Постанова

від 10.11.2014 по справі 902/548/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" листопада 2014 р. Справа № 902/548/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Сініцина Л.М.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників:

позивача 1- не з'явився;

позивача 2- не з'явився;

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- не з'явився;

відповідача 3- не з'явився;

органу прокуратури- Кондратюк А.В. (службове посвідчення №026596 від 30.05.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господар-ського суду апеляційні скарги Відповідача-1 Вінницької міської ради (вх.№3181/14 від 22.09. 2014 р.) та Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дасторжитлобуд» (вх.№3182/14 від 22.09.2014р.) на рішення господарського суду Вінницької області від 01.09.2014 року у справі №902/548/14

за позовом Заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави, в особі -

1. Національної академії аграрних наук України

2. Інституту кормів та сільського господарства «Поділля»

Національної академії аграрних наук України

до 1. Вінницької міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дасторжитлобуд»

3. Управління Держземагентства у м.Вінниці Вінницької області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

повернення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії,-

Представнику органу прокуратури роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.09.2014р. у справі №902/548/14 (головуючий суддя Грабик В.В., суддя Матвійчук В.В., суддя Маслій І.В.) частково задоволено позов заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Національної академії аграр-них наук України та Інституту кормів та сільського господарства «Поділля» Національної академії аграрних наук України (надалі в тексті - Інститут) до Вінницької міської ради (надалі в тексті - Мі-ська рада), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дасторжитлобуд» (надалі в тексті - Това-риство) та Управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області (надалі в тек-сті - Управління) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земель-ної ділянки та зобов'язання вчинити дії.(т.2, арк.справи 114-118).

Суд першої інстанції визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.06.2007р., укладений Міськрадою та Товариством, який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Державний земельний кадастр», про що у Державному реєстрі вчинено запис №040700100174 від 20.06.2007р. Врешті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що оскільки рішення Вінницької міської ради, яким Товариству надано спірну земельну ділянку - скасоване в порядку адміністративного судо-чинства, то відсутні підстави для існування і правомірності договору оренди. Разом з тим, відсут-сутність акту про передачу вказаної земельної ділянки Відповідачу зумовлює неможливість її по-верненя Інститутові.(т.2, арк.справи 117, зворот).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Вінницька міська рада та Товариство подали апеляційні скарги до Рівненського апеляційного господарського суду, в яких просили скасувати зазначене рішення від 01.09.2014р. у даній справі в частині задоволення позовних вимог та прий-няти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.(т.2, арк.спра-ви 133-136, 145-150).

Міська рада в апеляційній скарзі зазначає, що рішення в частині задоволення позовних ви-мог прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої ін-станції неправомірно відхилив клопотання про застосування строку позовної давності; не враху-вав, що Прокурор невірно визначив орган, в інтересах якого подано позов, оскільки Інститут кор-мів не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.(т.2, арк.справи 135).

ТзОВ «Дасторжитлобуд» також зазначає, що суд помилково не прийняв до уваги позицію Вищого господарського суду України, відображену у Постанові пленуму №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними», де вказано, що сам лише факт скасування нормативно правового акту державних чи інших органів не може вва-жатися достатньою підставою для задоволення позову без належного дослідження господарським судом обставин. Також скаржник зазначає, що Інститут кормів надав згоду на вилучення у нього земельної спірної земельної ділянки для подальшого укладення договору оренди із ТзОВ «Дас-тор», тому для укладення договору оренди із ТзОВ «Дасторжитлобуд» земельна ділянка вилуча-лася у ТзОВ «Дастор», а не в Інституту. Відповідач-2 вказує, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності відмовивши у задоволенні клопотання щодо витребування додаткових дока-зів.(т.2, арк.справи 147, 149).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. апеляційні скар-ги Відповідача-1 та Відповідача-2 прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 21.10.2014р.(т.2, арк.справи 131, 143).

Міська рада у письмових поясненнях з приводу апеляційної скарги Товариства погодилась із доводами Відповідача-2, при цьому повідомила про неможливість забезпечити явку свого пред-ставника в судове засідання.(т.2, арк.справи 168).

Від Прокуратури м.Вінниці 20.10.2014р. надійшли відзиви на апеляційні скарги Відповіда-чів 1 та 2, в яких прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги - без задоволення через їх безпідставність.(т.2, арк.справи 170-176, 178-183).

Крім того, на адресу апеляційного суду надійшли пояснення Управління Держземагентства у місті Вінниці Вінницької області, з яких вбачається, що відповідно до: постанови КМУ від 06.08. 2014р. №305 «Про реорганізацію територіального органу Державного агентства земельних ресур-сів», яка вступила в силу 13.09.2014р. та наказу Держземагентства України від 19.08.2014р. №275 «Про реорганізацію управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області» - Уп-равління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області реорганізовано шляхом по-ділу з утворенням управління Державного агентства земельних ресурсів у Вінницькому районі та управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Вінниці. Управління Держземагентства у місті Вінниці також просило суд розглядати справу без участі їх представника.(т.2, арк.справи 184-186).

З огляду на зазначену обставину, ухвалою від 21.10.2014р. Рівненський апеляційний госпо-дарський суд, відповідно до ст.25 ГПК України, замінив Відповідача-3 Управління Держземагент-ства у Вінницькому районі Вінницької області його правонаступником - Управлінням Держзем-агентства у місті Вінниці Вінницької області та відклав розгляд справи на 10.11.2014р.(т.2, арк. справи 191-192).

Розпорядженням голови суду від 07.11.2014р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Розізнаної І.В. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Сініцина Л.М. (т.2, арк.справи 200).

Разом з тим, 07.11.2014р. від Скаржника ТзОВ «Дасторжитлобуд» надійшла заява про від-мову від апеляційної скарги, яку суд, відповідно до ст.100 ГПК України прийняв, припинивши про-вадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Дасторжитлобуд» на рішення господарського суду Він-ницької області від 01.09.2014р. у справі №902/548/14.(т.2, арк.справи 201,202-204).

Представник Прокуратури у судовому засіданні 10.11.2014р. заперечив проти доводів та ви-мог апеляційної скарги Вінницької міської ради та надав пояснення в обґрунтування своєї право-вої позиції.

Позивачі та Відповідачі явки своїх представників в судове засідання 10.11.2014р. не забез-печили, хоч про час і місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень(т.2, арк.справи 193-199).

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки явка представників не визна-валсь обов'язковою, а матеріали справи дають можливість вирішити спір у даному судовому засі-данні.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм мате-ріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницької міської ради №95 від 09.08.2002р. затверджено проект відведення земельних ділянок та технічну документацію зі складання дер-жавного акту Інституту кормів Української академії аграрних наук та надано Інституту земельні ділянки по проспекту Юності, 16 площею 1,8044 га в постійне користування для потреб дослід-жень і розробок, без права відчуження третім особам, передачі в оренду (суборенду) та зміни ці-льового призначення.(п.п. 1, 1.6, 7).

Матеріалами справи стверджено, що на підставі вказаного рішення 03.02.2003р. Міська ра-да видала Інституту Державний акт на право постійного користування 1,3911 га землі в межах згі-дно із планом користування для потреб досліджень і розробок серії І-ВН №002674. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1/34.(т.1, арк.справи 15-20).

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2006р. Вінницька міська рада прийняла рішення №1749, відповідно до п.3 якого вилучено в Інституту кормів Української академії аграрних наук та передано ТзОВ «Дастор» в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку по просп. Юності (біля буд.№16) площею 0,8770 га для комерційного використання (будівництва та обслуго-вування торговельно-розважального центру, адміністративної будівлі та житлової забудови).(т.1, арк.справи 22).

Матеріали справи свідчать, що 24.03.2006р. між Вінницькою міською радою та ТзОВ «Да-стор» на підставі рішення №1749 від 20.02.2006р. було укладено договір оренди земельної ділян-ки №040600100100 від 12.04.2006р. терміном на 10 років з моменту прийняття рішення Вінниць-кою міською радою. Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріаль-ного округу ОСОБА_2 за реєстраційним №781 від 24.03.2006р. та зареєстровано у Вінни-цькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04.2006р. за №040600100100.(т.1, арк.справи 102-103).

Вбачається, що на виконання умов Договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006р. Мі-ська рада передала, а ТзОВ «Дастор» прийняло земельну ділянку площею 0,8870 га, розташовану за адресою: м.Вінниця, проспект Юності (біля буд.№16), про що складено акт прийому-передачі земельної ділянки від 12.04.2006р.(т.1, арк.справи 104-105).

Матеріалами справи стверджено, що Вінницька міська рада 31.01.2007р. прийняла рішен-ня №800, відповідно до п.1 та п.2, якого за клопотанням ТзОВ «Дастор» про розірвання договору оренди земельної ділянки №040600100100 від 12.04.2006р. та у зв'язку із створенням спеціалізо-ваного на будівництві та здійсненні торгівельної діяльності підприємства, передачею йому проек-тно-вишукувальної документації та одержанням згоди від землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою - передано в оренду ТОВ «Дасторжитлобуд» терміном на 10 років земельну ділянку, розташовану у м.Вінниця, проспект Юності (біля буд.№16), площею 0,877 га для комерційного використання (будівництва та обслуговування торговельно-розважального центру, адміністративної будівлі та житлової забудови).(т.1, арк.справи 21).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного рішення Міськради від 31.01.2007 року - Міська рада-орендодавець та ТзОВ «Дасторжитлобуд»-орендар 06.06.2007р. уклали договір оренди земельної ділянки від (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення №800 від 31.01.2007р. надає, а орендар набуває право на оренду спірної земель-ної ділянки, кадастровий №02:040:0018 площею 0,8770 га для комерційного використання.(т.1, арк.справи 23-25).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється із затвердженням документації без зат-вердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділян-ки орендарю здійснюється не пізніше семи днів після одержання реєстрації цього Договору за актом приймання-передачі.(п.п. 17, 19 Договору).(т.1, арк.справи 23-зворот).

Договір підписано секретарем Міської ради та директором Товариства, посвідчено приват-ним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним №1578 від 06.06.2007р. Договір також зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Дер-жавному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2007р. за №040700100174.(т.1, арк.справи 25-зво-рот).

Матеріали справи свідчать, що постановою Київського апеляційного адміністративного су-ду від 29.11.2011р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013р., у справі за позовами прокурора м.Вінниці та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні Позивача до Вінницької міської ради, інспекції ДАБК у Вінницькій області за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні Відповідачів ТзОВ «Дасторжитлобуд», ТзОВ «Альфа-Буд-АБЗ» про приведення у відповідність із законом рішення Вінницької міської ради та скасування дозволу на виконання будівельних робіт визнано незакон-ним та скасовано п.2 рішення Вінницької міської ради №800 від 31.01.2007р. та п.3 рішення Він-ницької міської ради №1749 від 20.02.2006р.(т.1, арк.справи 26-27,28-33).

Посилаючись на зазначені рішення адміністративного суду, Прокурор звернувся 24.04.2014 року до господарського суду Вінницької області з даним позовом про розірвання Договору оренди від 06.06.2007р., повернення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії з підстав відсутності підстав для укладення Відповідачами оспорюваного Договору.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне:

Предметом даної справи є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повер-нення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» , орендарі набувають права орен-ди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Циві-льним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст.2 даного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими норма-тивно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із зе-мель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів міс-цевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розта-шовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній влас-ності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцево-го самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладен-ня договору оренди земельної ділянки.(ч.1 ст.124 ЗК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного правомірного рі-шення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді догово-ру оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Відтак, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання зе-мельної ділянки в оренду.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, апеляційцний суд встановив наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; право-здатність сторін за угодою тощо.

Так, відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) підс-тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторона-ми) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодек-су . Крім того, оспорюваний правочин, в силу ч.3 ст.215 ЦК України , може бути визнаний недій-сним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, яка заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Колегія суддів звертає увагу, що наявними в матеріалах справи судовими рішеннями адмі-ністративних судів у справі №2-а-4/09 (К/9991/2189/12) стверджується скасування рішеннь Відпо-відача-1, згідно яких спірну земельну ділянку було вилучено в Інститутуту кормів та передано ТзОВ «Дастор», а надалі - ТзОВ «Дасторжитлобуд». Таким чином, єдина підстава для укладення оспорюваного договору оренди - відсутня.(т.1, арк.справи 26-33).

Тому, враховуючи, що укладення Договору відбулося на підставі, яка згодом відпала та з огляду на відсутність чинного рішення Міської ради про надання в оренду Товариству спірної зе-мельної ділянки, яке в силу наведених вище положень земельного законодавства є обов'язковою умовою укладення договорів оренди землі - колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про невідповідність оспорюваного Договору вимогам земельного законодавс-тва, оскільки особа, яка вчинила правочин від імені Міської ради не мала необхідного обсягу ци-вільної правоздатності.

Такої ж практики дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відо-браження у п.2.26 Постанови пленуму №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Відтак, з підстав ст.33 ГПК України, вимога про визнання недійсним Договору оренди обґ-рунтована і підлягає задоволенню.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлено ст.33 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає правомірною відмову в задовленні вимоги про зобов'я-зання Відповідача-3 скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки, оскільки Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1051 від 17.10.2012р. встановлено, що підставами скасування державної реєстрації земельної ділянки є лише: 1) поділ чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєст-рацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання та 2) коли прот-ягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.(т.2, арк.справи 185-зворот).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не є підставою для скасування її державної реєстрації, що зу-мовлює залишення даної вимоги без задоволення.

Прокурором у даній справі також було заявлено вимогу про зобов'язання Товариства пере-дати спірну ділянку у володіння і користування Інститутові.

Розглядаючи дану вимогу місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про її без-підставність, обґрунтувавши це ствердженим матеріалами справи і поясненнями сторін фактом відсутності акту прийому-передачі земельної ділянки від орендодавця орендареві, що суперечить п.40 оспорюваного Договору, а тому і не породжує обов'язку повернути земельну ділянку.

Колегія суддів, при цьому вважає за належне доповнити дане вмотивування тим, що визнан-ня у судовому порядку Договору оренди землі недійсним - підтверджує факт безпідставного зай-няття Товариством спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що пунктом « 3» рішення Міськради №1749 від 20.02.2006р., скасованого адмі-ністративним судом - земельну ділянку по просп.Юності (біля буд.№16) площею 0,8770 га пе-редбачалось вилучити в Інституту кормів та передати ТзОВ «Дастор» в довгострокову оренду тер-міном на 10 років - спірна земельна ділянка є такою, що не вибувала з користування і володіння Ін-ституту, а отже і відсутні підстави її повернення.

Крім того, розглядаючи доводи Скаржника щодо безпідставного звернення Прокурора з по-зовом, колегія суддів приймає до уваги наступне:

Статтею 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокура-турою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуаль-них та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених зако-ном. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози пору-шень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездія-льності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1, 2, 21 ГПК України, господарські суди розглядають позови визна-чених у цих статтях осіб (або в їх інтересах) про захист їх порушеного права чи оспорюваного інтересу.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.(ч.3 ст.2 ГПК України).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними твердження про необґрунто-ване звернення прокурора до господарського суду в інтересах Позивача, оскільки прокурор самос-тійно у данному випадку визначив, в чому полягає порушення інтересів держави і зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Колегія суддів також вважає, що стосовно поданої Відповідачем-1 заяви про застосування строків позовної давності суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з урахуванням звернення Прокурора до суду 24.04.2014р. - строк не порушено, оскільки відповідно до ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, перебіг трирічного строку позовної давності, у межах якого позивач вправі звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення права або охоронюваного законом інтересу, тобто протягом трьох років з моменту прийняття 29.11.2011р. Київським апеляційним адміністративним судом постанови у справі №К/9991/2189/12.

До такого ж висновку в аналогічному випадку дійшов Вищий господарський суд України, що вбачається з постанови від 22.01.2014р. у справі №912/815/13.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту їх прав і обов'язків.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33-35, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницької міської ради на рішення господарського суду Вінницької області від 01.09.2014р. у справі №902/548/14 - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №902/548/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Сініцина Л.М.