Ухвала

від 21.01.2015 по справі 826/13649/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13649/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Безименної Н.В.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна фірма" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Перша будівельна фірма» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0003542201 від 28.08.2014 р., №0003862201 від 18.09.2014 р., №0004052201 та №0004062201 від 25.09.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.07.2014 р. по 04.08.2014 р. на підставі направлень від 29.07.2014 р. №1107 та №1108, наказу від 28.07.2014 р. №1451, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Білтек Буд», ТОВ «Пазл-Строй» та ТОВ «Глобал люкс» за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. та ТОВ «АБК «Наше місто» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складений акт від 11.08.2014 р. №1946/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Білтек Буд (код ЄДРПОУ 38690877), ТОВ «Пазл-Строй» (код ЄДРПОУ 38545801) та ТОВ «Глобал люкс» (код ЄДРПОУ 38966174) за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. та ТОВ «АБК «Наше місто» (код ЄДРПОУ 37883307) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» (далі - Акт перевірки №1946), в якому зазначено про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 3 082 808,00 грн., в т.ч., по періодах: за лютий 2014 р. - на суму 45 000,00 грн.; за березень 2014 р. - на суму 1 293 271,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 977 870,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 766 667,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №1946 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 28.08.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0003542201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 624 212,00 грн. (з яких 3 082 808,00 грн. - за основним платежем та 1 541 404,00 грн. - за штрафними санкціями).

У період з 28.08.2014 р. по 29.08.2014 р., на підставі направлень від 28.08.2014 р. №1248 та №1249, наказу від 26.08.2014 р. №1610, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань взаємовідносин із ТОВ «Атрікс Груп» та ТОВ «Овітекс Інвест» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складений акт від 01.09.2014 р. №2135/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань взаємовідносин із ТОВ «Атрікс Груп» (код ЄДРПОУ 38977783) та ТОВ «Овітекс Інвест» (код ЄДРПОУ 38968737) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.» (далі - Акт перевірки №2135), в якому зазначено про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1. п.201.6 та п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 250 000,00 грн. за квітень 2014 р.

Не погоджуючись із викладеними в Акті перевірки №2135 висновками податкового органу, позивач подав заперечення від 08.09.2014 р. за вих. №08-09/14 до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, рішенням якої від 15.09.2014 р. №19458/10/16-53-22-01-11 «Відповідь на заперечення» були залишені без змін висновки Акту перевірки, а подане заперечення - без задоволення.

На підставі Акту перевірки №2135 відповідачем 18.09.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0003862201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 375 000,00 грн. (з яких 250 000,00 грн. - за основним платежем та 125 000,00 грн. - за штрафними санкціями).

На підставі направлень від 11.08.2014 р. №1167, №1170, №1171 та №1172, наказу від 31.07.2014 р. №1469, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Перша будівельна фірма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт від 08.09.2014 р. №2211/26-53-22-01-21-34426851 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Перша будівельна фірма» (код ЄДРОПУ 34426851) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р.» (далі - Акт перевірки №2211), в якому зазначено про порушення позивачем

п.138.2 та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 945 175,00 грн., в т.ч.: за ІІІ квартали 2012 р. - на суму 331 709,00 грн.; за 3-4 квартали 2012 р. - на суму 825 248,00 грн.; за 2013 р. - на суму 3 119 927,00 грн.,

п.198.1 та п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 4 115 794,00 грн., в т.ч.: за липень 2012 р. - на суму 88 792,00 грн.; за серпень 2012 р. - на суму 148 273,00 грн.; за вересень 2012 р. - на суму 45 639,00 грн.; за жовтень 2012 р. - на суму 173 542,00 грн.; за листопад 2012 р. - на суму 139 597,00 грн.; за грудень 2012 р. - на суму 188 747,00 грн.; за січень 2013 р. - на суму 60 293,00 грн.; за лютий 2013 р. - на суму 233 260,00 грн.; за березень 2013 р. - на суму 259 133,00 грн.; за квітень 2013 р. - на суму 283 333,00 грн.; за травень 2013 р. - на суму 243 333,00 грн.; за червень 2013 р. - на суму 230 914,00 грн.; за липень 2013 р. - на суму 172 170,00 грн.; за серпень 2013 р. - на суму 171 468,00 грн.; за вересень 2013 р. - на суму 233 706,00 грн.; за жовтень 2013 р. - на суму 162 434,00 грн.; за листопад 2013 р. - на суму 799 223,00 грн.; за грудень 2013 р. - на суму 481 937,00 грн.,

п.119 ст.119 ПК України та вимог «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020.

На підставі висновків Акту перевірки №2211 відповідачем 25.09.2014 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення

за формою «Р» №0004052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 6 173 691,00 грн. (з яких 4 115 794,00 грн. - за основним платежем та 2 057 897,00 грн. - за штрафними санкціями),

за формою «Р» №0004062201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 917 763,00 грн. (з яких 3 945 175,00 грн. - за основним платежем та 1 972 588,00 грн. - за штрафними санкціями).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених первинних документів і податкових накладних, що підтверджують проведення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ «Перша будівельна фірма» (Головний підрядник) здійснювались господарські операції на підставі укладених із контрагентами (Підрядники) Договорів підряду, згідно із якими Підрядники зобов'язуються своїми або залученими силами і засобами, з власних матеріалів у строки, встановлені в Договорах, виконати комплекс робіт на об'єктах: «Будівництво житлово-торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. П. Дегтяренка, 1 (вул. Полярній (в межах вул. П. Дегтяренка та М. Майорова)) у Оболонському районі м. Києва» (надалі - Об'єкт-1) та «Будівництво комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом по вул. Воскресенській, 7 у Дніпровському районі м. Києва» (надалі - Об'єкт-2).

У період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. були укладені Договори підряду між позивачем та ТОВ «Бітлек Буд», ТОВ «АБК «Наше місто», ТОВ «Пазл-Строй», ТОВ «Глобал Люкс», ТОВ «Овітекс Інвест», ТОВ «Брокбудкепітал», ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Компанія «Сорбіт», ТОВ «Магнум-Інвест», ТОВ «Промбуд Маркет».

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів підряду позивачем надано тверді кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання-передачі місця виконання робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт.

У період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. позивачем (Покупець) здійснювались господарські операції без укладання письмових договорів із контрагентами (Постачальниками) - ТОВ «Дублет» та ПП «Адітум Маркет», з придбання будівельних матеріалів (піску річкового) на підставі видаткових (прибуткових) накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідачем, при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Перша будівельна фірма» встановлено відображення позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суми ПДВ та включення її до складу податкового кредиту у перевіряємий період на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Господарські договори недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому були зобов'язані нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин встановлено не було.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для збільшення валових витрат та нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за періоди, що перевірялися, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №0003542201 від 28.08.2014 р., №0003862201 від 18.09.2014 р., №0004052201 та №0004062201 від 25.09.2014 р.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 22.01.2015 р.

Головуючий суддя : Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Безименна Н.В.