Постанова

від 20.11.2014 по справі 826/9147/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9147/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Ключкович В.Ю.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Перепелюк О.В.

пр-к позивача Спасибко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про скасування податкових повідомлень рішень -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп», звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 17.02.2014 року №0001532203 та №0001542203; від 22.04.2014 року №0003082203 та №0003072203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продінтергруп» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Медпрофіт» (код за ЄДРПОУ 37395786), ТОВ «Алатер - Техно» (код за ЄДРГІОУ 35619105), ТОВ «ТД - Техінвест» (код за ЄДРГІОУ 38013189), ПП «Гран - Трейд» (код за ЄДРГІОУ 31989352), ТОВ «Руст» (код за ЄДРПОУ 23242272), ТОВ «Спрос Юей» (код за ЄДРПОУ 36857386), ТОВ «Зв'язок Буд» (код за ЄДРПОУ 33542476), ТОВ «Едвертайзінг Консалт»» (код за ЄДРПОУ 36972694), ТОВ «ВКП Спецінвест 2012» (код за ЄДРПОУ 38011372), ТОВ «Фрістайл Спорт» (код за ЄДРПОУ 36602679), ТОВ «Камелот - Київ» (код за ЄДРПОУ 35040010), ТОВ «Акватрейдінг» (код за ЄДРГІОУ 33883979) та ТОВ «Статус Люкс» (код за ЄДРПОУ 33298366) за весь період діяльності, за результатами якої складено Акт від 24.01.2014 року №172/26-56-22-03-09/37038438.

Згідно Акту перевірки позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Статус Люкс» допущено наступні порушення норм податкового законодавства:

- п. п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139, п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 172 839 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ кв. 2011 на суму 57 688 грн. (в т. ч. за III кв. 2011 року на загальну суму 57 688 грн.), за II-IV кв. 2011 на суму 172 839 грн. (в т. ч. за IV кв. 2011 року на загальну суму 115 151 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 1 301 868 грн., у тому числі за 9 міс. 2012 на суму 1 301 868 грн. (в т. ч. за III кв. 2012 року на суму 1 301 868 грн.);

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 381 309 грн., у тому числі за липень 2011 на суму 4 251 грн., за серпень 2011 на суму 14 217 грн., за вересень 2011 на суму 31 695 грн., за жовтень 2011 на суму 33 837 грн., за листопад 2011 на суму 30 940 грн., за грудень 2011 на суму 35 355 грн., за січень 2012 на суму 5 733 грн., за лютий 2012 на суму 56 182 грн., за березень 2012 на суму 31 562 грн., за квітень 2012 на суму 22 712 грн., за травень 2012 на суму 31 087 грн., за червень 2012 на суму 24 962 грн., за липень 2012 на суму 25 986 грн., за серпень 2012 на суму 32 790 грн., та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 29 362 грн., у тому числі за вересень 2012 на суму 29 362 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються як на наявній податковій інформації щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальної та технічної бази, кількості працівників необхідної для виконання господарської діяльності, так і твердженнях перевіряючих осіб щодо документального не підтвердження господарських операції між позивачем та ТОВ «Акватрейдінг» та не надання на перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезень ТОВ «Статус Люкс» .

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.02.2014 року:

- №0001512203, яким встановлено завищення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 29 362,00 грн.;

- №0001522203, яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000)» на загальну суму 1 301 868,00 грн.;

- №0001532203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість (код платежу 3014010100)» на загальну суму 494 484,00 грн., з яких 381 309,00 грн. за основним платежем, 113 175,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001542203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 3011021000)» на загальну суму 172 839,00 грн.

За результатом розгляду скарги позивача Головним управлінням Міндоходів у м. Києві винесено рішення про результати розгляду первинної скарги №3183/10/26-15-10-06-15 від 08.04.2014р., яким:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001532203 та №0001542203;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001512203 та зобов'язано відповідача винести податкове повідомлення-рішення форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 29 362 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001522203 та зобов'язано відповідача винести податкове повідомлення-рішення форми «П» про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 301 868 грн.

На підставі зазначеного рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2014 року №0003072203, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 29 362,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.04.2014 року №0003082203, яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1301 868,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наданими суду першої інстанції документами первинного бухгалтерського обліку, а тому вважав правомірним включення до складу податкового кредиту та валових витрат коштів, сплачених позивачем відповідно до договорів, укладених із ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Статус Люкс».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам. Колегія судді звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Продінтергруп», як Замовником укладено договори на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно :

-№010711 від 01.07.2011 року з ТОВ «Статус Люкс», як Перевізником ( Експедитор), за яким послуги надавалися в періоді з 07.07.2011 року по 07.10.2011 року;

- №130911 від 13.09.2011 року з ТОВ «Акватрейдінг», як Перевізником ( Експедитор), за яким послуги надавалися в періоді з 14.09.2011 року по 29.09.2012 року.

За змістом вказаних договорів ( т.1, а.с. 235-237, 240-242) Перевізник (Експедитор) зобов'язується здійснювати організацію поставки вантажів автотранспортом в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, за рахунок Замовника. Зобов'язується залучати до перевезень автомобілі інших автопарків( п.п.1.1 ).

Доручення Замовника на перевезення здійснюється на підставі транспортної заявки ( п.2.1).

Відповідно до п.2.6 Перевізник (Експедитор) зобов'язаний в разі надання експедиційного транспорту надавати страховий поліс як на свій транспорт так і на транспорт ,що залучається. Перевізник несе перед Замовником 100% відповідальність за вантаж в разі залучення експедиційного транспорту. Пунктом 2.11 Договору передбачено, що Перевізник (Експедитор) зобов'язаний забезпечити водія документами, необхідними для вільного пересування транспорту.

Всі водії, що здійснюють перевезення вантажів Замовника, є водіями-експедиторами, здійснюють перерахунок продукції, як при отриманні товару на складі Замовника, так і при передачі товару вантажоодержувачу. Весь товар, прийнятий на борт автомобіля водієм, має бути оприбуткований вантажоодержувачем, про що мають свідчити відповідні відмітки в ТТН та накладних ( п.2.12).

Відповідно до п.3.5 Договорів Замовник зобов'язаний вантажно-розвантажувальні роботи здійснювати своїми силами та засобами та за свій рахунок.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем не було надано документи що підтверджують транспортування вантажу ТОВ «Статус Люкс» та частково надано такі документу відносно ТОВ «Акватрейдінг».

Акт перевірки підписано представником позивача без зауважень. Не надавалися додаткові документи позивачем і до письмових заперечень від 07.02.2014р. (т.1 а.с.180).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду першої інстанції первинні господарські документи, зокрема: податкові та товарно-транспортні накладні, акти товарно-експедиторських послуг, акти виконаних робіт.

Разом з тим, не всі надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені належним чином та мають підписи і печатки вантажоодержувача, відомості щодо одиниці виміру товару, відомостей щодо осіб, відповідальних за отримання товару, вказівок щодо подорожніх листів, тощо (а.с.1, 3 т.4, а.с.117-193 т.3 тощо).

Суду не надано подорожні листи, довіреності на матеріально-відповідальних осіб(водіїв, експедиторів), журнал реєстрації виданих довіреностей позивачем. Відсутні документи, обов'язковість складання яких визначена за договорами: страхові поліси, видаткові та прибуткові документи на придбаний та реалізований позивачем товар, щодо якого здійснювалося перевезення контрагентами; заявки на транспортування.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Крім того, відповідно до відомостей, наданих ДАІ МВС України податковому органу, зазначені у товарно-траспортних накладних та інших супровідних документах, відомості щодо державних номерів автомобілів ВС4259 ВТ, ВМ 8487 АН, АІ 1099 ВЕ, якими здійснювалися перевезення, - не зареєстровані за жодним транспортним засобом (т.4 а.с.50-53, 4,8-9,10,14,18,22,25,27,31). Отже до товарно-транспортних накладних внесено недостовірні відомості.

Разом з тим, згідно ТТН, виписаних 25.10.2011р. ТОВ «Акватрейдінг» (т.3 а.с.187, 192, 195) водієм Довжинець перевезення вантажу здійснювалося протягом дня по м.Києву транспортним засобом «Газель» д/з АА4853 АМ та одночасно на автомобілі «Газель» д/з АА7089 АК у м.Фастів.

Також, позивачем не надано документів бухгалтерського обліку щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, руху товарно-матеріальних цінностей, передачі матеріально-відповідальним особам.

Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентом.

Водночас колегія суддів, звертає увагу, що наявна у податкового органу інформація про відсутність у контрагентів складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності та виконання ними взятих на себе договірних зобов'язань, не спростовується матеріалами справи та наданими позивачем доказами.

Так, балансова вартість основних виробничих фондів ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Статус Люкс» - 0 тис. грн., чисельність працюючих - 1 чол., також не встановлено фактичної адреси вказаних підприємств.

Не надано суду і доказів того, що зазначений в ТТН транспорт залучався контрагентами за цивільно-правовими угодами.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже і нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про скасування податкових повідомлень рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя В.Ю.Ключкович

Повний текст виготовлено - 25.11.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Ключкович В.Ю.