Рішення

від 25.11.2014 по справі 183/6126/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9340/14 Справа № 183/6126/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Дубовенко І. Г. Доповідач - Свистунова О.В. Категорія 19/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Книш К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Провесінь», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_2, який у подальшому уточнив свої вимоги, звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства «Провесінь», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, сплативши судовий збір відповідно до вимог чинного законодавства.

У обґрунтування воїх позовних вимог, позивач зазначив, що 14.10.2009 року між ним та відповідачем - Фермерським господарством «Провесінь», у особі його голови ОСОБА_3 було укладено договір на здійснення представництва (надання послуг). Вказаним договором було встановлено обсяг прав та обов»язків сторін. Відповідно до розділу 3 договору встановлено розмір грошової винагороди, який за домовленістю сторін був встановлений у сумі 13240 грн., з якої аванс у розмірі 1000 грн. була сплачена негайно, що відповідає умовам договору. Крім того, п.3.1. вказаного договору встановлено, що грошова винагорода у розмірі 12 240 грн. сплачується після отримання судового рішення у справі ФГ «Діан.Д». Договір діє на строк виконання сторонами зобов»язань, але може бути розірваним будь-якою стороною при невиконанні іншою стороною обов»язків, що визначено сторонами розділом 5 договору. Позивачем, на виконання умов договору була підготовлена позовна заява, заперечення на апеляційну заяву, також він неодноразово приймав участь у розгляді справи в якості представника відповідача. З метою отримання повного розрахунку позивач 26.01.2012 року письмово звернувся до відповідача. 14.02.2012 року було отримано відповідь, з якої вбачається, що відповідач фактично не заперечував щодо суми боргу, однак зазначив, що грошові кошти в сумі 105262,85 гривень від ФГ «Діан. Д» не отримав. Хоча договором не передбачено, що розрахунок між сторонами проводиться лише при умові отримання відповідачем присуджених на його користь грошей, позивач протягом 2012-2013 років декілька разів звертався до виконавчої служби з метою прискорення виконання рішення суду про стягнення з ФГ «Діан. Д» на користь ФГ «Провесінь» суми боргу. Позивача було повідомлено, що ОСОБА_3 було змінено номер телефону, його неодноразово викликали до ДВС з питань стягнення боргу з ФГ «Діан. Д», однак, усі виклики ним були проігноровані, що позивач розцінює як ухилення від розрахунку за договором. У добровільному порядку погасити заборгованість відповідачі відмовляються, а тому позивач і просив суд задовольнити його вимоги шляхом стягнення у солідарному порядку на його користь з відповідачів суму боргу за договором від 14.10.2009 року у розмірі 12240 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

У апеляційній позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставин справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір на здійснення представництва не містить у собі печатки ФГ «Провесінь», а також правильних реквізитів фермерського господарства. Крім того, судом першої інстанції не були прийняті до уваги посилання позивача на те, що підтвердженням виконання з його боку представництва за вищевказаним договором є ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2010 року за № 16/37-10, у якій він зазначений як представник, оскільки ОСОБА_2 зазначений представником ФГ «Провесінь» на підставі довіреності від 08.02.2010 року (а.с. 58-60).

Однак, з такими висновками суду погодитися неможна, оскільки, вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального і процесуального права.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену суму, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, що не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплати виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.203 ЦК України ( в її редакції станом на момент укладення спірного договору, тобто 14.10.2009 року) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, згідно ст. 203 ЦК України - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, судом встановлено, що згідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 446999 (а.с.62), станом на 26.04.2012 року - ОСОБА_3 був керівником Фермерського господарства «Провесінь» з 30.06.2004 року та на момент укладення вище вказаного Договору від 14.10.2009 року.

Також, судом встановлено, що 14.10.2009 року між юридичною особою - ФГ «Провесінь» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 було укладено в письмовій формі договір про надання юридичних послуг (далі Договір), який підписаний обома сторонами, тобто головою фермерського господарства ОСОБА_3 (а.с.62) та фізичною особою ОСОБА_2 (а.с.18), тобто, договір підписаний повноважними на те особами.

Відповідно до умов укладеного 14.10.2009 року між сторонами договору про надання юридичних послуг, саме фермерське господарство звернулося до ОСОБА_2 з проханням надавати за винагороду необхідні види юридичних послуг (розділ 1 Договору).

Згідно п. 2.1 розділу 2 Договору ОСОБА_2 зобов'язався надавати замовнику за винагороду такі види юридичних послуг: отримувати і вивчати документи, надані йому Довірителем; підготувати скарги, позовні заяви, інші звернення до відповідних органів; представляти інтереси Довірителя в судах; інформувати Довірителя про хід виконання доручених йому обов»язків; нести відповідальність за збереження документів, переданих йому Довірителем для виконання представницьких функцій; має право на отримання грошової винагороди в розмірі, обумовленому сторонами.

Крім того, як убачається з тексту Договору, він фактично укладений на здійснення представництва по конкретній справі, а саме по справі у відносинах з ФГ «Діан.Д», що підтверджено п. 3.1. Договору. Так, п.3.1. вказаного договору встановлено, що грошова винагорода у розмірі 12 240 грн. сплачується після отримання судового рішення у справі ФГ «Діан.Д». Строк дії Договору встановлений п.5, а саме, вказаний договір діє на строк виконання сторонами зобов»язань, але може бути розірваним будь-якою стороною при невиконанні іншою стороною обов»язків.

Крім того, розділом 4 Договору встановлена відповідальність сторін, а саме, довіритель зобов»язується виконувати зобов»язання, передбачені п.2.2 Договору:надавати Представнику всі документи, необхідні для виконання представницьких функцій та у строки, обумовлені сторонами, сплатити грошову винагороду за виконання Представником прийнятих зобов»язань. А Представник зобов»язується виконувати роботу та надавати послуги передбачені п.2.1.Договору.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, копії ухвал: Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2010 року справа № 16/37-10; від 15.04.2010 року справа № 16/37-10 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року справа № 16/37-10 (а.с.58-60), саме представником від позивача зазначений ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 08.02.2010 року.

Між тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що згідно ч. 1 ст. 244 ЦК України - представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, що і було визначено сторонами при укладенні спірного Договору, розділом 2, строк дії якого станом на 31.05.2010 року не було закінчено (а.с.60).

До того ж, в Договорі чітко зазначено, що він укладається між ФГ «Провесінь» в особі голови ОСОБА_3 та громадянином України ОСОБА_2, тобто Договір укладено між юридичною особою та фізичною особою, яка буде надавати юридичні послуги та здійснювати саме представництво, а сторони визначаються у договорі саме як Довіритель та Представник.

Винагорода за надання юридичних послуг визначена сторонами по договору у розмірі 13 240 грн. (п.3.1 Договору).

Вказаним пунктом визначено порядок та строк її виплати Представнику.

Так, аванс у розмірі 1000 грн. сплачується Представнику негайно і сторонами у справі зазначена обставина не заперечувалась.

Інша сума, у розмірі 12 240 грн. згідно п.3.1.Договору сплачується Представнику після отримання судового рішення у справі ФГ «Діан.Д».

Як убачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 16/37-10 у відношенні ФГ «Діан.Д» було винесено 31.05.2010 року, дата підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 07 червня 2010 року (а.с.60). Однак, станом на час звернення позивача із зазначеним позовом вказана сума винагороди за Представництво не сплачена.

Умови даного договору та їх виконання визнані обома сторонами, цей договір не оспорений жодною із сторін у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги посилань відповідача на те, що ним особисто не підписувався зазначений договір. Так, у справі, за клопотанням позивача була призначена судова почеркознавча експертизи, яка не була проведена, у зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_3 не були надані на дослідження вільні та експериментальні зразки підписів. Тобто, відповідач, заперечуючи факт укладання вищевказаного Договору ухилився від проведення судової почеркознавчої експертизи, тобто не виконав вимоги ст.. 60 ЦПК України.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем на виконання умов договору була підготовлена позовна заява, заперечення на апеляційну заяву, крім того, позивач неодноразово приймав участь в якості Представника сторони у судових засіданнях у господарському суді. Крім того, ним було отримано сплачені відповідачем в рахунок авансу 1000 грн.

Зазначені обставини підтверджуються також листуванням між сторонами, які визнані судом як досудове врегулювання спору. Так, з метою отримання повного розрахунку позивач 26.01.2012 року письмово звертався до відповідача (а.с.9), письмову відповідь якого, позивач отримав 14.02.2012 року та зі змісту якої вбачається, що відповідач фактично не заперечував щодо суми боргу, але зазначив, що він грошові кошти в сумі 105262,85 гривень від ФГ «Діан. Д» не отримав (а.с.11,12).

Отже, Договір, що укладений сторонами у письмовій формі, є їх волевиявленням, погодженням їх дій та є чинними, оскільки, не оспорений жодною із сторін у встановленому законом порядку, а тому, у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимогах.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 17.09.2014 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про солідарну відповідальність сторін та до відповідача ОСОБА_3, оскільки, Договір укладений з позивачем ФГ «Провесінь» саме як юридичною особою, а ОСОБА_3 є особою, яка діє від імені юридичної особи, як її керівник. А тому, вимоги до ОСОБА_3 як до фізичної особи не підлягають задоволенню, як не підлягають задоволенню і вимоги про солідарне стягнення.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, то в силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача ФГ «Провесінь» - на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по справі у розмірі 3 192,80 грн., де: 229,40 грн. - судовий збір, 121,80 грн. - судовий збір, 2 841,60 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи / а. с. 13,75, 86/.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Провесінь» (ідентифікаційний код 32998043) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) винагороду за договором про надання юридичних послуг в сумі 12 240 грн. (дванадцять тисяч гривень) та судові витрати по справі в розмірі 3 192,80 грн., а всього: 15 432,80 грн. (п»ятнадцять тисяч чотириста тридцять два гривень 80 копійок).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді