Постанова

від 12.11.2014 по справі 910/3745/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 910/3745/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача за зустрічним позовом: Каленчук О.І., представник за довіреністю б/н від 01.09.2014р.;

від відповідача за зустрічним позовом: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р.

у справі №910/3745/13 (суддя: Мандриченко О. В.)

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика»

про стягнення 22 807,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» про стягнення 17870,39грн. заборгованості за Договором оренди №02/11-2011 від 02.11.2011р.

До початку розгляду господарським судом справи по суті Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис» подана зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» 22807,00грн. компенсації за електроенергію, водопостачання та матеріальні збитки нанесені орендованому майну.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року (суддя Борисенко І. І.) первісний позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 17870,39грн. заборгованості та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року рішення господарського суду міста Києва у справі №910/3745/13 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року у справі № 910/3745/13 скасовано частково в частині вирішення спору за зустрічним позовом; справу №910/3745/13 в частині вирішення спору за зустрічним позовом передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013р. прийнято справу №910/3745/13 до провадження, розгляд справи призначено на 28.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у справі №910/3745/13 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Мотивуючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції послався на п.5 ст. 81 ГПК України, зазначивши, що позивачем не забезпечено надання суду належних і допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, не обґрунтовано поважності причин ненадання таких доказів, позивач без поважних причин не скористався наданою судом можливістю доведення позовних вимог за допомогою експертного дослідження, тому суд не вбачає підстав та можливості розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Серкис» звернулося до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.09.2014р., а справу - передати на розгляд Господарському суду міста Києва для розгляду в іншому складі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, на думку скаржника, ним було надано всі необхідні документи та докази в підтвердження своєї правової позиції та вирішення спору по суті. Також скаржник посилається на те, що у суду не було підстав залишати позов без розгляду, проведення експертизи було лише додатковими доказами у справі, і якщо ці докази не були надані в суд першої інстанції, то суд повинен був керуватися ст. 75 ГПК України і розглянути справу за наявними матеріалами.

Одночасно скаржник в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014р., клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. задоволено, відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Серкис» пропущений з поважних причин процесуальний строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» у справі №910/3745/13 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., суддів: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд справи на 12.11.2014р.

12.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалось.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Як вбачається з відмітки про відправку, яка міститься на звороті останньої сторінки оригіналу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014р., якою розгляд справи було призначено на 12.11.2014р., копії вказаного процесуального документу було відправлено сторонам у справі - 05.11.2014р. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» про час та місце судового засідання було повідомлено належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у судовому засіданні 12.11.2014р.

12.11.2014р. у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» підтримав доводи апеляційного оскарження, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у справі №910/3745/13 та передати справу для розгляду Господарського суду міста Києва.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи, Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2013р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі № 910/3745/13 скасовано частково в частині вирішення спору за зустрічним позовом; справу №910/3745/13 в частині вирішення спору за зустрічним позовом передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для пред'явлення зустрічного позову стало неналежне виконання орендарем зобов'язання із компенсації за спожиту електроенергію та послуги гарячого водопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013р. прийнято справу №910/3745/13 до провадження, розгляд справи призначено на 28.11.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі №910/3745/13 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист». Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача за зустрічним позовом. Провадження у справі зупинено.

09.04.2014р. від позивача на адресу суду надійшли пояснення, де він пояснював, що вартість призначеної у справі судової експертизи, на його думку, є високою, він не має можливості оплачувати призначене судом експертне дослідження. При цьому, позивач зазначав, що в разі отримання від експертної установи відповіді про те, що питання виходять за межі її компетенції, грошові кошти позивачу не будуть повернуті. Також позивач просив доручити проведення експертизи державній спеціалізованій установі.

15.08.2014р. матеріали справи №910/3745/13 повернулись на адресу Господарського суду міста Києва із повідомленням №43 від 12.08.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист» про неможливість надання висновку у зв'язку з неоплатою попередньої вартості експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2014р. провадження у справі поновлено, слухання справи призначено на 18.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у справі №910/3745/13 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, зазначив, що позивачем не забезпечено надання суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог та позивач без поважних причин не з'явився на виклик до суду.

Утім, з урахуванням вимог процесуального закону, колегія суддів вважає, що, залишаючи позовну заяву без розгляду за п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, суд першої інстанції припустився помилкового висновку про наявність правових підстав для цього, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (статті 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

В разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

З наведених норм і положень вбачається, що норма п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути застосована судом лише у разі наступних умов: 1) конкретні документи були витребувані судом; 2) ці документи є необхідними для вирішення спору; 3) позивач не подав ці документи без поважних причин.

Отже, позов залишається без розгляду, в тому числі за умови, коли витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, і за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

Зі змісту ухвал суду першої інстанції від 14.11.2013р., від 28.11.2013р., від 29.08.2014р. не вбачається, що суд витребовував будь-які документи (докази) від позивача.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо, зокрема, витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

При цьому, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Між тим, в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду від 18.09.2014р. відсутнє будь-яке обґрунтування щодо того, які саме докази (конкретні документи) та інші докази, які підтверджують викладені у зустрічній позовній заяві обставини не подано позивачем і неподання саме таких документів перешкоджає вирішенню даної справи по суті та місцевим господарським судом не обґрунтовано неможливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Крім того, колегією суддів досліджено зміст ухвали місцевого господарського суду від 28.11.2013р. про призначення судової експертизи та встановлено, що суд не витребовував документи від сторін для проведення експертизи.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, нарівні з іншими доказами.

В порушення приписів процесуального законодавства суд першої інстанції прийняття законного та обґрунтованого рішення поставив в залежність від висновку експертної установи, що не відповідає нормам ст. 43 ГПК України.

Серед іншого, мотиви суду при прийнятті оскаржуваної ухвали також зводяться до того, що позивач за зустрічним позовом без поважних причин не направив свого представника в судове засідання до місцевого господарського суду.

В п. 3.9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи суду першої інстанції необґрунтованими, адже, в ухвалах господарського суду міста Києва від 14.11.2013р., від 29.08.2014р. явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В оскаржуваній ухвалі місцевим господарським судом не обґрунтовано неможливість розгляду справи без представника позивача за зустрічним позовом.

Отже, враховуючи наведене, слід дійти висновку, що підстави, зазначені в оскаржуваній ухвалі, за якими суд залишив позов без розгляду, не відповідають приписам п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права. Тому ухвала господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у даній справі підлягає скасуванню, як незаконна, а справа - переданню для розгляду місцевому господарського суду в силу ч.7 ст.106 ГПК України.

Пунктом 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. визначено, що, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 63, 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у справі №910/3745/13.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2014р. у справі №910/3745/13.

3.Справу №910/3745/13 передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна