Ухвала

від 29.10.2014 по справі 52/250-45/540-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 жовтня 2014 року Справа № 52/250-45/540-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кочерової Н.О., Суддів:Грека Б.М., Губенко Н.М., Самусенко С.С., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі№ 52/250-45/540-2012 за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Фонду державного майна України; 2. Міністерства охорони здоров'я України до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю"Кармен-Інвест"; 3. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3Федерація професійних спілок України провизнання недійсним договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест" та до Закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про: визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на майновий комплекс - санаторій, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, загальною площею 6.259,20 м2 та вартістю 6 350 000,00 грн.; визнання недійсним з моменту укладення договору № 8000109/2004-240 купівлі-продажу майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, укладеного 25.05.2004 між Закритим акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", а також витребування у державну власність в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія" майнового комплексу - санаторію, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9 загальною площею 6.259,20 кв.м та вартістю 6 350 000,00 грн.

За результатами останнього перегляду, рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 52/250-45/540-2012 позов задоволено частково: - визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на майновий комплекс - санаторій, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, загальною площею 6 259,20 кв.м та вартістю 6 350 000,00 грн., а саме: адмінгоспкорпус № 4 (літера "Д") загальною площею 147,90 кв.м, корпус № 1 (адмінкорпус) (літера "Е") загальною площею 74,00 кв.м, корпус № 6 (бібліотека) (літера "Ж") загальною площею 257,80 кв.м, санпропускник (літера "З") загальною площею 107,60 кв.м, склад з підвалом (літера "И") загальною площею 362,40 кв.м, робоча їдальня (літера "М") загальною площею 166,10 кв.м, спальний корпус № 1 (літера "Б") загальною площею 1 446,70 кв.м, спальний корпус № 2 (літера "В") загальною площею 1 438,50 м2, клуб-їдальня (літера "Г") загальною площею 1 880,60 кв.м, котельня (літера "К") загальною площею 381,50 кв.м; - визнано недійсним з моменту укладення договір № 8000109/2004-20 купівлі-продажу майнового комплексу, за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9, укладений 25.05.2004 між Закритим акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест"; - витребувано у власність держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Глорія" майновий комплекс - санаторій, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонофлотська, 9; загальною площею 6.259,20 кв.м та вартістю 6 350 000,00 (шість мільйонів триста п'ятдесят тисяч) грн., а саме: адмінгоспкорпус № 4 (літера "Д") загальною площею 147,90 кв.м, корпус № 1 (адмінкорпус) (літера "Е") загальною площею 74,00 кв.м, корпус № 6 (бібліотека) (літера "Ж") загальною площею 257,80 кв.м, санпропускник (літера "З") загальною площею 107,60 кв.м, склад з підвалом (літера "И") загальною площею 362,40 кв.м, робоча їдальня (літера "М") загальною площею 166,10 кв.м, спальний корпус № 1 (літера "Б") загальною площею 1 446,70 кв.м, спальний корпус № 2 (літера "В") загальною площею 1 438,50 кв.м, клуб-їдальня (літера "Г") загальною площею 1 880,60 кв.м, котельня (літера "К") загальною площею 381,50 кв.м; - в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі № 52/250-45/540-2012 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі № 52/250-45/540-2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі № 52/250-45/540-2012 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 111 17 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі № 48/340, від 01.04.2014 у справі № 5002-8/3307-2011, від 10.12.2013 у справі № 5002-4/5146-2011 та від 20.02.2012 у справі № 14/89, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: положень постанови Верховної ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", постанови Верховної ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 та від 10.04.1992, положень Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" та Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 30.07.2014 у справі № 52/250-45/540-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про: визнання за державою права власності на відповідний майновий комплекс (який було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду); визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу вказаного майнового комплексу; витребування спірного майнового комплексу у власність держави з незаконного володіння відповідача-1. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив про те, що Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанова Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" № 3943-ХІІ від 04.02.1994, постанова Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990 (на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку, що саме Фонд державного майна України, який тимчасово був уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України, мав розпоряджатись спірним нерухомим майном як загальнодержавним), не поширювались на профспілкові організації Федерації профспілок України.

Водночас у постанові від 24.07.2014 у справі № 48/340, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, пославшись на положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України"; постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організації колишнього Союзу РСР" № 3943-ХІІ від 04.02.1994; постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990, суд касаційної інстанції прийшов до протилежного правового висновку про те, що спірне майно, (яке було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду) є державною власністю і Федерація незалежних профспілок України не мала права розпоряджатися спірним майном, а повноваження щодо управління цим майном покладено саме на Фонд державного майна України.

У постановах від 01.04.2014 у справі № 5002-8/3307-2011 та від 10.12.2013 у справі № 5002-4/5146-2011 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що на майно, передане Федерацією незалежних профспілок України до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур", поширюються положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" № 3943-ХІІ від 04.02.1994, постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990

У постанові від 20.02.2012 у справі № 14/89 суд касаційної інстанції також дійшов висновку про те, що майно, яке було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду, є державною власністю.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 52/250-45/540-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Кочерова Судді:Б. Грек Н. Губенко С. Самусенко М. Черкащенко