cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 910/8027/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Ходаківської І.П. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачаМохнюк Д.М., дов. від 20.05.14 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.14 у справі№910/8027/14 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" простягнення за поставку неякісного товару у розмірі - 66 530,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" про стягнення 26400,00 грн. сплачених за товар з істотними недоліками, витрат, понесених позивачем на додаткові демонтажні-монтажні, пусконалагоджувальні та випробувальні роботи у розмірі 32850,00 грн., витрат на відрядження працівників у сумі 2000,00 грн. та 5280,00 грн. штрафу. Позов мотивовано тим, що відповідачем було поставлено позивачу товар неналежної якості, що позбавило позивача можливості у введенні поставленого товару в експлуатацію та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 708 Цивільного кодексу України, статей 193, 231, 269 Господарського кодексу України, Закону України "Про захист прав споживачів".
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014 у справі №910/8027/14 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (судді: Ільєнок Т.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Мартюк А.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" вартість товару неналежної якості у сумі 26400,00 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт поставки товару неналежної якості підтверджено матеріалами справи, а відтак позовні вимоги в частині стягнення вартості неякісного товару визнані обґрунтованими. Водночас, суди зазначили про недоведеність позовних вимог про стягнення додаткових витрат та штрафу. Судові рішення обґрунтовані приписами статей 202, 205, 509, 525, 526, 638, 655, 673, 678 Цивільного кодексу України, статей 180, 181, 193, 231 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 673, 678 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були належним чином з'ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" згідно з платіжним дорученням від 25.04.2013 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" грошові кошти у розмірі 26400,00 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" передало позивачу товар - Пальник мікродифузійний газовий блоковий МДГГ-200 Б до котла Е 2,5-0,9, що підтверджується видатковою накладною від 30.05.2013, що свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу, укладеного останніми у спрощений спосіб.
Однак, як зазначено судами, поставлений відповідачем Пальник не вдалося ввести в експлуатацію, оскільки товар не відповідає задекларованій в паспорті потужності, що підтверджується Актом від 21.09.2013, який підписано спільно директором відповідача - Мельниковим М.А., технічним директором налагоджувальної організації ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" та начальником паросилової дільниці ПАТ "ЧЕРКАСИХЛІБ".
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" 26400,00 грн. сплачених за товар з істотними недоліками, а також додаткових витрат на демонтажні-монтажні, пусконалагоджувальні та випробувальні роботи, витрат на відрядження працівників та штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення вартості пальника, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що факт поставки товару неналежної якості підтверджено матеріалами справи, а саме, актом від 21.09.2013 проведення пусконалагоджувальних робіт котла Е2,5-Г (МВВФ "Енергетик") з пальником МДГГ-200Б (ПП "Автоматика").
Статтею 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 673 цього Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.
Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Правові наслідки передання товару неналежної якості унормовано статтею 678 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору.
Зокрема, судами достеменно не встановлено, яким вимогам технічних умов не відповідає якість пальника, поставленого відповідачем; чи відповідає його потужність задекларованій; чи є вказаний пальник придатним для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. При цьому, у випадку виникнення питань, що потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу у відповідності з приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи відсутність між сторонами письмової угоди, судам також слід з'ясувати, яким чином сторонами були погоджені технічні характеристики пальника, його потужність. Не з'ясовано судами і те, чи перебуває спірний пальник у експлуатації на момент розгляду спору.
Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.
Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.14 у справі №910/8027/14 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 21.07.14 у даній справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Г.Фролова
О.Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 05.03.2015 |
Номер документу | 42966286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Фролова Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні