Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/8027/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/8027/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" простягнення 66530,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Мохнюк Д.М. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" про стягнення 66530,00 грн., з яких: 26400,00 грн. - сума оплачена за товар з істотними недоліками; 32850,00 грн. - сума додаткових монтажно-демонтажних, пусконалагоджувальних та випробувальних робіт; 2000,00 грн. - сума, витрачена на оплату відряджень працівників ТОВ "МВВФ "Енергетик" та 5280,00 грн. - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2014, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014, позовні вимоги задоволені частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 скасовано, справу відправлено на новий розгляд, оскільки судами достеменно не встановлено, яким вимогам технічних умов не відповідає якість пальника, поставленого відповідачем; чи відповідає його потужність задекларованій; чи є вказаний пальник придатним для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Також зазначено, що судам слід з'ясувати яким чином сторонами були погоджені технічні характеристики пальника, його потужність, враховуючи відсутність між сторонами письмової угоди. Крім цього, вказано, що не з'ясовано судами і те, чи перебуває спірний пальник у експлуатації на момент розгляду спору.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-23/223 від 12.03.2015, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу №910/8027/14 передано на розгляд судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 справу №910/8027/14 прийнято до провадження суддею Грєховою О.А. та призначено до розгляду на 20.04.2015.

В судовому засіданні 20.04.2015 представник відповідача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що укладений між сторонами у спрощений спосіб договір поставки не містить посилань на те, у який спосіб має проводитися приймання товару за якістю, а також умов щодо якості товару. Крім того, під час пусконалагоджувальних робіт позивачем було допущено ряд порушень.

Також, 20.04.2015 відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки позивач отримав товар 30.05.2013, а за приписами ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 27.04.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №910/8027/14 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експертів.

11.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №7153-15 в якому повідомлено, що питання поставлені в ухвалі суду відносяться до технологічних, потребують спеціального обладнання та знань технології виробництва, ремонту, обслуговування та експлуатації пальника газового мікродифузійного блокового МДГГ-200; проте, вказані питання виходять за межі компетенції експертів інституту, а тому провести вказану судову експертизу неможливо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 поновлено провадження у справі №910/8027/14, розгляд справи призначено на 22.06.2015 та зобов'язано сторони надати письмові пояснення по справі з урахуванням листа Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.06.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких наголосив на тому, що позивачем в порушення вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, не складався акт про приховані недоліки, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

В судовому засіданні 22.06.2015 представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Позивач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Вимоги ухвали суду від 12.06.2015 позивачем не виконані.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" (далі - позивач) на підставі рахунку-фактури №37 від 10.04.2013 виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" (далі - відповідач) перерахувало грошові кошти в розмірі 26400,00 грн. за Пальник мікродифузійний газовий блоковий МДГГ-200 Б до котла Е 2,5-0,9 (далі - товар, пальник), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №1641 від 25.04.2013 та податковою накладною від 25.04.2013.

Відповідно до видаткової накладної №3-05 від 30.05.2013, яка підписана повноважними представниками сторін, вказаний товар поставлено відповідачем і отримано позивачем.

Як зазначає позивач, поставлений відповідачем пальник не вдалося ввести в експлуатацію, оскільки товар не відповідає задекларованій в паспорті потужності, що підтверджується Актом від 21.09.2013, який підписано директором відповідача - Мельниковим М.А., технічним директором налагоджувальної організації ТОВ "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" та начальником промислової дільниці ПАТ "ЧЕРКАСИХЛІБ". А тому, внаслідок поставки відповідачем товару, який не відповідає технічним характеристикам, регламентованих паспортом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" було позбавлено можливості застосовувати товар за призначенням.

Позивачем були надіслані відповідачу претензії № 425 від 01.11.2013 та №450 від 29.11.2013, в яких викладена вимога про виплату грошових коштів в сумі 66530,00 грн. за поставку неякісного товару - пальника. Однак, вказані вимоги залишені відповідачем без виконання, що й слугувало для позивача підставою для звернення до господарського суду із позовом, з метою захисту свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу, шляхом стягнення з відповідача вартості товару в сумі 26400,00 грн.; витрат, пов'язаних із роботами товариства "НВО ТЕПЛОЕНЕРГОРЕСУРС" в сумі 32850,00 грн. та відшкодування оплачених відряджень в сумі 2000,00 грн., а також та штрафу, передбаченого ст. 231 ГК України, в сумі 5280,00 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

За змістом ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, поставкою/отриманням товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Автоматика" вчинили фактичні дії щодо укладення договору купівлі-продажу в спрощений спосіб і відповідно між сторонами виникли та існують зобов'язальні відносини.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 673 цього Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як визначено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі - Інструкція), ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Загальними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.

Відтак, оскільки укладений між сторонами у спрощений спосіб договір купівлі-продажу не містить посилань на те, в якій спосіб має проводитися приймання товару за якістю, до таких правовідносин (приймання товару за якістю) слід застосовувати приписи вказаної Інструкції.

Пунктом 4 Інструкції визначено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється на складі одержувача в такі строки: у разі міжміської поставки - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем; у разі поставки в межах міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. Перевірка якості та комплектності продукції, що надійшла в тарі, проводиться при розкритті тари, але не пізніше зазначених вище термінів, якщо інші терміни не передбачені в договорі у зв'язку з особливостями продукції, що поставляється (товару).

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків , однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби чи зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Якщо для участі в складанні акта викликається представник виготовлювача (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції (п. 9 Інструкції).

При цьому, пункт 10 Інструкції чітко передбачає, що приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості та комплектності продукції закінчена у встановлені строки.

Крім того, за приписами п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

В матеріалах справи наявні листи позивача №152/13 від 09.09.2013 та № 165/13 від 20.09.2013, в яких він повідомляє відповідача про невідповідність поставленого пальника технічним характеристикам, регламентованих паспортом.

При цьому, 21.09.2013 ПП «Автоматика» спільно з ТОВ «НВО «Теплоенергоресурс» та ПАТ «Черкасихліб» було складено Акт, відповідно до якого було проведено ряд робіт з вентилятором В-Ц14-46-2,0 на пальнику МДГГ-200 Б та зазначено, що з новим вентилятором (В-Ц14-46-2,5) було достатньо запасу по повітрю.

Дослідивши вищезазначений Акт від 21.09.2013, суд зазначає що в розумінні положень п. 16 Інструкції він не є актом про приховані недоліки продукції, а іншого матеріали справи не містять. Отже, позивач при прийнятті спірної продукції порушив вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Також, з метою встановлення обставин, чи відповідає Пальник газовий мікродифузійний блоковий МДГГ-200, заводський номер 241, вимогам щодо якості, які визначені ТУ У 29.2-30220852-005:2011; чи експлуатувався пальник з 21.09.2013 та чи він є придатним для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, Господарським судом міста Києва ухвалою від 27.04.2015 призначалася судова експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Втім, судова експертиза проведена не була, оскільки вказані питання виходять за межі компетенції експертів КНДІСЕ. При цьому, перелік інших експертних установ, що мають спеціальне обладнання та володіють знаннями технології виробництва, ремонту, обслуговування та експлуатації Пальника газового мікродифузійного блокового МДГГ-200, позивачем надано не було.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що Пальник мікродифузійний газовий блоковий МДГГ-200 Б до котла Е 2,5-0,9 не відповідає вимогам щодо якості, які визначені ТУ У 29.2-30220852-005:2011 та не є придатним для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, як і не надано доказів того, що на момент розгляду спору спірний товар не перебуває в експлуатації.

До того ж, враховуючи відсутність між сторонами письмової угоди, сторонами взагалі не були погоджені технічні характеристики пальника та його потужність.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що посилання позивача на ту обставину, що відповідач поставив товар неналежної якості, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовна вимога щодо відшкодування 26400,00 грн. суми оплаченої за товар з істотними недоліками, не підлягає задоволенню.

Вимоги ж позивача про стягнення з відповідача додаткових монтажно-демонтажних, пусконалагоджувальних та випробувальних робіт в розмірі 32850,00 грн.; суми, витраченої на оплату відряджень працівників ТОВ "МВВФ "Енергетик" в розмірі 2000,00 грн. та 5280,00 грн. штрафу також не підлягають задоволенню, в зв'язку з не доведенням позивачем факту поставки товару неналежної якості.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то суд відзначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відтак, строк позовної давності, як спосіб захисту порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє в позові по суті в зв'язку з недоведеністю позовних вимог і питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відтак, судовий збір за позовом, з урахуванням сплаченого відповідачем судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарги, покладається на позивача відповідно до статті 49 ГПК України та складає 913,50 грн. - за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом та 913,50 грн. - за розгляд справи Вищим господарським судом України, а всього 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищинська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" (19100, Черкаська обл., Монастирищенський район, місто Монастирище, вулиця Леніна, будинок 3, код ЄДРПОУ 31100615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Автоматика» (03124, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А, код ЄДРПОУ 38547306) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.06.2015

Суддя О.А. Грєхова