Ухвала

від 04.03.2015 по справі к6/090-09/19

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті додаткового рішення

04 березня 2015 року Справа № К6/090-09/19

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Акулової Н.В.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши заявуМакарівського сільського споживчого товариства проприйняття додаткового рішення у справі№К6/090-09/19 господарського суду Київської області за позовомМакарівського сільського споживчого товариства доМакарівського районного споживчого товариства треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Липівське споживче товариство 2. Копилівське споживче товариство 3. Бишівське споживче товариство 4. Рожівське споживче товариство провизнання частково недійсним статуту

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.08.2014 р. у справі №К6-090-09/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р., відмовлено у задоволенні позову Макарівського сільського споживчого товариства до Макарівського районного споживчого товариства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Липівського споживчого товариства, Копилівського споживчого товариства, Бишівського споживчого товариства, Рожівського споживчеого товариства про визнання статуту частково недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2015 р. касаційні скарги Макарівського районного споживчого товариства та Макарівського сільського споживчого товариства залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 18.08.2014 р. у справі №К6/090-09/19 залишено без змін.

Представник позивача 06.02.2015 р. звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про прийняття господарським судом касаційної інстанції додаткового рішення.

Вказана заява мотивована тим, що, на думку позивача, Вищим господарським судом, як і господарськими судами попередніх інстанцій, не було розглянуто клопотання Макарівського сільського споживчого товариства про збільшення позовних вимог, заявлене в судовому засіданні 16.07.2014 р., а, отже, господарськими судами не розглянута вимога про визнання установчих документів відповідача недійсними в цілому.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що подана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.

Так, позивачем у справі №К6-090-09/19 заявлено вимогу про визнання недійсним положення п. 1.3 статуту відповідача, яким встановлено, що Макарівське районне споживче товариство є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств. Вказане підтверджується матеріалами справи, а саме, резолютивною частиною позовної заяви.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.08.2014 р. у справі №К6-090-09/19 відмовлено у задоволенні вказаної позовної вимоги.

З описової та мотивувальної частин вказаного судового рішення вбачається, що місцевим господарським судом розглянуто ряд клопотань позивача про збільшення позовних вимог, в тому числі і клопотання, яке подано 16.07.2014 р., а докази оплати такого збільшення позовних вимог надані суду лише 18.08.2014 р.

При цьому, господарський суд першої інстанції визнав, що доповнення позову немайнового характеру новою вимогою немайнового характеру, яка заявлена з інших підстав, кваліфікується як зміна предмету і підстав позову, що, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 07.07.2010 р.), не допускається.

В свою чергу господарський суд апеляційної інстанції в описовій частині постанови від 18.08.2014 р. вказав про подані позивачем в процесі судового розгляду справи клопотання про збільшення позовних вимог, зокрема, і про клопотання заявлене 16.07.2014 р.

Однак, господарський суд апеляційної інстанції також прийшов до висновку, що заявлені клопотання не можуть вважатися збільшенням розміру позовних вимог, а, фактично, є поданням нового позову, звертатися з яким позивач має у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, тобто шляхом подання окремої позовної заяви.

Отже, з огляду на приписи чинного процесуального законодавства та матеріали даної справи, предмет судового розгляду у справі №К6-090-09/19 становила вимога про визнання недійсним статуту відповідача в частині положення п. 1.3 статуту, в якому зазначено: "РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств (Райспоживспілки)".

Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України звертає увагу заявника на те, що межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені в ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів вказаної статті, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції позбавлений можливості розглядати позовні вимоги, які правомірно не були прийняті до розгляду господарськими судами попередніх інстанцій в межах даної судової справи.

Таким чином, керуючись вищенаведеними нормами чинного процесуального законодавства, господарський суд касаційної інстанції погодився з місцевим та апеляційним господарськими судами та визнав відсутніми підстави зміни або скасування прийнятих ними судових рішень у справі №К6/090-09/19.

Водночас, доводи, викладені в касаційній скарзі позивача, відхилені колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства. Вказане також стосується тверджень заявника про неправомірну відмову господарських судів попередніх інстанцій в задоволенні заявлених ним клопотань про збільшення позовних вимог.

Як роз'яснено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012, господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених ст. 88 Господарського процесуального кодексу України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення у справі №К6-090-09/19 прийняті за результатами розгляду всіх заявлених позивачем вимог, а саме, однієї вимоги немайнового характеру, тому у господарського суду касаційної інстанції відсутні підстави, визначені в ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, для винесення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 88, 111 7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Макарівського сільського споживчого товариства про прийняття додаткового рішення у справі №К6/090-09/19 в частині позовних вимог про визнання установчих документів Макарівського районного споживчого товариства недійсними в цілому.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: Н.В. Акулова

А.С. Ємельянов