Постанова

від 06.04.2011 по справі 2а-7780/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. № 2а-7780/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Копняк Н.Я., представника відповідача Томашук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівської області до Львівського комунального транспортно-ремонтно-аварійного підприємства «Трап»про стягнення суми економічних санкцій у розмірі 27 300,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівської області звернулася до суду з позовом до Львівського комунального транспортно-ремонтно-аварійного підприємства «Трап»(далі -ЛКП «Трап»), в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму економічних санкцій у розмірі 27 300,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Проте, зазначене рішення відповідачем самостійно не виконано, що зумовило звернення позивача до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві. Додатково зазначив, що Правилами благоустрою і утримання території м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 26.10.2000 року № 816, не передбачена додаткова процедура розгляду та погодження документації, яку відповідач здійснює на платній основі. Отже, застосування ЛКП «Трап»тарифів за опрацювання документів для видачі дозволів є неправомірним. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти правомірності вимог позивача заперечив, надав письмові заперечення і пояснення (в матеріалах справи) відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, і просить суд в задоволенні їх відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку ЛКП «Трап»з питань дотримання державної дисципліни цін при наданні послуг з організації благоустрою населених пунктів, за результатами якої складено акт від 19.07.2010 року № 000365.

Перелік органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням правил благоустрою у м. Львові визначений Правилами благоустрою і утримання території у м. Львові, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 26.10.2000 року № 816. Вказаними Правилами не передбачено додаткової процедури розгляду та погодження документації, яку здійснює ЛКП «Трап»на платній основі.

Під час проведення перевірки позивачем встановлено, що до переліку платних робіт при оформленні дозволу відповідачем включено роботи по здійсненню контролю за санітарним станом ведення робіт, тоді як відповідно до п. 5.1 Правил благоустрою і утримання території м. Львова визначено органи уповноважені здійснювати контроль за дотриманням Правил благоустрою у м. Львові, а саме: посадові особи органів санітарного нагляду; житлово-комунального господарства; КП «Інспекція благоустрою та екології м. Львова»; управління муніципальної дружини м. Львова, органів місцевого самоврядування міського ландшафтно-історичного парку «Знесіння», Міністерства внутрішніх справ України. При цьому зазначені вище органи за порушення цих Правил уповноважені притягати правопорушників до адміністративної відповідальності згідно з ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не справляти плату за здійснення контрольних заходів.

Положення ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 06.09.2005 року 2806-IV передбачає, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється платність або безоплатність видачі документів дозвільного характеру.

За результатами вказаної вище перевірки, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області встановлено порушення відповідачем порядку встановлення та застосування тарифів на послуги з опрацювання документів на платній основі, що було підставою для оформлення та отримання документів дозвільного характеру та отримано необґрунтовану виручку за період з 04.09.2009 року по 14.06.2010 року на суму 9100,00 грн.

На підставі вказаного вище акту, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення від 23.07.2010 року №240 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вирішено вилучити у ЛКП «Трап» 27300 грн. в дохід Держбюджету Шевченківського району м. Львова.

Згідно з п. 3.1 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами» Державна інспекція з контролю за цінами Мінекономіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок і матеріалів перевірок, здійснених фінансовими та іншими контрольними органами, приймають рішення про вилучення суми, необґрунтовано одержаної суб'єктами господарювання внаслідок порушення державної дисципліни цін, і штрафу у двократному розмірі цієї суми (економічні санкції) за належністю.

Судом встановлено, що зазначені в рішенні від 23.07.2010 року №240 економічні санкції розраховані та застосовані у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII та п.п. 3.1, 3.4 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами»від 03.12.2001 року № 298/519, а саме: сума порушення 9100,00грн + штраф у двохкратному розмірі від суми порушення, тобто (9100,00грн х 2) = 27300 грн. 00 коп. Вказана сума підлягає перерахуванню в 10-ти денний термін в доход бюджету на відповідний код, а також на рахунок, який зазначений у винесеному рішенні.

23.07.2010 року Державною інспекцією контролю за цінами у Львівській області, відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, відповідачу було направлено претензію №240 з вимогою про перерахування на відповідні рахунки бюджету суми застосованих економічних санкцій у розмірі 27300 грн. 00 коп. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Суд зазначає, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладена вище, суд вважає, що рішення Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області від 23.07.2010 року № 240 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним, а відтак, з відповідача слід стягнути суму економічних санкцій у розмірі 27 300 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівського транспортно-ремонтно-аварійного підприємства «Трап» (місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Заводська,30 МФО 385413,ЗКПО 19334710) в дохід Держбюджету Шевченківського району м. Львова 27300,00 грн. (двадцять сім тисяч триста грн. 00 коп).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.04.2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.