Ухвала

від 05.11.2014 по справі 911/2320/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 листопада 2014 року Справа № 911/2320/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСтратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Черкащенка М.М., Чернова Є.В., розглянувши заявуприватного підприємства "Бета-Консалтинг" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі№ 911/2320/13 за позовомОСОБА_6 до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ"; 2. приватного підприємства "Бета-Консалтинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівприватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 провизнання недійсним договору управління майном,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2013 у справі № 911/2320/13 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ", приватного підприємства "Бета-Консалтинг" про визнання недійсним договору управління майном від 27.03.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 рішення господарського суду Київської області від 06.11.2013 скасовано, позов задоволено: визнано недійсним договір управління майном, укладений 27.03.2012 між ТОВ "АГРОКОМ" та ПП "Бета-Консалтинг", посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за № 842.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 залишено без змін.

Приватне підприємство "Бета-Консалтинг" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі № 911/2320/13, в якій просить указану постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 06.11.2013 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2014 у справі № 911/2089/14, від 15.06.2010 у справі № 8/194пд-к, від 01.04.2013 у справі № 7/5005/9027/2012, від 10.02.2014 у справі № 910/16290/13 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 24.07.2014 у справі № 911/2320/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору управління майном, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що: збори учасників товариства з порядком денним, до якого було б включене питання щодо передання майна в управління другого відповідача, не відбувалися; директор, укладаючи від імені товариства договір управління майном, діяв з перевищенням наданих йому повноважень статутом та чинним законодавством України.

Водночас у постанові від 29.09.2014 у справі № 911/2089/14 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій, виходячи з того, що спірним договором не порушено прав позивача, з огляду на, що позивач не належить до тих суб'єктів, котрі мають право оспорити зазначений договір.

У постанові від 15.06.2010 у справі № 8/194пд-к суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що позивач не є стороною спірних договорів, а тому відсутнє порушення охоронюваного законом інтересу позивача.

У постанові від 01.04.2013 у справі № 7/5005/9027/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, з огляду на встановлені судами обставини справи стосовно того, що позивачем не доведено, що у директора товариства існували обмеження для укладення спірного договору та не підтверджено, що про ці обмеження знало підприємство з яким його укладено.

У постанові від 10.02.2014 у справі № 910/16290/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що умовами контракту не передбачено отримання згоди боржника на відступлення кредитором права вимоги, у зв'язку з чим відсутнє порушення спірним правочином прав позивача.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити приватному підприємству "Бета-Консалтинг" у допуску справи № 911/2320/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Л. Стратієнко Судді І. Вовк Б. Грек М. Черкащенко Є. Чернов