Ухвала

від 07.06.2016 по справі 390/2572/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/7/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

07.06.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Кривохижі В.І.

- ОСОБА_2

за участі секретаря - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області і Головне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2014 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2014 року зазначений позов задоволено. Суд визнав за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку № 111 загальною площею 6,1179 га, кадастровий номер 3522585400:02:000:0111, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району та області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 10 серпня 2013 року.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Про час і місце розгляду справи особи, які беруть в ній участь, повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень із судовими повістками.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представники, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, а також представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Від третіх осіб надійшло клопотання розглядати справу у відсутності їх представників.

ОСОБА_4 та її представник, ОСОБА_7, які отримали повістку про виклик в судове засідання 28 травня 2016 року, причину неявки не повідомили. Інший представник відповідачки, ОСОБА_5, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 07 червня 2016 року він братиме участь у розгляді справи у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді, а з 08 по 24 червня 2016 року перебуватиме на санаторно-курортному лікуванні.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа знаходиться в провадженні Апеляційного суду Кіровоградської області з 04 грудня 2014 року. За клопотанням представника відповідачки, ОСОБА_5, ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 15 січня 2015 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним.

За клопотанням представника позивачки, адвоката ОСОБА_9, провадження у справі було відновлено 25 травня 2016 року у зв'язку із набранням законної сили рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року, яким у позові ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

За правилами ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених для її розгляду.

Враховуючи наведені обставини, положення ч.2 ст.305 ЦПК України, а також те, що встановлений статтею 303-1 ЦПК України строк розгляду апеляційної скарги закінчився, відповідачка ОСОБА_4 та її представники не надали доказів поважності причини неявки в судове засідання, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання, відмовивши у задоволенні клопотання представника відповідачки, ОСОБА_5, про відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на скаргу представника позивачки, адвоката ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Судом встановлено, що Пятову М.С. на підставі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року належала земельна ділянка під №111 загальною площею 6,12 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.5-6). Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 липня 2013 року, що підтверджується витягом з реєстру від 24 липня 2013 року, наданим реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області, індексний номер витягу 6726617 (а.с.7).

З 06 травня 2009 року ОСОБА_6 проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить позивачці на праві власності, що підтверджується довідкою КРЕП № 11 міста Кіровограда (а.с.13) та копією договору купівлі-продажу квартири (а.с.11).

09 серпня 2013 року заступником головного лікаря з медичної частини Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_8 за реєстром № 1 було посвідчено заповіт, за змістом якого ОСОБА_6 усі права та обов'язки, власність, яка йому належатиме на момент складання цього заповіту та належатиме на день його смерті на земельну ділянку, на яку він має право за законом, заповів позивачці ОСОБА_3 (а.с.8).

10 серпня 2013 року ОСОБА_6 помер (а.с.4).

Позивачка 21 жовтня 2013 року у встановленому статтями 1268-1270 ЦК України порядку подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується інформацією Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 (а.с.20).

07 серпня 2014 року державний нотаріус Кіровоградської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що з тексту заповіту не зрозуміло, заповідане все спадкове майно, чи тільки земельна ділянка. Крім того, посвідчувальний напис на заповіті разом з підписом особи, яка його посвідчила, містить підпис головного лікаря Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої допомоги» ОСОБА_11, що діючим законодавством не передбачено (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Встановивши, що спірна земельна ділянка належала спадкодавцю, який склав заповіт на все належне йому майно (в тому числі і на земельну ділянку) на користь позивачки, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, оскільки недоліки заповіту, які перешкоджали оформленню спадщини в нотаріальній конторі, не спотворюють волю заповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права є безпідставними.

Зокрема, у апеляційній скарзі представник відповідачки, ОСОБА_5, посилається на те, що судом не встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки і спадкодавця ОСОБА_6 Між тим, встановлення такого факту не має правового значення при спадкуванні за заповітом.

Крім того, з наданих представником позивачки, адвокатом ОСОБА_9, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2016 року, якою зазначене рішення було залишено без змін, вбачається, що ОСОБА_4 просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 з тих підстав, що він складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (відповідно до ч.ч.1,2 ст.1257 ЦК України).

Зазначеними рішеннями, які набрали законної сили, було встановлено, що незначні недоліки, допущені при оформленні заповіту, не вплинули на його суть та волевиявлення заповідача, тому у позові ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Підстав вважати заповіт нікчемним відповідно до положень ч.1 ст.1257 ЦК України немає.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, відповідачка ОСОБА_4 посилалася на обставини, які, на її думку, свідчать про недійсність (нікчемність) заповіту. Зазначені обставини у повному обсязі були досліджені судами при розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним і визнані такими, що не є підставою для визнання заповіту недійсним.

За правилами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В.П. Бубличенко

Судді В.І.Кривохижа

ОСОБА_2