Ухвала

від 16.02.2015 по справі 2а-10911/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 лютого 2015 року м. Київ В/800/423/15

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

Борисенко І.В.

Вербицької О.В.

Кошіля В.В.

Маринчак Н.Є.

Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014

у справі № 2а-10911/10/2670 (№ К/9991/4867/11)

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман Гранд»

третя особа Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

про припинення юридичної оссоби, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - ч. 1 ст. 19, ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та ч.ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ст.. 70, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 71, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 86, ст. 138, ст. 159, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування своїх вимог надає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 та від 26.03.2014, в яких, на його думку, відповідні норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 та від 03.03.2014, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у них розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 у справі №2а-10911/10/2670 (№ К/9991/4867/11).

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.В. Борисенко

О.В. Вербицька

В.В. Кошіль

Н.Є. Маринчак

В.П. Юрченко