на об'єкті будівництва «Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Борщагівська, 152-А та 152-В» (надалі - Об'єкт-3). Договірна ціна робіт становить 266 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 44 350,00 грн.);

ь Договір №01/05/2012 від 03.05.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню комплексу опоряджувальних робіт на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 225 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 500,00 грн.);

ь Договір №2-04/12 від 02.04.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій на об'єкті будівництва «Житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по пр. П. Григоренка, 23» (надалі - Об'єкт-4). Договірна ціна робіт становить 96 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.);

ь Договір №14/05/12 від 14.05.2012 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по влаштуванню монолітних конструкцій на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 295 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 49 166,67 грн.).

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів підряду Позивачем були надані тверді кошториси та акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в за липень-серпень 2012 р. (додаток №8 до справи, стор.85-113, 143-167).

10. із ТОВ «Промбуд Маркет» був укладений наступний Договір підряду:

ь Договір №ПП011113 від 01.11.2013 р., із врахуванням Додаткової угоди від 08.11.2013 р., відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати загальні будівельно-монтажні роботи на Об'єкті-2. Договірна ціна робіт становить 6 925 451,32 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 154 241,89 грн.), строком закінчення виконання робіт - 30.01.2014 р.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного Договору підряду Позивачем були надані тверді кошториси, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за листопад-грудень 2013 р. (додаток №15 до справи, стор.174-185).

Крім того, у період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Перша будівельна фірма» (Покупець) здійснювались господарські операції без укладання письмових договорів із контрагентами (Постачальниками) з придбання будівельних матеріалів (піску річкового) на підставі видаткових (прибуткових) накладних, зокрема:

1. ТОВ «Дублет» здійснювались поставки на підставі прибуткових накладних на загальну суму 166 777,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 796,16 грн.) за вересень-грудень 2012 р. та лютий, червень-жовтень 2013 р. (додаток №9 до справи, стор.132-195);

2. ПП «Адітум Маркет» здійснювались поставки на підставі видаткових накладних на загальну суму 146 940,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 490,00 грн.) за жовтень-грудень 2013 р. (додаток №9 до справи, стор.15-55).

В той же час, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «Перша будівельна фірма» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суми ПДВ та включення її до складу податкового кредиту у перевіряємий період на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, а саме:

ь у період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. на загальну суму 3 082 808,00 грн., зокрема: від ТОВ «Бітлек Буд» - на суму 244 770,96 грн. за лютий та березень 2014 р.; від ТОВ «АБК «Наше місто» - на суму 466 667,00 грн. за березень 2014 р.; від ТОВ «Пазл-Строй» - на суму 1 744 537,00 грн. за квітень-травень 2014 р.; від ТОВ «Глобал Люкс» - на суму 626 833,33 грн.;

ь за квітень 2014 р. на загальну суму 250 000,00 грн., зокрема: від ТОВ «Овітекс Інвест» - на суму 250 000,00 грн.;

ь у період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 4 115 794,00 грн., зокрема: від ТОВ «Бітлек Буд» - на суму 60 000,00 грн. за грудень 2013 р.; від ТОВ «Промбуд Маркет» - на суму 1 150 000,00 грн. за листопад та грудень 2013 р.; від ПП «НП «Хіміч» - на суму 1 266 833,00 грн. з вересня 2012 р. по червень 2013 р.; від ТОВ «Магнум-Інвест» - на суму 237 065,00 грн. за липень-серпень 2012 р.; від ТОВ «Компанія «Сорбіт» - на суму 350 000,00 грн. за вересень-жовтень 2013 р.; від ТОВ «Брокбудкепітал» - на суму 1 000 550,00 грн. за жовтень 2012 р. та квітень-вересень 2013 р.; від ТОВ «Дублет» - на суму 27 796,16 грн. за вересень-грудень 2012 р. та лютий, червень-жовтень 2013 р.; від ПП «Адітум Маркет» - на суму 24 490,00 грн. за жовтень-грудень 2013 р.

Поряд із цим, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп. «б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Поряд із цим, як вбачається з Акту перевірки №1946, за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. ТОВ «Перша будівельна фірма» задекларовано податкового кредиту з ПДВ у розмірі 3 082 808,00 грн., проте перевіркою визначення податкового кредиту Відповідачем встановлено його завищення на суму 3 082 808,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 3 082 808,00 грн. Крім того, з огляду на зміст Акту перевірки №2135, податковим органом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у квітні 2014 р. на суму 250 000,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 250 000,00 грн. Водночас, відповідно до змісту Акту перевірки №2211 за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. Позивачем задекларовано податкового кредиту з ПДВ у розмірі 7 979 972,00 грн., однак за перевіркою визначення податкового кредиту перевіряючими було встановлено його завищення на суму 4 115 794,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 4 115 794,00 грн.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки №2211, в ході аналізу податкової звітності з податку на прибуток податковим органом встановлено, що також не заперечується Позивачем, що у період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Перша будівельна фірма» включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємств відповідних періодів суму витрат розміром 20 350 421,00 грн., понесених від таких контрагентів, як: ТОВ «Промбуд Маркет» - на суму 5 750 000,00 грн.; ПП «НП «Хіміч» - на суму 6 334 165,00 грн.; ТОВ «Магнум-Інвест» - на суму 1 185 325,00 грн.; ТОВ «Компанія «Сорбіт» - на суму 1 750 000,00 грн.; ТОВ «Брокбудкепітал» - на суму 5 002 750,00 грн.; ТОВ «Дублет» - на суму 138 980,84 грн.; ПП «Адітум Маркет» - на суму 122 450,00 грн.

В свою чергу, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положенням п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Згідно із абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом із тим, як вбачається з Акту перевірки №2211, за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. Позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 36 326 570,00 грн. Однак, перевіркою повноти визначення витрат Відповідачем встановлено їх завищення на загальну суму 20 350 421,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 3 945 175,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Поряд із цим, суд також звертає увагу на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р., зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 КАС України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

Згідно із зазначеним, ухвалою від 11.09.2014 р. судом витребовувались від Позивача документи по справі, які мають засвідчувати мету здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придання робіт та товарів із господарською діяльністю ТОВ «Перша будівельна фірма», зокрема: належним чином засвідчені копії наступних документів (або письмові пояснення із зазначенням причин неможливості їх надання): податкові декларації за перевіряємий період з «розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; укладені договори підряду із контрагентами, операції за якими відображені Позивачем у бухгалтерському та податковому обліках спірних сум податкового кредиту по ПДВ; первинні документи, що підтверджують оприбуткування, зберігання на балансі Позивача та подальше списання із балансу Позивачем отриманих у перевіряємий період робіт та товарів згідно із укладеними із контрагентами Договорами; витяги із журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарів (обладнання, робіт); копії довіреностей уповноважених представників Позивача, які отримували ТМЦ (роботи); оборотно-сальдові відомості по рахункам Позивача; платіжні доручення та оригінали виписок з розрахункових рахунків Позивача, засвідчені відповідними банківськими установами, що посвідчують факти сплати Позивачем вартість придбаних товарів (робіт), тощо; документи за укладеними Договорами із контрагентами, зокрема, але не виключно: акти виконаних робіт; рахунки-фактури; податкові накладні; штатний розпис; відповідні нотаріально посвідчені дозволи на початок виконання робіт; документи, що засвідчують якість придбаних обладнань (експертні висновки, сертифікати); виконавча документація; платіжні чеки за придбані матеріали (товари, обладнання); додаткові угоди та додатки до договорів підряду та субпідряду; графіки виконання робіт; рахунки-фактури (видаткові накладні) на придбані матеріали, для виконання робіт за укладеними Договорами; журнали виконаних робіт; укладені договори між Позивачем та Замовниками (Забудовниками) на виконання відповідних підрядних робіт; завдання від Замовників, згідно яких Позивачем були укладені договори підряду з контрагентами за перевіряємий період; список працівників контрагентів, якими виконувались підрядні роботи; відповідні повідомлення про готовність до передачі закінчених робіт; довідки про вартість виконаних робіт; акти приймання виконаних робіт, виконавчі схеми; проектна документація, локальні кошториси; акти приймання-передачі матеріалів для виконання підрядних робіт; інші належним чином засвідчені документи (або письмові пояснення), що посвідчують мету здійснення такої операції та зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку; докази, які посвідчують факт реєстрації та перебування контрагентів Позивача в стані платників ПДВ на момент виписки йому податкових накладних за спірними операціями; перелік осіб, які здійснювали монтажні роботи за кожним об'єктом; перелік відповідальних осіб, призначених вести контроль якості виконуваних робіт за кожним об'єктом; належні докази (у вигляді письмових пояснень з доданими до них первинними, розрахунковими документами, документами бухгалтерського обліку і звітності, внутрішніми організаційно-розпорядчими документами підприємств, тощо) наявності фізичних, технічних та технологічних можливостей у Позивача та його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) (в тому числі власних/орендованих виробничих, складських і офісних приміщень, виробничого і спеціального технічного обладнання, транспортних засобів, інших основних засобів), трудових ресурсів, необхідних для здійснення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської діяльності, зокрема (але не виключено): наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів на перевезення придбаних товарів, приміщень, складів тощо; інші документи, які на думку Позивача, підтверджують реальність виконання господарських операцій за Договорами.

В свою чергу, суд акцентує увагу, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом із тим, суд звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

Водночас, на виконання вимог ухвали суду та на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між ТОВ «Перша будівельна фірма» та його контрагентами ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» Позивачем були надані документи, з огляду на які судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується представниками Позивача, ТОВ «Перша будівельна фірма» у перевіряємий період виконувало одночасно будівельні роботи у будівлях за адресами: вул. П. Дегтяренка, 1 (Об'єкт-1) та вул. Воскресенська, 7 (Об'єкт-2) у м. Києві, на підтвердження чого були надані укладені із замовником (генпідрядником) із ТОВ «БК «Інтеграл-Буд» договори головного підряду на капітальне будівництво та виконання будь-яких будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт, що передбачені проектною документацією; оздоблювання та опоряджувальні роботи, пов'язані з будівництвом Об'єктів разом із похідними від них документами (твердими кошторисами, графіками виконання робіт та видачі проектної документації, проектною та дозвільною документацією, картками технічних рішень), а саме: №ВП040913 від 04.09.2013 р., №ВП141113 від 14.11.2013 р., №ДП021213 від 02.12.2013 р., №ВП010813 від 01.08.2013 р., №ВП120514 від 12.05.2014 р., №ВП130813 від 13.08.2013 р., №ВП200712 від 20.07.2012 р., №ВП090114 від 09.01.2014 р. та інші.

В свою чергу, суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що у зв'язку із одночасним виконанням робіт на різних Об'єктах будівництва Позивач був змушений додатково залучати кваліфіковані компанії (ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал») для виконання своїх зобов'язань перед замовником, що, в свою чергу, давало змогу ТОВ «Перша будівельна фірма» виконувати такий об'єм робіт, на підтвердження їх виконання надані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, відомості ресурсів матеріалів генпідрядника, податкові та видаткові (прибуткові) накладні, оборотно-сальдові відомості та картки рахунків, банківські виписки та платіжні доручення) (додатки до справи №3 стор.53-250, №4, №5, №11 стор.32-250, №12, №13, №14, №15 стор.1-47 та №16 стор.16-263), які, між тим, також свідчать про фактичне виконання Підрядниками укладених із Позивачем спірних Договорів підряду.

При цьому, ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал» виконували на Об'єктах будівництва улаштування монолітних стін та конструкцій, пілонів, перекриттів та цегельну кладку. Водночас, ТОВ «Бітлек Буд» на Об'єкті-1 виконувало комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових вікон та дверей та по заскленню балконів.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, заявлені Позивачем суми податкового кредиту та витрати за перевіряємі періоди, за висновками податкового органу, сформовані безпідставно, оскільки Договори підряду, укладені між ТОВ «Перша будівельна фірма» та його контрагентами ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», а також господарські операції із ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» за період діяльності, є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

Водночас, підставою для висновку податкового органу про наявність порушень з боку ТОВ «Перша будівельна фірма», що також підтверджується представником Відповідача та свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, стали матеріали щодо контрагентів Позивача, які були використані при перевірці (дані інформаційної бази АІС «Податковий блок»; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 р. №1135/26-59-22-01/38690877 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бітлек Буд» за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р.»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.06.2014 р. №1650/26-55-22-07/38545801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй» за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р.»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 р. №2003/26-55-22-07/38966174 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобал Люкс» за період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р.»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 р. №1398/26-55-22-10/37883307 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АБК «Наше місто» за березень 2014 р.»; акт ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 р. №85/05-61-22-01/38654416 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд Маркет»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 р. №2053/26-55-22-08/37723754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сорбіт»; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 р. №1440/26-59-22-03/37450960 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Брокбудкепітал» за період вересень 2013 р. та лютий 2014 р.»; акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.09.2013 р. №254/26-52-22-03-14/31519576 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дублет»; акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 р. №130/22-03/33558727 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Адітум Маркет» за грудень 2013 р.», якими не встановлено фактичного місцезнаходження контрагентів, а також виявлено відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про те, що діяльність ТОВ «Перша будівельна фірма» із його контрагентами ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Поряд із цим, суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 про те, що ТОВ «Бітлек Буд» самі не виготовляють вікна, оскільки свого обладнання у них немає. Між тим, повідомив, що для виконання комплексу робіт по виготовленню та монтажу металопластикових вікон, балконних дверей, а також по заскленню балконів за укладеними із Позивачем Договорами підряду профіль та вікна закуповувались на заводі-виробника, яким і здійснювалось транспортування металопластикових вікон на Об'єкт-1.

Разом із тим, за поясненнями свідка ОСОБА_14, для виконання ТОВ «АБК «Наше місто» монолітних робіт за укладеним Договором підряду із ТОВ «Перша будівельна фірма» будівельні матеріали (бетон) та обладнання надавались Позивачем.

Крім того, свідком ОСОБА_7 було повідомлено суд про те, що для виконання будівельних робіт за Договорами підряду на Об'єктах обладнанням та будівельними матеріалами, переданим замовником, частково забезпечував сам Позивач, а частково - Підрядники.

В той же час, судом також приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що для виконання вказаними вище контрагентами будівельно-монтажних, штукатурних робіт, робіт по влаштуванню стяжок та інших підрядних робіт ТОВ «Перша будівельна фірма» були придбані у ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» будівельні матеріали (пісок річковий) на Об'єктах будівництва за укладеними вище договорами із замовником ТОВ «БК «Інтеграл-Буд».

В той же час, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. (надалі - Правила №363) визначаються права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п.11.1 р.11 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

При цьому, згідно із ст.1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, у п.186.1 ст.186 ПК України зазначено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

В свою чергу, суд приймає до уваги посилання представників Позивача, що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_7 про те, що будівельні матеріали (пісок річковий) придбані у контрагентів ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» отримувались Позивачем за адресами Об'єктів будівництва (по вул. П. Дегтяренка, 1 та вул. Воскресенська, 7).

Крім того, свідком ОСОБА_7 було зазначено, що такі будівельні матеріали перевозились транспортними засобами вказаних контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, а саме: виписані ТОВ «Дублет» у період з серпня по грудень 2012 р., а також у лютому, червні, серпні-вересні 2013 р. (додаток №15 до справи, стор.48-86); виписані ПП «Адітум Маркет» у період з жовтня по грудень 2013 р. (додаток №15 до справи, стор.87-134), які у повній мірі підтверджують вказані вище пояснення, а також дають змогу суду пересвідчитись у фактичному здійсненні спірних господарських операцій.

В свою чергу, Позивачем також правомірно зауважено, що відсутність власного спеціального автотранспорту у ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» жодним чином не вказує неможливість виконання підрядних робіт, адже для перевезення бетону використовуються спеціальний автотранспорт (міксери по перевозу бетону), які, як правило, належать залізобетонним заводам та підприємствам, у зв'язку із цим перевезення бетону здійснюється виробником бетону, а не Покупцем. При цьому, Позивачем відмічено, що, виконуючи аналогічні роботи по влаштуванню монолітних конструкцій, він також не має на своєму балансі спеціального автотранспорту, проте будівельні роботи ним виконуються.

Разом із тим, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Водночас, суд погоджується із доводами Позивача, що також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що його контрагенти при виконанні підрядних робіт могли застосовувати в якості працівників сумісників, а також укладати цивільно-правові угоди на виконання певного виду робіт та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, при цьому, діюче законодавство не містить визначення трудового ресурсу необхідного для здійснення поставки товару Позивачу.

Більше того, для виконання будівельних робіт замовником ТОВ «БК «Інтеграл-Буд» були передані Позивачу за актом приймання-передачі від 16.05.2014 р. (додаток №5 до справи, стор.223) транспортні засоби (навантажувач телескопічний та екскаватор), які використовувались ТОВ «Перша будівельна фірма» у своїй господарській діяльності та надавались контрагентам для виконання зобов'язань за укладеними Договорами підряду. При цьому, в матеріалах справи наявні відомості ресурсів матеріалів генпідрядника, які також надавались для здійснення будівельних робіт на Об'єктах.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що ТОВ «Перша будівельна фірма» мало всі необхідні матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення спірних господарських операцій з виконання будівельних робіт відповідно до укладених із замовником ТОВ «БК «Інтеграл-Буд» договорів. Між тим, Позивачем надані належні докази використання отриманих підрядних робіт та будівельних матеріалів від вказаних контрагентів у власній господарській діяльності, а також докази отримання прибутку від таких операцій, що дало суду можливість пересвідчитись у фактичній наявності мети за такими спірними господарськими операціями.

При цьому, на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської операції суду надані відомість по основним засобам за період з 01.12.2013 р. по 30.09.2014 р. (додаток до справи №3, стор.34); банківські виписки та довідки (додатки до справи №2 стор.117-129, №3 стор.36-46, №11 стор.15-31, №15 стор.207-250, №16 стор.1-15); картки рахунку та оборотно-сальдові відомості по кожному із контрагентів (додатки до справи №1 стор.74-79, 100-102, 115-116, 139-141, №6, №7 стор.117-132, №8 стор.38-54, 76-84, 168-177, №9 стор.56-76 та 196-216).

Водночас, на підтвердження реального виконання контрагентами Позивача будівельних, опоряджувальних робіт та встановлених зобов'язань за укладеними Договорами підряду були надані суду накази ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс» (додаток №3 до справи, стор.49-52) та ТОВ «Магнум-Інвест» (додаток №8 до справи, стор.111-113) про призначення відповідальних осіб за охорону праці та за безпечне виконання робіт по монтажу металопластикових конструкцій, за проведення робіт на Об'єктах будівництва.

Більше того, наявні в матеріалах справи фотознімки з Об'єктів (додаток №7 до справи, стор.5-14) посвідчують фактичне виконання комплексу робіт по встановленню ТОВ «Бітлек Буд» металопластикових вікон та балконних дверей, а також фактичне виконання будівельних робіт іншими контрагентами з влаштування покрівлі, цегляної кладки, монолітних конструкцій тощо.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що згідно укладених Договорів підряду Позивач придбав у контрагентів будівельні роботи, які в подальшому реалізовувалися кінцевому споживачу - замовнику по будівництву Об'єктів ТОВ «БК «Інтеграл-Буд». Адже за відсутності факту покупки будівельних робіт фактично не було б і продажу цих робіт, тобто якби ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал» не здійснювали підрядні роботи Позивачу, тоді Об'єкти будівництва не були б збудовані, а замовник житла не отримав би житло. За таких обставин, ТОВ «Перша будівельна фірма» обґрунтовало наявність господарської мети та економічної доцільності при укладанні зазначених вище Договорів.

В свою чергу, суд звертає увагу, що листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 також визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, за поясненнями свідка ОСОБА_8, висновки про відсутність факту реального товарного характеру господарських операцій між ТОВ «Перша будівельна фірма» та його контрагентами щодо виконання будівельних робіт за укладеними Договорами підряду зроблені податковим органом виключно на підставі актів перевірок таких контрагентів Позивача, в яких зазначено про відсутність у ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» будь-яких матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення визначених в договорах підрядних робіт, як наслідок, Підрядники фактично не могли здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій.

В той же час, на обґрунтування викладених в Актах перевірок висновків Відповідач посилається на те, що Позивачем під час перевірки не надано на письмові запит податкового органу документів, які підтверджують реальність відповідної господарської діяльності, а саме: доказів забезпечення Підрядників матеріальними ресурсами, необхідними для виконання Договорів підряду, ознайомлення працівників з законодавством про охорону праці на підприємстві, надання працівникам контрагентів пропусків на територію будівельних майданчиків, доказів приймання виконаних робіт.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про те, що рух активів за спірними господарськими операціями задекларований лише на папері, а тому у Позивача відсутні підстави для формування даних податкового обліку за спірними господарськими операцій.

Проте, суд акцентує увагу, що ознайомлення працівників з законодавством про охорону праці на підприємстві, надання працівникам контрагентів пропусків на територію будівельних майданчиків не є бухгалтерськими первинними документами та не є документами, що можуть свідчити правомірність нарахування Позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин контрагентів з іншими суб'єктами господарської діяльності не є належними доказами порушення Позивачем податкового законодавства, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються ТОВ «Перша будівельна фірма».

Крім того, відповідно до вимог ст.183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента Позивача в стані, власне, платника ПДВ, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена у вищезгаданому листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Проте, Відповідачем не надано суду доказів припинення ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із Позивачем.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти Позивача - ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому законодавством порядку, що також не спростовується Відповідачем.

Більше того, на спростування висновків податкового органу про те, що основний вид господарської діяльності зазначених контрагентів не пов'язаний із наданими останніми будівельними роботами, Позивачем були надані суду наступні доказі, а саме: ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, видані ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; дозволи Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області на виконання робіт підвищеної небезпеки. Водночас, суд акцентує увагу, що вказані ліцензії та дозволи були діючими на момент надання контрагентами відповідних робіт за укладеними із Позивачем спірними правочинами.

Із наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що не спростовано Відповідачем в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет» не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст.9 Закону №996, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції поставки товарів та надання послуг та робіт мали реальний характер, факти поставки та отримання Позивачем відповідних послуг та робіт оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами за перевіряємий період, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Слід також зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару та надання послуг входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 р. у справі №К-12509/08.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 р. по справі № 2а-6067/11/1470.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 р., заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 р., заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 р., заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

В свою чергу, надані Позивачем суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені ТОВ «Перша будівельна фірма» господарські операції з поставки будівельних матеріалів та надання будівельних робіт є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

При цьому, Відповідач, вказуючи в Актах перевірок на неналежне документальне підтвердження здійснених Позивачем витрат за зазначеними вище Договорами, не обґрунтовує, у чому саме полягає дефектність документів, наданих Позивачем. Не заперечує Відповідач і правомірність видачі та правильність оформлення податкових накладних, на підставі яких Позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ.

Наведені обставини свідчать, що податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування Позивачем податкових зобов'язань, викладені в Актах перевірок висновки не ґрунтуються на дослідженні Договорів підряду, які укладалися Позивачем із ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Брокбудкепітал», а висновки про їх формальність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З огляду на викладене, за вказаними вище та відображеними в Актах перевірок порушеннями, допущеними начебто Позивачем при взаємовідносинах із контрагентами, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди, що свідчить про необґрунтованість зроблених Відповідачем висновків та протиправність прийнятих із зазначених підстав податкових повідомлень-рішень №0003542201 від 28.08.2014 р., №0003862201 від 18.09.2014 р., №0004052201 та №0004062201 від 25.09.2014 р., що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу в розмірі 487,20 грн., решту суми (4 384,80 грн.) слід стягнути із Відповідача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна фірма» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0003542201 від 28.08.2014 р., №0003862201 від 18.09.2014 р., №0004052201 та №0004062201 від 25.09.2014 р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна фірма» понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., направлених на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/13649/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін