Ухвала

від 17.04.2009 по справі 19-26/140-08-4440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19-26/140-08-4440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" квітня 2009 р.Справа № 19-26/140-08-4440

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Уліс Сістемс”, м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомпанія „Содружество”, м. Ізмаїл Одеської області

про стягнення 40019,06 грн.

Суддя Петренко Н. Д.

Суть спору: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 40019,06 грн. заборгованості, з яких 19659,06 грн. основного боргу, 13085,47 грн. інфляційних втрат, 1906,84 грн. трьох відсотків річних, 400,19 грн. пені, 5060,00 грн. вартості неповернутої тари.

             27.03.2009р. господарським судом Одеської області винесено рішення у справі №19-26/140-08-4440, але помилково в мотивувальній частині рішення не зазначено повний текст ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України згідно якої „боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом”.  

Керуючись  ст. ст. 86, 89, Господарського процесуального кодексу України суд -

У Х В А Л И В:

         1. Доповнити мотивувальну частину рішення  від 27.03.2009р. по справі №19-26/140-08-4440, не зачіпаючи при цьму суті рішення, наступним:  

            „Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.”

2. Мотивувальну частину рішення  від 27.03.2009р. по справі №19-26/140-08-4440 викласти в наступній редакції:

         „Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „Уліс Сістемс”, виходячи з наступного:

Ст. 181 ГК України встановлює, що господарський договір, як правило,  укладається  шляхом складання єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками, однак, крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені  спрощеним способом - шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Письмовою формою договору купівлі-продажу виступають наявні у матеріалах справи видаткові накладні № 501192 та № 501192-1т від 05.12.2006, завірені підписом та печаткою одержувача, дорученням серії ЯЛЦ № 468763 від 05.12.2006, видане ТОВ  „АК „Содружество” на ім'я Василенка Володимира Михайловича на отримання від ТОВ „Уліс Сістемс” вісімнадцяти тисяч чотириста восьмидесяти трьох кг. пюре абрикосового. Наявність заявленої до стягнення суми основного боргу з грудня 2006 року у розмірі 19659,06 грн. підтверджується двостороннє-підписаними угодами по зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.12.2006 та від 04.09.2008, а також наданими сторонами варіантами акту звірки розрахунків.

Згідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сукупний аналіз матеріалів справи свідчить про обгрунтованність уточнених позовних вимог й дає підставі для їх задоволення у повному обсязі, а саме: стягнення з відповідача 19659,06 грн. основного боргу, 13085,47 грн. інфляційних втрат, 1906,84 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати згідно уточнених позовних вимог покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.”

Суддя                                                                                       Петренко Н.Д.