Постанова

від 06.11.2014 по справі 2а/0470/15692/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № 2а/0470/15692/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр», Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року по справі № 2а/0470/15692/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року частково задоволено адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року №0001212320, винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, в частині нарахованої суми податку на прибуток в розмірі 7656,25 грн., з них за основним платежем 6125,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1531,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» та Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подали апеляційні скарги, в яких просили: позивач - скасувати постанову суду в частині відмови та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, відповідач - скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що повноважними особами Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №536/232/00292304 від 23.06.2011 року (т.3 а.с.119-179)

В акті перевірки, зокрема, вказано на порушення підприємством вимог:

- п. 5.1, п. п.5.2.1 п.5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, (в редакції Закону, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 1 380 342,50 грн., в тому числі:

- за 3 квартал 2010р. на суму 862 209,0 грн.;

- за 4 квартал 2010р. на суму 518 133,50 грн.

- п. 5.1, п. п.5.2.1 п.5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, (в редакції Закону, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2010 року на суму 410 000 грн. та за 1 квартал 2011р. на суму 538 250,0 грн.

За наслідком проведеної документальної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 року:

- №0001212330, яким підприємству збільшено податкові зобов'язання по податку на прибуток на суму 1725428,13грн., з них за основним платежем 1380342,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 345085,63 грн.;

- №0001222320, яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в розмірі 538250 грн. за основним платежем та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами свідчать про те, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ДПІ про порушення підприємством вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині:

- відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ "ПП "Кодекс Безпека" за 3 квартал 2010 року із застосуванням судової процедури;

- врахування у складі валових витрат сум, сплачених пов'язаним особам за цивільно-правовими договорами;

- відображення у податковому обліку результатів операцій з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой".

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновків про безпідставність доводів ДПІ щодо порушення позивачем вимог законодавства під час відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ "ПП "Кодекс Безпека" за 3 квартал 2010 року.

Згідно з Актом перевірки податковою службою зроблено висновок про те, що на порушення вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/94-ВР (в редакції, яка діяла в перевіреному періоді) платником податків занижено валові доходи показника рядка 02.3 Декларації "врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" за 3 квартали 2010 року на суму 24500 грн.

Така позиція ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтується на наступному.

ВАТ "НГК" було укладено договір №Ф-03 про надання охоронних послуг від 15.09.2008 року з виконавцем - ТОВ "ПП "Кодекс-Безпека", за умовами якого останній прийняв під охорону територію ВАТ "НГК", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кам'янське, вул. Озерна, б. 40, а замовник зобов'язався здійснювати оплату по факту наданих послуг, із розрахунку 45000 грн. за місяць, згідно пред'явленого рахунку та акта виконаних послуг на перше число місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно пункту 4.3 договору оплата за надані послуги здійснюється не пізніше ніж 5 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (т.1 а.с.101).

У зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань щодо сплати вартості охоронних послуг та з метою врегулювання сумнівної заборгованості виконавець направив замовнику претензію №27 від 09.06.2010 року, отриману ВАТ "НГК" 09.06.2010 року, в якій вимагалось погасити заборгованість по рахунку Ф-03/03 від 03.03.2010 року на загальну суму 24500 грн. Відповідь на претензію не надавалась.

Згідно акту перевірки, заборгованість по претензії у терміни, встановлені абзацом "а" підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/64-ВР ВАТ "НГК" погашена не була.

У зв'язку із непогашенням заборгованості виконавець послуг звернувся до замовника із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 174650 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг охорони за договором №Ф-03 від 15.09.2008 року щодо своєчасної оплати наданих послуг. Відповідач згідно відзиву на позов (вхідний №18345 від 21.09.2010 року) просив задовольнити позовні вимоги в частині боргу на суму 24500 грн., а в іншій частині позовних вимог просив відмовити, оскільки заборгованість позивача підтверджується лише актом виконаних робіт №03/03 від 03.03.2010 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 року по справі №31/263-10 за позовом ТОВ "ПП "Кодекс-Безпека" до ВАТ "НГК" позовні вимоги задоволено частково, стягнуто заборгованість у розмірі 24500 грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року №31/263-10 рішення господарського суду від 14.10.2010 року по даній справі залишено без змін.

Відповідно до наказу про примусове виконання від 29.11.2010 року по справі №31/263-10, виданого господарським судом Дніпропетровської області, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року набрали законної сили 23.11.2010 року.

Зазначена заборгованість погашена платіжним дорученням від 30.12.2010 року №2749 на суму 24778,11 грн. з призначенням платежу: "плата заборгованості згідно постанови ВП №23334078 від 17.12.2010 року по рішенню суду від 23.11.2010 року податок на додану вартість не передбачено".

З огляду на викладене, податкова служба дійшла висновку, що ПАТ "НГК" здійснено погашення сумнівної заборгованості, визнаної судом, після настання термінів, встановлених абзацом "б" підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/64-ВР, у зв'язку із чим платник податків мав збільшити валові доходи у 3 кварталі 2010 року на суму непогашеної сумнівної заборгованості у обсязі 24500 грн.

З огляду на зазначені обставини, які стали підставою для висновків ДПІ щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під час відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ "ПП "Кодекс Безпека", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких доводів ДПІ з наступних підстав.

У відповідності до пп..12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже, вказаною нормою права врегульовано порядок збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості.

Вирішуючи виниклий спір, в цій частині, суд першої інстанції встановив, що за договором №Ф-03 про надання охоронних послуг від 15.09.2008 року була направлена претензія. За поясненням представників позивача у судовому засіданні, акт від 31.03.2010 року №03/03 отриманий ПАТ "НГК" поштовим зв'язком 22.04.2010 року вхідний №41, що підтверджено відповідним написом на акті (т.1 а.с.109).

Судом першої інстанції витребувано докази вручення рахунку Ф-03/03 від 03.03.2010 року на загальну суму 24500 грн., який разом з актом від 31.03.2010 року №03/03, є підставою для оплати не пізніше ніж 5 банківських днів з моменту пред'явлення першого, згідно пункту 4.3 договору.

За поясненнями позивача, вказаний рахунок вперше був отриманий як додаток до позовної заяви, яка була відправлена поштовим зв'язком згідно опису вкладення 27.07.2010 року. Докази щодо точної дати отримання позовної заяви позивач не зміг надати.

Встановивши такі обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції, вказуючи на безпідставність доводів ДПІ щодо порушення позивачем підпункту "а" пункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/64-ВР, дійшов обґрунтованого висновку про те, що 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, у разі отримання рахунку від Ф-03/03 від 03.03.2010 року навіть у день відправлення - 27.07.2010 року, із граничним строком погашення на 5-ий банківський день з дня отримання рахунку (03.08.2010 року + 90 днів) припадає на 01.11.2010 року, тобто 4 квартал 2010 року, у якому й відбулось погашення заборгованості в сумі 24500 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2010 року, що не заперечується сторонами.

Правильними є і висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів ДПІ про порушення позивачем підпункту "б" пункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/64-ВР, оскільки судове рішення винесено господарським судом 14.10.2010 року та набрало законної сили 23.11.2010 року за наслідками розгляду апеляційної скарги, тобто у 4 кварталі 2010 року, у якому й відбулось погашення заборгованості в сумі 24500 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2010 року.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про порушення 90-денного терміну, який сплинув 08.09.2010 року, у зв'язку із його відрахуванням від дати отримання претензій, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що надіслана претензія №27 вручена 09.06.2010 року, що підтверджено позивачем у судовому засіданні. Відповідь на неї мала б бути направлена до 09.07.2010 року включно, згідно правил процесуального законодавства, про що зазначає абзац 5 пункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/64-ВР. Відлік 90-денного терміну від вказаної дати припадає на 07.10.2010 року, тобто 4 квартал 2010 року, отже, визначене відповідачем порушення у формі не збільшення валових доходів за 3 квартал 2010 року й у розглянутому випадку є передчасним, оскільки не враховано термін для відповіді на претензію.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність виявленого порушення податкового обліку у 3 кварталі 2010 року у вигляді не збільшення валових доходів за вказаний період на суму 24500 грн., що призвело до помилкового донарахування суми податку на прибуток у розмірі 6125,00 грн. та штрафу на суму 1531,25 грн.

Пояснення представника відповідача у судовому засіданні про те, що навіть за умови встановлення помилки податкової служби у визначені періоду, в якому позивач мав обов'язок збільшити дохід, сума визначеного грошового зобов'язання є правильною, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки суд не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе його повноваження щодо контролю за дотриманням вимог податкового законодавства платниками податків, у тому числі визначати періоди, в які платник має збільшувати свої доходи. Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлено обставини, які свідчать про неправомірність висновків ДПІ про заниження позивачем доходу за 3 квартали 2010 року, у зв'язку з чим йому і збільшено суму грошового зобов'язання, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність нарахування грошового зобов'язання в цій частині.

Щодо висновків ДПІ про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок врахування у складі валових витрат сум, сплачених пов'язаним особам за цивільно-правовими договорами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведеною перевіркою встановлено укладення ПАТ "НГК" (замовник) із фізичними особами, засновниками (виконавцями), договорів підряду (т.1 а.с.110-115):

- №29/12-06 А від 29.12.2006 року із виконавцем ОСОБА_1, який прийняв на себе зобов'язання виконати роботу по технічному керівництву ВАТ "НГК" (капітальні та поточні ремонти будівель, споруджень, устаткування, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання ПММ, техніки, запчастин та устаткування; втілення науково - технічних технологій і т. д.);

- №29/12-06 Б від 29.12.2006 року із виконавцем ОСОБА_2, яка зобов'язалась виконати роботи по пошуку нових споживачів в РФ;

- №29/12-06 В від 29.12.2006 року із виконавцем ОСОБА_3, яка зобов'язалась виконати роботи по представництву замовника у відносинах з покупцями РФ;

- №29/12-06 Г від 29.12.2006 року із виконавцем ОСОБА_4, яка зобов'язалась виконати роботи по пошуку нових споживачів в РФ.

Вказані особи є пов'язаними особами перевіряємого підприємства: ОСОБА_1 - засновник 24,5% статутного фонду; ОСОБА_4 - засновник 20% статутного фонду; ОСОБА_2 - засновник 22% статутного фонду; ОСОБА_3 - засновник 24,5% статутного фонду.

Згідно умов вищевказаних договорів підряду, ціна по договору за якісно виконану роботу визначається актом прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктами 2.2 договорів, укладених вказаними фізичними особами, з врахуванням додаткової угоди від 30.12.2010 року, оплату за виконану роботу замовник проводить в строк до 31.12.2016 року з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно акту перевірки, на виконання вказаних договорів підряду фізичними особами та ПАТ "НГК" складені акти прийому-передачі виконаних робіт б/н із вартістю виконаних робіт на загальну суму 5022000 грн. (т.1 а.с.116-136), в тому числі:

1) по договору підряду №29/12-06 А від 29.12.2006 року, виконавець ОСОБА_1, про виконання робот по технічному керівництву, які відповідають умовам договору, на суму 2562000грн.:

- від 30.04.2010 року за квітень 2010 року на суму 50000 грн.;

- від 31.05.2010 року за травень 2010 року на суму 100000 грн.;

- від 30.06.2010 року за червень 2010 року на суму 100000 грн.;

- від 30.07.2010 року за липень 2010 року на суму 550000 грн.;

- від 31.08.2010 року за серпень 2010 року на суму 450000 грн.;

- від 30.09.2010 року за вересень 2010 року на суму 300000 грн.;

- від 29.10.2010 року за жовтень 2010 року на суму 200000 грн.;

- від 30.11.2010 року за листопад 2010 року на суму 450000 грн.;

- від 29.12.2010 року за грудень 2010 року на суму 212000 грн.;

- від 28.01.2011 року за січень 2011 року на суму 50000 грн.;

- від 28.02.2011 року за лютий 2011 року на суму 50000 грн.;

- від 31.03.2011 року за березень 2011 року на суму 100000 грн.;

2) по договору підряду №29/12-06 Б від 29.12.2006 року, виконавець ОСОБА_2, про виконані роботи по пошуку нових споживачів РФ, які відповідають умовам договору, на суму 910000 грн.:

- від 30.04.2010 року за квітень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 31.05.2010 року за травень 2010 року на суму 20000 грн.;

- від 30.06.2010 року за червень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 30.07.2010 року за липень 2010 року на суму 130000 грн.;

- від 31.08.2010 року за серпень 2010 року на суму 200000 грн.;

- від 30.09.2010 року за вересень 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.10.2010 року за жовтень 2010 року на суму 50000 грн.;

- від 30.11.2010 року за листопад 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.12.2010 року за грудень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 28.01.2011 року за січень 2011 року на суму 40000 грн.;

- від 28.02.2011 року за лютий 2011 року на суму 30000 грн.;

- від 31.03.2011 року за березень 2011 року на суму 50000 грн.;

3) по договору підряду №29/12-06 В від 29.12.2006 року, виконавець ОСОБА_3, виконані роботи по представництву підприємства у відносинах з покупцями РФ, які відповідають умовам договору, на суму 790000 грн.:

- від 30.04.2010 року за квітень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 31.05.2010 року за травень 2010 року на суму 20000 грн.;

- від 30.06.2010 року за червень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 30.07.2010 року за липень 2010 року на суму 130000 грн.;

- від 31.08.2010 року за серпень 2010 року на суму 200000 грн.;

- від 30.09.2010 року за вересень 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.10.2010 року за жовтень 2010 року на суму 50000 грн.;

- від 30.11.2010 року за листопад 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.12.2010 року за грудень 2010 року на суму 30000 грн.;

4) по договору підряду №29/12-06 Г від 29.12.2006 року, виконавець ОСОБА_4, виконані роботи по пошуку нових споживачів РФ, які відповідають умовам договору, на суму 760000 грн.:

- від 30.04.2010 року за квітень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 31.05.2010 року за травень 2010 року на суму 20000 грн.;

- від 30.06.2010 року за червень 2010 року на суму 30000 грн.;

- від 30.07.2010 року за липень 2010 року на суму 130000 грн.;

- від 31.08.2010 року за серпень 2010 року на суму 200000 грн.;

- від 30.09.2010 року за вересень 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.10.2010 року за жовтень 2010 року на суму 50000 грн.;

- від 30.11.2010 року за листопад 2010 року на суму 150000 грн.;

- від 29.12.2010 року за грудень 2010 року на суму 30000 грн.

Суми винагороди у розмірі 5022000грн. включені позивачем до валових витрат.

Дослідженням вказаних господарських операцій податкова служба дійшла висновку, з якими погодився суд першої інстанції про те, що акти прийому-передачі виконаних послуг, які підписані ПАТ "НГК" та фізичними особами, в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.4, 2.7 Положення №88, не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції, а також інформації щодо відпрацьованого напрямку наданих послуг, про загальний обсяг виконаних робіт та витрати по них, відсутні: обсяги господарської операції, одиниці виміру господарської операції (вартісний вираз господарської операції). Внаслідок цього, такі акти не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліках.

З такими доводами ДПІ та висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Згідно із ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, лише документ, який має обов'язкові реквізити, що визначені ч.2 ст.9 Закону, може бути визнаний первинним, що підтверджує здійснення господарської операції.

Надані до перевірки акти виконаних робіт (т.1 а.с.116-136) не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, лише містять період, за який складений акт, узагальнену назву виду робіт (роботи по технічному керівництву, роботи по представництву підприємства у відносинах з покупцями РФ), та загальну вартість. З цих актів не можливо встановити, які конкретно роботи по керівництву, по представництву виконано, як не можливо встановити і порядок визначення вартості виконаних робіт, при цьому, договори підряду не містять у собі визначеної ціни за виконані роботи.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані акти виконаних робіт не можливо визнати первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та відображено у судовому рішенні, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем надано додаткові акти виконаних робіт.

Вказані акти обґрунтовано не прийняв до уваги суд першої інстанції внаслідок наступного.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що Нікопольською ОДПІ, під час проведення перевірки, було направлено платнику податків запит №19258/10/23-215 від 30.05.2011 року з проханням надати письмові пояснення з приводу правомірності віднесення до складу валових витрат нарахованих винагород по цивільно-правовим угодам.

Листом №944 від 01.06.2011 року (вх. №18921/10 від 02.06.2011 року) ПАТ "НГК" зазначило наступне:

- між ПАТ "НГК" та ОСОБА_1 був укладений договір підряду №29/12-06 А від 29.12.2006 року, згідно якого ОСОБА_1 здійснює технічне керівництво товариства у вигляді капітального та поточного ремонту будівель, споруд, обладнання, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання паливо-мастильних матеріалів; запровадження науково-технічних технологій та інше керівництво (візування фінансових та розпорядчих документів тощо);

- 29.12.2006 року були укладені договори підряду №№ 29/12-06 Б, 29/12-06 В, 29/12-06 Г з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щомісяця складались акти виконаних робіт з зазначенням обов'язкових реквізитів. В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/64-ВР йде мова про виплату винагород або інших видів заохочень, а не про оплату виконаних робіт (заробітної плати);

- згідно договорів підряду №29/12-06 Б, №29/12-06 В, №29/12-06 Г за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 роки, були укладені контракти поставки та додаткові угоди: контракти №1:2/04-10 від 12.04.2010 року з ТОВ "Белнеруд" на суму 8640000 рублів; №21/04-10 від 21.04.2010 року з ТОВ "Промстройматеріали" на суму 76140000 рублів РФ; №03/05-10 від 03.06.2010 року з ТОВ "Стройдорматеріали" на суму 20750000 рублів РФ; №09/06-10 від 09.06.2010 року з ТОВ "Контур" на суму 20750000 рублів; №р-1/103-10 від 03.06.2010 року з ТОВ "ТБ "Альтком"; №03/06-10 від 03.06.2010 року з ТОВ "Аксай Строй " на суму 286500 рублів РФ; №22/07-10 від 22.06.2010 року з ТОВ "Актіон-М" на суму 31480000 рублів РФ; №02/08-10 від 02.08.2010 року з ИП "ОСОБА_17" на суму 15000000 рублів РФ; №25/08-10 від 25.08.2010 року з ЗАТ "Белшпала " на суму 6732000 рублів РФ; №11/10-10 від 11.10.2010 року з ТОВ "Гамма" на суму 14502000 рублів; №30/12-10 від 30.12.2010 року з ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" на суму 256830000 рублів РФ; №19/01-10 від 19.01.2011 року з "Стройдорматеріали"; №29/03-10 від 29.03.2011 року з ТОВ "Вибор-С" на суму 3407712 рубів РФ;

- за всіма укладеними контрактами відвантажувалась та відвантажується гранітна продукція з отримуванням коштів. Для укладення вищезазначених контрактів необхідно було узгодження проекту контракту з покупцями, банком покупця та митним постом, що і здійснювали виконавці за договорами підряду №№29/12-06 Б, № 29/12-06 В, № 29/12-06 Г;

- в 2011 році ОСОБА_3 (договір № 29/12-06 В від 29.12.2006 року) та ОСОБА_4 (договір №29/12-06 Г від 29.12.2006 року) не виконували роботи по представництву товариства у відношеннях з покупцями в Російській федерації.

Нікопольською ОДПІ повторно направлено платнику податків лист №21634/10/23-112 від 16.06.2011 року з проханням відобразити інформацію про конкретно виконану роботу (надану послуг) по кожному з актів виконаних робіт, укладених на виконання умов договорів №29/12-06 Б від 29.12.2006, №29/12-06 Г від 29.12.2006, №29/12-06 В від 29.12.2006 року та надати інформацію щодо підстав визначення вартості виконаних робіт (згідно калькуляцій, звітів чи інших документів); зазначити конкретно ким із підрядників були здійснені роботи із пошуку нових споживачів, в результаті чого було укладено зовнішньоекономічні контракти, наведені у вищевказаних письмових поясненнях, та актами виконаних робіт яких саме періодів було оформлено здійснені роботи (надані послуги).

Листом №1057 від 20.06.2011 року підприємство повідомило, що раніше надана відповідь за вих. №944 від 01.06.2011 року по аналогічному запиту є вичерпною.

Таким чином, на час проведення перевірки позивач повідомив контролюючий орган про те, що інших документів, які витребувались ДПІ, у підприємства не існує.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, врахувавши встановлені обставини справи та вимоги Податкового кодексу України, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги додатково надані позивачем, під час розгляду справи, акти виконаних робіт.

Як вбачається з заявленого позову та доводів апеляційної скарги, позивач посилається на те, що правомірність відображення у складі валових витрат спірних операцій, заявляє про попереднє вирішення спірного питання у судовому порядку, що за правилами преюдиції не потребує подальшого доказування.

З огляду на такі доводи позивача, судом першої інстанції винесення наступних судових рішень за участі ТОВ "НГК" та Нікопольської ОДПІ:

- постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2004 року по справі №27/82 (т.1 а.с.141), якою надано критичну оцінку доводам господарського суду щодо необхідності перебування у трудових правовідносинах із ВАТ "НГК" виконавців за договорами підряду №01/09-03 ОСОБА_1, №01/09-03 Б ОСОБА_2, №01/09-03 ОСОБА_3, №01/09-03 Г ОСОБА_4, як підставу віднесення винагороди за такими договорами до складу валових витрат;

- постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2005 року по справі №27/82 (т.1 а.с.146, зворотній бік), в якій є посилання на акт перевірки із зазначенням про відсутність документальних доказів проведення виплат за вищевказаними договорами підряду, як компенсації за фактично надані послуги, оскільки такі виплати відносяться до валових витрат лише в розмірі фактично виплачених, а не лише нарахованих, сум; суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність відображення валових витрат з огляду на підпункт 5.6.1 пункту 5.6. статті 5 №334/64-ВР, який дозволяє формування валових витрат і за рахунок винагород за цивільно-правовими договорами;

- постанови господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 року по справі №2/235-08 (38/195), в якій здійснено висновки по договорам підряду №01/09-03 Г від 01.09.2003 року, №04/02-04 В від 04.02.2004 року, №10/01-05 В від 10.01.2005 року виконавець ОСОБА_4; №01/09-03 В від 01.09.2003 року, №04/02-04 Б від 04.02.2004 року, №10/01-05 Б від 10.01.2005 року виконавець ОСОБА_3; №01/09-03 Б від 01.09.2003 року, №04/02-04 А від 04.02.2004 року, №10/01-05 А від 10.01.2005 року виконавець ОСОБА_2; №01/09-03 А від 01.09.2003 року, №08/01-04 від 08.01.2004 року, №04/02-04 від 04.02.2004 року виконавець ОСОБА_1 Суд дійшов висновку про відповідність 64 актів за період з 30.09.2003 року по 28.02.2005 року вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Надавши оцінку доводам сторін щодо розглянутого питання, суд першої інстанції правильно вказав на те, вищевказаними судовими рішеннями надано оцінку виконанню робіт (надання послуг), хоч і між одними й тими самими сторонами, проте, за відмінними від розглянутих в цій справі цивільно-правових договорів, у зв'язку із чим зміст правовідносин не може бути подібним, оскільки кожне виконання робіт (надання послуг) має бути індивідуально-визначеним та конкретизованим, оформленим відповідним первинним документом, що має бути перевірено судом.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги позицію позивача щодо наявності судових рішень, які мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Крім цього, з огляду на взаємовідносини підприємства з пов'язаними особами, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на наступне.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) не включаються до складу валових витрат витрати на "виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно із пунктом 1.26 статі 1 Закону №334/94-ВР пов'язана особа, це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону №334/94-ВР, згідно пунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 якої, з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Витрати платника податку, понесені по цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін, але не вищих за звичайні ціни.

З огляду на те, що позивачем укладено договори з пов'язаними особами, а також враховуючи визначені Законом особливості оподаткування таких операцій, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що фактично розглянутими цивільно-правовими договорами не встановлена ціна робіт або послуг, що унеможливлює відображення в податковому обліку спірних операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані первинні документи не мають достатньої та необхідної доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення на суми нарахованого основного зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1175500 грн. та 293875 грн. штрафу за 2010 рік (№0001212320 від 12.07.2011 року) та про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 320000 грн. за 1 квартал 2011 року (№0001222320 від 12.07.2011 року) є правомірними (розрахунок т.8 а.с.202).

Щодо висновків ДПІ про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині відображення у податковому обліку результатів операцій з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ "НГК" в порушення вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР завищило валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой".

Такі висновки ДПІ зроблено з огляду на нереальність господарських взаємовідносин позивача з вказаними постачальниками. Нереальність господарських операцій ДПІ пов'язує з наступним:

1. по постачальнику ТОВ «Модем ЛТД»:

- Нікопольською ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Модем ЛТД", код ЄДРПОУ 19157483 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Колідо" (код ЄДРПОУ 37196376) за період з 01.07.2010 року по 28.02.2011 рік, за результатами якої складено акт №475/232/19157483 від 23.05.2011 року. В акті перевірки на нікчемність укладених правочинів між ТОВ «Модем ЛТД» та ТОВ «Колідо». З огляду на нікчемність зазначених правочинів , ДПІ зроблено висновок про нереальність господарських операцій по ланцюгу до ПАТ "НГК", який є вигодонабувачем у цих правовідносинах.

- у наданих до перевірки накладних, виписаних ТОВ фірма «Модем ЛТД», відсутня інформація про доручення на отримання ТМЦ на підставі яких було відвантажено матеріальні цінності; в графі «отримано» не зазначено ПІБ особи, якій доручено отримати вказані у видатковій накладній ТМЦ. До перевірки не надано сертифікатів заводу-виробника електродвигунів та зап.частин (стор.29 Акту перевірки).

2. по постачальнику ТОВ "Нікопрогресбуд":

- Нікопольською ОДПІ було отримано від Лівобережної МДПІ у м.Дніпропетровську акт про результати невиїзної перевірки ТОВ «Інвест-Ком Центр» від 22.04.2011р. №1462/23-3/35740144. В акті перевірки зазначено, що податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ «Інвест-Ком Центр» сформовані за рахунок покупців, зокрема, ТОВ «Нікопрогресбуд». Перевіркою також встановлено, що підприємство ТОВ «Інвест-Ком Центр» за місцем знаходженням на знаходиться, не має трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспорту, тобто умов необхідних для здійснення підприємницької діяльності. У зв'язку з обставинами, які зазначені в акті перевірки ТОВ «Інвест-Ком Центр», Нікопольською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (код ЄДРПОУ 34124403) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Інвест-Ком Центр" (код ЄДРПОУ 35740144) за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 15.06.2011 року №515/232/34124403. В акті перевірки зазначено про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладання угод з метою настання реальних наслідків. З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що операції з продажу ТОВ «Нікопрогресбуд» ТМЦ придбаних по ланцюгу з ТОВ «Інвест-Ком Центр» є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», яким, за позицією ДПІ, є ПАТ "НГК".

3. по постачальнику ТОВ "Басстрой":

- до Нікопольської ОДПІ від ДПІ у Шевченківському районі м.Києва надійшов акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Басстрой» по податку на додану вартість за період січень 2008 року - січень 2011 року №738/2307/33406970 від 07.04.2011, в якому зроблено висновки про те, що господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. З цих підстав, Нікопольська ОДПІ вказує на нікчемність укладених правочинів між ПАТ "НГК" та ТОВ «Басстрой».

Погоджуючись з висновками ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой" суд першої інстанції виходив з того, що надані до перевірки первинні документи не містять обов'язкових реквізитів, які визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим не підтверджують здійснення господарських операцій. Крім цього, надаючи оцінку правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень відносно оподатковуваних операцій ПАТ "НГК" із ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой", суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом за результатами акту перевірки від 23.06.2011 року №536/232/00292304, на підставі якого винесені й оскаржувані рішення в цій справі щодо податку на прибуток підприємств, також були винесені рішення щодо податку на додану вартість від 12.07.2011 року №0001192320, №0001202320.

Вказані податкові повідомлення-рішення були визнані правомірними постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року №2а-0470/9470/11 в адміністративній справі за позовом ПАТ "НГК" до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в задоволенні якого було відмовлено. Зазначеними судовими рішеннями встановлені обставини, які свідчать про не реальність господарських операцій, що підтверджує правомірність позиції ДПІ про заниження позивачем податкових зобов'язань і з податку на прибуток по цим взаємовідносинам.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Так, вказуючи на невідповідність поданих до перевірки первинних документів вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд першої інстанції не зазначив які саме документи він не приймає до уваги та які недоліки вони містять.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой" позивачем надано до перевірки документи, копії яких також долучено до матеріалів справи.

По взаємовідносинам з ТОВ "Модем ЛТД" надано:

- видаткова накладна № НФ-0000299 від 28.09.2010р. (том № 2 арк.173);

- податкова накладна №312 від 28.09.2010р. (том№2 арк. 175);

- товарно-транспортна накладна від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 174);

- приймальний акт №584 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 170).

- видаткова накладна № НФ-0000300 від 28.09.2010р. (том № 2 арк.183);

- податкова накладна №313 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 185);

- товарно-транспортна накладна від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 184);

- приймальний акт №586 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 181).

- видаткова накладна № НФ-0000301 від 28.09.2010р. (том № 2 арк.167);

- податкова накладна №314 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 169);

- товарно-транспортна накладна від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 168);

- приймальний акт №583 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 164).

- видаткова накладна № НФ-0000302 від 28.09.2010р. (том № 2 арк.178);

- податкова накладна №315 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 180);

- товарно-транспортна накладна від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 179);

- приймальний акт №585 від 28.09.2010р. (том № 2 арк. 176).

- видаткова накладна № НФ-0000309 від 04.10.2010р. (том № 2 арк.188);

- податкова накладна №325 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 189);

- приймальний акт №711 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 186).

- видаткова накладна № НФ-0000310 від 04.10.2010р. (том № 2 арк.192);

- податкова накладна №326 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 193)

- приймальний акт №712 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 190).

- видаткова накладна № НФ-0000311 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 196);

- податкова накладна №327 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 197);

- приймальний акт №713 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 194).

- видаткова накладна № НФ-0000312 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 200);

- податкова накладна №328 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 201);

- приймальний акт №714 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 198).

- видаткова накладна № НФ-0000313 від 04.10.2010р. (том№ 2 арк. 204);

- податкова накладна №329 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 205);

- приймальний акт №715 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 202).

- видаткова накладна № НФ-0000314 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 208);

- податкова накладна №330 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 209);

- приймальний акт №716 від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 206).

- товарно-транспортні накладні від 04.10.2010р. (том № 2 арк. 227,229,233-236);

- видаткова накладна № НФ-0000382 від 10.11.2010р. (том № 2 арк. 212);

- податкова накладна №419 від 10.11.2010р. (том№ 2 арк. 213);

- приймальний акт №829 від 10.11.2010р. (том № 2 арк. 210);

- товарно-транспортна накладна від 10.11.2010р. (том №2 арк. 228);

- видаткова накладна № НФ-0000017 від 20.01.2011р. (том № 2 арк. 216);

- податкова накладна №26 від 20.01.2011р. (том № 2 арк. 217);

- приймальний акт №06 від 20.01.2011р. (том № 2 арк. 214);

- товарно-транспортна накладна від 20.01.2011р. (том №2 арк. 237);

- картки складського обліку отриманих товарів(том №5 арк.61-88);

- вимоги та акти про списання ТМЦ (том №5 арк. 171-250 та том №6 арк. 1-64).

По взаємовідносинам з ТОВ «Нікопрогресбуд»:

- видаткова накладна № РН-0000002 від 07.02.2011р. (том № 3 арк. 16);

- податкова накладна №1 від 07.02.2011р. (том № 3 арк. 17);

- товарно-транспортна накладна від 07.02.2011р. (том № 3 арк. 12);

- приймальний акт №341 від 07.02.2011р. (том № 3 арк. 15);

- картки складського обліку отриманих товарів(том №5 арк.46-52);

- вимоги та акти про списання ТМЦ (том №3 арк. 70 -73).

По взаємовідносинам з ТОВ «Басстрой»:

- накладна №14/05-4 від 14.05.2010р. (том № 2 арк-241);

- податкова накладна № 14/05-4 від 14.05.2010р. (том № 2 арк. 242);

- приймальний акт №185 від 14.05.2010р. (том № 2 арк. 239);

- накладна №320 від 10.08.2010р. (том № 2 арк. 245);

- податкова накладна №320 від 10.08.2010р. (том № 2 арк. 246);

- приймальний акт №426 від 10.08.2010р. (том № 2 арк. 243);

- накладна №325 від 17.08.2010р. (том № 2 арк. 249);

- податкова накладна №325 від 17.08.2010р. (том № 2 арк. 250);

- приймальний акт №442 від 17.08.2010р. (том № 2 арк. 247);

- накладна №326 від 08.09.2010р. (том № 2 арк. 253);

- приймальний акт №517 від 08.09.2010р. (том № 2 арк. 251);

- картки складського обліку отриманих товарів(том №5 арк.3-6);

- вимоги та акти про списання ТМЦ (том №5 арк. 7-22).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, сторін господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-0470/10792/11 за позовом ТОВ "Модем ЛТД" до Нікопольської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень визнано факт здійснення операцій між ТОВ "Модем ЛТД" та ТОВ "Колідо", нереальність яких відображена в акті перевірки №475/232/19157483 від 23.05.2011 року, суд апеляційної інстанції встановив фактичне виконання спірних операцій (т.7 а.с.198-200). Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини, які свідчать про реальність господарських операцій між ТОВ "Модем ЛТД" та ТОВ "Колідо", що свідчить про безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Колідо» - ТОВ «Модем ЛТД» - ПАТ "НГК".

Не можуть бути підставою для висновків щодо правомірності позиції ДПІ і посилання суду першої інстанції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року №2а-0470/9470/11 в адміністративній справі за позовом ПАТ "НГК" до Нікопольської ОДПІ, якою визначено правомірність прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість від 12.07.2011 року №0001192320, №0001202320. Так, суд першої інстанції правильно вказав на пов'язаність цієї справи із справою №2а-0470/9470/11, оскільки податкові повідомлення-рішення з ПДВ та податкові повідомлення-рішення щодо податку на прибуток підприємству, які є предметом оскарження у цій справі, прийняті на підставі одного і того ж акту перевірки (Акт від 23.06.2011 року №536/232/00292304) та з одних і тих же підстав (нереальність господарських операцій).

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що за результатами розгляду касаційної скарги ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2014р. скасовано на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року №2а-0470/9470/11 та залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р., якою позов ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» було задоволено (т.9 а.с.107-110). Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських взаємовідносин між ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой".

З огляду на встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим визначення податковою службою податкових зобов'язань та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства по вказаним взаємовідносинам.

Як вбачається з наданого ДПІ розрахунку (т.8 а.с.202), з огляду на висновки про завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой", податковим повідомленням-рішенням №0001212320 від 12.07.2011р. донараховано податку на прибуток підприємств на суму 198718,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 49 679,50грн. Крім цього, податковим повідомленням-рішення №0001222320 від 12.07.2011р. зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 218 250,0грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, в частині неправомірності нарахованої суми податку на прибуток в розмірі 204843грн. ((198718,0грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Модем ЛТД", ТОВ "Нікопрогресбуд", ТОВ "Басстрой") + 6125,0грн. (відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ "ПП "Кодекс Безпека" за 3 квартал 2010 року)) та застосування штрафних санкцій у сумі 51210,75грн. (49679,5грн. + 1531,25грн.), а також в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 218 250,0грн. податковим повідомленням-рішенням №0001222320 від 12.07.2011р.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року по справі № 2а/0470/15692/11 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0001212320 від 12.07.2011р., в частині нарахованої суми податку на прибуток підприємств 256053,75грн., з них за основним платежем - 204843,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51210,75грн. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення №0001222320 від 12.07.2011р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 218 250,0грн. - визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 10.11.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк