Постанова

від 17.11.2014 по справі 910/15918/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа№ 910/15918/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Зацепін С.С. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 року

у справі № 910/15918/14 (суддя Котков О.В.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Дніпровського району м. Києва

до Київської міської організації політичної партії "Всеукраїнське

об'єднання "Батьківщина"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" про стягнення 14 522,66 грн., з яких 12 252,79 грн. основного боргу, 1 451,35 грн. інфляційних втрат та 818,52 грн. 3% річних .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг № 14/418 від 29.10.2010 року щодо оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.09.2014 року у справі № 910/15918/14 у позові вимовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав, зазначених у позовній заяві, посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк виконання зобов'язання по оплаті відповідачем наданих позивачем послуг не настав, у зв'язку з відсутністю доказів надсилання платіжних вимог-доручень, оскільки умовами договору про надання послуг № 14/418 від 29.10.2010 року не передбачений механізм виставлення платіжних вимог-доручень.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 11321384.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2010 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство) та Київською міською організацією політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (споживач) було укладено договір № 14/418 про надання послуг, за умовами якого Підприємство на підставі укладених договорів з Виробниками комунальних послуг зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах Споживачу, що є орендарем нежилого приміщення, загальною площею 47,50 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Шумського, буд. 6-б, згідно договору оренди № 2034 від 29.10.2010р., комунальні послуги, а Споживач у відповідності до угоди договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Відповідно до п. 2.2. договору споживач до 10-го числа поточного місяця повинен сплатити рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору в період з 01.03.2011р. по 31.07.2014р. підприємство надало споживачу узгоджені сторонами в Договорі послуги, однак споживач послуги не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 12 252,79 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З умов п. 2.2. договору випливає обов'язок підприємства виставити рахунки споживачу, а у споживача, в свою чергу, виникає обов'язок здійснити оплату послуг по рахунках на умовах, передбачених Договором.

Проте, дослідивши матеріли справи, судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем рахунків, а саме платіжних вимог-доручень відповідачу.

Крім того, судова колегія зважає на те, що надані позивачем платіжні вимоги-доручення за період з квітня 2011 року по березень 2013 року та з листопада 2013 року по грудень 2013 року не можуть братися судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази їх отримання відповідачем.

Частиною 1 ст. 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи те, що позивач не довів суду отримання відповідачем платіжних вимог-доручень за період з квітня 2011 року по березень 2013 року та з листопада 2013 року по грудень 2013 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення боргу за Договором за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, строк виконання якого в силу п. 2.2. Договору та ст.ст. 530, 612, 613 ЦК України, є таким, що не настав.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 252,79 грн. основного боргу, 1 451,35 грн. інфляційних втрат та 818,52 грн. 3% річних є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 року у справі № 910/15918/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/15918/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова