Постанова

від 09.12.2014 по справі 910/23227/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 910/23227/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Брагінського П.О. - дов. б/н від 08.01.2014 р.

Глухенької Я.В. - дов. б/н від 23.05.2014 р.

від відповідача Хасіна І.Б. - дов.б/н від 31.10.2014 р.

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Бі-2-Бі Лізинг»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 03.11.2014 р. (суддя Підченко Ю.О.)

про забезпечення позову

у справі № 910/23227/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

(далі - ПАТ Банк «Контракт»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Бі-2-Бі Лізинг» (далі - ТОВ «Бі-2-Бі Лізинг»)

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу Гамаль Ірина Миколаївна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає

виконанню

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. у справі №910/23227/14 задоволено заяву ПАТ Банк «Контракт» про вжиття заходів до забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчих написів Нотаріуса, вчинених 21.10.2013 р. та зареєстрованих за № 2994 та № 2995. Стягувачем за оскарженою ухвалою визначено ПАТ Банк «Контракт», боржником - ТОВ «Бі-2-Бі Лізинг».

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, ТОВ «Бі-2-Бі Лізинг» оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати як прийняту з порушенням норм процесуального права, за невідповідності наведених в ній висновків обставинам справи. Зупинивши стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса та фактично зупинивши їх примусове виконання Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС), місцевий суд прийняв рішення про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування ухвали на підставі п.3 ч.3 ст.104 ГПК України. За твердженнями апелянта у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відсутня стадія виконавчого провадження та не передбачено видачі наказу суду, тому вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі суперечить змісту ст.66 ГПК України Крім цього, оскаржена ухвала не містить належного обґрунтування підстав для забезпечення позову тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 р. апеляційну скаргу ТОВ «Бі-2-Бі Лізинг» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 09.12.2014 року.

В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна не з'явилась, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати за наведених в скарзі підстав, відповідаючи на запитання суду зазначив, що для розгляду по суті справи про визнання виконавчих написів № 2994 та № 2995 від 21.10.2013 р. такими, що не підлягають виконанню немає жодних підстав для залучати до участі у справі ВДВС, натомість при розгляді питання про забезпечення позову така необхідність існувала тощо.

Представники позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, просили оскаржену ухвалу суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ Банк «Контракт» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Бі-2-Бі Лізинг», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, про визнання виконавчих написів № 2994 та № 2995 від 21.10.2013 р. такими, що не підлягають виконанню. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згадані виконавчі написи не відповідають вимогам чинного законодавства України, в зв'язку з чим існують підстави для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач подав заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що на даний час на підставі виконавчих написів № 2994 та № 2995 від 21.10.2013 р. ВДВС відкрито виконавчі провадження, що може суттєво утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та оцінивши ефективність обраного позивачем заходу до забезпечення позову, місцевий суд дійшов висновку, що проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірними виконавчими написами може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі й порушить права та законні інтереси ПАТ Банк «Контракт», відтак вважав за можливе задовольнити заяву позивача та зупинити стягнення за спірними виконавчими написами.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено (п.1), що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання виконавчих написів № 2994 та № 2995 від 21.10.2013 р. такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами та на підставі цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Як встановлено матеріалами справи, спірні виконавчі написи передано на виконання до ВДВС, яким відкрито виконавчі провадження з виконання цих документів, що підтверджено постановами про відкриття виконавчого провадження № 44839445 та № 44839568 від 26.09.2014 року.

Враховуючи, що ВДВС прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів № 2994 та № 2995 від 21.10.2013 р., які оспорюються позивачем у даній справі, апеляційний господарський суд вважає, що є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі цих виконавчих документів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в свою чергу таке зупинення є співрозмірним та адекватним заходом до забезпечення позову.

Правова позиція суду касаційної інстанції щодо правомірності заходів до забезпечення позову при розгляді справ про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню відображена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 14.08.2013 р. у справі № 902/652/13 та від 05.02.2014 р. у справі № 908/3398/13.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчих написів і предметом спору у даній справі, про співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами, а відтак обґрунтовано вважав, що вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду, натомість невжиття таких заходів - утруднить чи зробить неможливим його виконання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в оскарженій ухвалі висновків. Ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-2-Бі Лізинг» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. про забезпечення позову у справі № 910/23227/14 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. у справі № 910/23227/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун