Рішення

від 17.11.2014 по справі 914/3329/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2014 р. Справа № 914/3329/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафін-Україна», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДІНФО», м. Львів,

про: стягнення 310 601,16 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Кунтий Н. О. - довіреність 24/14 від 24.09.14р.

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні здійснювалась технічна фіксація судового процессу.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафін-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДІНФО» про стягнення заборгованості в сумі 310 601,16 грн. та 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №01/14 від 15.04.2014 р., своєчасно та в повному обсязі не вніс оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 310 601,16 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 6 212,02 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.09.2014 р.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 18.09.2014р. виконав у повному обсязі, зокрема надав копію акту звірки взаємних розрахунків, витяги з ЄДРПОУ та довідку про відсутність тотожного спору, докази оплати витрат на послуги адвоката, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, вимоги ухвали суду від 18.09.2014р. виконав частково.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2014 р.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник відповідача з'явився, частину позовних вимог визнав, в решті позовних вимог на суму 303 828,00 грн. заперечив з підстав наведених у відзиві б/н від 13.10.2014р. Просить суд призначити почеркознавчу експертизу у справі.

Суд розглянув клопотання відповідача про призначення експертизи та відхилив його за безпідставністю, що відображено в ухвалі суду від 13.10.2014 р.

В судових засіданнях, у зв'язку із неприбуттям представника відповідача, розгляд справи відкладено на 27.10.2014 р., 03.11.2014р.

В судове засідання 17.11.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 17.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позов до суду надійшов 17.09.2014 р., таким чином спір має бути вирішено в строк до 17.11.2014 р. Заяв та клопотань про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу №01/14 від 15.04.2014 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) зобов'язується доставити і передати покупцю будівельні матеріали, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити їх оплату на умовах даного Договору. (а.с. 23-24)

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом цього Договору є будівельні матеріали, а саме гідроізоляційні матеріали, матеріали для ремонту залізобетонних конструкцій, пластифікатори та добавки до бетонів та цементних розчинів, обсяг та асортимент яких вказується в рахунках, накладних.

Згідно п. 2.1. Договору покупець оплачує поставлений продавцем товар за ціною, вказаною у рахунках, накладних.

Відповідно до п. 2.4. Договору, сума по договору становить 600 000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 358 548,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№РН-0000075 від 11.07.2014 р. на суму 42 240,00 грн. (а.с.19);

№РН-0000073 від 08.07.2014 р. на суму 67 290,00 грн. (а.с.20);

№РН-0000063 від 13.06.2014 р. на суму 54 720,00 грн. (а.с.21);

№РН-0000047 від 21.05.2014 р. на суму 194 298,00 грн. (а.с.22),

та довіреностями на отримання товару: №213 від 08.07.2014 р. (а.с.16) , №159 від 13.06.2014 р . (а.с.17), №120 від 19.05.2014 р. (а.с.18).

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки за поставку будівельних матеріалів здійснюються на умовах відтермінування 30 днів з дня виписки видаткової накладної.

12.08.2014 р. позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу №34 про сплату заборгованості за Договором в розмірі 310 601,16 грн. в 7-денний термін, що підтверджується копією поштової квитанції та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14, 15).

Як вбачається із підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств Акту звірки розрахунків станом на 22.09.2014 р., відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 310 601,16 грн. (а.с.42)

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 310 601,16 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

Позивач просить витрати по оплаті послуг адвокату в сумі 5 000,00грн., які поніс позивач, визнати судовими, та покласти їх на відповідача. На підтвердження факту понесення витрат позивач надав суду договір №09/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.09.2014року, а також належним чином засвідчені копії: акт здавання-приймання виконаної роботи №1 від 26.09.2014 р., квитанції до прибуткового касового ордера №26/09/14 від 26.09.2014 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1207 від 27.09.2006 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 358 548,00 грн., проте відповідачем не надано суду доказів проведення оплати за отриманий товар в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 310 601,16 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 310 601,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати по оплаті послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача лише у тому разі, якщо такі послуги надавались адвокатом виключно у зв'язку із розглядом даної справи та саме за надання цих послуг здійснена оплата, що підтверджується відповідними фінансовими документами

Згідно статті 48 ГПК України , витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» .

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (замовник) та Адвокатом - Кунтим Н.О., що діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №1207 від 27.09.2006, копія якого міститься в матеріалах справи, укладено договір №09/14 на надання юридичних та консультаційних послуг від 01.09.2014 року.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДІНФО» (адреса: 79069, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, б. 341; ідентифікаційний код 37073734 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафін-Україна» (адреса: 79053, м. Львів, вул. Наукова, б. 5; ідентифікаційний код 32970494 ) 310 601,16 грн. - заборгованості, 6 212,02 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.11.2014 р.

Суддя Синчук М.М.