Постанова

від 24.09.2014 по справі 2а-11574/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2014 року 13:00 № 2а-11574/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Островської В.В., відповідача - Козак В.А., прокуратури - Дубей Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за участюПрокуратури Оболонського району міста Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2012 року № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 серпня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (далі - ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2012 року № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201, прийнятих Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Справа перебувала у провадженні судді Данилишина В.М. Справі був присвоєний № 2а-11574/12/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмолено повністю.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 12 лютого 2013 року, позивачем було подано касаційну скаргу, яку за наслідками розгляду в суді касаційної інстанції задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (ухвала ВАСУ від 17 червня 2014 року, справа к/с №К/800/10842/13).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року справу № 2а-11574/12/2670 прийнято до провадження суддею Погрібніченком І.М.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на презумпцію правомірності правочину, на відсутність будь-яких рішень судів у цивільній чи господарській справах, вироку суду у кримінальній справі, які б підтверджували недійсність укладених між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» та його контрагентами: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА», ТОВ «Дак-Мастер» правочинів.

Ну думку позивача, він не повинен нести відповідальності за дотримання податкового законодавства своїми контрагентами, адже юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і застосовується лише до тих, хто вчинив правопорушення.

Також позивач зазначає, що чинне законодавство не покладає на добросовісного платника податків обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками (виконавцями) правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання власними контрагентами податкових зобов'язань.

Договори (контракти), укладені між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» та ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро» та ТОВ «Дак-Мастер» були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Складені на користь позивача ТОВ «Сапфір 3000» та ТОВ «Розетка.УА» первинні документи: податкові, видаткові та прибуткові накладні також підтверджують реальність угод.

Договори на виконання електромонтажних робіт на будівництві, підрядних робіт, поставки електрощитового обладнання, вогнезахисних робіт та інше, які були використані у власній господарській діяльності ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ», в подальшому були реалізовані головним замовникам: ПП «Будівельна компанія «Консомплекс», ТОВ «Гротто», ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт».

На момент здійснення господарських операцій вказані суб'єкти господарювання не були визнані банкрутами, знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були взяті на облік та зареєстровані платниками податків на додану вартість, звітували перед контролюючими органами.

На думку позивача, він мав всі передбачені законодавством підстави для віднесення сплачених за виконані роботи/поставлений товар ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» коштів до складу податкового кредиту та формування валових витрат, а тому, податкові повідомлення-рішення № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201 від 09 квітня 2012 року, винесені Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби без наявності відповідних підстав, а тому, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені як позовній заяві від 22.08.2012 р. № 22/08-12, так і в додаткових письмових поясненнях від 10.09.2014 р. № 10/03, позивач просив позовні вимоги повністю задовольнити, в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що податкові накладні на виконання договорів (контрактів), видані та підписані від імені ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер», не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, складені в порушення вимог пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704.

На думку відповідача, правочини між позивачем та контрагентами: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже, на переконання суб'єкта владних повноважень, такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, податковим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях від 13.08.2014 р., відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Представник Прокуратури Оболонського району міста Києва судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 24373295) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.1996 р. за № 10711070006020979. Вказане товариство розташоване за адресою: 04073, м. Київ, Оболонський р-н, проспект Московський, будинок 21, офіс 4.

ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.09.1996 р. за № 14832 та на дату підписання акту перебувало на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100320527 від 27.01.2011 р. ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» є платником податку на додану вартість з 28.06.1997 р. (індивідуальний податковий номер 243732926567).

В період з 13.02.2012 р. по 12.03.2012 р. (у період з 13.03.2012 р. по 19.03.2012 р. проводилась узагальнення матеріалів перевірки та написання акту перевірки) ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі наказу від 30.01.2012 р. № 199, направлень № № 320/23, 321/23 та 322/17 від 13.02.2012 р. було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ», код ЄДРПОУ 24373295, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено Акт № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р. (далі - Акт № 16/22-01/24373295).

В ході перевірки податковим органом за перевіряємий період встановлено порушення ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» наступних норм:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями, пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 225 311,49 грн., у тому числі:

- за IV квартал 2009 р. на суму 364 387,33 грн.;

- за І квартал 2010 р. на суму 697 997,94 грн.;

- за II квартал 2010 р. на суму 133 439,19 грн.;

- за III квартал 2010 р. на суму 22 742,63 грн.;

- за IV квартал 2010 р. на суму 1 947,47 грн.;

- за І квартал 2011 р. на суму 2 644,36 грн.;

- за III квартал 2011 р. на суму 97,50 грн.;

- за IV квартал 2011 р. на суму 2 055,07 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, пп. 4.6.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено:

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 049 672,57 грн., в т.ч. по періодам:

- за листопад 2009 р. у сумі 177 674,91 грн.;

- за грудень 2009 р. у сумі 134 350,99 грн.;

- за січень 2010 р. у сумі 218 600,34 грн.;

- за лютий 2010 р. у сумі 104 666,66 грн.;

- за березень 2010 р. у сумі 244 676,34 грн.;

- за квітень 2010 р. у сумі 102 947,82 грн.;

- за серпень 2010 р. у сумі 16 666,67 грн.;

- за вересень 2010 р. у сумі 1 527,44 грн.;

- за жовтень 2010 р. у сумі 187,38 грн.;

- за листопад 2010 р. у сумі 591,06 грн.;

- за грудень 2010 р. у сумі 1 099,07 грн.;

- за січень 2011 р. у сумі 1 315,40 грн.;

- за березень 2011 р. у сумі 4 228,97 грн.;

- за серпень 2011 р. у сумі 1 776,50 грн.;

- за жовтень 2011 р. у сумі 1 666,70 грн.;

- за листопад 2011 р. у сумі 16 677,22 грн.;

- за грудень 2011 р. у сумі 21 019,10 грн.;

- завищення податку на додану вартість за травень 2010 р. на загальну суму 4 254,77 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2009 р. в сумі 9 545,00 грн.

28 березня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення (вих. № 87) на Акт № 16/22-01/24373295.

У висновку податкового органу, складеного за результатами розгляду заперечень, від 04.04.2012 р. № 2396/10/22-123, висновки, викладені в акті № 16/22-01/24373295 залишено без змін.

09 квітня 2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р. та висновку про розгляд заперечення до акту № 2396/10/22-123 від 04.04.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями, пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 530 441,13 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 225 311,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 305 129,64 грн.

09 квітня 2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р. та висновку про розгляд заперечення до акту № 2396/10/22-123 від 04.04.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, пп. 4.6.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1 305 387,16 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 045 417,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 259 969,36 грн.

09 квітня 2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р. та висновку про розгляд заперечення до акту № 2396/10/22-123 від 04.04.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000042201, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, пп. 4.6.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зі змінами та доповненнями зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2009 р. у розмірі 9 545,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, які своїми рішеннями відповідно від 26.06.2012 р. № 3854/10/12-114 та від 25.07.2012 р. № 13275/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (далі - Закон № 283/97-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР (в редакції, що був чинним в момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Підпунктами 139.1.1, 139.1.9, 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат:

- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є: організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

- витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Крім того, податковим органом під час перевірки були встановлені порушенні вимог Закону № 168/97-ВР, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 ст. 201 ПК України та пп. 4.6.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41.

Так, відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що був чинним в момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Приписами п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з пп. 4.6.8 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2011 р. за № 197/18935 (в редакції, що був чинним в момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації.

Приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами підтверджено, що в перевіряємому періоді ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» мало взаємовідносини з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер».

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Замовник) та ПП «Фірма «Володар» (Підрядник) був укладений Договір підряду № 18/08-2010 на виконання робіт від 18.08.2010 р., по умовам якого Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника електромонтажні роботи (далі - роботи) на будівництві «Реконструкція з надбудовою промислового корпусу № 1 (літера «В») по вул. Новоконстантинівській, 18 в Оболонському районі м. Києва під офісно-торгівельний центр» (далі - Об'єкт) та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи у порядку і на умовах цього Договору.

На виконання вказаного вище договору були виписані та підписані: Договірна ціна, що є додатком № 1 до Договору № 18/08-2010, Локальний кошторис № 2-1-1 на освітлення, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року, податкова накладна від 20.08.2010 р. № 200804.

Також, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Замовник) та ТОВ «БК «Геліос» (Виконавець) були укладені три Договори: № 301009-02 від 30.10.2009 р., № № 191109-01, 161109-02 від 16.11.2009 р.

По умовам Договору № 301009-02 від 30.10.2009 р. було виконання будівельних робіт Виконавцем на будівництві Об'єкту (Тимчасова споруда - тимчасовий продуктовий ринок загальною площею близько 8 260,0 кв.м. на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Академіка Палладіна у Святошинському районі м. Києва), відповідно до проектної документації, договірної ціни, погоджених та затверджених у встановленому порядку Сторонами Договору.

На виконання вказаного вище договору були виписані та підписані: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад-місяць 2009 року, податкова накладна від 30.11.2009 р. № 301107.

По умовам Договору № 191109-01 від 16.11.2009 р. було виконання будівельних робіт Виконавцем на будівництві Об'єкту (Тимчасова споруда - тимчасовий продуктовий ринок загальною площею близько 8 260,0 кв.м. на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Академіка Палладіна у Святошинському районі м. Києва), відповідно до проектної документації, договірної ціни, погоджених та затверджених у встановленому порядку Сторонами Договору.

На виконання вказаного вище договору були виписані та підписані: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад-місяць 2009 року, податкова накладна від 30.11.2009 р. № 301111; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень-місяць 2009 року, податкові накладні: № 151203 від 15.12.2009 р., № 221214 від 22.12.2009 р., № 281213 від 28.12.2009 р., № 301216 від 30.12.2009 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2010 року, акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за січень-місяць 2010 року, податкова накладна від 26.01.2010 р. № 260101; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року, акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт за лютий-місяць 2010 року, податкові накладні: № 110202 від 11.02.2010 р., № 150202 від 15.02.2010 р., № 230215 від 23.02.2010 р., № 250213 від 25.02.2010 р., № 260205 від 26.02.2010 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, акт № 5 приймання виконаних підрядних робіт за березень-місяць 2010 року, податкові накладні: № 40301 від 04.03.2010 р., № 100308 від 10.03.2010 р., № 120305 від 12.03.2010 р., № 230302 від 23.03.2010 р., № 240308 від 24.03.2010 р., № 310305 від 31.03.2010 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року, акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за квітень-місяць 2010 року, податкові накладні: № 210405 від 21.04.2010 р., № 290405 від 29.04.2010 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, акт № 7 приймання виконаних підрядних робіт за травень-місяць 2010 року, податкова накладна № 180505 від 18.05.2010 р.

По умовам Договору № 161109-02 від 16.11.2009 р. було виконання будівельних робіт Виконавцем на будівництві Об'єкту (Торгово-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення і паркінгом, що знаходиться за адресою: Здолбунівська, 13 у Дарницькому районі м. Києва), відповідно до проектної документації, договірної ціни, погоджених та затверджених у встановленому порядку Сторонами Договору.

На виконання вказаного вище договору були виписані та підписані: податкова накладна від 30.11.2009 р. № 301106, розрахунок № 1/301106 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.11.2009 р. № 301106.

Також, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Покупець) та ТОВ «Акцент-Електро» (Постачальник) був укладений Договір поставки № 0610-09-01 від 06.10.2009 р., по умовам якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця електрощитові обладнання (далі за текстом - «Обладнання»»), перелік якого визначено в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору, на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим Договором та Специфікаціями.

На виконання вказаного вище договору були виписані та підписані: видаткові накладні № № РН-0000400, РН-0000401 від 21.10.2009 р., податкові накладні № № 426, 427 від 21.10.2009 р., розрахунок № 3/427 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 21.10.2009 р. № 427; податкова накладна № 519 від 24.11.2009 р., видаткові накладні № РН-0000542 від 03.12.2009 р., № ВП-0000002 від 06.05.2010 р. (повернення).

Також, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Покупець) та ТОВ «Сапфір 3000» (Продавець) були фінансово-господарські взаємовідносини, які підтверджуються виписаними Продавцем на користь Покупця наступними податковими та прибутковими, а також видатковими накладними: податкова накладна № 0712-04 від 07.12.2009 р. та прибуткова накладна № ПН-0000730 від 18.12.2009 р.; податкова накладна № 2501-09 від 25.01.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0000076 від 26.01.2010 р.; податкова накладна № 0403-06 від 04.03.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0000615 від 04.03.2010 р.; податкова накладна № 2204-11 від 22.04.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0000523 від 26.04.2010 р.; податкова накладна № 2604-05 від 26.04.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0000524 від 28.04.2010 р.; податкова накладна № 270507 від 27.05.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0000776 від 28.05.2010 р.; податкова накладна № 101212 від 12.10.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0011825 від 12.10.2010 р.; податкова накладна № 101822 від 18.10.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0011812 від 18.10.2010 р.; податкова накладна № 080612 від 01.11.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012125 від 01.11.2010 р.; податкова накладна № 101508 від 01.112010 р. та видаткова накладна № R101827 від 01.01.2011 р.; податкова накладна № 102102 від 01.11.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012420 від 21.10.2010 р.; прибуткова накладна № ПН-0012443 від 21.10.2010 р.; податкова накладна № 110903 від 09.11.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012421 від 09.11.2010 р.; податкова накладна № 111107 від 11.11.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012423 від 11.11.2010 р.; податкова накладна № 113016 від 01.12.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012429 від 02.12.2010 р.; податкова накладна № 120111 від 01.12.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012402 від 02.12.2010 р.; податкова накладна № 120817 від 08.12.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012428 від 09.12.2010 р.; податкова накладна № 011119 від 11.01.2011 р., видаткова накладна № R011207 від 12.01.2011 р. та рахунок-фактура № S011115 від 11.01.2011 р.; видаткова накладна № R060933 від 09.06.2011 р. та рахунок-фактура № S060929 від 09.06.2011 р.; видаткова накладна № R040720 від 01.07.2011 р.; податкова накладна № 71 від 03.10.2011 р. та видаткова накладна № R072919 від 29.07.2011 р.

Також, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Покупець) та ТОВ «Розетка.УА» (Продавець) були фінансово-господарські взаємовідносини, які підтверджуються виписаними Продавцем на користь Покупця наступними податковими та прибутковими, а також видатковими накладними: податкова накладна № 618 від 16.09.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0011778 від 17.09.2010 р.; податкова накладна № 1572 від 28.09.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0011628 від 29.09.2010 р.; податкова накладна № 7852 від 23.11.2010 р. та прибуткова накладна № ПН-0012087 від 24.11.2010 р.; податкова накладна № 2257 від 21.01.2011 р., видаткова накладна № 19541 від 22.01.2011 р. та рахунок-фактура № СФ-0019541 від 21.01.2011 р.; видаткова накладна № 29677 від 17.03.2011 р. та рахунок-фактура № СФ-0029677 від 16.03.2011 р.; податкова накладна № 1428 від 15.04.2011 р.

Також, між ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» (Замовник) та ТОВ «Дак-Мастер» (Підрядник) були укладені три Контракти: № 5М/10/1 від 01.12.2010 р., № 29М11 від 24.03.2011 р., № 65М11 від 01.08.2011 р.

По умовам Контракту на виконання вогнезахисних робіт № 5М/10/1 від 01.12.2010 р. Підрядник зобов'язується протягом строку дії Контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих конструкцій покриття та куполів на об'єкті: «Будівництво офісно-торгівельного центру з підземним паркінгом на вул. Спаській, 26/14 у Подільському районі м. Києва» - з метою досягнення межі вогнестійкості R 30 хвилин.

На виконання вказаного вище контракту на користь Замовника Підрядником були виписані та підписані наступні податкові накладні: № 2 від 07.12.2010 р., № 5 від 31.12.2010 р., № 11 від 31.03.2011 р.

По умовам Контракту № 29М11 від 24.03.2011 р. Підрядник зобов'язується протягом строку дії Контракту своїми силами, використовуючи існуючі технології, виконати оґрунтування та декоративне пофарбування металевих конструкцій на об'єкті: «Тимчасовий продовольчий ринок на перетині вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспекту Академіка Палладіна в Святошинському районі м. Києва».

23 листопада 2011 року між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер» було підписано Додаткову угоду № 1 до Контракту № 29М11 від 24.03.2011 р.

На виконання вказаного вище контракту та додаткової угоди на користь Замовника Підрядником були виписані та підписані наступні податкові накладні: № 5 від 23.11.2011 р., № 66 від 30.12.2011 р. та підписані акти № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року.

По умовам Контракту на виконання вогнезахисних робіт № 65М11 від 01.08.2011 р. Підрядник зобов'язується протягом строку дії Контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих конструкцій на об'єкті: «Житловий будинок в с. Гора Київської області Бориспільського району».

На виконання вказаного вище контракту на користь Замовника Підрядником були виписані та підписані податкова накладна № 32 від 01.10.2011 р. та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року з вогнезахисної обробки металевих конструкцій.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, стан платника податків - ПП «Фірма «Володар» (код за ЄДРПОУ 31988783) - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 19 січня 2012 року порушено кримінальну справу № 80-0263 (постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 19.01.2012 р.) за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа-Трейд Україна» (код за ЄДРПОУ 34819946) за ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України та за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Остін Трейд» (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493) та ПП «Фірма «Володар» (код за ЄДРПОУ 31988783) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

В рамках кримінальної справи була допитана посадова особа ПП «Фірма «Володар» - ОСОБА_4 В її поясненнях від 14.12.2011 р. зазначено наступне, що до фінансово-господарської діяльності підприємства ПП «Фірма «Володар» вона не має ніякого відношення; договорів, рахунків-фактур, податкових накладних, податкових декларацій або будь-яких інших документів, що пов'язані з діяльністю вищезазначеного підприємства вона не підписувала; де знаходяться документи фінансово-господарської діяльності ПП «Фірма «Володар» їй не відомо; ніяких товарів, послуг та робіт від імені ПП «Фірма «Володар» не виконувала та не поставляла; ПП «Фірма «Володар» вона зареєструвала без мети ведення фінансово-господарської діяльності; ніякого майна та грошових коштів в статутний капітал ПП «Фірма «Володар» вона не вносила.

Також, в протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 27.12.2011 р. зазначено, що ПП «Фірма «Володар» створено та використовувалось на протязі 2010-2011 років без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД; постачання товарів та надання послуг від названих фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, стан платника податків - ТОВ «БК «Геліос» (код за ЄДРПОУ 34161560) - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Як зазначалось вище, постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 19.01.2012 р. порушено кримінальну справу № 80-0263.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, систему «Клієнт-банк», первинну фінансово-господарську, бухгалтерську, звітну документацію підприємств з ознаками фіктивності, серед яких значиться ТОВ «БК «Геліос» (код за ЄДРПОУ 34161560).

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, обліковий стан ТОВ «Акцент-Електро» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Також встановлено що, ТОВ «Акцент-Електро» зареєстроване ДПІ у Подільському районі м. Києва, директором та засновником якого є громадянин ОСОБА_6

За ініціативою співробітників ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, співробітниками ВПМ Новоград-Волинської ОДПІ ДПА в Житомирській області було здійснено виїзд за адресою реєстрації гр. ОСОБА_6, мати якого повідомила, що ОСОБА_6 до реєстрації ТОВ «Акцент-Електро» ніякого відношення не має та з 2010 року фактично проживає у м. Ялта (АРК).

Також, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві 02 березня 2012 року порушено кримінальну справу № 50-6270 (постанова про порушення кримінальної справи, об'єднання кримінальних справ та прийняття до свого провадження від 02.03.2012 р.) відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

В результаті проведених оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності серед яких значиться ТОВ «Акцент-Електро» встановлено, що ТОВ «Акцент-Електро» має ознаки фіктивності, так як зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності та використовується реально-діючими СГД як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.

За фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Акцент-Електро» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надійшов Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сапфір 3000», код за ЄДРПОУ 36620842, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дієса», код за ЄДРПОУ 36483471, за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.» від 17.02.2012 р. № 53/23-20/36620842.

З аналізу вказаного вище акту вбачається, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Сапфір 3000» (код за ЄДРПОУ 36620842) від 17.09.2009 р. № 100245485 анульовано 10.06.2011 р. по причині - до єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Також, в ході відпрацювання ТОВ «Сапфір 3000» встановлено його контрагента МПП «Футура» (код за ЄДРПОУ 13382764), фактичне місцезнаходження якого встановити немає можливості; також встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відповідно до чого, перевіркою не підтверджено факту проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Сапфір 3000» із МПП «ФУТУРА» та ТОВ «Дієса» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (код за ЄДРПОУ 37193071) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р.» від 16.05.2011 р. № 517/23-7/37193071.

З аналізу вказаного вище акту вбачається відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, та на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАРІТЕ» (код за ЄДРПОУ 37001916) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2012 р.» № 265/23-9/37001916 від 22.03.2011 р. вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Розетка.УА» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Розетка.УА», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Розетка.УА» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались цими право чинами.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак-Мастер» (код за ЄДРПОУ 37240807) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за березень, червень, липень 2011 року» від 25.10.2011 р. № 1394/23-7/37240807.

З аналізу вказаного вище акту вбачається, що ТОВ «Дак-Мастер» декларацію з податку на додану вартість та додаток № 5 за березень, червень, липень 2011 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не подавало, будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутня.

Окрім цього, як вбачається з акту перевірки, ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» допущено помилку при заповненні Декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, а саме безпідставно заповнено рядок 23.1 Декларації в сумі 34 881 грн., в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (грудень 2009 року) в сумі 25 336 грн., сформовано значення рядка 26 Декларації в сумі 9 545,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (січень 2010 року) в сумі 9 545,00 грн.

Взявши до уваги зазначені вище порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача, відповідачем в своєму Акті № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р. зроблено висновок, що ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ та валові витрати за рахунок господарських операцій з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер», так як документи, що складені зазначеними контрагентами, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення сум до податкового кредиту та до валових витрат в бухгалтерському та податковому обліку.

З підстав встановлено вище, суд зазначає, що відповідно до ст. 55 1 ГК України визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліків.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктами 2.4 та 2.16 Положення № 88 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що:

- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з Акту перевірки позивача № 16/22-01/24373295 від 19.03.2012 р., висновків слідчих по кримінальних справах № 80-0263 від 19.01.2012 р., № 50-6270 від 02.03.2012 р., матеріалів перевірки контрагентів позивача (акти № 53/23-20/36620842 від 17.02.2012 р., № 517/23-7/37193071 від 16.05.2011 р., № 1394/23-7/37240807 від 25.10.2011 р.), - наслідком діяльності контрагентів позивача: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, відповідно до частин 1, 5 ст. 203, 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

За вказаних обставин, суд погоджується з висновком суб'єкта владних повноважень, викладеного ним в акті перевірки, що правочини, укладені ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Первинні документи по господарських операціях позивача із ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос» та ТОВ «Акцент-Електро», з боку останніх були підписані невідомими особами, оскільки, відповідно до висновків слідчих по кримінальних справах № 80-0263 від 19.01.2012 р., № 50-6270 від 02.03.2012 р., контрагенти позивача: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос» та ТОВ «Акцент-Електро» були зареєстровані невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, відповідно до чого такими невстановленими особами, з використанням реквізитів та банківських рахунків зазначених підприємств документально оформлювались неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Таким чином, наявні в матеріалах справи податкові накладні на виконання договорів (контрактів), видані та підписані від імені ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро» та ТОВ «Дак-Мастер» та податкові накладні, видані та підписані від імені ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА», не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог встановлених ст. 2, ст. 9 Закону № 996-ХIV, складені в порушення пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4 п. 2 Положення № 88.

Положеннями статі 17 ГК України визначено, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства в цілому.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагентів: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.

Окрім цього, з метою з'ясування обставин у справі, судом здійснені відповідні заходи щодо виклику свідків: ОСОБА_7 (заст. директора ПП «Фірма «Володар»), ОСОБА_8 (директор ТОВ «БК «Геліос»), ОСОБА_9 (директор ТОВ «Акцент-Електро»), ОСОБА_10, ОСОБА_11 (директори ТОВ «Сапфір 3000»), ОСОБА_12 (директор ТОВ «Розетка.УА»), ОСОБА_13 (директор ТОВ «Дак-Мастер»), проте, останні до суду не прибули, що підтверджує висновки податкового органу про неможливість доведення факту господарських операцій, відповідно ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Акцент-Електро», ТОВ «Сапфір 3000», ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Дак-Мастер» з позивачем.

Таким чином, допустимих доказів, які б спростовували викладенні в акті перевірки висновки податкового органу, матеріали справи не містять.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовими особами суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому, підстав для їх визнання протиправними та скасування у суду не має.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000022201, № 0000032201 та № 0000042201 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29.09.2014 р.