Ухвала

від 14.08.2020 по справі 915/1226/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

14 серпня 2020 року Справа № 915/1226/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали

заяви Управління комунального майна Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)

про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 915/1226/14

за позовом: прокурора міста Миколаєва 54030, м. Миколаїв, Бузький бульвар, 15 в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС-АВТО» 54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45

про стягнення орендної плати у сумі 32172 грн.73 коп.

представники:

стягувач: не з`явився;

боржник: не з`явився;

прокурор: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області 05.08.2020 надійшла заява Управління комунального майна Миколаївської міської ради за вих. №1411/10/01/08/20 від 04.08.2020 про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 915/1226/14 за позовом прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС-АВТО» про стягнення орендної плати у сумі 32172 грн.73 коп.

Заявою стягувач просить суд:

- поновити пропущений строк для пред`явлення наказу, виданого Господарським судом Миколаївської області 04.12.2014 у справі №915/1226/14, для виконання.

- видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1226/14 від 04.12.2014.

Ухвалою суду від 07.08.2020 судове засідання для розгляду заяви призначено на 14.08.2020 о 10:00 год.

13.08.2020 стягувачем подано до господарського суду письмові пояснення (вх. №9987/20 від 13.08.2020).

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце рогляду заяви, правом участі у судовому засіданні не скористались, їх явка у судове засідання судом не визнавалась обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи, що учасники процесу повідомлялись за юридичними адресами про час та місце розгляду заяви, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду заяви, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду заяви.

14.08.2020 року судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Прокурором міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (надалі - Управління) пред`явлено позов до Господарського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-авто» заборгованості за договором оренди в сумі 32134, 96 грн, пені в розмірі 1037,77 грн та судових витрат з посиланням на те, що відповідач, всупереч умовам укладеного договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, від 01.06.2003 року за №5412 та подальшими змінами до договору, порушив свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2014 року у позові прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради - відмовлено повністю. Стягнуто на користь Держаного бюджету України з Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради суму судового збору в розмірі 1827 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2014 року у справі №915/1226/14 скасовано, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» ( 54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827,00 грн та за апеляційний перегляд справи - судовий збір у сумі 913,50 грн. Доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

04.12.2014 року Господарським судом Миколаївської області видано два накази на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року:

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827,00 грн. та за апеляційний перегляд справи - судовий збір в сумі 913,50 грн.

Накази дійсні для пред`явлення до виконання протягом одного року - до 20.11.2015 року .

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі Господарського суду Миколаївської області №915/1226/14 - без змін.

04.06.2015 року та 09.07.2015 року до Господарського суду Миколаївської області надійшов лист прокурора міста Миколаєва з клопотанням видати наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені, з метою його подальшого звернення до виконання та набуття статусу учасника виконавчого провадження.

Листом від 10.07.2015 року Господарський суд Миколаївської області повідомив прокурору міста Миколаєва про те, що на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року Господарським судом Миколаївської області 04.12.2014 року було видано два накази та надіслано на адреси стягувачів.

02.10.2015 року до Господарського суду Миколаївської області надійшов лист прокурора міста Миколаєва з клопотанням видати наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені, з метою його подальшого звернення до виконання та набуття статусу учасника виконавчого провадження.

Листом від 29.10.2015 року Господарський суд Миколаївської області повторно повідомив прокурору міста Миколаєва про те, що на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року Господарським судом Миколаївської області 04.12.2014 року були видані два накази та надіслані на адреси стягувачів.

05.02.2016 року до Господарського суду Миколаївської області надійшов лист заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 з клопотанням видати наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені, з метою його подальшого звернення до виконання та набуття статусу учасника виконавчого провадження.

Листом від 10.02.2016 року Господарський суд Миколаївської області повідомив заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про те, що на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року Господарським судом Миколаївської області 04.12.2014 року були видані два накази та 05.12.2014 року надіслані на адреси стягувачів.

У заяві №1411/10/01/08/20 від 04.08.2020 року Управління комунального майна Миколаївської міської ради просить видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 року у справі №915/1226/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені, а також поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання.

В обгрунтування заяви зазначено наступне.

Наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 року у справі №915/1226/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені - скеровано на примусове виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

В останнє зазначений наказ було пред`явлено до виконання 11.02.2015 та 23.06.2018 виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , про що свідчить лист Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.08.2020 №28171.

Проте, згідно з інформацією Управління наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 року у справі №915/1226/14 не надходив, що не дає можливості пред`явити останній на примусове виконання.

До заяви долучено довідку Управління комунального майна Миколаївської міської ради №988/10/01/08/20 від 13.05.2020 року про те, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 року у справі №915/1226/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Авто» (54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, 45, ідентифікаційний код 32508214) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20) 31134,96 грн основного боргу та 1037,77 грн пені втрачено і до виконання не пред`явлено (а.с. 205).

Додатковими поясненнями від 13.08.2020 стягувач підтримує свою заяву та просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1226/14.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 р. у справі Юрій Миколайович Іванов проти України зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права, у т.ч. право на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу №1 та право кожного на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція викладена у постанові від 21.01.2019 Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №916/215/15-г.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, що діяла на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, законодавець збільшив строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, так і наказу суду, який було видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016.

Відповідно до ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу приписів Господарського процесуального кодексу України, стягувач не має обов`язку доводити причини втрати виконавчого документа.

З поданих до заяви доказів судом встановлено, що стягувачем наказ було пред`явлено до виконання в останній раз 11.02.2015, виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження 23.06.2018, а отже трирічний строк пред`явлення наказу до виконання станом на дату подання даної заяви до суду не сплив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що стягувачем дотримано порядок пред`явлення до суду заяви про видачу дублікату наказу, отже заява про видачу дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1226/14 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» , ст.234, 235, 326, п.19.4 Розділу XІ "Перехідні положення" ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Управління комунального майна Миколаївської міської ради №1411/10/01/01/20 від 04.08.2020 - задовольнити частково.

2.Видати дублікат наказу господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1226/14.

3.Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу оформлено у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписано суддею 14.08.2020 року.

Суддя В.О.Ржепецький