Ухвала

від 10.10.2014 по справі 810/4794/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4559/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Муравйова О.В. , Пилипчук Н.Г. , Шипуліної Т.М., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕМ-БУД-СЕРВІС «УКРАЇНА»

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014

у справі № 810/4794/13-а (№ К/800/15746/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕМ-БУД-СЕРВІС «УКРАЇНА»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕМ-БУД-СЕРВІС «УКРАЇНА» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додав копії: ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 у справі № 802/4536/13-а (№ К/800/25578/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.08.2014 у справі № 826/681/14-а (№ К/800/33155/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 у справі № 2а-2298/12/2070 (№ К/9991/51345/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 у справі № 826/10882/13-а (№ К/800/7952/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 у справі № 804/7507/13-а (№ К/800/28589/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 у справі № 826/15792/13-а (№ К/800/7205/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014 у справі № К/800/31180/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014 у справі № К/800/23785/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014 у справі № 2а-10436/12/2070 (№ К/800/15658/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 у справі № 815/4823/13-а (№ К/800/1278/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 у справі № 826/3014/13-а (№ К/800/7164/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 у справі № К/800/49957/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 у справі № К/800/1310/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, у яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕМ-БУД-СЕРВІС «УКРАЇНА» та додатків, доданих до неї, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, зазначено, Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Спецрем-Буд-Сервіс "Україна" і ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт С" укладено договори будівельного підряду: №2/01-12 від 17 січня 2012 року, №16/02-12 від 16 лютого 2012 року, №13/03-12, №14/03-12 від 05 березня 2012 року. За договорами складено податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення та довідки про вартість виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що за умовами договорів будівельного підряду при визначенні переліку та вартості будівельних робіт сторони повинні були погодити детальний перелік, умови проведення, одиниці виміру, порядок, графік виконання робіт з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на відповідних об'єктах будівництва, внаслідок чого мали укладатись договори перевезення обладнання, матеріалів, підписання актів приймання-передачі обладнання, яке має бути сертифіковане і відповідати вимогам, діючим на території України. Однак ТОВ «Спецрем-Буд-Сервіс «Україна» не підтверджено складення таких документів при виконання господарських операцій, зокрема, відсутні сертифікати на систему автоматичної пожежної сигналізації, а також сертифікати на обладнання, що використовувалось при виконанні робіт з її монтажу. Також договорами будівельного підряду передбачено виконання робіт з влаштування сміттєпроводу на відповідних об'єктах будівництва, однак відсутні відповідні фіскальні чеки, платіжні доручення чи банківські квитанції, що підтверджують реальність виконання таких господарських операцій. Крім того, не підтверджено здійснення поставки матеріалів та обладнання, оскільки відсутні договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі обладнання чи інші первинні документи.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно договорів будівельного підряду підрядник зобов'язується передати субпідряднику на час виконання робіт об'єкт, вільний для виконання робіт, по акту приймання-передачі і забезпечити об'єкт діючими джерелами електроенергії, води та зв'язку, однак відсутні акти приймання-передачі об'єктів будівництва за даними договорами перед початком виконання будівельних робіт та відсутні докази забезпечення об'єктів діючими джерелами електроенергії, води та зв'язку.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ТОВ «Спецрем-Буд-Сервіс «Україна» не підтверджено реальності виконання господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С».

У рішеннях ж Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, навпаки, матеріалами справи доведено реальність виконання спірних операцій, що підтверджується належними первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕМ-БУД-СЕРВІС «УКРАЇНА» у допуску справи № 810/4794/13-а (№ К/800/15746/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ЛосєвА.М. Лосєв судді: (підпис)Л.І. БившеваЛ.І. Бившева (підпис)О.В. МуравйовЛ.В. Ланченко (підпис)Н.Г Пилипчук А.О. Рибченко (підпис)Т.М. ШипулінаТ.М. Шипуліна