Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2а-10911/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/4867/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року

у справі № 2а-10911/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман Гранд»

третя особа: Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман Гранд» (далі - відповідач) про припинення юридичної особи ТОВ «Лоцман Гранд» (код ЄДРПОУ 36353513), визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Лоцман Гранд» № 10741020000032530 з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру, тобто з 19 січня 2009 року (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 15 жовтня 2010 року № 6473/9/10-114).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в ході розгляду справи податковим органом не надано належних доказів існування будь-якої з обставин, з якими закон пов'язує можливість постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому зі змісту Прикінцевих положень розділу VIII цього ж Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відтак, положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 1 частини 2 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 19 січня 2009 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Лоцман Гранд» (ідентифікаційний код юридичної особи 36353513), про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №10741020000032530 (арк. справи 8).

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про припинення юридичної особи посилався на те, що при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме: засновник товариства не має відношення до його фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на завдання шкоди економічним інтересам держави і ведеться від імені товариства невстановленими особами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність у податкового органу права на звернення до суду з позовними вимогами про припинення юридичної особи з наведених підстав.

Крім іншого, судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковий орган не надав доказів неподання товариством протягом року податкових декларацій, про що свідчить довідка ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 02 вересня 2010 року № 573/1502 (арк. справи 39).

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна