Постанова

від 24.11.2014 по справі 5023/647/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 5023/647/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Куштим О.М. за довіреністю № 02/14 від 11.04.14 р.

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - Когут Н.М. за довіреністю № б/н від 17.03.14 р.

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тріада-Буд", м. Харків (вх.№2103Х/3 від 31.07.14 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2012 р. у справі №5023/647/12

за позовом Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК", м. Харків,

до 1. Публічного акціонерного товариства Акціонерним комерційним банком "Базис", м. Харків

2. Приватного підприємства "Тріада-Буд", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Приватне акціонерне товариство " Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2012р. у справі № 5023/647/12 (головуючий суддя Погорелова О.В., суддя Аюпова Р.М., суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір № К-3 продажу цінних паперів від 16.02.2007 року укладений між Акціонерним товариство "ТК "А/ТВК" та Акціонерним комерційним банком "Базис", яке діяло від свого імені та за рахунок Приватного Підприємства "Тріада-Буд". Застосовано наслідки недійсності правочинів та зобов'язано Приватне підприємство "Тріада-Буд" повернути Акціонерному товариству "Телемовна компанія "А/ТВК" 1130 акції емітованих Акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК" номінальною вартістю 11300,00 гривень. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Тріада-Буд" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" на користь Акціонерного товариства "Телемовна компанія "А/ТВК" 2682,50 грн. судового збору.

Другий відповідач, Приватне підприємство "Тріада-Буд", з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу задовольнити. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК" відмовити повністю.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог, заявник зазначає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК" не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності, а до спірних правовідносин повинні бути застосовані наслідки, передбачені ст. 267 ЦК України. Також, скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що підпис на договорі № К-3 купівлі-продажу цінних паперів від 16.02.2007 р. вчинено невідомою особою, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази фальсифікації підпису голови правління Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК" Дінця А.О.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.08.2014 р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними скаржником доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, позивач підтримує викладені в рішенні суду висновки про те, що будь-яких доказів підписання спірного договору від імені Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК" його повноваженим органом або представником до матеріалів справи не було надано, тоді як у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 203, ст. 2105 Цивільного кодексу України, вчинення правочину особою без необхідного обсягу цивільної дієздатності та за відсутністю відповідного волевиявлення юридичної особи є підставою недійсності правочину.

Публічне акціонерне товариство «АКБ «Базис» в особі ліквідатора С.В. Красильнікової надало до суду свої пояснення по справі, в яких зазначило про те, що згідно постанови Правління Національного банку України № 357 від 23.08.2012 р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» з 28.08.2012 р. відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис». Крім того, відповідно п. 1.2 глави 1 розділу V Положення про припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку дизпозитарної діяльності, а саме дизпозитарна діяльність зберігача цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.05.2009 р. № 480 всі рахунки депонентів в цінних паперах, в тому числі і ПП. «Тріада-Буд» були закриті та передані на зберігання до депозитарію ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» згідно акту приймання-передавання документів, без даних та архівів баз даних № 02 від 15.02.2013 р. В зв'язку з викладеним, ПАТ «АКБ «Базис» просить замінити відповідача - Публічне акціонерне товариство «АКБ «Базис» на Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р. клопотання ліквідатора Публічного АТ "АКБ "Базис" С.В. Красильнікової про заміну первісного відповідача залишено без задоволення, оскільки виходячи з положень ч. 1 ст. 24 ГПК України залучення до участі у справі іншого відповідача можливо до прийняття рішення у справі. Разом з цим судова колегія вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача Приватне акціонерне товариство " Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" ( адреса : 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7-б, код ЄДРПОУ 24917996).

В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. за клопотанням 2-го відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів за межами строків, визначених ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 16.10.2014 р.

Також, відповідними ухвалами суду розгляд справи було відкладено.

14.11.2014 р. позивач надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зокрема зазначив про те, що сплата за спірним договором 11300 акцій АТ "Телерадіокомпанія «Право А/ТВК" з боку покупця на користь позивача на теперішній час не проведена. Дивіденди за весь цей час на користь позивача з боку емітента не надходили.

Відповідачі та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 19.11.2014р., про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів та третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, звертаючись до господарського суду Харківської області, послався на те, що 12.12.2011 року при проведенні Правлінням Акціонерного товариства "Телемовна компанія "А/ТВК"(надалі АТ "ТК "А/ТВК") перевірки діяльності АТ "ТК "А/ТВК", було виявлено договір (надалі - договір) № К-3 від 16 лютого 2007 року купівлі-продажу цінних паперів, укладений між АТ "ТК "А/ТВК" (продавець за договором) та АКБ "Базис" (покупець за договором) яке діяло від свого імені та за рахунок і в інтересах Приватного Підприємства "Тріада-Буд".

Відповідно до договору АТ "ТК "А/ТВК" передало у власність покупця акції емітовані АТ "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК" в кількості 1130 штук, а покупець зобов'язувався сплатити за цінні папери 11 300 грн. При цьому, як зазначає позивач, Правлінням було виявлено підозріле оформлення договору та невідповідність підписів проставлених в ньому (договорі) підпису тодішнього керівника АТ "ТК "А/ТВК"- Дінця Андрія Олександровича.

Для встановлення дійсних обставин складення договору АТ "ТК "А/ТВК" звернулось безпосередньо до Дінця А.О. який письмово пояснив (копія пояснень долучена до матеріалів справи - т. 1 а.с.11), що договорів із предметом подібним до предмету договору він, як керівник АТ "ТК "А/ТВК", ніколи не укладав, а підписи на наданому йому для огляду примірнику договору йому не належать.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про визнання спірного договору недійсним.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходячи з положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 159, 161 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та відповідних положень Статуту позивача, встановив, що відповідно до чинного законодавства право вчиняти правочини мають лише особи які мають відповідні обсяги дієздатності та повноважень, зокрема посадові особи виконавчого органу товариства. В той же час від імені АТ "ТК "А/ТВК" договір було підписано не головою правління (уповноваженою особою, що має необхідний обсяг цивільної дієздатності та має право вчиняти від імені товариства угоди), а іншою, невідомою та не повноважною особою. На думку суду, вчинення правочинів неповноважною особою є достовірним підтвердженням того факту, що такий правочин не відповідає волі сторони правочину від імені якої діяла така неповноважна особа. В даному випадку волевиявлення відображає не дійсну волю учасника угоди (АТ "ТК "А/ТВК"), а волю іншої невідомої особи, що здійснила певний вплив щодо фіктивного "укладення" угоди, що в свою чергу вказує на невідповідність договору одній із головних умов її дійсності. Зважаючи на викладене, суду першої інстанції вважав, що в матеріалах справи наявні всі докази в підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивача, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірний договір підписаний неповноважною особою.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даними висновками господарського суду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте рішення цим вимогам не відповідає, оскільки суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не надав оцінки факту відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження викладених позивачем обставин щодо недійсності спірного договору, а також факту неодноразового призначення судом судово-почеркознавчої експертизи за клопотанням позивача та результатів направлення справи до експертної установи, а прийняв, як достовірний доказ позицію та наведені позивачем доводи без їх належного документального обґрунтування, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог та заперечень учасників судового процесу, колегія суддів виходить з наступного.

Так, предметом даного господарського спору є заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору № К-3 продажу цінних паперів від 16.02.2007 року укладеного між Акціонерним товариство "ТК "А/ТВК" та Акціонерним комерційним банком "Базис", яке діяло від свого імені та за рахунок Приватного Підприємства "Тріада-Буд", а також застосування наслідків недійсності правочинів та зобов'язання Приватне підприємство "Тріада-Буд" повернути Акціонерному товариству "Телемовна компанія "А/ТВК" 1130 акції емітованих Акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК" номінальною вартістю 11300,00 гривень. Позов обґрунтований нормами ст.ст. 92, 161, 203, 215 Цивільного кодексу України та посиланням на те, що договір № К-3 продажу цінних паперів від 16.02.2007 року було укладено з боку Акціонерного товариства "ТК "А/ТВК" не уповноваженою особою.

При цьому, як зазначає позивач, при проведенні Правлінням Акціонерного товариства "Телемовна компанія "А/ТВК" перевірки діяльності АТ "ТК "А/ТВК", було виявлено підозріле оформлення договору № К-3 від 16 лютого 2007 року купівлі-продажу цінних паперів, укладений між АТ "ТК "А/ТВК" та АКБ "Базис" яке діяло від свого імені та за рахунок і в інтересах Приватного Підприємства "Тріада-Буд" та невідповідність підписів проставлених в договорі підпису тодішнього керівника АТ "ТК "А/ТВК"- Дінця Андрія Олександровича. Позивач стверджує, що від імені АТ "ТК "А/ТВК" договір було підписано не головою правління (уповноваженою особою, що має необхідний обсяг дієздатності та має право вчиняти від імені товариства угоди), а іншою, невідомою та не уповноваженою особою.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства", господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

За змістом статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору № К-3 від 16 лютого 2007 року купівлі-продажу цінних паперів (а.с. 10, т. 1), колегія суддів встановила, що від імені АТ "ТК "А/ТВК" договір підписано головою правління Дінцем А.О., який діяв на підставі Статуту.

В свою чергу, позивачем визнається той факт, що на момент укладання спірного договору Дінец А.О. дійсно був керівником АТ "ТК "А/ТВК" та обіймав посаду голови правління товариства, що також вбачається з пояснювальної записки самого Дінця А.О.

Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання позивача на факт укладання спірного договору від імені АТ "ТК "А/ТВК" не уповноваженою особою є безпідставним. Позивачем також не надано до суду статутних документів, з яких вбачається наявність будь-яких обмежень Дінця А.О. на укладання договору № К-3 від 16 лютого 2007 року купівлі-продажу цінних паперів.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.6 п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Проте, позивачем в суді не представлені докази того, що іншій стороні по договору було відомо про наявність таких обмежень повноважень керівника товариства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, визнавши, що спірний договір підписаний неповноважною особою, оскільки такі висновки зроблені судом без належного документального обґрунтування.

Відповідно до ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Це - письмові та речові докази, висновки експертів, пояснення осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні дані або відомості про факти (інформація про факти) відображають реальну дійсність і складають зміст доказів, які використовуються в процесі пізнавальної діяльності у будь-якій сфері людської діяльності. Особливістю судових доказів є процесуальна форма, що гарантує достовірність отриманої судом інформації. Відомості про факти можуть бути отримані судом тільки з передбачених законом засобів доказування: письмових та речових доказів.

Таким чином, доказами в господарському процесі є відомості про обставини, які мають значення для вирішення справи, отримані у встановленому законом порядку та вказаними засобами доказування.

Ст. 36 ГПК визначає письмові докази як документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, в господарському процесі найбільше розповсюдження мають докази офіційного характеру, які виходять від державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових або інших уповноважених осіб у зв'язку із реалізацією ними своїх повноважень. Для офіційних документів характерна наявність відповідної форми, порядку їх видання, складання, видачі, необхідних реквізитів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у процесуально встановленому порядку.

Достовірність доказів - це відповідність дійсності фактичних даних, які отримані з законних джерел, в результаті ретельної перевірки доказів та їх джерел під час досудового слідства та в суді. Достовірність є відповідністю інформації, отримуваної із доказу, дійсності.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що для встановлення дійсних обставин складання договору АТ "ТК "А/ТВК" звернулось безпосередньо до Дінця А.О., який письмово пояснив, що договорів із подібним до предмету договору він, як керівник АТ "ТК "А/ТВК", ніколи не укладав, а підписи на наданому йому для огляду примірнику договору йому не належать.

За таких обставин, 19.03.2012 року позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просив суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу та просив поставити на вирішення експерта наступне питання: чи виконано підпис від імені Дінця Андрія Олександровича в договорі купівлі-продажу № К-3 від 16 лютого 2007 року, укладеного між АТ "ТК А/ТВК" та АКБ "Базис", яке діяло від свого імені та за рахунок і в інтересах ПП "Тріада-Буд". Проведення експертизи просить доручити ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Відповідно до ухвали господарського суду від 19.03.2012 року позивача було зобов"язано забезпечити явку в призначене судове засідання на 02.04.2012 року Дінця А.О., для відібрання зразків підпису останнього. В судовому засіданні 02.04.2012 року зазначені підписи було відібрано. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2012 р. за клопотанням позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Проте, 27.06.2012 р. з експертної установи до господарського суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертизи за господарською справою № 5023/647/12 в зв'язку з невиконання клопотання експерта про надання додаткових та необхідних матеріалів для проведення експертизи (а.с. 90-92,101, т.1).

В подальшому, 18.09.2012 року позивач вдруге звернувся до господарським судом Харківської області з аналогічним клопотанням про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. При цьому, позивач гарантував оплату за проведення експертного дослідження та надання необхідних доказів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. за клопотанням позивача по справі вдруге призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Однак, направлене до суду клопотання експерта про надання додаткових та матеріалів для проведення експертизи знов не було виконано, в зв'язку з чим з ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

При цьому колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що у разі, коли стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

В даному випадку, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, було запропоновано позивачу та 1-му відповідачу надати оригінали договору №К-3 від 16.02.2007 р., а також викликано в судове засідання Дінця А.О., підпис якого значиться на вказаному договорі.

Однак, позивач вимоги ухвали не виконав, участь колишнього керівника товариства - Дінця А.О. в судові засідання апеляційної інстанції не забезпечив, в зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, зважаючи також на те, що позивачем таке клопотання до Харківського апеляційного господарського суду не було заявлене, а при розгляді справи в суді першої інстанції позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на проведення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування питання щодо належності або неналежності підпису Дінця А.О. на спірному договорі. До того ж, господарський суд, двічі задовольняючи клопотання позивача про призначення судової експертизи сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Отже, факт підписання спірного договору невідомою, не уповноваженою особою не підтверджений належними та допустимими доказами. Посилання позивача лише на підозріле оформлення спірного договору, а також на пояснення колишнього керівника АТ "ТК "А/ТВК" - Дінця А.О., який заперечує підписання спірного правочину, не може бути підставою для застосування положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки обставини справи повинні підтверджуватись певними засобами доказування, та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, в зв'язку з чим підстави для застосування вказаних норм права відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору № К-3 продажу цінних паперів від 16.02.2007 року, укладеного між Акціонерним товариство "ТК "А/ТВК" та Акціонерним комерційним банком "Базис", яке діяло від свого імені та за рахунок Приватного Підприємства "Тріада-Буд", та застосування наслідків недійсності правочинів, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та наявністю фактів для скасування рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2012 р. у справі №5023/647/12 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тріада-Буд", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2012 р. у справі №5023/647/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Телемовна компанія "А/ТВК" (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, 1-а, код ЄДРПОУ 21208561) на користь Приватного підприємства "Тріада-Буд" (м. Харків, вул. Петровського, 3, код ЄДРПОУ 33817251) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1522,50,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 24 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.