Постанова

від 11.11.2014 по справі к6/090-09/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ К6/090-09/19

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Проніна Г. Т. - представник за довіреністю № 105 від 07.07.2014

від відповідача: Ситенок О. Д. - представник за довіреністю № 12-юр від 11.02.2014

Кулик В. І. - представник за довіреністю № 19-юр від 25.02.2014

від третьої особи 1: Макарець Н. М. - Голова правління

від третьої особи 2: Тишкун С. П. - представник за довіреністю № 7 від 04.03.2014

від третьої особи 3: Проніна Г. Т. - представник за довіреністю № 01-юр від 27.02.2014

від третьої особи 4: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Макарівського сільського споживчого товариства

на рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2014

у справі № К6/090-09/19 (головуючий суддя Карпечкин Т. П., судді Бацуца В. М., Заєць Д. Г.)

за позовом Макарівського сільського споживчого товариства

до Макарівського районного споживчого товариства

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. Липівське споживче товариство

2. Копилівське споживче товариство

3. Бишівське споживче товариство

4. Рожівське споживче товариство

про визнання частково недійсним статуту

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання положень п. 1.3 Статуту відповідача в частині посилань на те, що відповідач є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств, недійсним.

Під час розгляду справи в суді позивачем неодноразово збільшувались і уточнювались позовні вимоги. Так:

- 10.09.2009 позивачем подано заяву (в порядку ст.ст. 22,58 ГПК України) № 77-юр від 10.09.2009 (а.с. 132-133 т. 2), в якій позивач, фактично, окрім вже заявленої позовної вимоги, просить розглянути вимогу про визнання створення юридичної особи - відповідача в результаті реорганізації Макарівської районної спілки споживчих товариств з порушеннями закону, які не можна усунути;

- 16.06.2014 позивачем подано клопотання (в порядку ст.ст. 22,58 ГПК України) № 98 від 16.06.2014 (а.с. 124-125 т.3), в якому позивач просить доповнити позовну заяву додатковою вимогою, збільшити позовні вимоги за даним позовом та розглянути вимогу про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відповідача за ідентифікаційним кодом 01755255 через порушення закону, допущені при створенні цієї юридичної особи, які не можуть бути усунуті, та припинити юридичну особу - відповідача;

- 25.06.2014 позивачем подано письмові пояснення № 01 від 24.06.2014 (а.с. 151-154 т. 3), в яких позивач уточнив заявлені позовні вимоги, виклавши їх в наступні редакції:

1. визнати Статут відповідача недійсним частково, зокрема, доповнення в п. 1.3 «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», яке відсутнє в Статуті, що зареєстрований Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001 і яке самовільно, в порушення вимог законодавства, внесене відповідачем в примірник Статуту, що надається цим суб'єктом в суди та органи по оформленню права власності на колективне майно споживчої кооперації Макарівського району;

2. визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації відповідача за ідентифікаційний кодом 01755255 через порушення закону, допущені при створенні цієї юридичної особи, які не можуть бути усунені, та припинити юридичну особу - відповідача;

- 16.07.2014 позивачем подано клопотання (в порядку ст.ст. 22,58 ГПК України) (а.с. 31-36 т. 4), в якому позивач просити доповнити позовну заяву додатковою вимогою та, окрім вже заявлених вимог, просить суд визнати недійсними установчі документи відповідача (Статут) (останній абзац аркуша 2 та перший абзац аркуша 3 вказаних пояснень). Також у вказаному клопотанні позивач просить доповнити вимоги, викладені в позовній заяві, вимогами, які були ним заявлені у заяві № 77-юр від 10.09.2009 та клопотанні № 96 (з огляду на те, що клопотання за № 96 в матеріалах справи відсутнє, вірогідно позивачем помилково замість № 98 зазначено № 96 - примітка суду).

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2014, повний текст якого підписаний 28.08.2014, у справі № К6-090-09/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Зі змісту вказаного рішення слідує, що судом першої інстанції по суті розглянута лише позовна вимога, яка була заявлена позивачем у позовній заяві, тобто вимога про визнання недійсним положень п. 1.3 Статуту відповідача в частині посилань на те, що відповідач є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств, в редакції, викладеній в письмових поясненнях № 01 від 24.06.2014 (а.с. 151-154 т. 3), тобто вимоги про визнання Статуту відповідача недійсним частково, зокрема, доповнення в п. 1.3 «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», яке відсутнє в Статуті, що зареєстрований Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001 і яке самовільно, в порушення вимог законодавства, внесене відповідачем в примірник Статуту, що надається цим суб'єктом в суди та органи по оформленню права власності на колективне майно споживчої кооперації Макарівського району. Решту заявлених позивачем вимог до розгляду судом не прийнято.

Висновок суду першої інстанції про неприйняття до розгляду решти заявлених позивачем вимог колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 2 п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду з цим позовом позивач заявив одну немайнову вимогу (визнання недійсним положень п. 1.3 Статуту відповідача), проте під час розгляду справи фактично заявив ще 3 немайнові вимоги (визнання створення юридичної особи - відповідача в результаті реорганізації Макарівської районної спілки споживчих товариств з порушенням закону, які не можна усунути; визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації відповідача за ідентифікаційним кодом 01755255 через порушення закону, допущені при створенні цієї юридичної особи, які не можуть бути усунуті, та припинити юридичну особу - відповідача; визнання недійсними установчих документів відповідача (Статут)), що відповідно до положень чинного законодавства не може вважатися збільшенням розміру позовних вимог, а, фактично, є поданням нового позову, звертатися з яким позивач має у визначеному ГПК України порядку (подання окремої позовної заяви).

Отже, з огляду на приписи процесуального законодавства та матеріали справи, предметом розгляду у цій справі є позовна вимога позивача, яка ним заявлена при зверненні до суду з позовом в редакції, викладеній в письмових поясненнях № 01 від 24.06.2014 (а.с. 151-154 т. 3), а саме: вимога про визнання Статуту відповідача недійсним частково, зокрема, доповнення в п. 1.3 «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», яке відсутнє в Статуті, що зареєстрований Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001 і яке самовільно, в порушення вимог законодавства, внесене відповідачем в примірник Статуту, що надається цим суб'єктом в суди, органи по оформленню права власності на колективне майно споживчої кооперації Макарівського району.

Відмовляючи у задоволення вказаної позовної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, факт фальсифікації п. 1.3. Статуту відповідача, на який позивач, серед іншого, посилається в обґрунтування позовних вимог, на момент розгляду спору по суті, є недоведеним і його встановлення судом не вбачається за можливе, оскільки, фактично, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність внесення до Статуту відповідача спірного положення п. 1.3 про правонаступництво, проте наявність двох різних редакції п. 1.3. Статуту, які обидва затверджені Макарівською районною державною адміністрацією, свідчить про факт фальсифікації відповідного установчого документа відповідача, однак жодним чином не надає перевагу і легітимність примірнику Статуту, який позивач вважає правильним.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем не наведено, в чому полягають порушення безпосередньо його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки, фактично, позивач в позові посилається на обставини, які свідчать про порушення прав Макарівської районної спілки споживчих товариств, тобто іншого господарюючого суб'єкта, права та охоронювані законом інтереси якого як колективного утворення лише опосередковано стосуються прав її членів в обсягах, визначених чинним законодавством та статутними документами, в той час як позивач безпідставно посилається на порушення його корпоративних прав, оскільки є кооперативним формуванням, а не господарським товариством.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Макарівське сільське споживче товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2014 у справі № К6/090-09/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Макарівське сільське споживче товариство посилається на те, що спірне рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення.

Так, позивач зазначив про наступні обставини:

- при вирішення спору по суті суд першої інстанції не прийняв рішення по клопотаннях позивача № 81 від 04.03.2014 про приєднання до матеріалів справи копій документів, які мають суттєве значення для розгляду даного господарського спору, № 98 від 16.06.2014 про збільшення позовних вимог, заяві № 77-юр від 10.09.2009 про доповнення позовних вимог, та в порушення вимог ст. 38 ГПК України суддя у судовому засіданні 26.06.2014 відмовив у задоволення клопотання представника позивача від 12.03.2014 про витребування висновків експертизи щодо статуту відповідача у Макарівського РВ ГУ МВС України у Київській області та Акту перевірки реєстраційної справи (ідентифікаційний код 01755255) № 3 від 08.02.2013 у державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби у Макарівському районі. Розгляд по суті вказаних клопотань не відображений у відповідних ухвалах суду. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про упереджену небезсторонню позицію судді при розгляді даної справи по суті;

- висновок суду першої інстанції про завершений факт правонаступництва відповідачем в момент реорганізації Макарівської районної спілки споживчих товариств у грудні 2001 року не ґрунтується на приписах чинного законодавства та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, які також доводять і той факт, що при створенні відповідача допущено ряд порушень, які не можуть бути усунені;

- судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що відповідно до ст. 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників), до підприємств колективної власності відносяться й виробничі кооперативи та підприємства споживчої кооперації, а відтак, виробничий кооператив споживчої кооперації є господарським товариством в розумінні ст. 79, 93 ГК України. Вказані посилання спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність порушення корпоративних прав позивача.

Ухвалою від 18.09.2014 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Баранець О. М., Чорна Л. В. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Макарівського сільського споживчого товариства прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, враховуючи перебування судді Чорної Л. В. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи № К6/090-09/19 у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Сітайло Л. Г.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014, враховуючи перебування судді Бранаця О. М. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи № К6/090-09/19 у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Рябуха В. І., Сітайло Л. Г.

Третя особа 4 в жодне судове засідання представників не направила, про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи 4 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача та третьої особи 3 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

З огляду на досліджені колегією суддів матеріали справи, вимогою, яка підлягає розгляду у цій справі, є вимога позивача про визнання Статуту відповідача недійсним частково, а саме, щодо доповнення пункту 1.3 Статуту реченням такого змісту: «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», яке відсутнє в Статуті, що зареєстрований Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001.

Факт наявності вказаної різниці у примірниках Статутів відповідача підтверджений наявними в матеріалах справи копіями вказаних примірників, а саме: наданою державним реєстратором копією Статуту, який міститься в матеріалах реєстраційної справи (а.с. 97-70 т. 2), та наданою відповідачем копією Статуту (а.а. 16-7 т. 2).

Так, в п. 1.3 в редакції Статуту, наданого відповідачем, міститься положення про те, що він є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств, а сам п. 1.3 викладений таким чином: «1.3. РайСТ на добровільних засадах входить до складу Київської облспоживспілки та має право вільного виходу з неї за рішенням загальних зборів райСТ. РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств», в той час як в наданій державним реєстратором на вимогу суду належним чином засвідченій копії Статуту відповідача у п. 1.3 положення щодо правонаступництва відповідача за Макарівською районною спілкою споживчих товариств відсутнє, а п. 1.3 викладений таким чином: «1.3. РайСТ на добровільних засадах входить до складу Київської облспоживспілки та має право вільного виходу з неї за рішенням загальних зборів райСТ.».

На час державної реєстрації відповідача (грудень 2001 року) порядок реєстрації юридичних осіб регулювався Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998 (далі Положення).

Зі змісту пунктів 3, 6, 8 та 12 Положення слідує, що:

- для державної реєстрації юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник), серед іншого, подають до органу державної реєстрації установчі документи в повному обсязі для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, до яких відноситься й статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності (п. 3);

- установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до статті 11 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", підписуються засновником, прошиваються і пронумеровуються (п. 6);

- установчі документи подаються до органу державної реєстрації у трьох примірниках (з них два оригінали), оформлених в установленому порядку (п. 8);

- заявнику видається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію з трьома його копіями, а також оригінал та копія поданих ним установчих документів з відміткою органу державної реєстрації (п. 12).

Отже, при державній реєстрації юридичної особи до органу державної реєстрації подаються два примірники оригіналу статуту, один з яких після державної реєстрації залишається в матеріалах реєстраційної справи, а інший повертається заявнику.

Враховуючи те, що обидва оригінали одного й того ж документу мають бути ідентичними за змістом, в той час як наявні в матеріалах справи копії оригіналів Статуту є різними за змістом, є підстави вважати, що один з цих примірників є підробленим (сфальсифікованим).

У зв'язку з наявністю ознак фальсифікації п. 1.3. Статуту відповідача, провадження у цій справі зупинялось для дослідження відповідних обставин слідчими органами (ухвала суду від 10.09.2009), а матеріали справи було надіслано до слідчих органів (Прокуратура Київської області) для перевірки.

Зі змісту листа Прокуратури Макарівського району Київської області № 443 вих від 11.02.2014 (а.с. 26 . 3) слідує, що:

- в ході досудового розслідування особу, яка здійснила підроблення Статуту відповідача, на цей час не встановлено;

- у вказані кримінальній справі проведені судові експертизи щодо документів, які є предметом позову;

- інформацію щодо висновків судових експертиз можливо дізнатися в органі досудового розслідування - СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Листом № 1016 вих-14 від 24.04.2014 (а.с. 37-38 т. 3) Прокуратура Макарівського району Київської області повідомила суд про те, що:

- в провадженні СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області перебувала кримінальна справа, порушена 19.11.2007 за фактом підроблення установчих документів Макарівського районного споживчого товариства за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 та 3 ст. 358 КК України, і саме до вказаної справи було долучено матеріали справи № К6/090-09/19;

- факти, зазначені в ухвалі від 10.09.2009, були предметом перевірки в ході досудового розслідування справи СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області, шляхом проведення слідчих дій, судових експертиз документів (примірників статуту) встановлені дані, які можуть мати доказове значення;

- оскільки особу, яка вносила зміни до тексту документів не встановлено, то остаточне рішення за результатами досудового розслідування не прийнято;

- в зв'язку з таємницею досудового розслідування копії висновків експертиз можуть бути направлені до суду, не інакше як в порядку, передбаченому КПК України, через орган досудового розслідування - на цей час СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи по суті суд першої інстанції витребовував у СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області інформацію щодо змісту і висновків проведених у кримінальній справі експертиз (ухвала суду від 18.02.2014 (а.с. 29-30 т. 3), проте вказану інформацію судом отримано не було і висновку про відсутність підстав, надати перевагу і легітимність примірнику Статуту, який позивач вважає правильним, суд першої інстанції дійшов за відсутності в матеріалах справи вказаних документальних доказів.

Для отримання копій вищевказаних висновків експертиз колегією суддів направлено запит до СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

22.10.2014 до канцелярії суду від Макарівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області у відповідь на вказаний запит надійшли копії Висновку експерта № 388ВКД від 15.07.2010, виконаного судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області (далі Висновок 1), та Висновку судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі № 14-8255 від 08.02.2011, виконаного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі Висновок 2).

На вирішення експертизи, за результатами якої складеного Висновок 1, поставлене питання: ОСОБА_8 (голова правління відповідача - примітка суду) чи іншою особою виконано підписи на зворотному боці Статуту відповідача, який вилучено у державного реєстратора Макарівської РДА, та на зворотному боці Статуту відповідача, яки вилучено під час слухання судової справи № 2-330/2007р (Статут, який містить оспорюване у цій справі позивачем положення про правонаступництво - примітка суду)?

На вказане питання експертом надано відповідь наступного змісту: підписи на зворотному боці вказаних статутів ймовірно виконаний ОСОБА_8 Вирішити питання в категоричній формі не представилось можливим через конструктивну простоту досліджуваного підпису, через що у ньому проявились у достатній кількості ідентифікаційні ознаки, необхідні для утворення індивідуальної сукупності.

На вирішення експертизи, за результатами якої складено Висновок 2, поставлені такі питання:

1. Який статут надрукований раніше - вилучений у державного реєстратора Макарівської РДА чи статут відповідача, вилучений у ОСОБА_8 (голова правління відповідача - примітка суду)?

2. На якому статуті на титульній сторінці раніше нанесено відтиск гербової печатки та рукописні тексти (підписи слова цифри), на статуті, вилученому у державного реєстратора Макарівської РДА, чи статуті, вилученому у ОСОБА_8?

3. На якому статуті на останньому аркуші раніше нанесено відтиск печатки та рукописні тексти (підписи, слова, цифри), на статуті, вилученому у державного реєстратора Макарівської РДА, чи статуті, вилученому у ОСОБА_8?

4. Чи є розбіжності в тексті, зміщення надрукованого тексту, в статуті, вилученому у державного реєстратора Макарівської РДА, та у статуті відповідача, вилученому у ОСОБА_8, якщо так, то в яких пунктах та на яких аркушах?

5. Чи всі аркуші статутів, вилучених у державного реєстратора Макарівської РДА та у ОСОБА_8, надруковано в один час?

6. Чи на однотипному копіювально-розмножувальному апараті надруковано тексти статуту, що вилучений у державного реєстратора Макарівської РДА, та статуті, вилученому у ОСОБА_8?

На вказані питання експертом надано наступні відповіді:

1, 5 Встановити час друкування тексту примірників статутів, вилучених у державного реєстратора Макарівської РДА та у ОСОБА_8, не виявилось можливим з причин відсутності в даний час науково обґрунтованої методики визначення абсолютного часу виконання друкованих текстів документів.

2, 3 На титульному аркуші у примірнику статуту відповідача (вилучений у державного реєстратора Макарівської РДА) спочатку був виконаний рукописний запис «30 грудня 53», потім підпис від імені ОСОБА_7, а потім нанесений відтиск печатки від імені Макарівської районної державної адміністрації.

На останньому аркуші у примірнику статуту відповідача (вилучений у державного реєстратора Макарівської РДА) спочатку був виконаний підпис від імені представника правління Київської облспоживспілки, а потім нанесений відтиск печатки від імені Київської обласної спілки споживчих товариств.

На титульному аркуші у примірнику статуту відповідача (вилучений у судовому засіданні у ОСОБА_8.) спочатку був виконаний рукописний запис «30 грудня 53», потім підпис від імені ОСОБА_7, а потім нанесений відтиск печатки від імені Макарівської районної державної адміністрації.

4. У пунктах розділу І «Загальні положення», розділу VII «Загальні збори членів споживчого товариства» та розділу VIII «Правління споживчого товариства» примірника статуту, який вилучений у ОСОБА_8 міститься інший зміст тексту, ніж в примірнику статуту, вилученого у державного реєстратора Макарівської РДА, який був замінений шляхом заміни аркушів на аркуші з іншим змістом статуту.

6. Друкований текст на всіх аркушах статуту відповідача, який вилучений у державного реєстратора Макарівської РДА, нанесений одночасно за допомогою одного багатофункціонального копіювально-множного апарату, в статуті відповідача, який вилучений у ОСОБА_8, друкований текст на аркушах 1-15, 19-23 і 16-18 виконаний за допомогою різних друкуючих пристроїв.

Отже, Висновком 2 фактично встановлено, що у Статуті, який наданий суду відповідачем, відбулася заміна аркушів, що, з огляду на різний зміст примірників Статуту відповідача, наданих відповідачем та державним реєстратором Макарівської РДА, в тому числі спірного п. 1.3, дає підстави вважати, що підробка мала місце, і що підробленим є саме примірник Статуту, який наданий відповідачем.

Про вказане свідчить і той факт, що на останньому аркуші примірника Статуту, який наданий державним реєстратором, розташований друкований текст: «Погоджено: з правлінням Київської облспоживспілки», підпис та відтиск печатки від імені Київської обласної спілки споживчих товариств, в той час як у примірнику, наданому відповідачем, така відмітка відсутня.

Слід зазначити про те, що, окрім оспорюваної різниці в п. 1.3 Статуту відповідача, його примірники містять як розбіжності, які не впливають за зміст пунктів Статуту, а саме, різні написання одного й того ж самого слова - у Статуті, наданому реєстратором «споживчі товариства» «обласної спілки споживчих товариств» та «внутрішньо-кооперативного», а у Статуті, наданому відповідачем, - «СТ», «облсоживспілки» та «внутрішньокооперативного», відповідно, та різна форматування тексту у розділах І (ст. 4), VII (ст. 16-18) та VIII (ст. 18) - наприклад, назва заголовку у Статуті, наданому реєстратором, «До компетенції правління райСТ відносяться» (ст. 18), а у Статуті, наданому відповідачем, - «До компетенції правління СТ відносяться» (ст. 18), так і розбіжності, які впливають на зміст Статуту, а саме, різні редакції п. 1.5, п.п. 6, 17, 18 п. 7.1, п. 7,12, але вказані питання не є предметом розгляду у цій справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку є Статут відповідача у редакції, яка надана державним реєстратором Макарівської РДА, яка не містить оспорюваного позивачем у цій справі положення щодо правонаступництва відповідача Макарівській районній спілці споживчих товариств.

Враховуючи, що у тексті зареєстрованого у встановленому чинним законодавством порядку Статуту відповідача, в п. 1.3 відсутнє речення «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», позовні вимоги про визнання недійсним доповнення такого змісту вказаного пункту не можуть бути розглянуті судом в зв'язку з тим, що вказане доповнення не є частиною Статуту відповідача та, відповідно, не може бути визнано недійсним у зв'язку з його відсутністю.

Фактично, у спорі, що вирішується у цій справі, відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про визнання Статуту відповідача недійсним частково, зокрема, доповнення в п. 1.3 «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)», яке відсутнє в Статуті, що зареєстрований Макарівською райдержадміністрацією 30.12.2001 і яке самовільно, в порушення вимог законодавства, внесене відповідачем в примірник Статуту, що надається цим суб'єктом в суди та органи по оформленню права власності на колективне майно споживчої кооперації Макарівського району слід відмовити.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є вірним по суті і, незалежно від підстав відмови у позові, скасуванню не підлягає.

Апеляційна скарга Макарівського сільського споживчого товариства залишається без задоволення.

Щодо витрат по сплаті судового збору слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як слідує з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є немайнова вимога, а отже, з урахуванням підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач при зверненні до суду з цією апеляційною скарго мав сплатити 609 грн. судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 651 грн. (платіжне доручення № 705 від 15.09.2014), що на 42,50 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір в сумі 42,50 грн. (651,50-609) підлягає поверненню позивачеві.

Крім того, слід зазначити таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що в даному випадку спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали у використанні підробленої редакції Статуту, колегія суддів, користуючись правом, наданим їй ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача судові витрати позивача за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Макарівського сільського споживчого товариства на рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2014 у справі № К6/090-09/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2014 у справі № К6/090-09/19 залишити без змін.

3. Стягнути з Макарівського районного споживчого товариства (08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вул. Фрунзе, 52, ідентифікаційний код 01755255) на користь Макарівського сільського споживчого товариства (08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 24880493) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн.

4. Повернути Макарівському сільському споживчому товариству (08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 24880493) судовий збір в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., перехований платіжним дорученням № 705 від 15.09.2014, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № К6/090-09/19.

Повний текст постанови складено: 13.11.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.Г. Сітайло