Постанова

від 19.11.2014 по справі 20/5-10-453

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р.Справа № 20/5-10-453 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(Без виклику сторін та проведення судового засідання)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р.

на рішення господарського суду Одеської області від 03 березня 2010 року

у справі №20/5-10-453

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлове об`єднання "Цементник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання права власності

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2010р. задоволено позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлове об`єднання "Цементник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент", визнано за ОК «Житлове об'єднання «Цементник» право власності на:

- будівлю гуртожитку, загальною площею 998,9кв.м., жилою площею 701,8кв.м., що розташована за адресою:АДРЕСА_1;

- будівлю гуртожитку, загальною площею 1397,8кв.м, жилою площею 711,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

30.12.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010р., в якій просила залучити її до участі у справі; скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову; вирішити питання про поворот виконання судового рішення, де визначити недійсним запис КП "ОМБТІ та РОН" про реєстрацію права власності на нерухоме майно: гуртожитки по АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 за ОК "ЖО "Цементник".

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.01.2014р. відновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010р. по справі №20/5-10-453 припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її до Вищого господарського суду України, сплативши при поданні касаційної скарги 609грн. судового збору

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014р. ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. скасовано; справу №20/5-10-453 направлено до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. прийнято справу №20/5-10-453 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.05.2014р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.05.2014р. задоволено заяву судді Жекова В.І. про самовідвід по справі №20/5-10-453; прийнято самовідвід судді Жекова В.І. по даній справі.

Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №246 від 20.05.2014р. визначений наступний склад колегії суддів для розгляду справи №20/5-10-453: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Лашин В.В.

Ухвалою від 21.05.2014р. справу №20/5-10-453 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Лашин В.В.; призначено до розгляду в судовому засіданні; зобов'язано ОК «ЖО «Цементник» у строк до 04.06.2014р. надати суду: читаєму завірену копію акту прийому-передачі валових активів від 02.07.2001р. з додатком (переліком майна); докази ідентичності місцезнаходження об'єкту купівлі продажу за договором від 02.07.2001р. (цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_3) місцезнаходженню спірних гуртожитків (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2); завірену копію мирової угоди у справі №17-2-18-3/2714 від 11.05.2000р.; докази приймання спірних гуртожитків у володіння ОК «ЖО «Цементник»; підтверджені відомості щодо кола осіб, що мешкають у гуртожитках по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2; завірені копії документів, якими підтверджуються право цих осіб на проживання в гуртожитках (договори оренди, тощо).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.06.2014р. ОСОБА_1 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010р. скасовано; позов ОК «ЖО «Цементник» залишити без розгляду; стягнуто з ОК «ЖО «Цементник» на користь ОСОБА_1 573,50грн. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги. Доручено господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

04.11.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення стосовно стягнення з ОК «ЖО «Цементник» на її користь 609грн.судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р.

В обґрунтування вищезазначеної заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона зверталась з аналогічною заявою до Вищого господарського суду України, проте суд касаційної інстанції своєю додатковою ухвалою від 17.09.2014р. відмовив у задоволенні заяви з посиланням на роз'яснення, які містяться у п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Пункти 13,15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» містять наступні роз'яснення: «Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».

Оскільки порушене заявником питання відшкодування витрат зі сплати судового збору не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 без виклику сторін.

Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2.12 (абз.1,2) Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до статті 26 ГПК несуть усі обов'язки позивача, обов'язок сплатити судовий збір з відповідної позовної заяви або з інших заяв (скарг, дій), зазначених у пунктах 2 і 4 статті 4 Закону, покладається також і на них. За результатами вирішення спору сплачений такою третьою особою судовий збір може бути відшкодований їй господарським судом за рахунок сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, у залежності від того, на чию користь вирішено останній. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вступають або залучаються до участі у справі без сплати судового збору. Проте у разі вчинення ними окремих дій, що мають юридичне значення, наприклад, подання заяви про перегляд судового рішення, повторну видачу копії судового рішення, на них покладається обов'язок сплатити судовий збір на загальних підставах. За результатами розгляду справи сплачений такою третьою особою судовий збір може бути відшкодований господарським судом за рахунок сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).

Відповідно до ч.1, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Проте під час прийняття постанови Одеським апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат за розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне задовольнити подану заяву та ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2014р. про стягнення з ОК «ЖО «Цементник» на користь ОСОБА_1 609грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у відповідності до норм ч.2 ст.49 ГПК України.

Керуючись ч.2 ст.49, ст.ст.88, 105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлове об'єднання «Цементник» на користь ОСОБА_1 609грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.