Ухвала

від 20.10.2014 по справі 910/275/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2014 року Справа № 910/275/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Грека Б.М., Самусенко С.С., Селіваненка В.П., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі№ 910/275/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" простягнення 728 297,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аполло" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про стягнення 728 297,69 грн., з яких: 705 420,80 грн. - безпідставно списані кошти, 12 556,49 грн. - пеня та 10 320,40 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2014 у справі № 910/275/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі № 910/275/14 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аполло" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі № 910/275/14, у якій просить вказану постанову, постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2010 у справі № 10/23, від 17.12.2013 у справі № 910/10783/13, від 15.01.2014 у справі № 913/1600/13 та від 20.08.2014 у справі № 904/7829/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 24.07.2014 у справі № 910/275/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову позивача до банку про стягнення списаних з рахунку клієнта коштів, пені та 3 % річних, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про належне виконання банком договірних зобов'язань, оскільки розрахунковий документ, на підставі якого було здійснено списання коштів надійшов до банку за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк" iFobs з використанням ключів та даних для входу клієнта з двома електронними цифровими підписами користувачів.

Водночас у постановах від 26.07.2010 у справі № 10/23 та від 17.12.2013 у справі № 910/10783/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову позивача до банку про стягнення списаних коштів, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що:

- банк, приймаючи електронний платіжний документ до виконання, не встановив, що він надійшов не з комп'ютера позивача, не заблокував операцію по списанню коштів до встановлення дійсності електронного документу та проставленого на ньому електронно-цифрового підпису; банк не виконав свого обов'язку щодо визначення конкретних ІР-адрес позивача, що призвело до незаконної операції по списанню з рахунку позивача відповідних коштів (справа № 10/23);

- перерахування банком грошових коштів позивача на рахунок третьої особи було здійснено безпідставно, оскільки позивачем не надавались банку розпорядження на списання відповідних грошових коштів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 15.01.2014 у справі № 913/1600/13 та від 20.08.2014 у справі № 904/7829/13 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спірного питання по суті, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аполло" у допуску справи № 910/275/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Губенко Судді:Б. Грек С. Самусенко В. Селіваненко М. Черкащенко