Постанова

від 20.11.2014 по справі 915/1226/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р.Справа № 915/1226/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - І.М.Станковій,

за участю представників сторін :

від прокуратури Миколаївської області: О.А.Лянна,

від прокуратури м. Миколаєва: не з'явився,

від Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради: не з'явився,

від відповідача: С.А.Важеніна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2014 р.

у справі №915/1226/14

за позовом прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Авто"

про стягнення орендної плати у сумі 32172 грн.73 коп.,

встановив:

Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернувся до ТОВ "Люкс-Авто" про стягнення орендної плати в сумі 31 134,96 грн. та пені в сумі 1037,77 грн. за договором оренди нерухомого майна №5412 від 01.06.2003 р. та подальшими змінами до даного договору. Прокурор зазначив, що відповідач всупереч умовам укладеного договору оренди порушив свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, в наслідок чого виникла заборгованість.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що позивач не передавав ТОВ "Люкс-Авто" у користування майно площею 4100 кв.м. за актом прийому-передачі, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування орендної плати за користування зазначеним майном.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.10.2014р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивач та прокурор, посилаючись на договір №5412 від 01.06.2003 року, всупереч приписам ст. 33 ГПК України, доказами не довели під час судового розгляду справи факт передачі відповідачу майна площею 4100 кв. м. по вул. Новозаводській, 7 у місті Миколаєві під штрафний майданчик, а також не довели суду підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за договором в сумі 32172 грн. 73 коп.

Не погодившись з рішенням суду, Заступник прокурора Миколаївської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, що судом не прийнято до уваги той факт, що відповідач здійснював оплату за користування орендованим майном площею 4100 кв. з 01.02.2008 р. по грудень 2013 р. включно, тобто відповідач фактично отримав зазначене майно та користувався ним в повному обсязі. Вказані обставини підтверджуються наданими до апеляційної скарги листами директора ТОВ "Люкс-Авто" від 24.07.2013 р. та 04.07.2014 начальнику Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області щодо погашення заборгованості. Крім того, згідно акту обстеження зазначеного майнового комплексу від 16.10.2014 р. складеного комісією УВРКВ Миколаївської міської ради на майданчику розташовані автомобілі, що підтверджує його фактичне використання.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив суд відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін, посилаючись на те, що відповідач використовує площу 4100 кв. в рамках договору оренди землі, який було укладено сторонами 24.04.2008 р., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій є необґрунтованими, оскільки сума орендної плати починаючи з 01.02.2008 р. повинна бути скорегована, виходячи із суми орендної плати за договором оренди нерухомого майна, яке фактично було передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Заслухавши представників прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

01.06.2003 р. між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Люкс-Авто" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до пункту 1.1., якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності, розташоване на території по вул. Новозаводська буд.7 площею 391,25 поверх 1 для використання під штрафний майданчик, а орендар зобов'язався прийняти це приміщення у визначений цим договором строк, своєчасно оплачувати встановлену цим договором плату за оренду, виконувати інші зобов'язання за цим договором (а.с.9-10).

Приміщення передано за даним договором в оренду строком на 10 років і діє до 01.06.13р. (пункт 10.1. договору).

Пунктом 3.1. договору сторонами узгоджено місячний розмір плати за оренду майна, що складає 253,42 грн. за календарний місяць оренди. Оплата здійснюється згідно із пунктом 3.5. договору, не пізніше дванадцятого числа місяця, наступного за звітним.

За актом приймання-передачі від 01.06.03р. вищевказане майно передано орендарю (а.с.11).

Угодою про зміни до договору оренди №5412 від 01.06.2013р., яка набрала чинності з 01.02.08 р., орендар прийняв у строкову оренду цілісний майновий комплекс міської комунальної власності за адресою: вул. Новозаводська, буд.7 площею 391,25 під штрафний майданчик та виробничі потреби та площею 4100 кв.м. під штрафний майданчик (а.с.12).

Відповідно до п.2 угоди, орендна плата становить 905,18 грн. за один місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість.

В подальшому, сторони уклали угоду про зміни до договору оренди №5412 від 01.06.2003 р., згідно з пунктом 3 якої орендна плата склала 988,89 грн. за один місяць оренди (а.с.13).

23.07.2013 р. сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5412 від 01.06.2003, згідно з п. 1 даного договору п.3.1 основного договору №5412 викладено у новій редакції, за якою орендна плата становить 4577,85 грн. за один місяць без ПДВ (а.с.14).

Прокурор, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків з оплати за оренду майна за укладеним між сторонами договором та внесеними змінами до нього, звернувся з даним позовом до господарського суду.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, послався на відсутність у позивача підстав для нарахування орендної плати за користування майном, оскільки акт прийому - передачі майна по вул. Новозаводська, 7 площею 4100 кв.м. складено не було, а отже відсутня заборгованість за користування майном, переданим по акту приймання - передачі від 01.03.2003р..

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Із розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідач з 01.02.2008 р. по грудень 2013 р. сплачував орендну плату за користування орендованим майном по вул. Новозаводська буд.7 площею 4100 кв.м.в повному обсязі і лише з січня 2014 припинив здійснювати платежі за орендоване майно.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що здійснював оплату за оренду майданчика, але вважає, що користування цим об'єктом здійснюється на підставі договору оренди землі від 24.04.2008 р.

Отже, відповідач порушив своє зобов'язання за договором оренди, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати з 01.01.2014 по 30.06.2014 на суму 31 134,96 грн., яка відповідачем не спростована, доказів її оплати не надано.

Відповідно до п.3.6 Договору оренди, плата перерахована несвоєчасно підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Згідно ст. 610, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховувалася пеня.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та умови договору оренди, відповідач, за несвоєчасну сплату орендної плати, повинен сплатити пеню за період з 28.01.2014 р. по 29.07.2014 р. у розмірі 1 037,77 грн.

Заперечення ТОВ "Люкс-Авто" стосовного того, що товариство користувалося штрафним майданчиком площею 4100 кв.м. на підставі договору оренди землі від 24.04.2008 р., а тому воно не повинно платити за договором оренди майна, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки штрафний майданчик є комунальним майном, яке розташоване на земельній ділянці. Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно із ч.1 ст.2 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Отже, не можна ототожнювати земельну ділянку і майно, яке на ній розташоване, так як це є різні об'єкти, право оренди на які регулюється різними нормативними актами і укладеними договорами, за умовами яких відповідач повинен платити як за оренду майна, так і за оренду земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції від 01.10.2014 р. про відмову в позові є помилковим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а позов-задоволенню.

керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2014 р. у справі №915/1226/14 скасувати, позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Авто" ( 54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн. основного боргу та 1037,77 грн. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Авто" в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 грн. та за апеляційний перегляд справи-судовий збір в сумі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 24.11.2014

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко