Рішення

від 18.11.2014 по справі 1512/1510/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 1512/1510/2012

Провадження № 2/520/4698/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-23» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-23» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором генерального підряду у сумі 2341 226,22 грн.

В обґрунтування вимог ТОВ «Монтаж-23» посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_1 26.04.2010 року був укладений договір генерального підряду, предметом якого є будівництво (реконструкція) приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що усі роботи ним виконані у повному обсязі, однак відповідач не сплатив кошти за виконані будівельні роботи у сумі 2341226,22 грн., що змусило ТОВ «Монтаж-23» звернутися до суду із відповідним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.12.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.04.2014 року касаційну скаргу ТОВ «Монтаж-23» задоволено частково, судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Представник ТОВ «Монтаж-23» - Стеценко О.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, вказуючи на те, що якщо відповідач не задоволений якістю проведених робіт, то він має право вимагати безоплатного виправлення недоліків або виправити їх за власний рахунок та вимагати відшкодування своїх витрат чи відповідного зменшення плати за роботу.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ «Монтаж-23» не виконало обумовлені договором роботи. Зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а тому підстав для стягнення коштів з відповідача немає. Окрім цього, представник відповідача наполягав на тому, що договір генерального підряду № 19/1 від 26.04.2010 року є неукладеним, оскільки сторони не погодили його істотні умови, а також просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач особисто підтвердив, що майновий спір з відповідачем вирішено у позасудовому порядку та претензії до відповідача відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ТОВ «Монтаж-23» (підрядник) та ОСОБА_1 (замовник) 26.04.2010 р. підписали договір генерального підряду №19/1, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати будівництво приватного будинку з матеріалів підрядника. Обсяги, характер та вартість робіт визначаються кошторисом, узгодженим сторонами, який є невід'ємною частиною договору. Об'єкт реконструкції розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. договору). Строк виконання будівельних робіт, обумовлених договором генерального підряду, не був визначений ані в договорі, ані в додатках до нього (т.1, а.с. 5-6).

Вартість робіт визначена сторонами договору в сумі 2 341 226,22 грн. (п. 2.1. договору). Оплата робіт проводиться у готівковій формі згідно графіка фінансування. Остаточний розрахунок проводиться на протязі 3-х днів після підписання сторонами актів передання-приймання виконаних робіт згідно затвердженого кошторису (п. 3.2. договору).

Правове регулювання відносин будівельного підряду міститься в параграфі 3 глави 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України, до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 2 ст. 877 ЦК України передбачено, що договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Аналогічні умови сторони узгодили в договорі генерального підряду, за яким оплата по договору здійснюється в готівковій формі відповідно до графіку фінансування (додаток №2) (п. 3.1. договору). Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 3-х днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт згідно узгодженого кошторису (додаток №1) (п. 3.2. договору).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами додаток №2 до договору - графік фінансування. У судовому засіданні представники сторін пояснили, що графік фінансування сторонами договору не підписувався. З огляду на викладене до умов розрахунків слід застосовувати загальне правило, встановлене ч. 4 ст. 879 ЦК України, тобто - здійснення оплати після прийняття замовником виконаних робіт. Як вбачається з матеріалів справи, роботи не були прийняті замовником, а акт виконаних робіт ним підписаний не був.

Ухвалою суду від 27.03.2012 року з метою забезпечення доказів судом витребувані у ТОВ «Монтаж-23» наступні документи: узгоджений сторонами кошторис до договору генерального підряду; узгоджений графік фінансування робіт (додаток №2 до договору); акт приймання-передачі будівельного майданчика; ліцензію на виконання будівельних робіт з додатками; докази, що підтверджують залучення третіх осіб до проведення будівельних робіт, техніки та інших механізмів (договори субпідряду, акти виконаних робіт, докази оплати робіт тощо); акти приймання-передачі проектної документації; докази вручення відповідачу заявок на надання будівельних матеріалів згідно з умовами п. 4.6. договору; докази приймання-передачі одержаних від замовника будівельних матеріалів, що використовувались при будівництві об'єкту; докази придбання будівельних матеріалів, які були використані при виконанні будівельних робіт; докази транспортування будівельних матеріалів, до місця виконання будівельних робіт; докази прийняття завершеного будівництвом об'єкта до експлуатації (т.1, а.с. 42-43). Витребувані судом документи надані позивачем не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.10.2014 року витребувано у позивача наступні докази - акти відібрання контрольних проб бетону за марками «В3,5», «В7,5», «В12», « 15», «В15» та «В20», складених за участю замовника або його представника, акти (звіти) про проведення випробувань бетону, виконаного при будівництві на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, паспорти якості бетону (бетонної суміші), яка використовувалась на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Позивачем були надані паспорти якості бетонної суміші, що була ним придбана в період дії договору, акти відібрання контрольних проб бетону позивачем не надані.

В матеріалах справи наявний висновок економічного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2012 р. №9740/9741. Предметом дослідження вказаного економічного дослідження були копії первинних документів, що були надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження виконання обов'язків підрядника за договором.

З висновку економічного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2012 р. №9740/9741 вбачається, що наданих ТОВ «Монтаж-23» первинних документів недостатньо для підтвердження відображення в первинному обліку виконання будівельних робіт згідно з умовами договору генерального підряду від 26.04.2010 року №19/1 та кошторису до нього; на підставі наданих ТОВ «Монтаж-23» документів спеціалісти не вбачають за можливе ані спростувати, ані підтвердити факт придбання ТОВ «Монтаж-23» будівельних матеріалів, обсяг яких визначено у кошторисі до договору. На підставі наявних первинних документів спеціалісти не вбачають за можливе ані підтвердити, ані спростувати операції з нарахування та виплати заробітної плати, виплати субпідрядникам, та інші виплати, які були віднесені ТОВ «Монтаж-23» до витрат за договором генерального підряду (т.3, а.с. 40-59).

З висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2012 р. №9740/9741 (додатки №2 та №3) також вбачається, що наданими позивачем документами підтверджується придбання позивачем будівельних матеріалів, які не були передбачені кошторисом до договору генерального підряду, а також придбання матеріалів, які за асортиментом та обсягами не відповідають кошторису до договору.

Так первинними документами підтверджено придбання арматури марки ду 10 А3 лише 498 кг, тоді як кошторисом її кількість встановлена у 2699,08 кг (відхилення від кошторису 2201,08 кг).; арматури марки ду 6 А1 - кошторисом передбачений обсяг 3333,9 кг, а первинними документами підтверджено придбання лише 2070,00 кг (відхилення від кошторису 1263,9 кг); арматури марки ду 12 А3 - кошторисом передбачено використання арматури обсягом 21831,30 кг, первинними документами придбання арматури вказаної марки не підтверджено; арматури марки ду 16 А3 - кошторисом передбачено використання обсягом 17126,00 кг, а первинними документами підтверджено придбання 14560,00 кг (відхилення від кошторису становить 2566,00 кг); арматура марки ду 25 А3 - кошторисом передбачено використання 646,50 кг, а первинними документами підтверджено придбання 5130,00 кг, що перевищує кошторис на 4483,50 кг., арматура марки ду 8 А1 - кошторисом передбачено використання обсягом 5425,80 кг, а первинними документами підтверджено придбання лише 2900,00 кг (відхилення від кошторису 2525,80 кг).

Тобто, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що загальний обсяг арматури, яка мала бути використана для реконструкції будинку відповідача, але яка не була придбана позивачем складає: 2201,08 кг + 1263,9 кг + 21365,00 кг + 2566,00 кг + 2525,80 кг = 30388,08 кг.

Розрахунки стосовно закупівлі та використання бетону наведені у додатку №3 до висновку економічного дослідження Одеського НДІ судових експертиз. Встановлено, що кошторисом передбачено використання при будівництві наступних марок бетону: бетон марки «В7,5» - кошторисом передбачено використання 28 м 3 бетону, первинними документами придбання бетону відповідної марки не підтверджено; бетон марки « 15» - кошторисом передбачено використання 105 м 3 , первинними документами не підтверджено придбання; бетон марки «В15» - кошторисом передбачено використання 236,23 м 3 бетону, первинними документами не підтверджено придбання; бетон марки «В20» - кошторисом передбачено використання 223,24 м 3 бетону, первинними документами підтверджено придбання бетону понад необхідні обсяги - 345,5 м 3 ; бетон марки «В12,5» - замість придбання 7,64 м 3 придбано 20 м 3 бетону; бетон марки «В3,5» - кошторисом та передбачено використання 21,62 м 3 бетону, первинними документами не підтверджено придбання; бетон марки «В7,5» - кошторисом передбачено придбання 184,84 м 3 бетону (п. 16.3 та п. 17.3 кошторису), первинними документами не підтверджено придбання бетону відповідної марки для виконання робіт відповідно до п. 16.3 та 17.3 кошторису.

Позивач не надав докази придбання інших матеріалів, що вказані у кошторисі до договору, а саме: керамічної цегли (п.п. 13, 34, 35, 37 кошторису), металевих деталів, стропільної системи для даху (п. 38 которису) пінобетону (п. 14 кошторису), матеріалу з утеплення стін та гідроізоляції (п.п. 15, 16 кошторису), єврорубероіду (п. 40 кошторису), утеплювача (п. 38 кошторису), гідробар'єру (п. 38 кошторису), матеріалу для ізоляції (п 46 кошторису) тощо.

На підтвердження позову позивачем надано загальний журнал робіт та акти прихованих робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Надаючи оцінку вказаним документам в сукупності з іншими доказами по справі, суд виходить з наступного. Позивач, як підрядник, що діє на підставі ліцензії на здійснення будівельних робіт, є суб'єктом містобудування, а відповідно до ст.ст. 20, 23 Закону України «Про планування і забудову територій» державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування; будівництво здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами.

Загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві об'єктів будь-якого призначення встановлені державними будівельними нормами ДБН А.3.1-5-96 «Управління, організація та технологія. Організація будівельного будівництва», які були чинним на дату укладення договору.

Відповідно до ДБН А.3.1-5-96 журнал заповнюється генеральною підрядною організацією за участю проектної організації та замовника.

Відповідно до п. 1.15 ДБН А.3.1-5-96 на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядником за погодженням із замовником і субпідрядними організаціями за встановленими ДБН, а при наявності авторського нагляду проектних організацій також і журнал авторського нагляду - у відповідності до положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будівель та споруд.

В наданому позивачем журналі відсутні підписи замовника ОСОБА_1, представників субпідрядників та проектних організацій.

Наданий позивачем журнал має назву «Загальний журнал робіт», однак в ньому наявні записи лише відносно окремих робіт, а саме робіт з облаштування басейну та гаражу. Тому відповідно до ДБН А.3.1-5-96 вказаний журнал не є загальним, а повинен складатись та заповнюватись як журнал на окремі види робіт. При цьому суд також звертає увагу на той факт, що у кошторисі до договору не передбачено виконання робіт з будівництва басейну та гаражу.

З огляду на відсутність підписів замовника та представника проектної організації в журналі, вказаний журнал не може бути належним та допустимим доказом виконання робіт.

В додатку №1 до ДБН А.3.1-5-96 встановлена форма загального журналу робіт, якою передбачено внесення до журналу інформації про залучення субпідрядних організацій, а також робіт, які ними виконуються. У якості єдиної субпідрядної організації позивачем в журналі вказано ТОВ «Ростгруп». Вказане суперечить іншим документам, раніше наданим ТОВ «Монтаж-23».

На виконання ухвали суду від 27.03.2012 року ТОВ «Монтаж-23» надало договір підряду №47/10-1 від 08.09.2010 року та договір субпідряду від 28.08.2010 року №13, що укладені між Позивачем та ПП «Білдпрофкомпані». Предметами цих договорів є виконання робіт з реконструкції житлового будинку, а саме, будівництво басейну та гаражу.

Листом №40-16-6425 від 07.09.2012 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомляться, що Держбудом, Мінбудом, Мінрегіонбудом, Держархбудінспецією та Держархбудінспецією України ПП «Білдпрофкомпані» (код ЄДРПОУ 36796235) ліцензія на будівельну діяльність (господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури) не видавалась. Відповідно до листа Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси №13829/11 від 13.08.2012 року з у жовтні 2010 року у штаті ПП «Білдпрофкомпані» наймані працівники були відсутні.

Відповідно до відомостей, що містяться у журналі проведення робіт, єдиною супідрядною організацією вказана ТОВ «Ростгруп». Однак, з журналу не вбачається, що ПП «Білдпрофкомпані» виконувало будь-які будівельні роботи.

Згідно наданих позивачем документів, а саме договору оренди технологічного обладнання від 12.04.2010 року, додатків до договору та актів виконаних робіт, ТОВ «Ростгруп» передало ТОВ «Монтаж-23» в оренду спецтехніку. Однак, позивачем не надано договорів, відповідно до яких ТОВ «Ростгруп» зобов'язувалось проводити роботи із будівництва басейну та гаражу, як це вказано у журналі.

Відсутність підписів замовника та представника проектної організації та невідповідність відображеним в журналі відомостям іншим матеріалам унеможливлює використання журналу як доказу до справі.

Стосовно наданих позивачем актів прихованих робіт суд зазначає наступне. Пунктом 8.7 ДБН А.3.1-5-96 передбачено, що приховані роботи підлягають огляду зі складанням актів за формою, наведеною в додатку 9. Акт огляду прихованих робіт повинен складатися на завершений процес, виконаний самостійним підрозділом виконавців. Перелік видів робіт та конструкцій, на які повинні складатися акти огляду прихованих робіт, наведений у додатку 10.

Огляд прихованих робіт і складання акту у випадках, коли наступні роботи повинні розпочинатись після перерви, слід здійснювати безпосередньо перед виконанням наступних робіт. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт при відсутності актів огляду попередніх прихованих робіт.

В наданих позивачем актах прихованих робіт відсутні підписи замовника, представника технічного нагляду замовника та представника проектної організації.

За відсутності підписів вказаних осіб акти не мають юридичної сили. Будь-які докази того, що вказані акти направлялися замовнику раніше в матеріалах справи також відсутні. Таким чином, виконання прихованих робіт позивачем не підтверджено.

Ухвалою суду від 27.05.2013 року призначено комплексну будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Інститут судових експертиз». У повідомленні про неможливість надання висновку по комплексній судовій будівельно-технічній та економічній експертизі №8/008/1027/12 від 04.08.2013 року по справі № 1512/1510/2012 зазначається, що значна частина робіт, з числа зазначених в акті виконаних робіт, що не був підписаний замовником, на загальну суму 1636311 грн., відноситься до категорії прихованих та таких, факт виконання яких неможливо підтвердити візуальним оглядом. Для засвідчення факту виконання таких робіт, а також факту відповідності якості їх виконання, ДБН передбачено складання підрядником технічної виконавчої документації та проведення технічного та авторського нагляду за будівництвом. Вимогами ДБН A.3.1-5-2009 передбачено, що приховані роботи підлягають огляду, про що складається акт за формою, наведеною у додатку 9 («Акт огляду прихованих робіт»). Акт огляду прихованих робіт повинен складатись на завершені роботи або етап. Перелік видів робіт та конструкцій, на які повинні складатись акти огляду прихованих робіт, наведено у додатку 10. На вимогу інвестора складаються також акти огляду прихованих робіт на спеціальні види робіт та конструкцій, що визначаються відомчими нормами на проектування та виконання робіт. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт при відсутності актів огляду попередніх робіт.

Суд також приймає до уваги той факт, що позивачем були надані первинні документи, які підтверджують факт придбання ТОВ "Монтаж 23" будівельних метеріалів, які частково співпадають з переліком, що визначений кошторисом до договору. Однак, позивачем не надано товаротранспортних документів, що підтверджують доставку до об'єкту будівництва та приймання матеріалів уповноваженими особами. Отже, позивачем не доведено, що матеріали, які були придбані ним, були використані при виконанні будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що в період 2010 - 2011 років позивач виконував будівельні роботи на інших будівельних об'єктах, зокрема, на замовлення ТОВ «Естейт Пленінг» (квітень 2010 року), ДП «ІМТП» (березень 2010 року), ТОВ «ІСРЗ» та ТОВ «І.К.К.» (2010 рік), а також здійснював будівництво 5-поверхового будинку (травень 2010 року) у м. Іллічівськ.

Щодо товарно-транспортних документів на постачання бетону, то особою, яка приймала партії бетону, є ОСОБА_5 (директор ТОВ «Монтаж-23»). Також, позивач надав акти приймання-передачі продукції (бетону), що складені позивачем та ОСОБА_5 відповідно до яких ОСОБА_5 передавав бетон у розпорядження позивача. Документи, які б свідчили про прийняття та використання бетону на об'єкті реконструкції в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в порушення ст. 60 ЦПК України позивач не довів, що вказані матеріали були доставлені, прийняті та використані в процесі реконструкції об'єкту на замовлення відповідача. Згідно ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто не відповідач повинен доводити вину позивача-підрядника.

Таким чином, суд вважає недоведеним факт виконання позивачем робіт у обсягах, визначених договором генерального підряду та кошторисом до нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. Суд приймає до уваги те, що період виконання робіт, за твердженнями позивача, складав 18 місяців (з 26.04.2010 р. по 07.11.2011 р.), однак за цей час між підрядником та замовником не було підписано жодного акту прихованих робіт, жодного акту прийняття проміжних робіт, жодної іншої виконавчої документації, яка б підтверджувала факт виконання підрядником певного етапу робіт та його прийняття замовником. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що протягом вказаного періоду (з 26.04.2010 р. по 07.11.2011 р.) така виконавча документація складалася позивачем та направлялася замовнику, або замовник ухилявся від її підписання. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, до складання підсумкового акту виконаних робіт від 07.11.2011 р. інші проміжні акти приймання-передачі виконаних робіт, акти огляду прихованих робіт або інша виконавча документація між підрядником і замовником не підписувалися. Зважаючи на те, що підрядником протягом 18 місяців (квітень 2010 р. - листопад 2011 р.) не надавалися замовнику акти прихованих робіт, мотиви відмови замовника від прийняття робіт в цілому та підписання акту виконаних робіт визнаються судом обґрунтованими.

Таким чином, на думку суду, складений позивачем акт виконаних робіт від 07.11.2011 року №19/1-1 не відображає реальних об'ємів робіт на об'єкті та їх вартість, а тому відповідач обґрунтовано відмовився від його підписання.

Окрім викладеного, в матеріалах справи наявний лист Інспекції ДАБК в Одеській області від 25.05.2012 року №05/1-2987, з якого вбачається, що на момент звернення ТОВ «Монтаж-23» з даним позовом до суду Інспекція ДАБК в Одеській області не реєструвала декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України). Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 2 ст. 60 ЦПК України).

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які свідчать про належне виконання ним своїх обов'язків з виконання будівництва (реконструкції) приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

На думку суду позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання будівельних робіт в порядку, обсягах та на умовах, передбачених договором. Також відсутнє будь-яке розумне пояснення тому, яким чином протягом 18 місяців могли виконуватись будівельні роботи без погодження строку виконання окремих етапів та завершення в цілому; без погодження плану-графіку фінансування робіт, передбаченого договором; без будь-яких оплат з боку замовника навіть на придбання будівельних матеріалів; без жодного документу, що підтверджує проміжне виконання та прийняття певних етапів будівельних робіт - актів огляду прихованих робіт, проміжних актів приймання-передачі робіт за певними етапами тощо. За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2341226,22 грн. на підставі підсумкового акту виконаних робіт від 07.11.2011 р., що не був підписаний з боку замовника.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено НВЦ «Екострой».

03.04.2013 року від НВЦ «Екострой» до суду надійшли матеріали справи з повідомленням про неможливість виконання судової експертизи.

Ухвалою суду від 27.05.2013 року по справі призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Інститут судових експертиз».

Однак, відповідь на питання, чи були виконані ТОВ «Монтаж-23» будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1, у якому обсязі та чи відповідають проведені роботи проекту реконструкції будинку, виконаного головним архітектором Надточей А.В., що був приєднаний до матеріалів справи, отримана так і не була, представник експертної установи на місце дослідження не виходив.

Більш того, суд звертає увагу на те, що з клопотанням про призначення судової будівельної експертизи, яка могла б відповісти на вказані запитання у даному процесі, представник позивача до суду не звертався, так як і не надав належних та допустимих доказів проведеної реконструкції за вказаною адресою, а саме - експертних висновків, актів, фотографій тощо, клопотання про проведення виїзного судового засідання від нього до суду також не надійшло.

Окрім викладеного, суд зазначає, що в якості правової підстави стягнення з відповідача 2341226,22 грн. ТОВ «Монтаж-23» зазначає невиконання умов договору генерального підряду, проте суд вважає, що договір генерального підряду № 19/1 від 26.04.2010 року є неукладеним, оскільки сторони не погодили усіх його істотних умов.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати лише за умови, якщо договір було укладено у відповідності до чинного законодавства, зокрема, якщо сторони досягли згоди за усіма істотними умовами договору. Відсутність у договорі всіх його істотних умов має наслідком те, що договір не може вважатись підставою, що породжує виникнення прав та обов'язків сторін договору. Договір є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 року №668 були затверджені "Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі - "Загальні умови"), які застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Пунктом 2 Загальних умов передбачено, що вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Відповідно до п. 5 Загальних умов істотними умовами договору підряду є, зокрема, строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта) та джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи.

Договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України» (п. 12 Загальних умов).

Пунктом 17 Загальних умов встановлено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, положення зазначеної ч. 1 ст. 875 ЦК України імперативно встановлюють, що строк виконання будівельних робіт за договором підряду є істотною умовою цього договору.

Зі змісту договору генерального підряду від 26.04.2010 року №19/1 вбачається, що сторони не погодили та не визначили строків початку та закінчення будівельних робіт.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Монтаж-23» та ОСОБА_1 не узгодили обов'язкову умову договору про строк виконання будівельних робіт, тобто умову, що визначена законом як істотна, яка є необхідною для договорів даного виду, а також не узгодили умови щодо строків і порядку оплати, тобто умову, щодо якої за заявою обох сторін (п. 3.1 договору) має бути досягнуто згоди.

Таким чином, на підставі ст. 638 ЦК України та п. 2, та 12 Загальних умов, договір генерального підряду у зв'язку з відсутністю у ньому суттєвих мов є таким, що не породив виникнення між сторонами договірних відносин. На цій підставі заявлені позовні вимоги, що ґрунтуються на неукладеному договорі, не підлягають задоволенню.

Також, суд не вважає, що повне або часткове виконання договору може свідчити про чинність договору та про те, що він набуває сили та породжує у сторін взаємні права та обов'язки. Відповідні положення про повне або часткове виконання договору містяться у ст. 220 ЦК України та стосуються правових наслідків недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Відповідно до ч. 2 названої статті якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Вказані положення стосуються порушення положень закону про форму правочину та ніяким чином не замінюють собою необхідність погодження та включення до договору усіх суттєвих умов, які визначені такими на підставі закону.

Відмовляючи в позові суд також приймає до уваги докази того, що до винесення рішення по суті спору між сторонами були проведені певні розрахунки, внаслідок яких позивачем були складені документи, що підтверджують відсутність майнових претензій до відповідача. В матеріалах справи наявний протокол загальних зборів учасників ТОВ «Монтаж-23» за участю директора ТОВ «Монтаж-23» ОСОБА_5 Пунктом 6.1. протоколу загальних зборів вирішено надати директору товариства ОСОБА_5 всі необхідні повноваження на підписання заяви про відмову від позову у справі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором генерального підряду від 26.04.2010 року №19/1 на направлення її до суду з метою закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Монтаж-23» до ОСОБА_1 у зв'язку з мирним врегулювання спору та відсутністю у ТОВ «Монтаж-23» будь-яких претензій до ОСОБА_1

Після проведення загальних зборів позивач в особі директора ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори та склав заяву про відмову від позову, яка була посвідчена 24 квітня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1102. У вказаній заяві, яка підписана особисто керівником ТОВ "Монтаж 23" ОСОБА_5, скріплена печаткою товариства та адресована до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 та до усіх кого це стосується, зазначено що оскільки спір, що є предметом розгляду цивільної справи №6-4448ск14 (№1512/1510/2012, 22-ц/785/10313/13), сторонами справи - позивачем ТОВ «Монтаж-23» та відповідачем ОСОБА_1, врегульовано мирним шляхом, ТОВ «Монтаж-23» відмовляється від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором генерального підряду від 26.04.2010 року №19/1. У зв'язку з досягнутими сторонами домовленостями про врегулювання спору позасудовим шляхом, у ТОВ «Монтаж-23» відсутні будь-які матеріальні або інші претензії до відповідача ОСОБА_1 відносно розрахунків за договором генерального підряду та будь-яких відносин, що випливають з вказаного договору.

Однак, в судовому засіданні позивач не підтримав вказану заяву про відмову від позову та заявив про наявність спору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що підстави для закриття провадження у справі були відсутні. Але вказана заява в сукупності з іншими доказами по справі свідчить про те, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 875, 877, 879 ЦК України, ст.ст. 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-23» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором генерального підряду від 26.04.2010 р. №19/1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.