Постанова

від 20.10.2015 по справі 922/3315/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/3315/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М., суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Ера" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі№ 922/3315/14 господарського суду Харківської області за позовомПриватного підприємства "Ера" доПублічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" проприпинення зобов'язань за договором в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Корнієнко В.Е., дов. б/н від 18.09.2015

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі № 922/3315/14 (суддя Денисюк Т.С.) задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Ера" до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", визнано припиненими з 01.04.2014 зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-98 від 30.12.2013, укладеним між ПП "Ера" та ПАТ Банк "Меркурій".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 01.04.2014 внаслідок порушення ПП "Ера" умов кредитного договору в частині сплати процентів банк набув право вимоги на предмет застави - депозит у розмірі, який дорівнює розміру заборгованості позивача за кредитом, внаслідок чого зобов'язання за договором банківського вкладу та за кредитним договором припинилися поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 922/3315/14 (у складі головуючого судді Слободіна М.М., суддів Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) скасовано рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у даній справі та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем після початку розгляду справи по суті було змінено предмет та підстави позову, а до спірних правовідносин не може бути застосовані положення ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки звернення стягнення на предмет застави є правом заставодержателя.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ПП "Ера" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 22, ст. 43 ГПК України, ст. ст. 212, 606 Цивільного кодексу України, п. 26.1 ст. 26 ст. 52 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі №922/3315/14.

Від ПАТ Банк "Меркурій" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.10.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М, суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №922/3315/14.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій" та Приватним підприємством "Ера" (як позичальником) був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-98, за умовами пунктів 1.1 - 1.4 якого банк надав позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, ліміт якої встановлено в розмірі 8 800 000,00 грн. Розмір процентів за користування кредитом встановлено в розмірі 20% річних з 30 грудня 2013 р., а з 01 лютого 2014 р. - 20,9% річних; процентна ставка фіксована. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 26 грудня 2013 р.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору № 02/1-25К-98 від 30.12.2013 виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за даним договором забезпечується заставою майнових прав № 02/2-08-146 від 30.12.2013.

За умовами договору застави майнових прав № 02/2-08-146 від 30.12.2013 ПП "Ера" (як заставодавець) для забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором передає у заставу ПАТ Банк "Меркурій" (як заставодержателю) право вимоги грошової суми у розмірі 8 800 000,00 грн, які розміщені на депозитному рахунку згідно з договором банківського вкладу (депозиту) "класичний" № 251 від 30.12.2013.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.5 договору банківського вкладу (депозиту) "класичний" № 251 від 30.12.2013 банк прийняв від ПП "Ера" (вкладника) грошові кошти у формі вкладу (депозиту) в сумі 8 800 000,00 грн за умови щомісячного нарахування процентів на суму вкладу, розмір яких встановлено на рівні 20,9% річних. Строк зберігання вкладу - 362 дня з 30.12.2013, а термін його повернення - 26.12.2014. Вкладник має право одержати суму вкладу у повному розмірі або частково у будь-який час.

Згідно з п. 2.6 договору банківського вкладу (депозиту) за вкладним (депозитним) рахунком суб'єкта господарювання забороняється проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів; видача коштів готівкою.

19.02.2014 ПП "Ера" направив на адресу ПАТ Банк "Меркурій" лист-вимогу (отримано банком 20.02.2014) про розірвання договору банківського вкладу (депозиту) № 251 від 30.12.2013 та не пізніше п'яти банківських днів з дня отримання вимоги перерахувати кошти на рахунок № 20627320251, відкритий у ПАТ Банк "Меркурій", в якості погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Основною умовою припинення зобов'язання згідно зі ст.606 Цивільного кодексу України є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутності якої зобов'язання не може бути припинене.

З урахуванням викладеного, неповернення банком ПП "Ера" сум банківського вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "класичний" № 251 від 30.12.2013 та неповернення ПП "Ера" банку кредиту за договором невідновлювальної кредитної лінії № 02/1-25К-98 від 30.12.2013 не є підставою для поєднання боржника і кредитора в одній особі у зобов'язанні, яке виникло за договором невідновлювальної кредитної лінії №02/1-25К-98 від 30.12.2013, оскільки в спірних правовідносинах залишаються кредитор і боржник, які мають взаємні зобов'язання.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що банком не здійснювалося звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 02/2-08-146 від 30.12.2013, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №02/1-25К-98 від 30.12.2013, у зв'язку з чим висновки є помилковими висновки суду першої інстанції щодо припинення зобов'язань за договором застави № 02/2-08-146 від 30.12.2013.

Оскільки заборгованість за кредитним договором № 02/1-25К-98 від 30.12.2013 погашена не була, а звернення стягнення на заставлені майнові права не відбулося, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для припинення зобов'язань за кредитним договором № 02/1-25К-98 від 30.12.2013 та договором застави № 02/2-08-146 від 30.12.2013.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на ст. 607 Цивільного кодексу України як на додаткову підставу позову, оскільки у даному випадку має місце не припинення зобов'язань між сторонами, а особливий порядок виконання таких зобов'язань з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 922/3315/14.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ера" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 922/3315/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук