Постанова

від 24.11.2014 по справі 922/4664/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 922/4664/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при серетарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Лященко К.В.

відповідача - Іваненко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків (вх. № 2555 Х/3 ) на рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2014 р. по справі № 922/4664/13

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків,

до Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність", с. Високий, Харківська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Дарт", м. Балаклея, Харківська область,

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", звернувся до господарського суду з позовом до Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність", в якому просив суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 6805Z16 від 25.02.2005 - млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, який перебуває у власності відповідача, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до ПП "Дарт" за Кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 в сумі 734318,00 грн.; визнати спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на публічних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року у справі № 922/4664/13 ( суддя О.В. Бринцев) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року по справі № 922/4664/13 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає, що факт знаходження предмету застави на праві власності у відповідача підтверджується судовими рішеннями у справі № 07/57-10. Також, позивач вказує на те, що судовими рішеннями у справі № 46/423-07 відмовлено у задоволенні позовних вимог по визнання недійним договору застави в частині передачі в заставу млина Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва ВАТ «Могильов-Подольський машинобудівний завод» ім.. С.М.Кірова, що укладений між АТ «Укрексімбанк» та ПП «Дарт», в зв'язку з чим позивач вважає, що за Банком зберігається право застави на вказане рухоме майно, та чинність зареєстрованої 02.03.2005 та 26.05.2011 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна застави такого майна на підставі ст. 27 Закону України «Про заставу». Позивач на підтвердження факту існування та розміру заборгованості ПП «Дарт» за кредитною угодою посилається на довідки від 26.11.2013 р. про заборгованість ПП «Дарт» за основним боргом за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р. та довідку від 26.11.2013 р. про заборгованість ПП «Дарт» за процентами за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р., а також вважає, що заборгованість за кредитною угодою підтверджується фактами, встановленими в рішенні господарського суду від 16.01.2007 р. у справі № 11/456-06. Таким чином, зважаючи на те, що предмет застави відчужений заставодавцем ПП «Дарт» без згоди Банку, а потім витребуваний відповідачем (власником) із незаконного чужого володіння (ПП «ЗПК») та набутий у власність відповідачем, тому позивач вважає, що останній набув статус заставодвця і разом з цим всі його обов'язки за договором застави у обсязі і на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет застави. Крім того, на думку позивача, відсутні підстави для застосування судом позовної давності та наслідків її спливу при розгляді даної справи.

16.09.2014 р. позивач надав до суду свої пояснення у справі щодо відсутності підстав для застосування позовної давності, в яких зазначив про те, що Банк не був стороною та не приймав участь у справі № 07/57-10 за позовом відповідача про витребування у власність предмету застави із незаконного чужого володіння ПП «ЗПК», а про факт ухвалення рішення у даній справі позивач дізнався у судовому засіданні 16.10.2012 р. вході розгляду справи № Б-19/156-07 про банкрутство ПП «ДАРТ».

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, посилаючись при цьому на недоведеність заборгованості ПП «Дарт» перед позивачем за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р., сплив позовної давності, а також припинення зобов'язань ПП «Дарт» за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р. та договором застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р., як наслідок ліквідації ПП «Дарт» Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. розгляд апеляційної скарги позивача відкладено на 29.10.2014 р.

29.10.2014 р. позивач надав пояснення по справі щодо чинності існуючого зобов'язання боржника ПП «Дарт», посилаючись при цьому на те, що відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.07.2014 р., тобто на час прийняття рішення у справі зобов'язання боржника за кредитною угодою, що забезпечені заставою майна відповідно до договору застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р., були чинними.

Також, 29.10.2014 р. відповідач надав свої пояснення щодо перебігу позовної давності, яких зокрема зазначає, що зважаючи на кінцевий термін погашення кредиту 25.02.2008 р. за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р., строк пред'явлення вимоги про звернення стягнення на предмет застави розпочався з 26.02.2008 р. та сплинув ще в червні 2011 р., з врахуванням факту переходу права власності на предмет застави до відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що з 04.07.2014 р. вимоги АТ «Укрексімбанк» до ПП «Дарт» за кредитною угодою зважаючи на кінцевий термін погашення кредиту 25.02.2008 р. за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р., вважаються погашеними, а забезпечені заставою зобов'язання власника млина за договором застави - припиненими.

В судовому засіданні 29.10.2014 р. оголошено перерву до 10.11.2014 р.

05.11.2014 р. позивач надав письмові пояснення щодо зобов'язання боржника ПП «Дарт» забезпеченого заставою, а також щодо можливості виконання рішення про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. за клопотанням позивача продовжено розгляд апеляційної скарги по даній справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 19.112014 р.

19.11.2014 р. позивач надав через канцелярію суду додаткові докази по справі, а саме: відповідні копії судових рішень по справі № Б-19/156-07, які були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників стрін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25 лютого 2005 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним підприємством "Дарт" було укладено кредитну угоду № 6805К9, відповідно до п. 2.1, 4.6.11 якої банк погодився відкрити позичальнику невідновлювану кредитну лінію (рахунок № 373970068) у розмірі 168 000,00 євро терміном дії до 25.02.2008 року, а позичальник зобов'язався використовувати кошти кредиту виключно для оплати обладнання для млину згідно з договором 23-ДИ від 23.09.2004 року, укладеного з підприємством "Інваспектр" ХВ ВГО "Союз організацій інвалідів України" і своєчасно погашати заборгованість по кредиту перед позичальником.

У відповідності до умов Кредитної угоди, а саме п. 5.1, в забезпечення виконання зобов'язань ПП «Дарт» 25.02.2005 р. між позивачем та ПП «Дарт» був укладений договір застави № 6805Z16, посвідчений приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 458. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору застави, заставодавцем ПП "Дарт" передано в заставу позивача обладнання, в тому числі і млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), заставною вартістю 1 704 000,00 грн., який розміщений за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А. Застава зазначеного млина зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.03.2005 року та 26.05.2011 року.

11.06.2007 року, третя особа (ПП "Дарт") продала млин Р6-АВМ-50 на користь Приватної фірми "Орієнтир" на підставі договору № 7, при цьому не спрямувавши на користь банку кошти від продажу млина, у зв'язку з чим 16.04.2008 року Відділом державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції порушене виконавче провадження з примусового виконання мирової угоди, визнаної ухвалою Балаклійського районного суду від 11.06.2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2008 р. по справі № 15/18-08 та ухвалою господарського суду Харківської області про виправлення описки від 13.02.2008 р. за ПП «Дарт» визнано право власності на предмет застави.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10, яка на час слухання господарської справи не скасована, витребувано з незаконного володіння Приватного підприємства "ЗПК" та передано у власність підприємству "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" (відповідача у справі) рухоме майно - обладнання млина Р6-АВМ-50, виробництва ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01 липня 2013 року по справі № 46/423-07 (н.р. 11/478-06), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. та постановою Вищого Господарського суду України від 19 грудня 2013 року підприємству "Інванспектр" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району міста Харкова та підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єдання інвалідів "Слов'янська єдність" відмовлено повністю у задоволенні позовів про визнання недійсним договору застави від 25.02.2005 року № 6805Z16.

Таким чином, виходячи з наведених обставин, позивач вважає, що за Банком зберігається право застави на рухоме майно - млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), заставною вартістю 1 704 000,00 грн., виробництва ВАТ «Могильов-Подольський машинобудівний завод» ім.. С.М.Кірова, та чинність зареєстрованої 02.03.2005 та 26.05.2011 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна застави такого майна. Враховуючи викладені обставини, вважаючи свої права порушеними та керуючись ст.ст. 586 ЦК України, ст.ст. 17, 19, 20, 27 Закону України «Про заставу», позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Вирішую чи даний господарський спір суд першої інстанції, виходив з обставин, за якими встановив, що згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року у справі № 07/57-10 спірне майно підлягало витребуванню у власність відповідача по справі. Разом з тим, сторонами не надано доказів виконання вказаного судового рішення і доказів знаходження предмета застави у власності відповідача станом на час розгляду справи. Таким чином, керуючись ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність доказів того, що відповідне майно знаходиться у відповідача унеможливлює задоволення вимог по відношенню до цього відповідача про вилучення у нього цього майна.

При цьому, судом першої інстанції також дійшов висновку про неможливість обтяження спірного майна заставою і передачу застави відповідачеві в порядку ст. 27 Закону України "Про заставу". Такі висновки обґрунтовані тим, що договір застави з банком укладено ПП "Дарт", котрий, як випливає з обставин справи, власником цього майна не був, а до відповідача право власності на спірне майно перейшло не від ПП "Дарт", а від ПП "ЗПК" на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011р. у справі №07/57-10. Останнє ж, таким чином, не було власником майна, а отже і особа від якої ПП "ЗПК" це майно перейшло (ПП "Дарт") також не було власником. З огляду на відсутність у цих осіб права власності на майно суд першої інстанції вважав неможливим обтяження ними цього майна заставою і передачу застави відповідачеві в порядку ст. 27 Закону України "Про заставу".

Вирішуючи питання про застосування у даній справі наслідків спливу строку позовної давності, про що заявлено відповідачем, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що договір застави протягом усього часу розгляду зазначеної господарської справи вважався правомірним та створював для його сторін юридичні наслідки. Також створював для його сторін юридичні наслідки протягом усього часу його дії і договір купівлі-продажу № 01/03-07 від 01.03.2007 року, за яким відповідач набув права власності на обладнання млина. Оскільки позивачеві було відомо про набуття відповідачем права власності на обладнання млина за договором від 01.03.2007 року, а строк виконання боржником за кредитною угодою усіх своїх зобов'язань наступив 14.07.2008 року, позивач мав право на судовий захист свого права протягом строків позовної давності, - тобто до 15.07.2011 року.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю факту існування та розміру заборгованості ПП "Дарт" перед позивачем за кредитною угодою, а також недоведеністю факту знаходження вказаного майна на праві власності у відповідача станом на час винесення рішення у справі та недоведеність факту переходу обтяження майна заставо до відповідача. Крім того, суд в порядку ст. 267 Цивільного Кодексу України застосував наслідки спливу позовної давності, оскільки до суду не надано відповідного клопотання та доказів поважності причин пропуску цього строку.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки вони не узгоджуються з нормами матеріального права, а саме: приписами ст. 27 Закону України «Про заставу», які були застосовані судом першої інстанції до спірних правовідносин та ґрунтуються на невідповідності фактів та обставинах, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими, а також в основу рішення судом покладені докази, яким господарський суд не надав належної юридичної оцінки, що призвело до неправомірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

25 лютого 2005 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним підприємством "Дарт" було укладено кредитну угоду № 6805К9, відповідно до п. 2.1, 4.6.11 якої банк погодився відкрити позичальнику невідновлювану кредитну лінію (рахунок № 373970068) у розмірі 168 000,00 євро терміном дії до 25.02.2008 року, а позичальник зобов'язався використовувати кошти кредиту виключно для оплати обладнання для млину згідно з договором 23-ДИ від 23.09.2004 року, укладеного з підприємством "Інваспектр" ХВ ВГО "Союз організацій інвалідів України" і своєчасно погашати заборгованість по кредиту перед позичальником.

Згідно з п. 4.1.1, 4.2.1 кредитної угоди позичальник зобов'язався повертати кредит рівними частинами по 18 666,00 євро щоквартально, починаючи з 20.02.2006 року по 30.08.2006 року та рівними частинами по 18 667,00 євро в період з 20.11.2006 року по 25.02.2008 року, а також сплачувати відсотки за ставкою КфВ збільшеною на 5,5% річних, які нараховуються на суму непогашеної заборгованості за Кредитом, виходячи з кількості днів Банківського року та фактичної кількості днів у місяці, починаючи з дати надання кредиту до дати повного погашення кредиту.

Крім того, у відповідності до п. 4.4.1, 4.4.2 кредитної угоди позичальник зобов'язався сплачувати комісію за відкриття кредитної лінії з 1 по 7 число кожного місяця в розмірі 0,33% річних від суми кредитної лінії та 14 євро за управління кредитом. Згідно з п. 4.4.3, 4.4.4 кредитної угоди позичальник зобов'язався щоквартально з 1 по 7 число квітня, липня жовтня та січня кожного року сплачувати плату за зобов'язання у розмірі 0,1% річних від невикористаної частини розміру кредиту, а також плату за обов'язкове дострокове повернення кредиту або його частини у розмірі 0,5% від суми, що достроково погашається.

ПП "Дарт" у встановлений строк за кредитною угодою належним чином не виконало покладені на неї зобов'язання.

При цьому, розмір заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, у тому числі наданими позивачем до матеріалів справи довідками від 26.11.2013 р. про заборгованість ПП «Дарт» по основному боргу за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р.; про заборгованість ПП «Дарт» по процентам за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 14.07.2008 ПП "Дарт" визнано банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Постановою господарського суду Харківської області від 11.02.2008 затверджено реєстр конкурсних кредиторів, серед яких вимоги Банку, що забезпечені заставою майна ПП "ДАРТ в сумі 734 318,00 грн. за Кредитною угодою.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Харківської мсті від 16.01.2007 у справі № 11/456-06, яким частково задоволено позов Банку до ПП "Дарт" та поручителів про стягнення заборгованості за непогашений черговий транш кредиту за Кредитною угодою, та яким встановлено факт існування заборгованості за Кредитною угодою, що в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не повинно доводитися знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до умов Кредитної угоди, а саме п. 5.1, в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи 25.02.2005 р. між позивачем та третьою особою був укладений договір застави № 6805Z16, посвідчений приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 458. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору застави, заставодавцем ПП "Дарт" передано в заставу позивача обладнання, в тому числі і млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), заставною вартістю 1 704 000,00 грн., який розміщений за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А. Застава зазначеного млина зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.03.2005 року та 26.05.2011 року.

Відповідно до п. 2.3.4 договору застави, заставодавець зобов'язався не здійснювати без письмової згоди заставодержателя дій, пов'язаних із зміною права власності на предмет застави або його частину, а також дій, пов'язаних з передачею предмета застави третім особам. Згідно з п. 1.10 договору застави, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про заставу", заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Такі положення визначені частиною 2 статті 586 Цивільного кодексу України та передбачені пунктом 1.7. договору застави.

Проте, ПП "Дарт" в порушення умов договору застави, без згоди Банку, укладено з ПФ "Орієнтир" (правонаступник - ТОВ "Орієнтір-плюс") договір №7 від 11.06.2007р., предметом якого є купівля--продаж обладнання, що знаходиться в заставі Банку, зокрема, млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машонобудівний завод" ім. С.М. Кірова. В подальшому ПФ "Орієнтір" здійснила продаж зазначеного заставленого майна ПП "ЗПК", згідно з договором №2 від 30.07.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2008 р. у справі № 15/18-08 та ухвалою господарського суду Харківської області про виправленій описки від 13.02.2008 р. за ПП "ЗПК" визнано право власності на предмет застави.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 р. у справі № 07/57-10 відповідач витребував у власність предмет застави із незаконного чужого володіння ПП "ЗПК", оскільки вважає себе власником предмета застави з наступних підстав.

Так, 01.11.2006 р. між Підприємством "ІНВАСПЕКТР" ВГО СОІУ - товариства інвалідів Київського району м. Харкова та Науково-виробничим підприємством "Академія" ВГО СОІУ-товариства інвалідів Київського району м. Харкова укладено договір купівлі-продажу №75 від 01.11.2006 р., предметом якого є продаж млина Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машонобудівний завод" ім. С.М. Кірова. В подальшому між Науково-виробничим підприємством "Академія" ВГО СОІУ-товариства інвалідів Київського району м. Харкова та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу № 0103-07 від 01.03.2007р., предметом якого є продаж млина Р6-АВМ-50. потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва В МІ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М. Кірова, та підписано акт приймання передачі від 30.05.2007 р., яким підтверджено факт оплати та факт переходу права власності товару до покупця.

Слід зазначити, що в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 р. у справі № 07/57-10 судом встановлено, що Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність, ставши власником майна 30.05.2007 р. (після повної його оплати та підписання акту приймання-передачі), має вимагати таке майно з чужого незаконного володіння. Також за висновками суду, викладеними в даній постанові, Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність доведено належними та допустимими доказами своє право власності на спірне обладнання. Всі договори, що передували договору купівлі-продажу, за яким останній придбав у власність спірне обладнання, є чинними, а відтак відносно них діє презумпція правомірності правочину.

Отже, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 у справі № 07/57-10 встановлений факт права власності відповідача на предмет застави.

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, судовим рішенням у справі № 07/57-10 повністю підтверджується встановлений факт права власності відповідача на предмет застави.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2013 у справі № 46/423-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційної о господарського суду від 23.09.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2013. Підприємству "ІНВАСПЕКТР" Харківського відділення ВГО "Союз організацій інвалідів України" - товариство інвалідів Київського району м. Харкова та відповідачу відмовлено у задоволені позову про визнання недійсним договору застави в частині передачі в заставу млина Р6-АВМ-50. потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва В МІ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, що укладений між АТ "Укрексімбанк" та ПП "Дарт".

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Таким чином, за Банком зберігається право застави на рухоме майно - млин Р6-АВМ-50. потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год.), виробництва В МІ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, та чинність зареєстрованої 02.03.2005 та 26.05.2011 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна застави такого майна на підставі ст. 27 Закону України «Про заставу».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до пункту 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (зокрема, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, не заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення ет застави/іпотеки, належні іпотекодавця/застави, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавця/заставодавця, який не є позичальником) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 та 4 ЦПК України).

Зі змісту приписів наведеного пункту 9 Постанови вбачається, що задоволення таких позовів кредитора можливе у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Приймаючи до уваги, що предмет застави відчужений заставодавцем ПП «Дарт» без згоди позивача, а потім витребуваний відповідачем із незаконного чужого володіння кінцевого покупця ПП «ЗПК» і таким чином набутий у власність відповідача, то відповідач відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" набув статусу заставодавця і разом з цим всі його обов'язки за договором застави у обсязі і на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет застави.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно ч. 7 цієї статті, реалізація заставленого майна, на яке звернуто стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом або договором.

Відповідно до ст. 21 даного закону, реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачене договором.

Відповідно до п. 2.1.6 договору застави, заставодержатель має право у випадку виникнення права звернення стягнення на заставлене майно, реалізувати його відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, оскільки ПП "Дарт" не виконало своїх зобов'язань за Кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 р., позивач має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, що належить на праві власності Підприємству "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність, у порядку визначеному ст. 20 Закону України «Про заставу».

Вирішуючи питання про застосування у даній справі наслідків спливу строку позовної давності, про що заявлено відповідачем, суд, надаючи правову кваліфікацію викладеним у заяві обставинам, виходить з наступного.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного Кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтями 261, 262 Цивільного Кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Судом встановлено, що відповідач по справі набув права власності на предмет застави на підставі договору № 01/03-07, укладеним з НВП "Академія". Позивач по справі оспорював дійсність цього договору у справі № 21/35-08, по якій рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р., відмовлено у задоволені позову банку про визнання договору недійсним.

Разом з цим, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 р. у справі № 07/57-10 вирішено витребувати млин Р6-АВМ-50 з незаконного володіння ПП "ЗПК" та передати його у власність Підприємству "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" При цьому, Банк не був стороною та не приймав участі у розгляді даної справи.

Таким чином, позивач Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", набув право вимоги до відповідача, Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність", про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 6805Z16 від 25.02.2005 - млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, після встановленого судовим рішення факту права власності відповідача на предмет застави у справі № 07/57-10.

Також, колегія суддів приймає до уваги той факт, що вимоги Банку на суму 734318,00 грн., які були забезпечені заставою майнових активів ПП «Дарт», були враховані саме в процедурі банкрутства у справі № Б-19/156-07.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для застосування судом позовної давності на наслідків її спливу.

Колегія суддів також враховує, що ПП «Дарт» ліквідовано ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 р. у справі № Б-19/156-07.

Разом з цим, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.07.2014 р. за № 14471170014000092, що підтверджується наявним у справі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.09.2014 р.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення у справі були чинними зобов'язання боржника ПП «Дарт» за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005, що забезпечене заставою майна відповідно до договору застави № 6805Z16 від 25.02.2005.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського господарського суду Харківської області від 18.02.2014 р. по справі № 922/4664/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 6805Z16 від 25.02.2005 - млин Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, який перебуває у власності Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" (62459, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул.. Нова, 11, код 33899926), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код 19362160, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618) до ПП "Дарт" (64200, Харківська область, м. Балаклея, код 31150933) за Кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005 в сумі 734318,00 грн.

Визначити спосіб реалізації предмета застави - млина Р6-АВМ-50, потужність-переробка 50 тон зерна на добу (2,08 т/год), виробництва ВАТ "Могильов-Подольський машинобудівний завод" ім. С.М.Кірова, шляхом продажу на публічних торгах за ціною, визначеною договором застави.

Стягнути з Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" (62459, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул.. Нова, 11, код 33899926) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код 19362160, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618) 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.