Постанова

від 19.11.2014 по справі 922/3315/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа № 922/3315/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П. , суддя Істоміна О.А. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Сіренко К.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Замікули Б.С. (дов. б/н від 28.07.2014 року),

відповідача - Полетаєвої Т.Ю. (дов. №78 від 01.09.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку "Меркурій" (вх.№3211Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2014 року по справі №922/3315/14

за позовом Приватного підприємства "Ера",м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", м.Харків

про припинення зобов'язань за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство «ЕРА» звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» про визнання припиненими зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-98 від 30.12.2013р., укладеного між сторонами, у зв'язку з поєднанням в особі Приватного підприємства «ЕРА» кредитора та боржника Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій».

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2014 року (суддя Лаврова Л.С.) по справі №922/3315/14 позовні вимоги Приватного підприємства "ЕРА" задоволено повністю. Визнано припиненими зобов'язання за Договором невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-98 від 30.12.2013р., укладений між Приватним підприємством "Ера" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" (вул. Петровського, 23, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14360386) на користь Приватного підприємства "Ера" (пр. Московський, 118, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 25464456) сплачений судовий збір в сумі 1218 грн.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку "Меркурій" з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2014 у справі №922/3315/14 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Ера" в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.606 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку поєднання боржника і кредитора в одній особі не відбулось, оскільки, на думку апелянта, таке поєднання можливе лише за умови, що в одному і тому ж зобов'язанні (правовідношенні) одна і та ж особа виступає як кредитором, так і боржником.

У судовому засіданні 17.11.2014р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі. Просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2014 у справі №922/3315/14 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Ера" в задоволенні позову повністю.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим з підстав, зазначених у відзиві (вх.№9697 від 26.10.2014р.) на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2014 року по справі №922/3315/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

30 грудня 2013 року між Приватним підприємством «Ера» та Публічним акціонерним товариством Банк «Меркурій» укладено договір невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України №02/1-25К-98.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору відповідач (кредитор) надав позивачу (позичальнику) кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, ліміт якої встановлено в розмірі 8800000,00 грн.

Пунктом 1.3 кредитного договору №02/1-25К-98 визначено, що розмір процентів за користування кредитом встановлено в розмірі 20 % річних з 30 грудня 2013 року, а з 01 лютого 2014 року - 20,9% річних; процентна ставка фіксована. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 26 грудня 2013 року (пункт 1.4 Кредитного договору).

У пункті 4.1 кредитного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за даним договором забезпечується заставою майнових прав №02/2-08-146 від 30 грудня 2013 року.

Відповідно до п.1.2 договору №02/2-08-146 застави майнових прав від 30.12.2013р., для забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором заставодавець передає у заставу заставодержателю право вимоги грошової суми у розмірі 8800000,00 грн., які розміщені на депозитному рахунку згідно з договором банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №251 від 30 грудня 2013 року, укладеного між ПП «Ера» та ПАТ Банк «Меркурій» (а.с.15).

Згідно з п.1 договору банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №251 від 30 грудня 2013 року банк прийняв від вкладника грошові кошти у формі вкладу (депозиту) в сумі 8800000,00 грн. за умови щомісячного нарахування процентів на суму вкладу, розмір яких встановлено на рівні 20,9% річних (а.с.14).

Строк зберігання вкладу - 362 дня з 30 грудня 2013 року, а термін його повернення -26 грудня 2014 року (п. 1.1, 1.2 Договору депозиту).

Відповідно до пункту 2.5 договору депозиту вкладник має право одержати суму вкладу у повному розмірі або частково у будь-який час. Право на дострокове повернення вкладу також визначено в пункті 3.4.4 договору.

Про дострокове повернення вкладу необхідно у письмовій формі попередити банк за 5 банківських днів (пункт 3.2.4 договору депозиту).

При цьому, за вкладним (депозитним) рахунком забороняється проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до Договору застави коштів (пункт 2.6 договору депозиту).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ера» направив на адресу ПАТ Банк «Меркурій» лист-вимогу (вих.№8 від 19 лютого 2014 року), який отримано відповідачем 20 лютого 2014 року, що підвереджується штампом АТ Банк «Меркурій» (вх.№3869) (а.с.17).

Відповідно до листа-вимоги, ПП «Ера» просив ПАТ Банк «Меркурій» розірвати договір банківського вкладу (депозиту) № 251 від 30 грудня 2013 року та не пізніше п'яти банківських днів з дня отримання цього листа-вимоги (до28.02.2014 року) перерахувати кошти на рахунок №20627320251, відкритий у ПАТ Банк «Меркурій», в якості погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.17).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

В порушення вищенаведених норм чинного законодавства відповідачем не виконані умови Договору депозиту щодо повернення банківського вкладу позивачу.

Пунктом 5.3.8. договору №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії, зокрема, визначено, що у разі несвоєчасного погашення позичальником суми кредиту або процентів за його користування та/або при виникненні обов'язків позичальника за цим договором здійснити дострокове погашення кредиту. Кредитор набуває право, а позичальник доручає кредитору самостійно списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язання з поточного рахунку позичальника №26005300251 відкритому в АТ Банку «Меркурій», а також з інших рахунках, які відкриті позичальником в АТ Банку «Меркурій» (поточних, депозитних та інших) (а.с.12).

Таким чином, відповідно до умов договору банку надано право самостійного списання грошових коштів, розміщених на інших рахунках ПП «Ера», у тому числі, з депозитного, в розмірах, необхідних для виконання зобов'язань за даним договором.

Частина 1 статті 613 Цивільного кодексу України визначає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не виконав свої зобов'язання за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії через не вчинення банком дій щодо перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до листа-вимоги ПП «Ера» від 19.02.2014р. Відтак нарахування банком відсотків за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії після 28.02.2014р. є безпідставним.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заборгованість банку перед позивачем за договором банківського вкладу (депозиту) «Класичний» №251 від 30.12.2013р., станом на 28.02.2014р. становить 8800000 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України від 30.12.2013р. ПП «Ера» заборгованість за кредитом становить 8800 000,00 грн. (а.с.22).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що у відповідності до статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання позивача за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії від 30 грудня 2013 року та за Договором депозиту № 251 від 30 грудня 2013 року припинились, у зв'язку з поєднанням в особі ПП «Ера» боржника та кредитора ПАТ Банк «Меркурій» на суму 8800 000,00 грн.

Відповідно до статті 606 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Основною умовою припинення зобов'язання за даною підставою є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання, не може бути припиненим.

Оскільки ПП «Ера» в зобов'язанні з ПАТ Банку «Меркурій» є одночасно боржником та кредитором на суму 8800000,00 грн., тому зобов'язання за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії від 30 грудня 2013 року є припиненими, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Щодо доводів апелянта про те, що у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним з питань ліквідації банків, припинення грошового зобов'язання порушує черговість задоволення вимог кредиторів, то колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 12 частини 5 статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, визначає порядок складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Постанова Національного Банку України № 340 «Про відкликання банківської ліцензії ПАТ Банку «Меркурій» прийнята 10 червня 2014 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 червня 2014 року розпочато ліквідацію ПАТ банку «Меркурій» .

ПП «Ера» заявило кредиторську вимогу від 25 червня 2014 року по Договору депозиту № 251 від 30 грудня 2013 року на суму 8800000,00 грн., а також на суму нарахованих відсотків за договором.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку. Вказаним Положенням встановлено порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України. Положення регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку. Дія цього Положення поширюється на всі банки, зареєстровані відповідно до законодавства України, у разі віднесення їх до категорії неплатоспроможних, крім Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Відповідно до пункту 4.30 глави 4 розділу V Положення, у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду за ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (п. 4.31).

Таким чином, припинення зобов'язання шляхом поєднання в одній особі кредитора і боржника не призведе до порушення порядку задоволення вимог кредиторів або подвійного стягнення грошових коштів, оскільки є врегульований чинним законодавством порядок внесення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку змін до реєстру акцептованих вимог кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості застосування статті 606 Цивільного кодексу України у процедурі ліквідації банку міститься у постановах Вищого господарського суду України від 22 лютого 2012 року по справам № 33/207 та № 33/206.

За таких обставин, господарський суд Харківської області законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про визнання припиненими зобов'язання за договором №02/1-25К-98 невідновлювальної кредитної лінії від 30.12.2013р., що укладений між Приватним підприємством «Ера» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Меркурій».

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 вересня 2014 року у справі №922/3315/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.11.2014р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Тарасова І. В.