Постанова

від 19.11.2014 по справі 910/8027/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа№ 910/8027/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Мартюк А.І.

при секретарі

судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників

сторін:

позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

відповідача Мохнюк Д.М. дов. від 20.05.2014р. б/н

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробниче підприємство "Автоматика"

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2014р.

у справі № 910/8027/14 (суддя: Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Монастирищенська виробничо-впроваджувальна

фірма "Енергетик"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробниче підприємство "Автоматика"

про стягнення за поставку неякісного

товару у розмірі - 66 530,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача ТОВ "Виробниче підприємство "АВТОМАТИКА" про стягнення за поставку неякісного пальника мікродифузійного газового блокового МДГГ - 200Б та понесених витарт на усунення недоліків у сумі - 66 530,00 грн.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором купівлі-продажу, укладеного останніми у спрощений спосіб, яке полягає у поставці позивачеві товару, якій не відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених паспортом. Позивач був позбавлений можливості у введенні поставленого товару в експлуатацію у зв'язку із його невідповідністю паспортним даним.

За позовом товариство стверджувало, що повідомляв відповідача електронними листами про вказану обставину. У подальшому, ним же було надіслано відповідачеві Листи з вимогами щодо відшкодування понесених позивачем збитків, проте його вимоги залишено відповідачем без виконання.

У зв'язку із наведеною обставиною, позивач, керуючись правилами, закріпленими в ЗУ "Про захист прав споживачів" та ст. 708 ЦК України, заявив позов про стягнення з відповідача вартості товару, поставленого із недоліками, в сумі 26400,00 грн; витрати, пов'язані із додатковими демонтажно-монтажними, пусконалагоджувальними та випробувальними роботами в сумі 32 850,00 грн.; та з оплатою відряджень в сумі 2 000,00 грн., штрафу в сумі 5 280,00 грн. передбаченого ст. 231 ГК України.

Відповідач у своєму Відзиві позовні вимоги заперечував повністю. При цьому, посилався на те, що позивачем не було дотримано умов експлуатації товару, що унеможливлює досягти паспортних показників. Також, на думку відповідача, позивачем не підтверджені належними доказами розміри понесених ним збитків. Відповідач вказував, що фірмою "Енергетик" не доведено той факт, що останнім дотримані нормативні вимоги при монтажу пальника. Серед іншого, відповідач наголошував, що позивач безпідставно посилався на Закон про захист прав споживачів, оскільки останній не фізична, а юридична особа. На думку ТОВ "Виробниче підприємство "Автоматика" позивач безпідставно нараховував штраф на підставі ст. 231 ГК України, оскільки останній, як суб'єкт господарювання, не належить до державного сектору економіки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. №910/8027/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Виробниче підприємство "АВТОМАТИКА" на користь, ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик вартість товару неналежної якості в сумі - 26 400,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. №910/8027/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 18.08.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В.).

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 29.10.2014р., враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. на семінарі з підвищення кваліфікації, для розгляду даної скарги сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдєєв П.В., Верховець А.А..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 19.11.2014р., враховуючи перебування Верховця А.А. у черговій відпустці, колегію суддів змінено, для розгляду даної скарги сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдєєв П.В., Мартюк А.І..

Ухвалою КАГС від 19.11.2014р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Мартюк А.І. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Позивач ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" за Заявою від 27.10.2014р. просив здійснювати розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідач не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача, колегія суддів перейшла до апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство "Автоматика" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" (далі - позивач) за Платіжним дорученням від 25.04.2013 № 1641 (а/с 52) на підставі рахунку-фактури від 10.04.2013 № 37 перераховано грошові кошти на користь ТОВ "Виробниче підприємство "АВТОМАТИКА" (далі - відповідач) в розмірі 26 400,00 грн. за Пальник мікродифузійний газовий блоковий МДГГ-200 Б до котла Е 2,5-0,9 (далі - товар / пальник). Товар було поставлено відповідачем і отримано позивачем 30 травня 2013р., що підтверджується Видатковою накладною № 3-05 від 30.05.2014р. (а/с 32).

Згідно ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції встановлено, що факт оплати позивачем за Платіжним дорученням від 25.04.2013 № 1641 виставленого відповідачем рахунку-фактури від 10.04.2013 № 37 та поставки товару за Видатковою накладною від 30.05.2013 № 3-05 свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу, укладеного останніми у спрощений спосіб. Відтак, в силу ст. 655 ЦК України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у названій видатковій накладній.

Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

За оцінкою суду першої інстанції, спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за Договором, яке полягає у поставці позивачеві товару, який не відповідає технічним характеристикам, регламентованих Паспортом. Вказана обставина позбавила позивача можливості застосовувати товар відповідно до поставленої ним мети.

За ствердженням позивача, поставлений відповідачем Пальник не вдалося ввести в експлуатацію, оскільки товар не відповідає задекларованій в паспорті потужності, що підтверджується Актом від 21.09.2013р., який підписано спільно директором відповідача - Мельниковим М.А., технічним директором налагоджувальної організації ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" та начальником паросилової дільниці ПАТ "ЧЕРКАСИХЛІБ".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана вірна правова оцінка Акту від 21.09.2013р., який носить об'єктивний характер з огляду на те, що його підписано окрім директора відповідача і іншими сторонами, які є спеціалістами пусконалагодження пальників.

Як вбачається з матеріалів справи, про невідповідність поставленого позивачеві Пальника технічним характеристикам, регламентованих паспортом, відповідач повідомлявся Листами від 09.09.2013р. № 152/13р., від 20.09.2013 № 165/13 ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС", який здійснював демонтажні-монтажні, пусконалагоджувальні та випробувальні роботи з пальником.

Відповідно до Листів від 08.09.2004р. № 6, від 16.03.2008р. № 15-3-17 Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Вінницькій області фахова підготовленість персоналу ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" дозволяє виконувати режимно-налагоджувальні роботи на комплексне налагоджування, зокрема, парових котлів. Також в матеріалах справи міститься засвідчена копія Сертифікату, видана відповідачем товариству "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС", яка свідчить про те, що вказане підприємство є партнером відповідача та має атестований персонал, який отримав повноваження на проведення робіт з монтажу, первинного введення в експлуатацію, виконання налагоджувальних робіт та випробувань, технічного обслуговування та технічного сервісу котлів виробництва відповідача. Крім того, наявність у товариства "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" права на зайняття вказаною діяльністю підтверджується Ліцензією (бланк серії АД № 040620), виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Як досліджено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, позивачем були надіслані відповідачеві Претензії від 01.11.2013 № 425 (а/с 14-17) і від 29.11.2013р. № 450 (а/с 9-12), в яких викладена вимога про виплату грошових коштів в сумі 66 530,00 грн. за поставку неякісного товару - Пальника. Однак, вказані вимоги залишені відповідачем без виконання, що й слугувало для позивача підставою для звернення до господарського суду із позовом, з метою захисту свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу, шляхом стягнення з відповідача вартості неякісного товару в сумі 26 400,00 грн.; витрати, пов'язані із роботами товариства "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" в сумі 32 850,00 грн. та оплатою відряджень в сумі 2 000,00 грн. та штрафу, передбаченого ст. 231 ГК України, на суму 5 280,00 грн.

За оцінкою колегії суддів, враховуючи вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позов ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.

У відповідності до п. 3 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, зокрема, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

За висновком суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, позовна вимога про стягнення з відповідача сплаченої за неякісний товар грошової суми в розмірі 26 400,00 грн підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт поставки неякісного товару позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 ГПК України, ні у місцевому господарському суді, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, певними та належними доказами не спростовано.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача збитків, пов'язаних із роботами товариства "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" в сумі 32 850,00 грн. та оплатою відряджень в сумі 2 000,00 грн., оскільки названі вимоги не підтверджені доказами, які б свідчили про перерахування на користь ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" вказаного розміру грошових коштів та про оплату працівникам позивача їх відряджень.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 % вартості неякісного товару в сумі 5 280,00 грн. місцевий господарський суд також вірно зазначив, що вказана вимога є такою, що задоволенню не підлягає, оскільки до спірних правовідносин сторін норму, закріплену ч. 2 ст. 231 ГК України, застосовувати не можна, адже, жодна зі сторін договору не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, як це встановлено названою статтею.

Основним доводом апеляційного оскарження по даній справі є те, що відповідач, як і у суді першої інстанції, посилаючись на Акт від 21.09.2013р., продовжував стверджувати, що позивачем не було дотримано належним чином умови експлуатації Пальника.

Скаржник зауважує, що відповідно до даних названого Акту, номінальний тиск газу, визначений Паспортом пальника МДГГ-200Б не застосовувався при проведенні його випробування, а тому немає підстав вважати, що Пальник не відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених Паспортом.

Крім стверджень та наведення технічної інформації, у доводах апеляційного оскарження відповідач не надав суду певних та об'єктивних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави задовольнити апеляційну скаргу. Таким чином, апеляційні вимоги ТОВ "Виробниче підприємство "Автоматика" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Виробниче підприємство "Автоматика" залищити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. № 910/8027/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. № 910/8027/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. № 910/8027/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/8027/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

А.І. Мартюк