Ухвала

від 17.11.2014 по справі 816/3617/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 р.Справа № 816/3617/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. по справі № 816/3617/14

за позовом Багатопрофільної фірми "Ватек" ЛТД

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

12 вересня 2014 року Багатопрофільна фірма "Ватек" ЛТД (далі - БФ "Ватек" ЛТД) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2014 №0001062310, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 15 033,00 грн. та №0001052310, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 15 784,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарські операції з придбання ряду товарів у ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" зафіксовані всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та податкова звітність. Придбані електроди, редуктор та дизельне пальне призначені для використання у власній господарській діяльності. Вказує, що головною підставою для нарахування податкового зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями слугували висновки іншої перевірки контрагента в частині неправомірності формування останнім податкових зобов'язань, тоді як жодним нормативно-правовим актом не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені його контрагентами. Відтак, на думку позивача, в діях БФ "Ватек" ЛТД відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.14 року позов Багатопрофільної фірми "Ватек" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21.08.2014 №0001062310 та №0001052310.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 118) БФ "Ватек" ЛТД (ідентифікаційний код 13946747; місцезнаходження: вул. Калініна, 33-а, кв. 18, м. Полтава) зареєстроване як юридична особа 14.01.1992. Види діяльності за КВЕД-2010: будівництво трубопроводів; неспеціалізована оптова торгівля; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій. БФ "Ватек" ЛТД має право на провадження будівельної діяльності, що підтверджується ліцензією Полтавської обласної державної адміністрації від 27.04.2009 (а.с. 43). Позивач є платником ПДВ, на підтвердження чого ДПІ у м. Полтаві видано свідоцтво №2001224998 (а.с. 120). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 07.12.1999 (а.с. 119) БФ "Ватек" ЛТД перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 22.09.1994 за №823.

31.07.2014 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку БФ "Ватек" ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при фінансово-господарських операціях з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 , результати якої оформлено актом від 04.08.2014 №4577/16-01-22-07-13/13946747 (а.с. 11-19).

Висновками акту перевірки зафіксовані наступні порушення:

- пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 12 627,00 грн., в т. ч. за 2 квартал 2012 року на суму 7 335,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 5 295,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 12 026,00 грн., в т. ч. за квітень 2012 року - 3 020,00 грн., за травень 2012 року - 3 966,00 грн., за липень 2012 року - 2 520,00 грн., за вересень 2012 року - 2 520,00 грн.

Не погодившись з виявленими порушеннями, позивач надав заперечення на вказаний акт, за наслідками розгляду яких ДПІ у м. Полтаві надана відповідь про обґрунтованість висновків перевірки (а.с. 20-23).

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом 21.08.2014 були винесені податкове повідомлення-рішення №0001052310 (а.с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15 784,00 грн. (12 627,00 грн. - за основним платежем, 3 157,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення №0001062310 (а.с. 10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 15 033,00 грн. (12 026,00 грн. - за основним платежем, 3 007,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2014 №0001062310 та №0001052310 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з положеннями п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України, яким визначено коло платників та об'єкт оподаткування, порядок визначення доходів і витрат та їх склад, податкову базу, ставки податку та порядок його обчислення.

Так, відповідно до ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.п 138.2, 138.11 цієї статті, п.п. 140.2 - 140.5 ст. 140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток взято висновок перевірки про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 12 026,00 грн. та неправомірне формування валових витрат на суму 12 627,00 грн. за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", оскільки відповідно до бази даних "системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту "Податковий блок" встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та податковим кредитом БФ "Ватек" ЛТД (арк. 5 акту).

Колегія суддів встановила, що 28.04.2012 між ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" (продавець, постачальник) та БФ "Ватек" ЛТД (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №28/04 (а.с. 24), у відповідності до умов якого постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного договору. Ціна на товар встановлюється в гривнях України. Загальна сума даного договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару. Накладні є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов даного договору БФ "Ватек" ЛТ у період з квітня по вересень 2012 року здійснював придбання у ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" товару: електроди АНО-21 Д 3 мм, робочий орган ПЗМ-2 на базі трактора Т-150 та дизельне паливо.

В ході реалізації даної продукції продавцем були виписані податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи, а саме: № 65 від 28.04.2012 (а.с. 28) на суму 18 120,00 грн., у тому числі 3 020,00 грн. ПДВ; № 93 від 31.05.2012 (а.с. 29) на суму 23 796,00 грн., у тому числі 3 966,00 грн. ПДВ; № 56 від 26.07.2012 (а.с. 30) на суму 15 120,00 грн., у тому числі 2 520,00 грн. ПДВ; № 79 від 28.09.2012 (а.с. 31) на суму 15 120,00 грн., у тому числі 2 520,00 грн. ПДВ.

Застережень щодо правильності оформлення та невідповідності змісту зазначених податкових накладних акт податкової перевірки не містить, не встановлено таких і під час судового розгляду.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач також надав: рахунки, накладні, видаткові накладні (а.с. 28-31).

Оплату за придбаний товар БФ "Ватек" ЛТ підтверджує платіжними дорученнями (а.с. 130-134) та виписками по рахунку, наданими банківською установою (а.с. 141-145).

В якості доказів використання у своїй господарській діяльності, придбаних у ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", товарів позивач долучив до матеріалів справи ряд документів.

Так, зокрема, за договором субпідряду на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт №18 від 31.03.2012, укладеного між Виробничо-господарською фірмою "СПМК-516 ЛТД" (генпідрядник) та БФ "Ватек" ЛТД (субпідрядник) (а.с. 34-42), останній виконував будівельно-монтажні роботи, в ході яких і була використана частина електродів АНО-21 д3мм. Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 65-79) та листом замовника робіт - Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" від 01.10.2014 (а.с. 136). На підтвердження факту наявності відповідних трудових ресурсів позивач надав суду копії посвідчень зварника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 127-129) та накази про прийняття і звільнення з роботи цих осіб (а.с. 137-140). Факт виконання зварювальних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 65-79).

В якості доказу використання придбаного дизельного палива позивач надав акти списання паливно-мастильних матеріалів по об'єктах (а.с. 25-27), на яких була задіяна будівельна техніка.

На спростування тверджень відповідача щодо відсутності документів, які підтверджують якість придбаних за договором купівлі-продажу №28/04 від 28.04.2012 товарів, представник позивача надав суду сертифікат якості на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, виробництва ПАТ "Укртатнафта", а також сертифікат на електроди, виробництва ТОВ "Фрунзе-Улектрод" (а.с. 125-126).

Сертифікат на робочий орган ПЗМ-2 на базі трактора Т-150, який був установлений на машину землерийну ПЗМ-2 Т-150 К (технічний талон серія АЯ №006441), позивач надати не має змоги, оскільки дана деталь придбана як така, що була у використанні, без технічної документації.

Іншим мотивом для висновку про порушення вимог податкового законодавства є посилання відповідача на відсутність у позивача документальних доказів перевезення товару.

У зв'язку з цим слід звернути увагу на положення договору купівлі-продажу №28/04 від 28.04.2012, розділом 3 якого врегульовано термін та умови поставки. За змістом пункту 3.2 даного договору, відвантаження та доставка товару виконується засобами постачальника, тобто ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз".

Таким чином БФ "Ватек" ЛТ за умовами договору не міг здійснювати оформлення товаросупровідних документів, оскільки обов'язки щодо перевезення та доставки товару до покупця покладені на його контрагента і зазначені документи являються документами бухгалтерського обліку саме ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз".

Отже, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та валових витрат.

Крім зазначеного, акт перевірки в якості підстави для висновку про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат містить посилання на висновки перевірки контрагента позивача (ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз"), якою встановлено факт штучного формування підприємством податкового кредиту та валових витрат у зв'язку з відсутністю реальних поставок товарів по ряду контрагентів (Акт про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" з питань дотримання вимог податкового, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.10.2013 від 24.12.2013 №5763/16-03-22-02-12/34957936 (а.с. 149-156)).

Колегія суддів звертає увагу на те, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарської операції за участю позивача з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень податкового органу щодо порушення фінансової дисципліни позивачем, оскільки такі доводи ґрунтуються на аналізі господарської діяльності контрагента позивача, що суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.

Зазначена позиція відображена у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03), в якій Європейський Суд у пункті 71 рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.10.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. по справі № 816/3617/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бартош Н.С.