cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 листопада 2014 р. Справа № 903/1025/14
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна
За участю представників сторін:
від позивача: Мисковець О.Ю. (представник за дов. б/н від 10.11.2014 р.)
Бортюк Л.Г. (директор МПП "Роксолана)"
від відповідача: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом малого приватного підприємства "Роксолана" до Ковельської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ковельської міської ради,
В судовому засіданні 19.11.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство "Роксолана" звернулося в суд з позовом до Ковельської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ковельської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ковельської міської ради № 19/10 від 24.06.2004 р. позивачу в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років надано земельну ділянку площею 311 кв. м. по вул. Театральна, 20, м. Ковель (кадастровий номер 0710400000:01:004:0008). 18.04.2006 р. на підставі рішення Ковельської міської ради № 19/10 з позивачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 311 кв. м. по вул. Театральна, 20, м. Ковель.
Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки передбачено, що договір укладено терміном до 24.06.2014 р., тому 22.05.2014 р. позивачем подано до Ковельської міської ради заяву на поновлення договору оренди землі від 18.04.2006 р. Відповідачем було розглянуто вищезазначену заяву і підготовлено проект рішення про поновлення договору оренди за номером на сесії міської ради 9.20.
Посилається, що згідно протоколу відкритого голосування від 10.07.2014 р. та стенограми не вбачається, що депутати обговорювали при розгляді даного питання підстави для відмови в поновленню договору оренди.
08.09.2014 р. на адресу позивача надійшло рішення Ковельської міської ради № 57/32 "Про розгляд звернення МПП "Роксолана" щодо поновлення договору оренди землі", яким сесія міської ради вирішила відмовити у поновлені договору оренди землі.
Вважає, що відповідачем порушені права позивача на отримання в оренду земельної ділянки.
Беручи до уваги наведене, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Ковельської міської ради № 57/32 від 10.07.2014 р. "Про розгляд звернення МПП "Роксолана" про відмову у поновленні договору оренди землі малому приватному підприємству "Роксолана" на земельну ділянку площею 311 кв.м. по вул. Театральна, 20, м. Ковель (кадастровий номер 0710400000:01:004:0008) для обслуговування торгівельного закладу терміном на 10 років.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено останню до розгляду в судовому засіданні.
29.10.2014 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконання останніми вимог ухвали суду.
12.11.2014 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, згідно яких просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар не долучив проект додаткової угоди, крім того спірна земельна ділянка відноситься до території багатоквартирного житлового будинку.
19.11.2014 р. представник позивача надав письмові пояснення та звукозапис засідання Ковельської міської ради.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав документи витребувані ухвалою суду, просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.
Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.06.2004 р. Ковельською міською радою прийнято рішення №19/10, яким затверджено проект відведення земельних ділянок та надано позивачу в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну ділянку площею 311 кв.м. по вул. Театральна, 20 для обслуговування торговельного закладу (а.с.12).
18.04.2006 р. між Ковельською міською радою та малим приватним підприємством "Роксолана" укладено договір оренди землі б/н (а.с. 10-11).
Згідно відмітки на останньому аркуші договору, він зареєстрований у Волинській регіональної філії центру ДЗК.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України (далі - Кодекс) та Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон).
Приписами ст.93 Кодексу та ст.1 Закону визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до пункту 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".
Згідно ч. 1-5 ст. 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Судом встановлено, що договір оренди укладено терміном до 24.06.2014 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3 договору).
Отже, згідно даного пункту останнім днем для звернення позивачем із заявою про продовження дії договору було 24.05.2014 р.
22.05.2014 р. позивач у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону та п. 3. договору подав Ковельській міській раді заяву з проханням поновити термін дії договору оренди землі на 49 років за адресою: вул. Театральна, 20 для обслуговування торговельного закладу (а.с.16).
10.07.2014 р. рішенням Ковельської міської ради відмовлено у поновленні договору оренди землі малому приватному підприємству "Роксолана" на земельну ділянку площею 311 кв. м. по вул. Театральна, 20 (кадастровий номер 0710400000:01:004:0008) для обслуговування торгівельного закладу терміном на 10 років (а.с. 17).
Як вбачається з наведених вище положень ст. 33 Закону, зокрема частин 3, 4 вказаної статті, нею передбачено певний порядок надсилання та погодження проекту додаткової угоди, перевірку його на відповідність вимогам закону, узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору та залежно від наявності або відсутності заперечень до такого проекту - прийняття відповідного рішення.
Відповідно до абз.2-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6, частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Як встановлено під час розгляду справи, проект додаткової угоди до заяви про продовження строку дії договору оренди землі позивачем не долучався. При цьому, представник МПП "Роксолана" вказала, що заява з пакетом документів та проектом додаткової угоди, необхідні для поновлення договору оренди документи на новий термін подавалися останньою в орган місцевого самоврядування в одному примірнику і копія проекту в неї відсутня.
Згідно ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Як було зазначено вище, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
З огляду на приписи ст. 33 Закону, рішення органу місцевого самоврядування щодо непоновлення договору оренди мало прийматись після надходження пропозиції орендаря (позивача) про поновлення договору оренди земельної ділянки, та не пізніше ніж в місячний термін після спливу строку договору оренди.
Рішення Ковельської міської ради від 10.07.2014 р. №57/32 "Про розгляд звернення МПП "Роксолана" прийняте в межами законодавчо встановлених строків.
Судом приймаються до уваги доводи позивача про те, що із дослідженого в судовому засіданні звукозапису та витягів з протоколів відкритого засідання від 10.07.2014 р. не вбачається, що депутати обговорювали при розгляді даного питання підстави для відмови в поновленню договору оренди (а.с.18, 42-44, 53).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що спірна земельна ділянка належить до території багатоквартирного будинку, оскільки відповідно до ст. 39 Кодексу, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Відповідач не подав жодних доказів, на підтвердження своїх заперечень. Крім того, згідно рішення Ковельської міської ради № 19/10 від 24.06.2004 р. дана земельна ділянка може передаватись в оренду юридичним особам (а.с. 12).
Таким чином, господарським судом встановлено, що орендар своєчасно повідомляв орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (49 років), а орендодавцем у місячний термін не належним чином перевірено лист-повідомлення на відповідність вимогам закону та не узгоджено з орендарем істотні умови договору і не надано обґрунтовних заперечень у відмові в продовженні терміну дії договору саме на 49 років, оскільки рішенням відмовлено в продовженні строку на 10 років.
При цьому, доказів того, що позивач не належним чином виконував договір оренди земельної ділянки матеріали справи не містять. А навпаки Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління міндоходів у Волинській області підтвердила факт відсутності заборгованість по сплаті орендної плати за землю (а.с.51).
За таких обставин, зазначене рішення прийнято всупереч приписам ст.19 Конституції України та ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", щодо реалізації повноважень такими органами.
Отже, прийнявши оскаржуване рішення від 10.07.2014 р. №57/32., Ковельська міська рада не врахувала положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", чим позбавила позивача права користування (оренди) земельною ділянкою, та, відповідно, діяла всупереч приписам чинного законодавства України.
З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення Ковельської міської ради від 10.07.2014 р. №57/32 є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 1 218,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 33, 39 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.19 Конституції України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення Ковельської міської ради від 10.07.2014 р. № 57/32 "Про розгляд звернення МПП "Роксолана" про відмову у поновленні договору оренди землі малому приватному підприємству "Роксолана" на земельну ділянку площею 311 кв.м. по вул. Театральна, 20, м. Ковель, Волинська область (кадастровий номер 0710400000:01:004:0008) для обслуговування торгівельного закладу терміном на 10 років.
Стягнути з Ковельської міської ради (вул. Незалежності, 73, м. Ковель, Волинська область 45008, код ЄДРПОУ 04051313) на користь малого приватного підприємства "Роксолана" (вул. Театральна, 20, м. Ковель, Волинська область 45000, код ЄДРПОУ 13355392) 1 218 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено
24.11.2014
Суддя І. О. Гарбар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2014 |
Оприлюднено | 26.11.2014 |
Номер документу | 41550711 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гарбар Ігор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні