Рішення

від 18.11.2014 по справі 390/2572/14-ц

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/2572/14-ц

Провадження № 2/390/776/14

"18" листопада 2014 р. Кіровоградській районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Терещенко Д.В.,

при секретарі - Сімбаба В.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, Головне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обгрунтування позову зазначила, що вона проживала однією сім"єю з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району та області. При житті, ОСОБА_3 склав заповіт на її ім"я, але нотаріусом відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з тим, що за заповітом не зрозуміло, чи заповідано все майно, чи тільки земельна ділянка.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та надав пояснення по обставинах справи.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали та пояснили, що вважають, що позивачем пропущений загальний строк для прийняття спадщини встановлений ст.1270 ЦК України, не встановлений факт проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім"єю, заповіт, який складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Представник третьої особи Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області в судове засідання не з"явився. Письмово повідомив суд про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Головного управління юстиції в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року належала земельна ділянка під НОМЕР_1 загальною площею 6,12 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка зареєстрована, що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності виданим 24 липня 2013 року, реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області, індексний номер витягу 6726617.

Позивач разом з ОСОБА_3 проживали однією сім'єю з 06.05.2009 року в квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності, що підтверджено довідкою КРЕП № 11 (а.с.13) та копією договору купівлі-продажу квартири (а.с.11).

09.08.2013 року заступником головного лікаря з медичної частини Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_7, по реєстру № 1 був посвідчений заповіт, згідно якого ОСОБА_3 усі права та обов'язки, власність, яка йому належатиме на момент складання цього заповіту та належатиме на день його смерті на земельну ділянку, на яку він має право за законом, заповів позивачу (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.4).

Позивач, після смерті ОСОБА_3 вчасно подала заяву про прийняття спадщини, що підтверджено інформацією Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 (а.с.20).

07.08.2014 року, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що свідчить відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1457/ 02-31 (а.с.20).

В постанові зазначено, що згідно ст. 67 ЗУ "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 регламентує порядок видачі свідоцтва про право на спадщину та передбачає надання необхідних для цього документів.

Відповідно до п. 5.1 п. 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерт заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

Згідно Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріальні посвідчених, затвердженого постановою KM України від 15 червня 1994 року № 419 (у редакці постанови KM України від 6 липня 2006 р. № 940), посвідчувати заповіти, що прирівнюються де нотаріально посвідчених, відповідно до статті 1252 Цивільного кодексу України та статті Закону України "Про нотаріат", мають право такі посадові, службові особи: головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, начальники госпіталів - заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах.

Пунктом 8 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріальне посвідчених передбачено, що тексти заповітів і довіреностей повинні бути написані зрозуміло чітко.

Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини (п. 17 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених).

Для посвідчення заповіту посадовими, службовими особами на документі вчиняється посвідчувальний напис за формами, затвердженими Мін'юстом (п. 9 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених).

Форма "посвідчувального напису на заповіті, який підписаний особисто заповідачем" (форма № 2), передбачена додатком 2 до наказу МЮ України від 31 жовтня 2006 N 83/5, зареєстрованого в МЮ України 31 жовтня 2006 р. за N 1175/13049 «Про затвердження форм реєстру для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, посвідчувальних написів на них та зразків цих документів».

Форма № 2 передбачає підпис та скріплення печаткою посвідчувального напису на документі тільки посадової, службової особи, яка посвідчила заповіт.

У представленому заповіті ОСОБА_3 від 9 серпня 2013 року зазначено, що він на випадок смерті робить таке розпорядження: «Усі права та обов'язки, власність, яка мені належить на момент складання цього заповіту та належатиме на день моєї смерті на земельну ділянку, на яку маю право за законом заповідаю ...».

З тексту заповіту не зрозуміло чи заповідано все спадкове майно, чи тільки земельна ділянка.

Крім того, заповіт містить також підпис головного лікаря Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_8, крім підпису службової особи, яка його посвідчила. Дана обставина законодавством не передбачена.

Таким чином, нотаріус на законних підставах відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проаналізувавши всі обставини справи суд вважає, що волевиявлення ОСОБА_3 було направлено на складання заповіту на користь позивача, про що свідчить рішення Кіровоградського районного суду від 12.02.2013 року, де відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку.

При житті ОСОБА_3 мав у власності одну земельну ділянку, що не заперечувалося сторонами і тому суд вважає, що саме цю ділянку, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області померлий заповів позивачу.

Неточність формулювання в заповіті та підписання його також головним лікарем міської лікарні не може бути підставою для визначення даного заповіту нікчемним.

Крім того, суд не може погодитися зі твердженням представника відповідача про те, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини, так як згідно інформації отриманої у нотаріуса, позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 21.10.2013 року, тобто в межах строку передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На підставі ч.3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідач скористалася цим правом та 24.09.2013 року звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.20) і тому суд вважає, що ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі.

Таким чином, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.316, 317, 328, 386, 392, 1218, 1223,1233-1235 ЦК України, ст.10, 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 6,1179 га, кадастровий номер 3522585400:02:000:0111, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району та області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя