Ухвала

від 03.11.2014 по справі 910/23227/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 910/23227/14 03.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства банк "Контракт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство банк "Контракт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг", за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинені 21.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 виконавчі написи №2994 та №2995 не відповідають вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження по справі №910/23227/14 та призначено розгляд справи на 21.11.2014 р.

30.10.2014 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що на даний час на підставі оскаржуваних виконавчих написів Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавчі провадження, що на думку позивача, може суттєво утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання виконавчих написів таким, що не підлягають виконанню.

При цьому, позивач вказує на те, що вимоги за оспорюваними виконавчими написами не є безспірними, що свідчить про порушення нотаріусом приписів ст. 88 Закону України "Про нотаріат", а також п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 від 29.06.1999 р.

В той же час, позивач в позовній заяві вказує, що спірні виконавчі написи було передано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, яким в свою чергу було відкрито виконавчі провадження з виконання таких документів.

Суд відзначає, що проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірними виконавчими написами може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі і порушить права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства банк "Контракт".

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчих написів) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру стягнення на підставі спірних виконавчих написів нотаріуса, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 11.09.2012 р. у справі №5011-5/3989-2012, від 15.04.2013 р. у справі №5006/7/200пн/2012, від 14.08.2013 р. у справі №902/652/13.

Суд відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Оцінюючи ефективність обраного позивачем заходу до забезпечення позову, суд вважає за можливе зупинити стягнення за спірними виконавчими написами.

При цьому, судом враховано, що обраний захід до забезпечення позову не повинен мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У даному випадку зупинення стягнення за виконавчими написами, які є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та зупинити стягнення за виконавчими написами, вчиненими 21.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованими за №2994 та №2995.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства банк "Контракт" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову у даній справі зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 21.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого за №2994.

3. З метою забезпечення позову у даній справі зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 21.10.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого за №2995.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 03.11.2014 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 03.11.2015 р.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство банк "Контракт" (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; ідентифікаційний код 19361746).

6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі-2-Бі Лізинг" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9; ідентифікаційний код 36114140).

Суддя Ю.О. Підченко